close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Розвиток пізнавальної активності учнів

код для вставки
Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Розвиток у школярів пізнавального інтересу до
навчання засобами географічної освіти
Роботу виконала
вчитель географії
Марганецької СЗШ №2
Копійка Олена Анатоліївна
м. Дніпропетровськ
2012 р.
Географія - наука стародавня, що приваблює допитливих та непосидючих,
наука про дива світу природи, яка дозволяє зазирнути у найвіддаленіші куточки
нашої планети, пізнати романтику далеких мандрів, відкрити світ непізнаного,
оцінити взаємодію природи та суспільства. Зацікавити учнів, активізувати їх
діяльність, дати можливість працювати творчо - це головне завдання, яке треба
вирішувати на даному етапі. Існуюча традиційна система навчання, яка давно
вже стала об’єктом серйозної критики з боку педагогів і організаторів освіти,
учнів та їх батьків, широких кіл громадськості, має багато недоліків.
Зокрема, це:
 зорієнтованість навчання на подання учням певної суми знань. Їх обсяг
постійно зростає, тоді як пізнавальна можливість учнів обмежена. Учням важко
засвоїти запропонований матеріал;
 перевага пасивного сприймання інформації над осмисленням і практичним
використанням, внаслідок чого учень перетворюється лише у "сховище знань",
які швидко втрачаються через незатребуваність;
 недостатня увага до особистості учня, її розвитку в цілому, творчих
здібностей зокрема ;
 переважання
фронтальної
(колективної)
роботи
над
груповою
і
індивідуальною, внаслідок чого недостатньо враховуються індивідуальні
особливості;
 однотипність методів навчання, що призводить до зниження пізнавального
інтересу учнів;
 панування уроку (передусім комбінованого) як основної (частіше єдиної)
форми організації навчання;
 обмеженість діалогічного спілкування вчителя і учнів на уроках,
авторитарний стиль керівництва навчальної діяльності з боку вчителя;
 орієнтація
на
середнього
учня,
прагнення
до
одноманітності.
2
Система освіти має змінитися таким чином, щоб дитина стала тим сонцем,
навколо якого обертаються всі освітні засоби, тим радіусом, який визначає
розмір усього кола шкільного життя.
В умовах демократизації та гуманізації сучасної школи необхідна перебудова
стилю взаємовідносин та спілкування в системах вчителів-учень, учень-вчитель.
Сьогодні в центрі уваги - учень, його особистість, неповторний внутрішній світ
Тому головна мета сучасного вчителя - вибирати методи та форми організації
навчальної діяльності учнів, які оптимально відповідатимуть постановленій меті
- розвитку особистості учня.
Основу такого навчання складає активізація пізнавальної діяльності учнів за
допомогою організації спілкування учнів між собою, учнів з вчителем, між
групами, спрямованого на вирішення спільної проблеми. Таке навчання
називають комунікативно-діалоговим або інтерактивним. Відповідно, й методи,
що використовуються під час такого навчання, також дістали назву інтерактивні. У такому навчанні на перший план висуваються творчі і
продуктивні завдання, які визначають суть і мотиви вибору навчальних завдань.
Перевага надається таким формам взаємодії, які забезпечують високий рівень
активності кожного учня, максимальне включення його досвіду. Відомий
американський педагог і психотерапевт К. Роджерс говорить: "Не так вже
важливо вчити дітей, як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто могла
б вчитися сама і робила б це з задоволенням".
Пріоритетами активного навчання є групова та індивідуальна форми.
Фронтальна форма використовується дуже рідко, переважно у вигляді лекції.
Групове навчання залучає до спільної роботи невелику кількість учніводнолітків,
у такій групі учень не
втрачає своєї індивідуальності. У разі
необхідності учні можуть звертатися один до одного за допомогою, розв’язувати
спільні задачі.
Індивідуальна форма роботи дає можливість учневі більш глибоко
зосередитися на окремих завданнях, нести більшу відповідальність за результат
їх виконання, як перед самим собою, так і перед вчителем. Головне в цих формах
3
- довіра до дитини, опора на її здатність відповідати за себе, стимуляція почуття
гідності і самоповаги.
Вважаю, що впровадження інтерактивних та ігрових методів на уроках
географії, нестандартних форм проведення уроків, виконання творчих робіт
робить процес навчання більш цікавим, сприяє успішному оволодінню матеріалу
який вивчається, формує навички суспільної праці. Стародавнім засобом
виховання та навчання дітей є гра, і тому не дивно, що вона здавна
використовувалась у дидактиці. Гра є методом навчання, який стимулює
пізнавальну активність учнів. На своїх уроках, часто застосовую гру, як форму
проведення уроку, або вводжу елементи гри в традиційний урок, що теж
підвищує його ефективність.
Найбільш цікавими для дітей є уроки, які проводяться у вигляді гри
"Щасливий випадок" ,"Що? Де? Коли?", "Ігри знавців", "Географічне лото".
У 7 класі при вивченні материка Африка проводжу урок "Перс-конференція з
учасниками експедиції до Африки". Ця гра потребує від учнів високого рівня
самостійності. За умовами гри заздалегідь визначається група "вченихспеціалістів по природним зонам" в складі 4-5 учнів, які "побували" в Африці.
Спеціалістам доведеться відповідати на запитання своїх товаришів. Крім
звичайної мети повторення та узагальнення знань про природні зони материка,
гра формує вміння вести бесіду на наукову тему. Свої запитання учні готують
заздалегідь; питання повинні бути ускладненими, які потребують мислення, а не
просто знання якогось окремого факту:
- Яке значення мають вологі екваторіальні ліси в природі Африки та Землі вцілому?
- Які наслідки має вирубка лісів? Що утворюється на місці вирубок?
- Як змінюють природу савани основні види господарської діяльності і її населення?
- Які головні напрямки цих змін?
- Які чинники призводять до росту пустелі Сахари?
- Які наслідки має це явище?
- Чи можна зупинити Сахару? Як?
4
У 9-их класах проводжу рольові ігри. Ділові та рольові ігри є імітаційними
формами навчання, що передбачають моделювання тих чи інших проблем,
критику думок і пропозицій. Вони сприяють розвитку логічного мислення й
аналітичних здібностей учнів, стимулюють і підвищують їх інтерес до навчання,
розвивають уміння приймати правильні рішення у різних ситуаціях. Особливо
потрібні вказані форми навчання у нинішніх умовах, коли суспільству необхідні
освічені
молоді
люди,
спроможні
розібратися
у
будь-якій
ситуації,
проаналізувати політичні та економічні процеси. Значні можливості щодо
використання ділових та рольових ігор має курс "Географія України". "Якби я
був директором машинобудівного підприємства", "Проблеми розвитку і
розміщення сфери обслуговуваня свого міста". У такій роботі важливо, що учні
не просто знаходять матеріал, готують реферати, повідомлення, а й учаться
поводити себе відповідно до обраної ролі, ставити проблему, розкривати її суть,
дискутувати, відстоювати свою точку зору. Під час таких уроків учні не тільки
висвітлюють проблеми, які існують в певних галузях господарства України, але
й вносять пропозиції щодо їх розвитку. "Рольовикам" доводиться давати
відповіді на складні запитання "преси":
- Де взяти кошти, щоб "запустити" завод в роботу?
- Де "директор" братиме сировину, комплектуючі?
- Як розвиватиме конструкторську справу?
- Виробництво яких товарів народного споживання, побутової малогабаритної
техніки можна було б налагодити на заводі крім основного виду продукції?
- Як реалізувати готову продукцію? Куди?
- Як розвиватиме соціальну сферу, покращуватиме рівень життя працівників заводу?
Часто учні висловлюють дуже цікаві, несподівані думки.
Учні мають змогу висловити свої думки, відстояти свою позицію і на уроках
таких типів, як "перс-конференція","ярмарок", "політичний аналіз" "економічний
прогноз".
Наприклад, на уроці ми обговорювали питання, що стосувалися Криму. Учні
підготували матеріали, що розкривали історичні аспекти проблем: що являв
5
собою півострів Крим у минулому? Як увійшов до складу України? Як
розвивався? Як виникли "кримські проблеми", у чому полягає їх суть? Учні
висловлювали думки, намагаючись вирішити вказані проблеми.
Урок - "ярмарок" проводжу при вивченні теми "Харчова промисловість
України". Учні "представляють" підриємство, галузь, не просто розповідають,
чим вони займаються, а вчаться рекламувати продукцію так, щоб знайти
партнера, покупця, одержувати прибуток.
Урок-подорож доцільний у ході роботи над темою "Природні зони України".
Учні виконують ролі "кліматологів", "гідрологів", "грунтознавців", "екологів",
"біологів",
які
спільно
розв'язують
ті
чи
інші
проблеми.
Наприклад :
- Як і чому змінюється природне становище в степу?
- Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни?
Із зацікавленням готувалися учні 10-го класу до проведення уроку на тему:
"Глобальні проблеми людства", який пройшов у формі засідання комітетів ООН.
Були заслухані звіти комісій комітетів, які ознайомили присутніх з найбільш
актуальними проблемами людства, з подіями та фактами, підтверджуючи
прогресування даних проблем. Наприкінці засідання комітети склали програму
6
дій по вирішенню "глобальних проблем людства". Такі уроки дають поштовх
дітям до розкриття свого "я", до розвитку почуття відповідальності та інших
позитивних рис характеру. Формуються ще й організаторські здібності
вихованців.
У 8-х класах при вивченні теми "Природні комплекси України" проводжу
урок у формі "дебатів" - "Створення Каховського водосховища - "за" і "проти".
У 9-х класах проводжу дискусію на тему: "Проблеми та перспективи
раціонального
використання
трудових
ресурсів
України",
"Проблеми
і
перспективи розвитку і розміщення промисловості України".
Такі уроки вчать учнів глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції,
оперуванню аргументами, критичному мисленню. Дослідження вчених довели,
що під час дискусії запам'ятовується 40% навчального матеріалу, що вдвічі
більше, ніж під час перегляду фільму, в 4 рази більше, ніж у процесі
самостійного читання, та у 8 разів більше, ніж при слуханні лекції. А головне, що
учень на такому уроці не пасивний слухач, а активно діюча особа.
Зацікавлення, як відомо, має велике значення для діяльності людини, є одним
з найвіддаленіших стимулів накопичення знань, розширення світогляду. Велика
роль зацікавлення і в навчанні, успішному оволодінні предметом: знання
закріпляються міцно, знаходять практичне застосування.
Психологи твердять, що пізнавальний процес має характер пошуку. Під його
впливом у людини повсякчас виникають запитання, відповіді на які вона шукає.
При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням емоційним
піднесенням, радістю.
Спеціальні досліди доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі
психічні процеси, як мислення і пам'ять. Під впливом пізнавального інтересу
вони набувають особливої активності, цілеспрямованості. Таким чином,
пізнавальний інтерес стає одним з найважливіших стимулів навчання школярів.
Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з
мінімальними витратами часу та енергії.
7
Щоб зацікавити учнів, залучаю їх до активної участі в пошуку відповідей на
поставлені запитання, показую практичну користь отриманих знань. Широко
використовую різноманітний цікавий матеріал: ребуси, кросворди, чайнворди.
Пропоную дітям самим складати їх. З особливим зацікавленням до таких завдань
ставляться учні 5-х-7-х класів. Від якості засвоєння початкового курсу географії
залежить успіх подальшого вивчення предмета, якщо пізнавальний інтерес учнів
до навчання не з'явиться на початковому етапі, наївно думати, що він проявиться
далі. Тому так важливо при підготовці до уроку добирати такі форми, методи і
прийоми організації навчального процесу, котрі зацікавлювали б учнів,
розвивали у них пізнавальний інтерес до географії.
Навчальна програма і шкільний підручник містять велику кількість
найменувань корисних копалин. Учні з великими труднощами засвоюють цю
об'ємну інформацію. Щоб полегшити засвоєння цього матеріалу, розробила і
провела в 6-му класі віршований урок з теми "Корисні копалина". Порівнявши
результати засвоєння теми в паралельних класах, краще засвоїли матеріал учні
того класу, де проводився театралізовано-віршований урок, ніж у класі, де урок
пройшов у традиційній стандартній формі. А ще даю учням завдання зібрати
зразки мінералів і гірських порід своєї місцевості. Це спонукає дітей до
дослідництва, відкриває простір для творчого пізнання ними світу.
Порівняльні результати зрізу знань з теми "Корисні копалини"
в 6-х классах
Клас
Рівень навчальних досягнень
Писали
роботу
1-3
%
4-5
%
7-9
%
10-12
%
6а
28
2
7%
17
61%
7
25%
2
7%
6б
30
-
-
14
47%
9
30%
7
23%
8
Однією з форм активізації учбового процесу вважаю залучання учнів до
дослідницької роботи, написання творчих робіт. Учні приймають участь у
дослідницьких проектах як на міському, так і на обласному рівнях.
Отже, впровадження нових, нестандартних, активних форм роботи на уроках
дає можливість вирішити проблему активізації пізнавальної діяльності учнів у
формуванні системи географічних знань.
9
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
30
Размер файла
410 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа