close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

код для вставки
СВЯТО «В РІДНІЙ ШКОЛІ — РІДНА МОВА»
(Звучить українська народна музика.)
В и х о в а т е л ь. Сьогодні ми проводимо українське свято. Колись давно в
нашій славній Україні в селах не було клубів, де б відпочивала молодь і
селяни. Вечорами вони збиралися після тяжкої роботи вала молодь і селяни.
Вечорами вони збиралися після тяжкої роботи в одній із сільських хатин, щоб
відпочити. Співали, грали, танцювали, разом вечеряли. Такі сходинки
називалися вечорницями. У кожній хаті, як відомо, є господар і господиня, які
й приймали гостей.
Г о с п о д и н я . Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром
Г о с п о д а р. Для людей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
(Підносять хліб і сіль.)
В и х о в а т е л ь. Ми народилися і живемо на такій чудовій,
мальовничій землі — нашій славній Україні.
1 - й у ч е н ь. Любіть Україну у сні й наяву,.
Вишневу свою Україну
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну
2 - й у ч е н ь. Україно, краю ти мій!
Тебе усі знають.
Як матусю нашу рідну
В віках прославляють.
В и х о в а т е л ь. Діти, а яке місто є столицею нашої славної України? (Київ.)
Про нашу чудову столицю складено багато пісень. То ж послухайте одну з
них.
(Звучить запис «Пісні про Київ».)
В и х о в а т е л ь. Наша Україна стала рідним домом для різних
національностей. Для кожного народу дорога його мова, а нам,
українцям, найближча до серця українська.
Мова! А що таке мова? Народ говорить: «Слово до слова — зложиться
мова», а Т. Г. Шевченко ось як про неї каже:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос… більш нічого,
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
1 - й у ч е н ь. А Вкраїни ж мова —
мов те сонце дзвінконоче,
мов те золото блискуче,
вся і давність, і обнова —
українська мова.
2 - й у ч е н ь. Розцвітай же, слово,
і в родині, і у школі,
й на заводі, і у полі
пречудесно, пречудово —
розцвітай же, слово!
3 - й у ч е н ь. Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
4 - й у ч е н ь. Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам,
Що нам ближче і миліш,
І дорожче в час недолі?!
5 - й у ч е н ь. Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
6 - й у ч е н ь. Як розлучимось з тобою,
Як забудеш голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою!
7 - й у ч е н ь. В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
Ус і.
«В рідній школі рідна мова!»
В и х о в а т е л ь. Любов до нашої великої Батьківщини починається з
любові до маленької батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, стежки
дитинства, до мудрості народної казки, прислів’я, пісні. Давайте зараз всі
разом заспіваємо.
(Звучить пісня «Ой у лісі калина».)
В и х о в а т е л ь. Немає на світі людини, яка б не любила казок.
І сьогодні я вас усіх запрошую у гості до казкової вікторини.
1 - й у ч е н ь. «Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік
Я від діда втік,
Та й від тебе, зайчику, утечу!»
(«Колобок».)
2 - й у ч е н ь. «Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка.
Та й загубив дід…» Що він загубив?
( Рукавичку.)
3 - й у ч е н ь. «Я за три копи куплена,
У півбока луплена,
тупу-тупу ногами,
Сколю рогами,
ніжками затопчу,
хвостиком замету,
тут тобі й смерть!»
( «Коза-дереза».)
4 - й у ч е н ь. «— Няв!.. Няв!.. Няв!..
А ті думають:
— От вражого батька син, ще йому мало. Це він і нас поїсть!»
(«Пан Коцький».)
5 - й у ч е н ь «Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька їсти й пити
Ще й хороше походити».
(«Івасик-Телесик».)
6 - й у ч е н ь. «Вона тоді плиг із вовка та:
— Битий битого привіз!
— Битий небиту привіз!»
(«Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат».)
В и х о в а т е л ь. Діти, а може, хто з вас хоче розповісти гумореску
1 - й у ч е н ь. Хлопчик повернувся зі школи додому. Глянула мати, а нова
його шапка подерта і в грязюці вимазана
— Це що?
— Та це хлопці…
— Що хлопці?
— Скинули з мене шапку і ногами у футбола грати.
— А ти де був?
— На воротях стояв.
2 - й у ч е н ь. — Петрику, скажи, будь ласка, скільки днів у червні місяці.
— Не знаю, — відповів Петрик.
— Як же ти не знаєш, адже ти ходиш до школи.
— А в нас зараз канікули!
3 - й у ч е н ь. Бабуся збирає онучку до школи і каже:
— Дивись, Оленко, щоб зошити в тебе були чисті.
Оленка дивується:
— А в чому ж я писати буду?
4 - й у ч е н ь. — Васильку, їж борщ, — каже мати.
— Не хочу.
— Тоді я тобі не дам цукерок.
— А ти їх і так мені не даси.
— Чому ж не дам?
— Бо я ж їх уже з’їв.
Г о с п о д и н я. Ходіть всі до хати
Страви наші куштувати,
З жита та пшениці
Гарні варяниці,
Всіх ми почастуєм
Та й ще затанцюєм.
(Господиня бере горщик із варениками.)
Ми в окропі кипіли, Ми в окропі кипіли,
Велику муку терпіли, велику муку терпіли,
Хоч усі нас хвалять Хоч усі нас хвалять
Та й не всі нас варять. (Вареники.)
У ч е н ь. А наші мами не розучились варити вареники, вони нас
почастують. А ми їм спасибі скажемо.
(Мами розносять вареники. Поки діти їдять, лунають українські народні
пісні в записі.)
В и х о в а т е л ь. Наше свято закінчується. Тож давайте, діти, побажаємо
всього доброго усім присутнім.
Д і т и (хором). Хай біда і горе минає Ваш дім.
Доброго здоров’я зичим Вам усім
( Усі співають пісню.)
І в вас і в нас
Скільки б не співали,
А кінчати час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
Приспів:
І в вас і в нас
Хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
Хай у всіх в вас буде
В місті і в селі.
Радісно на серці,
Повно на столі.
Приспів:
Хай біда і горе
Облише ваш дім,
Доброго здоров’я
Зичим вам усім.
Приспів:
Автор
vera_korvegina
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
2
Размер файла
18 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа