close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

1072 Форма територіальної організації публічної влади в державі проблеми теорії та практики

код для вставкиСкачать
Публiчне право № 2 (18) (2015)
Сергій Бостан,
доктор юридичних наук,
професор, професор кафедри
теорії та історії держави і права
Інституту права імені В. Сташиса
Класичного приватного університету
УДК 340:341(213.1+213.4)
Форма територіальної організації
публічної влади в державі: проблеми
теорії та практики
Смуіайьлм-нмйірзфлі нмгії, цм вігбуваюрьпя пьмгмглі в лахіи коаїлі,
пвігфарь ном гмпроу лдмбтігліпрь првмодлля в гдоеаві дсдкрзвлмї нубйіфлмї
вйагз, жгарлмї внмоарзпя ж рзкз пдоимжлзкз взкйзкакз і жагомжакз, цм
ндодг лдю нмпрайз. На уд пноякмвалі
і жанйалмвалі одсмокз. Помрд, ндодваела бійьхіпрь ж лзт жмоієлрмвалі ла
«ндоджавалраедлля» рзт проукруолмілпрзрууімлайьлзт пдгкдлрів нубйіфлмї вйагз, цм жлатмгярьпя в «гмозжмлрайьліи» нймцзлі: смокз гдоеавлмгм
ноавйілля, гдоеавлмгм кдталіжку,
мкодкзт имгм проукруолзт дйдкдлрів.
Пмгії ла Маигалі, и мпмбйзвм в Козку і ла Дмлбапі, жкупзйз нмйірзфлі
кмйа коаїлз нмвдолурзпя «мбйзффяк»
и гм рдозрмоіайьлзт апндкрів могаліжауії нубйіфлмї вйагз, ужярз куоп ла її
«гдудлроайіжауію» нм «вдорзкайі».
Уномгмве омку, жа лджлафлзкз взляркакз, ноакрзфлзт комків цмгм ндодгафі вйагз ла кіпуя нмкз цд лд буйм.
Цд нмяплюєрьпя, ж мглмгм бмку, таоакрдолзк гйя удлроайьлмї вйагз упіт
омків
лджайделмпрі
лдбаеалляк
26
«нмгійзрзпь» лдю ж одгімлакз, а ж
ілхмгм – рзк, цм рі лдбагарі пномбз
номвмгзрз рдозрмоіайьлі одсмокз
номвмгзйзпь бдж лайделмгм лаукмвмгм
мбґоулрувалля. Якцм ракд мбґоулрувалля и буйм, рм вмлм буйм лаукмвзк
оджуйьрармк лапакндодг вфдлзт кмлпрзрууімлайіпрів, сатівуів у псдоі
агкіліпроарзвлмгм ноава ра гдоеавлмгм уноавйілля.
Нд жкдлхуюфз у уьмку нйалі жапйугз лахзт кмйдг, які жмпдодгеувайзпя, в мплмвлмку, ла ноакрзфлзт
номбйдкат агкіліпроарзвлм-рдозрмоіайьлмгм упромю ра кмейзвмпрят їт
взоіхдлля, впд е родба взжларз, цм
вмлз мтмнйювайз рійькз ндвлзи, «вужькзи», пдгкдлр жагайьлмї каорзлз
лдмбтіглзт ндодрвмодль. Пом уд пвігфарь жмкодка і мпраллі нубйікауії в
пндуіайьлм нозпвяфдлмку уіи номбйдкі взнупку еуолайу «Поавм
Укоаїлз» (О. Баралмв, В. Кмйіплзк,
Х. Позтмгькм М. Путрзлпькзи, В. Фдгмодлкм В. Нугдйькал, М. Савфзл),
бійьхіпрь прарди якмгм ланзпалі пакд
в уьмку оупйі [1]. Щмб мпяглурз вдпь
Форма територіальної організації публічної влади в державі: проблеми . . .
кмкнйдкп лдмбтіглзт одсмок у псдоі
рдозрмоіайьлмї могаліжауії гдоеавз,
нмроіблм, ла лаху гукку, гм взомбйдлзт жажлафдлзкз сатівуякз жлаль,
«гмгарз» и оджуйьрарз, мгдоеалі
нодгправлзкакз рдмодрзкм-ноавмвмї
лаукз. Хмфа мпраллікз і жомбйдлзи
ндвлзи влдпмк в омжв’яжалля мкодкзт
номбйдк рдозрмоіайьлмгм упромю
гдоеавз (Р. Кмйзхкм [2], А. Іоіліл [3],
А. Помтмомв [4]), нмйд гйя нмгайьхмгм гмпйігедлля жайзхаєрьпя.
Взтмгяфз ж взцджажлафдлмгм кз
нмправзйз пмбі ла кдрі нмжлафзрз
лаибійьх акруайьлі ла пьмгмглі жагайьлмрдмодрзфлі ра ноакрзфлі номбйдкз, нмв’яжалі ж смокмю рдозрмоіайьлмгм упромю гдоеавз, взжлафзрз кмейзві хйятз їт взоіхдлля ра мкодпйзрз проардгіфлі ланояккз ноакрзфлмї одайіжауії одсмокз рдозрмоіайьлмї могаліжауії нубйіфлмї вйагз в
Укоаїлі.
Оглією ж лаявлзт номбйдк «пндуіайьлмї» рдмоії рзт гайуждвзт лаук,
цм взвфаюрь рдозрмоіайьлзи упроіи
гдоеавз, є омжгйяг уьмгм явзца як
«пакмпріилмї» мгзлзуі, бдж жв’яжку ж
ілхзкз дйдкдлракз рмгм пдодгмвзца,
в якмку вмлм іплує. Тдмодрзкмноавмва лаука взтмгзрь ж рмгм, цм уя
«смока» є нігпзпрдкмю – проукруолзк дйдкдлрмк вйаглмї пзпрдкз бійьх
взпмкмгм нмоягку – смокз гдоеавз,
мпралля є нігпзпрдкмю гдоеавз, а
гдоеава, в пвмю фдогу, нігпзпрдкмю
пупнійьпрва. Такзи пзпрдклзи жв’яжмк
жукмвйює лдмбтігліпрь воатувалля
жакмлмкіолмпрди омжвзрку гдоеавлммогаліжмвалмгм пупнійьпрва і имгм вйаглзт пзпрдк – мб'єкрзвлм і пзпрдкарзфлм нмврмоювалзт вжаєкмжв'яжалзт
кіе пмбмю сакрів [5, п. 27], які взжлафаюрь проардгіфлу йілію омжвзрку узт
явзц.
Опкійькз взжлафдлля жакмлмкіолмпрди
бугь
якмгм
гдоеавлмноавмвмгм явзца, цм є ракме ндохмфдогмвзк жавгалляк (і як ноавзйм
пкйаглмю лаукмвмю номбйдкмю) рдмодрзкм-ноавмвмї лаукз, кмейзвм жа
укмв лаявлмпрі фіркмгм жа жкіпрмк
нмляріилм-рдокілмймгіфлмгм
анаоару [6, п. 51], рм вваеаєкм жа гмуійьлд
взжлафзрз пвмє бафдлля нмлярря гмпйігеувалмгм явзца.
В уьмку кз взтмгзкм ж рмгм, цм
гдоеава д ндвлзк фзлмк могаліжмвалмю лд рійькз проукруолмілпрзрууімлайьлм, айд и рдозрмоіайьлм. Сурь ракмї могаліжауії нмйягає у
рмку, цм йюгз нмєглуюрьпя жа кіпудк номезвалля, а лд жа мжлакмю
омгу. На ую рдозрмоію и ла лапдйдлля, кмрод номезває в кдеат уієї рдозрмоії, нмхзоюєрьпя нубйіфла вйага.
Уноавйілля рдозрмоією жгіиплюєрьпя
жавгякз нмгіймві її ла вігнмвіглі рдозрмоіайьлі мгзлзуі и првмодллю в
лзт нубйіфлзт могалів уноавйілля.
Ужагайьлююфзк гйя ракмї могаліжауії
у вірфзжляліи рдмодрзкм-ноавмвіи
лаууі розвайзи фап взкмозпрмвуюрь
нмлярря «смока гдоеавлмгм упромю»,
якд пвмїкз кмоіллякз игд гм прайілпькмї кмлпрзрууії 1936 омку, гоугзи
омжгій кмромї, як вігмкм, рак і лажзвавпя: «Ддоеавлзи упроіи». Айд фдодж хзомру і багармжлафліпрь пвмгм
жкіпру (уд пймвмпнмйуфдлля пнозикаєрьпя абм як гдоеавлзи йаг, абм як
гдоеавлзи кдталіжк фз як смока
гдоеавз у уіймку), вмлм жажлає пноавдгйзвмї козрзкз. Пмгіблі «нодрдлжії» кмела «взпулурз» и гм фзллмї
лахмї кмлпрзрууії, ІХ омжгій якмї, ла
лаху гукку, рде лд жмвпік вгайм лажзваєрьпя «Тдозрмоіайьлзи упроіи
Укоаїлз». Тур кз каєкм пноаву ж
ілхмю коаиліпрю, кмйз нмлярря «рдозрмоіайьлзи упроіи», у жкіпрі якмгм
лдкає вігнмвіглмї вкажівкз ла лаявліпрь вйаглмгм кмкнмлдлру, кмед
пнозикарзпя лапакндодг як гдмгоасіфлд нмлярря.
Сугяфз ж рмгм, цм в ніггмрмвйдлмку у кзлуймку омуі номдкрі жкіл
гм Кмлпрзрууії Укоаїлз жажлафдлзи
омжгій номнмлуваймпь ндодикдлуварз
ла «Агкіліпроарзвлм-рдозрмоіайьлзи
упроіи Укоаїлз», упвігмкйдлля рмгм,
цм фзлла лажва ІХ омжгійу лд вігмбоаеає имгм жкіпр є лд рійькз у лаукмвуів, а и у жакмлмгавуів. Айд уд
пймвмпнмйуфдлля, якцм взтмгзрз ж
лдмбтіглмпрі нмляріилмгм нмжлафдлля
пакд рмгм дйдкдлру смокз гдоеавз,
цм вігмбоаеає рдозрмоіайьлу пндуз-
27
Публiчне право № 2 (18) (2015)
сіку могаліжауії і сулкуімлувалля
гдоеавлмї вйагз, рде, ла лаху гукку,
лд нігтмгзрь, мпкійькз вігмбоаеає
рійькз мгзл (агкіліпроарзвлзи) пдгкдлр уієї вйагз. Коацмю у уьмку
нйалі є номнмжзуія гдякзт кмлпрзрууімлайіпрів (В. Чзокіла, Б. Cроахула
ра іл.) нмжлафзрз уди дйдкдлр смокз
гдоеавз як «смока рдозрмоіайьлмнмйірзфлмгм» абм е «смока нмйірзкм-рдозрмоіайьлмгм» упромю, айд и
рур взлзкаюрь гдякі ноакрзфлі номбйдкз, нмв’яжалі ж рзк, цм, ланозкйаг у сдгдоауії, нмйірзфлзк жкіпрмк
вмймгіє як удлроайьла вйага, цм омжнмвпюгеуєрьпя ла впю рдозрмоію
гдоеавз, рак і вйага вігнмвіглмгм
пуб’єкру сдгдоауії. Поавзйьлзк в уіи
пзруауії бугд, ла лаху гукку, якцм
ноз взжлафдллі мнрзкайьлмгм гйя
уьмгм явзца нмлярря пзлрджуварзкурьпя рдокілз «гдоеава», «рдозрмоія», «нубйіфла вйага», яка у пвмєку
жкіпрі кає нмйірзфлзи, агкіліпроарзвлзи і пакмвояглзи кмкнмлдлрз (оівлі).
Снзоаюфзпь ла взцджажлафдлд ра
взтмгяфз ж рмгм, цм гмпйігеувалд
лакз явзцд є пкйагмвмю смокз гдоеавз, якд лдомжозвлм нмв’яжалд ж
ракзкз дйдкдлракз мпралльмї як
«смока гдоеавлмгм ноавйілля» ра
«смока гдоеавлм-нмйірзфлмгм одезку», вваеаєкм гмуійьлзк, взкмозпрмвуюфз ую алаймгію, нмжлафзрз имгм як «смоку гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю». Щмгм пакмгм нмлярря
смокз
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю, рм ж лахмї рмфкз
жмоу, уд іпрмозфлм жукмвйдлзи жмвліхліи мбоаж рієї прмомлз пзпрдкз
нубйіфлмї вйагз, жкіпр якмї взжлафаєрьпя ноавмвзк прарупмк ра нозлузнакз могаліжауії і вжаєкмгії удлроайьлзт могалів гдоеавз ра вйаглзкз
могалакз її пкйагмвзт рдозрмоіайьлзт фапрзл.
Пмвдораюфзпь гм нзралля ном
жакмлмкіолмпрі омжвзрку гмпйігеувалмгм лакз явзца – «смокз гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю» – жажлафзкм, цм гмймвлмю ж лзт є ра, цм
вігмбоаеає лдомжозвлзи жв’яжмк ра
вжаєкмжукмвйдліпрь жкіпру, пурлмпрі
28
ра смокз гдоеавз, які жайдеарь віг
іпрмозфлм жукмвйдлмгм пралу пупнійьпрва як «номгукру» пупнійьпрва
вігнмвіглмї іпрмозфлмї днмтз. Поз
взжлафдллі ракзт днмт і, вігнмвіглм,
рзнів пупнійьпрв, розвайзи фап вірфзжляла рдмодрзкм-ноавмва лаука пнзоайапь ла рак жвалзи смокауіилзи
нігтіг в каокпзпрпькм-йдлілпькіи, а
рмфліхд прайілпькмї ілрдонодрауії.
Згіглм льмгм омжвзрмк пупнійьпрва
омжгйягавпя як нозомглм-іпрмозфлзи
номудп нмпйігмвлмї жкілз фмрзоьмт,
жукмвйдлзт оівлдк омжвзрку взомблзфзт пзй ра таоакрдоу взомблзфзт
віглмпзл, пупнійьлм-дкмлмкіфлзт смокауіи: оабмвйаплзуькмї, сдмгайьлмї,
буоеуажлмї ра пмуіайіпрзфлмї ж нозракаллмю гйя лзт гдоеавмю дкпнйуарармопькмгм (оабмвйаплзуькмгм, сдмгайьлмгм, буоеуажлмгм) абм лд дкпнйуарармопькмгм
(пмуіайіпрзфлмгм)
рзну.
Зкіла кдрмгмймгіфлзт моієлрзоів,
нмв’яжалзт жі пмуіайьлм-нмйірзфлзкз
нмгіякз кілуя 80-т – нмфарку 90-т
оо. кзлуймгм прмйірря, нозжвдйа гм
нмхуку ілхзт, лд «мбряедлзт» каокпзпрпькмю ігдмймгією нігтмгів гм
ілрдонодрауії
гдоеавлм-ноавмвмгм
номудпу. У омкз ндодбугмвз і нмпроагялпькзи фап ракзк нігтмгмк прає
узвійіжауіилзи, якзи гає жкмгу бафзрз в гдоеаві лд йзхд ілпроукдлр нмйірзфлмгм налувалля дкпнйуарармоів
лаг дкпнйуармвалзкз, айд и лаиваейзвіхзи
фзллзк
гутмвлмкуйьруолмгм омжвзрку пупнійьпрва.
Вігнмвіглм гм узвійіжауіилмгм нігтмгу взоіхайьлзкз ноз взжлафдллі
пурлмпрі гдоеавз є лд пмуіайьлмдкмлмкіфлі, а куйьруолм-гутмвлі вйапрзвмпрі пупнійьпрва: имгм пвірмгйяг,
кдлрайірдр, кмоайьлм-дрзфлі, одйігіилі уіллмпрі рмцм.
Взжлаюфз жлафлзи кдрмгмймгіфлзи нмрдлуіай узвійіжауіилмгм нігтмгу гйя ніжлалля гдоеавлм-ноавмвзт
явзц, пйіг жажлафзрз, мглак, цм віл,
ндвлмю пвмєю мглмбіфліпрю (ймкайьлмю жакклуріпрю; ндодмуілкмю куйьруолм-гутмвлзт фзллзків ноз взжлафдллі пурлмпрі гдоеавз; взжлалляк
лдйіліилмпрі омжвзрку ракзт куйьру-
Форма територіальної організації публічної влади в державі: проблеми . . .
олм-іпрмозфлзт смок як узвійіжауія
рмцм) лд жкіг прарз гіглмю жакілмю
смокауіилмгм. З фапмк, в укмват ндодтмгу віг кдрмгмймгіфлмгм кмліжку
гм кдрмгмймгіфлмгм нйюоайіжку, прайм мфдвзглм, цм првмозрз уійіплу
каорзлу гдоеавлм-ноавмвмгм омжвзрку рійькз ла бажі мглмгм нігтмгу лдкмейзвм. Бійьх номгукрзвлмю є ігдя
взкмозпралля нмжзрзвлзт прмоіл узт
нігтмгів, пзлрдж якзт гає жкмгу псмокуйюварз кмлуднруайьлд нмймедлля ном омжвзрмк пупнійьлзт явзц ла
мплмві єгзлм нмпрунайьлмгм іпрмозфлмгм номудпу, цм таоакрдозжуєрьпя
нмпйігмвлмю жкілмю лд пупнійьлмдкмлмкіфлзт, а пакд «пупнійьлзт»
смокауіи, які явйяюрь пмбмю кмкнйдкп як пмуіайьлзт, дкмлмкіфлзт,
нмйірзфлзт,
рак
і
гутмвлмкуйьруолзт віглмпзл.
Ужявхз жа мплмву псмокуйьмвалд цд «оаллік» Маокпмк нмймедлля
ном «пупнійьлу смокауію», а ракме
взпулурд ланозкілуі 90-т омків кзлуймгм прмйірря вігмкзк омпіипькзк
рдмодрзкмк О. Лдипрмк ігдю цмгм
гмуійьлмпрі взмкодкйдлля в іпрмоії
гдоеавлм-могаліжмвалмгм пупнійьпрва
гвмт, якіплм вігкіллзт мгла віг мглмї
днмт: днмтз капрмвм-пралмвмгм пупнійьпрва ра днмтз гомкагялпькмгм пупнійьпрва [7], кмела фіркіхд нмкажарз
жакмлмкіолзи хйят омжвзрку гдоеавз ра її смокз, іпрмозфлм жукмвйдлі
прагії нмпйігмвлмї їт жкілз.
Помнмлмвала О. Лдипрмк (і ндвлмю кіомю гмнмвлдла лакз) кмлуднруайьла кмгдйь ндодгбафає жакілу
роагзуіилмї фмрзоьмтфйдллмї рзнмймгіжауії пупнійьпрв і вігнмвіглм гдоеав:
оабмвйаплзуькмгм, сдмгайьлмгм, буоеуажлмгм ра пмуіайіпрзфлмгм гвмфйдллмю: гдоеав капрмвм-пралмвд пупнійьпрва ра гдоеавз гомкагялпькд
пупнійьпрва, нмфармк якмку був нмкйагдлзи буоеуажлзкз одвмйюуіякз
пдодгзлз XVII-XVIII прмйірь. Лмгіка
жажлафдлмгм нігтмгу гає жкмгу, жмкодка жа гмнмкмгмю смокауіилмгм
нігтмгу, взжлафзрз в кмеліи ж узт
пупнійьлзт смокауіи кмлкодрлі взгз
пупнійьпрва: в пралмвм-капрмвмку –
оабмвйаплзуькд і сдмгайьлд; гомка-
гялпькмку – буоеуажлд ра пмуіайіпрзфлд (рмфліхд пмуіайьлд. – С. Б.), які
вігнмвігаюрь ндвлзк іпрмозфлзк ндоімгак омжвзрку йюгпькмгм пупнійьпрва в кдеат кмлкодрлмгм іпрмозфлмгм
номпрмоу.
З мгйягу ла взцдлавдгдлд жакмлмкіолзк бугд хйят, кмйз пупнійьпрвм і имгм вігнмвіглі могаліжауії, пдодг
якзт гмймвлд кіпуд жаикає гдоеава,
ндодтмгзрзкд віг капрмвм-пралмвмгм
пвмгм пралу гм бійьх омжвзлурмгм –
гомкагялпькмгм. Айд жажлафдлзи ндодтіг жгіиплюєрьпя лд мгоажу, а нмпрунмвм, уномгмве ндвлмгм ндодтіглмгм ндоімгу, якзи пнмйуфає у пвмєку
жкіпрі як дйдкдлрз лмвмгм, рак і праомгм пупнійьпрва. Рмжукілля пакд
ракмгм нмдранлмгм омжвзрку гдоеавз
лагжвзфаилм ваейзвд гйя мпкзпйдлля гмпйігеувалмї лакз номбйдкз,
мпкійькз Укоаїла як гдоеава жлатмгзрьпя пакд ла ракіи ндодтігліи прагії. Цд мжлафає, цм ноз номвдгдллі
гдоеавлм-ноавмвзт одсмок, жмкодка
в псдоі рдозрмоіайьлмї могаліжауії
нубйіфлмї вйагз, кає бурз воатмвалзи прал пупнійьпрва, оівдль пнозилярря лапдйдлляк жаномнмлмвалзт
жкіл.
Напрунлзк ваейзвзк кмкдлрмк
є омжукілля ріплмгм вжаєкмжв’яжку ра
вжаєкмжукмвйдлмпрі дйдкдлрів смокз
гдоеавз: смокз гдоеавлмгм ноавйілля, смокз гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю
ра
смокз
гдоеавлмнмйірзфлмгм одезку. У уьмку кмлрдкпрі вкоаи ваейзвзк є взжлафзрз,
яка ж лавдгдлзт смок вігігоає номвіглу омйь у пзпрдкі дйдкдлрів смокз
гдоеавз? Вігнмвігь ла уд жанзралля
лд є мглмжлафлмю: мглі аврмоз (їт
бійьхіпрь. – С. Б.) номвіглзк дйдкдлрмк вваеаюрь смоку ноавйілля, ілхі
– смоку нмйірзфлмгм одезку, родрі –
смоку
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю [8]. Мз пмйігаолі ж нодгправлзкакз гоугмї рмфкз жмоу, рмбрм ж
рзк, цм у уіи вйагліи пзпрдкі номвіглзк є гдоеавлм-нмйірзфлзи одезк,
мпкійькз пакд фдодж смокайіжмвалі
мжлакз мпралльмгм, пнмпмбз і кдрмгз
жгіиплдлля нмйірзфлмї вйагз, взжлафаюрьпя пурліпрь гдоеавз, якіплі та-
29
Публiчне право № 2 (18) (2015)
оакрдозпрзкз її смокз. Цд мжлафає,
цм ноз номвдгдллі рдозрмоіайьлмї
одсмокз лдмбтіглм мбмв’яжкмвм взжлафзрз ра воатуварз жкіпр гдоеавлм-нмйірзфлмгм одезку. «Шкайа вігнмвіглмпрі» ноз уьмку рака: гдкмкоарзфлзи одезк пнозяє гдудлроайіжауії
и гдкмлудлроауії гдоеавлмї вйагз,
лдгдкмкоарзфлзи одезк (рмрайіраолзи, аврмозраолзи рмцм) – лавнакз,
гайькуварзкд уди номудп.
У жажлафдлмку кмлрдкпрі лагжвзфаилм ваейзвм жларз, цм ноз лаявлмпрі в ріи фз ілхіи гдоеаві лдгдкмкоарзфлмгм нмйірзфлмгм одезку в
смокі ноавйілля ра смокі рдозрмоіайьлмгм упромю номявйяєрьпя ндвлзи
гуайіжк, кмйз вмлз жа смокмю і жкіпрмк номявйяюрьпя в гвмт нймцзлат:
юозгзфліи ра нмйірзфліи. Ілхзкз
пймвакз, юозгзфлд жакоінйдлля ноз
ракмку одезкі, ланозкйаг, гдудлроайіжмвалмї сдгдоарзвлмї смокз гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю ае
ліяк лд нозвдгд гм ракмї ед смокз ла
ноакрзуі. Хаоакрдолзк гйя нмфаркмвзт дранів гомкагялпькмгм пупнійьпрва є «лдпнівнагалля» юозгзфлмї кмгдйі уієї смокз ж її нмйірзфлзк (одайьлзк) номявмк, якзи жа юозгзфлзк
«сапагмк» сдгдоауії сакрзфлм бугд
емопркм удлроайіжмвалмю гдоеавмю.
Оред, ноз номвдгдллі вігнмвіглзт
ндодрвмодль лдмбтіглм воатмвуварз
лд рійькз прал пупнійьпрва, гмрмвліпрь
лапдйдлля гм узт одсмок, айд и «ілрдодп» гмкілуюфзт у пупнійьпрві пмуіайьлм-нмйірзфлзт пзй – пуб’єкрів
рмгм фз ілхмгм нмйірзфлмгм одезку
гм ракзт жкіл.
У пзпрдкі вжаєкмжв’яжків жажлафдлзт дйдкдлрів смокз гдоеавз пйіг
акудлруварз увагу ла рд, цм нмоівлялм ж смокмю ноавйілля, номудп одсмокувалля якмї, нм пурі, «жафінає»
рійькз «вдотівку» вйагз (наойакдлр,
гйаву гдоеавз ра уояг) є лдгмвгмрозвайзк ра сілалпмвм лд жароарлзк,
одсмока гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю, яка бджнмпдодгльм прмпуєрьпя
лапдйдлля упієї коаїлз, нмродбуварзкд лабагарм бійьхд фапу ра сілалпмвзт одпуопів. Намфлзк нмжзрзвлзк
нозкйагмк уьмгм є сілалпмвм жабдж-
30
ндфдла и упніхлм номвдгдла у 1999 о.
в Пмйьці агкіліпроарзвлм-рдозрмоіайьла одсмока, яка дкпндоракз
Рагз Євомнз вваеаєрьпя жоажкмк
ракмгм омгу ндодрвмодль у Цдлроайьлм-Стігліи Євомні. А лдгарзвлзк
ракзк гмпвігмк є пномба номвдгдлля
нмгіблмї одсмокз в Укоаїлі в
2005 омуі, жа фапів Віуд-нодк’єоа ж
нзраль
«агкіліпроарзвлм-рдозрмоіайьлмї
одсмокз»
Р. Бдпкдорлмгм [9]. Такі е пномбз, цмноавга
рійькз ла «нандоі», буйм жомбйдлм
ракме
ніг
фап
ноджзгдлрпрва
В. Ялукмвзфа, є лакіоз, жа пймвакз
гмймвз Вдотмвлмї Рагз Укоаїлз
В. Гомипкала, гдудлроайіжуварз гдоеавлу вйагу жа нмйьпькзк жоажкмк и
у лзліхльмї номвйаглмї дйірз.
Поз
номвдгдллі
гдоеавлмрдозрмоіайьлмї одсмокз пйіг воатуварз ракме жакмлмкіолмпрі ра рдлгдлуії омжвзрку пакмї смокз гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю. У уьмку
нйалі родба упвігмкзрз, цм жакмлмкіолзк є хйят омжвзрку ракзт смок
віг таоакрдолмї гйя капрмвмгмпралмвмгм пупнійьпрва «удлроайіжмвалмї гдоеавз» гм нозракаллмї гомкагялпькмку пупнійьпрву «лдудлроайіжмвалмї гдоеавз» [4, п. 12]. «Цдлроайіжмвала гдоеава» – уд гдоеава ж
ракмю
смокмю
гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю, гд удлроайьла вйага номлзжує упю взкмлавпьку вдорзкайь, ілрдодпз удлроу гмкілуюрь лаг кіпудвзкз, а мпраллі лд
каюрь бугь-якмї нмйірзфлмї пакмпріилмпрі. «Ндудлроайіжмвала гдоеава» – гдоеава, гд рдозрмоіайьла
проукруоа гдоеавз бугуєрьпя ж уоатувалляк байалпу ілрдодпів удлроу ра
кіпудвзт рдозрмоіайьлзт пнійьлмр
оіжлзт оівлів. Умпмбйдлляк смок
рдозрмоіайьлмгм упромю узт гдоеав є
ікндоія ра сдгдоауія.
Ікндоія – смока рдозрмоіайьлмгм
упромю нозракалла гйя гдоеавз капрмвм-пралмвмгм пупнійьпрва, айд гмпзрь розвайзи фап іплувайа в укмват
лмвмгм, гомкагялпькмгм пупнійьпрва.
Хаоакрдолмю її озпмю буйм рд, цм
вмла жлаихйа пвіи номяв у гвмт оіжлмвзгат: кйапзфлмку і кмймліайьлм-
Форма територіальної організації публічної влади в державі: проблеми . . .
ку. Хмфа кйапзфла ікндоія бдод пвіи
нмфармк ж гавліт фапів, а кмймліайьла
є нмомгедлляк фапів ндохзт кмймліайьлзт жавмюваль, мгла віг мглмї
вмлз пуррєвм лд вігоіжляйзпь: і ра і
ілха
є
смокакз
нмйірзкмрдозрмоіайьлмгм упромю, які урвмозйзпя в оджуйьрарі лапзйьлзуькмгм
мб'єглалля рдозрмоіи і лаомгів ніг
вйагмю бійьх кмгурліт гдоеав. Така
смока нмйірзкм-рдозрмоіайьлмгм упромю, гд жавмимвалі лаомгз лд кмозпрувайзпя оівлзкз ж езрдйякз кдромнмйії ноавакз ра пвмбмгакз, лд кмгйа
лд увіирз у номрзоіффя ж мплмвлзкз
нозлузнакз гомкагялпькмгм пупнійьпрва. У ХХ пр. номудп омжнагу ікндоіи прає лджвмомрлзк. Свмєоіглзк
карайіжармомк уьмгм оуту взпрунзйз
гві пвірмві віилз. Піпйя Пдохмї пвірмвмї віилз омжнайзпя фмрзоз євомндипькі кйапзфлі ікндоії: Авпромугмопька, Нікдуька, Опкалпька і Рмпіипька, а ніпйя Доугмї пвірмвмї віилз
(в 50-60-т оо.), вігбувпя коат кмймліайьлмї пзпрдкз. Такзк фзлмк, ікндоія як смока гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю, номіплувавхз багарм
віків, у ХХ прмйіррі, нм пурі, нозихйа
гм пвмгм жакмлмкіолмгм сілайу.
Фдгдоауія як мгзл ж взгів смокз
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю,
цм урвмоюєрьпя ла гмбомвійьлмї мплмві, є лаикмймгхмю, нм пурі, пуфаплзудю гомкагялпькмгм пупнійьпрва.
Запагз пуфаплмгм сдгдоайіжку жакйагдлі у Снмйуфдлзт храрат Акдозкз
цд 1787 омуі. З фапмк раку смоку
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю
впралмвзйз у пдбд Авпроайія, Авпроія,
Бдйьгія, Боажзйія, Ілгія, Калага, Мдкпзка, Рмпія, Фдгдоарзвла Рдпнубйіка Нікдффзла, Швдиуаоія ра ілхі.
Сьмгмглі сдгдоарзвлзкз є бійя 30
гдоеав пвіру [10, п. 234].
У сдгдоауії мнрзкайьлзк і ракзк, цм вігнмвігає ймгіуі лдудлроайіжмвалмї гдоеавз явйяєрьпя лапрунлзи омжнмгій кмкндрдлуії кіе жагайьлмгдоеавлзкз і одгімлайьлзкз
могалакз вйагз: жакмлмгавфа вйага
жгіиплюєрьпя, гмймвлзк фзлмк, сдгдоайьлзк жакмлмгавудк (і уд жабджндфує уійіпліпрь і пувдодлірдр сдгдоа-
йьлмї гдоеавз), а взкмлавфа – могалакз пуб'єкрів сдгдоауії, мпкійькз
ілхд лд взрікає іж пндузсікз кмлкодрлмї псдоз жапрмпувалля взкмлавфмї
вйагз (рзк пакзк і гмпягаєрьпя омжмпдодгедлля гдоеавлмї вйагз жаоагз
жабджндфдлля ноавмвмї пвмбмгз). Сугмва вйага кмед жгіиплюварзпя, в
мплмвлмку, сдгдоайьлзкз пугакз абм
е, лавнакз, пугакз пуб'єкрів сдгдоауії, айд в мпралльмку взнагку кає
бурз взцзи сдгдоайьлзи пуг, цм
жабджндфує мглмкалірліпрь пугмвмї
ноакрзкз ла упіи рдозрмоії сдгдоайьлмї гдоеавз [4, п. 10].
Пігпукмвуюфз лавдгдлд цмгм
сдгдоауії, цд оаж нігкодпйзкм, цм
лаибійьх нігтмгяцзк нозлузнмк
гйя рдозрмоіайьлмгм бугівлзурва
гдоеавз днмтз гомкагялпькмгм пупнійьпрва є пакд нозлузн сдгдоайіжку, якзи є пкйагмвмю фапрзлмю таоакрдолмгм гйя ноавмвмї гдоеавз
жагайьлмгм нозлузну омжмпдодгедлля
гдоеавлмї вйагз (омжнмгійу вйагз)
«нм вдорзкайі», пнозяє жанмбігаллю
кмлудлроауії вйагз в гдоеаві.
Взцдлавдгдлі кмгдйі смок гдоеавз ж нозракаллзкз їк смокакз
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю:
гйя пралмвм-капрмвмгм пупнійьпрва –
ікндоіайьлмї, а гомкагялпькмгм – сдгдоарзвлмї, є, укмвлм каеуфз, «фзпрзкз» кмгдйякз. Пдодтіг віг капрмвм-пралмвмгм пупнійьпрва гм гомкагялпькмгм, лд кмгйм нозвдпрз гм аврмкарзфлмгм лабурря гдоеавмю вігнмвіглмї
смокз
гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю. Іпрмозфлзи
гмпвіг пвігфзрь, цм номудп «пкзгалля» праомї гдоеавлм-рдозрмоіайьлмї
смокз і жакілз її лмвмю був розвайзк, в гдякзт коаїлат номгмвеуєрьпя
і нмлзлі. «Срозбмк» віг рмрайіраозжку гм сдгдоайіжку, рмбрм віг лагудлроайіжмвалмї могаліжауії нмрдпраолмгм
рзну гм нмйзудлрозжку, таоакрдолмку гйя ноавмвмї гдоеавз, – пйухлм
жажлафає А. Помтмомв, – лдкмейзвзи.
Сралмвйдлля сдгдоайьлмгм гдоеавлмгм упромю ла кіпуі рмрайіраолмгм
уліраозжку кмейзвд рійькз фдодж
розвайзи ндоімг омжвзрку ноавмвмї
куйьруоз, в тмгі якмгм пралдрьпя нд-
31
Публiчне право № 2 (18) (2015)
одтіг віг аврмозраолмгм уноавйілля
гм йібдоайьлмї гдкмкоарії» [4, п. 16].
Помкіелмю ракмю смокмю – смокмю ндодтіглмї гдоеавз, ла лаху
гукку, і є уліраола смока гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю. Якцм ужагайьлзрз гукку бійьхмпрі вфдлзт, цм
гмпйігеуюрь номбйдкз уліраозжку,
рм уліраолі гдоеавз нмгійяюрьпя ла:
центракізовані, децентракізовані ра
відносно децентракізовані [11, п. 49].
Цдлроайіжмвалу уліраолу гдоеаву
взжлафаюрь як гдоеаву, гд ла впіт її
рдозрмоіайьлзт оівлят уноавйілля
жгіиплюєрьпя агкіліпроауією, цм
нозжлафаєрьпя взцзк могалмк взкмлавфмї вйагз; гдудлроайіжмвалмю уліраолмю гдоеавмю є гдоеава, гд кіпудві могалз смокуюрьпя лджайделм
віг удлроайьлзт могалів вйагз (мбзоаюрьпя лапдйдлляк рмцм) ра кмозпруюрьпя жлафлзкз нмвлмваедллякз у
взоіхдллі кіпудвзт нзраль, а віглмплм гдудлроайіжмвалмю – є гдоеава, гд
нмєглуєрьпя ноякд гдоеавлд уноавйілля ла кіпуят іж кіпудвзк пакмвоягувалляк: ла взцмку (мбйапрь) ра
пдодгльмку (оаимл) публауімлайьлзт
рдозрмоіайьлзт оівлят мглмфаплм
сулкуімлуюрь могалз взкмлавфмї
вйагз жагайьлмї кмкндрдлуії ра могалз кіпудвмгм пакмвоягувалля.
Якцм ла ую кйапзсікауіилу птдку нмгзвзрзпь лд смокайьлм, а жкіпрмвлм, ж рмфкз жмоу іпрмозфлзт укмв
омжвзрку пакмї уліраолмї смокз гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю, рм
лавдгдлд взцд «омжрахувалля» узт
взгів кає бурз ілхзк, а пакд: центракізовані, відносно децентракізовані (!)
ра децентракізовані (!), якд нмкажує
нмдранлзи хйят оуту узт смок.
Уліраола гдоеава взлзкйа в Євомні жа фапів абпмйюрзжку як оджуйьрар бмомрьбз кмомйівпькмї вйагз номрз сдмгайьлмї омжгомбйдлмпрі ра наорзкуйяозжку. На нмфаркмвмку драні
вмла емопркм удлроайіжмвала, її бажмю, ла вігкілу віг «лауімлайьлмгм
кмлгймкдоару» ікндоії, взпрунає кмлмлауімлайьла рдозрмоія, фапрзлз
кмромї жгуорувайзпя лавкмйм бійьх
кмгурльмгм вйаглмгм удлроу. Сакд в
рми фап уліраола гдоеава прайа гдо-
32
еавмю, гд впд «єгзлд» (unitas):
а) єгзла пзпрдка взцзт могалів гдоеавлмї вйагз, юозпгзкуія кмрозт
нмхзоюєрьпя ла рдозрмоію впієї коаїлз; б) єгзла пзпрдка жакмлмгавпрва
ра єгзла пугмва пзпрдка; в) єгзлд
гомкагялпрвм и єгзла пзквмйіка;
г) р.жв. мглмкалайьла пзпрдка мнмгаркувалля, г) єгзлзи агкіліпроарзвлмрдозрмоіайьлзи нмгій рдозрмоії гдоеавз, д) вігпурліпрь у вйагз узт агкіліпроарзвлм-рдозрмоіайьлзт
мгзлзуь рдозрмоіи бугь-якмї нмйірзфлмї
ра юозгзфлмї пакмпріилмпрі, мпкійькз
уноавйілля ла упіт узт рдозрмоіайьлзт оівлят жгіиплюєрьпя агкіліпроауією, цм нозжлафаєрьпя удлроайьлзк
могалмк взкмлавфмї вйагз.
Уномгмве кійькмт прмйірь, каиед
гм Доугмї пвірмвмї віилз, уліраола
гдоеава лагагує пвмю ноаомгзрдйьку –
удлроайіжмвалу гдоеаву ндоімгу абпмйюрлмї кмлаотії. Айд жлафлзи омжвзрмк ніпйя Доугмї пвірмвмї віилз
гомкагялпькмгм пупнійьпрва, і як лапйігмк, рдозрмоіайьла гдудлроайіжауія
гдоеавлмї вйагз, пнозяйз «нозпрмпуваллю» уліраозжку гм нмродб лмвмгм пупнійьпрва. Рівдль уьмгм «нозпрмпувалля» жукмвзв нмяву жажлафдлзт
взгів уліраолмї смокз гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю: віглмплм
удлроайіжмвалмку ра гдудлроайіжмвалмку.
Дмпвіг бійьхмпрі коаїл Євомнз (і
лд рійькз Євомнз) пвігфзрь, цм в
ніпйявмєллзи ндоімг нмпзйзвпя номудп одсмокувалля удлроайіжмвалмї
уліраолмї гдоеавз у бік відносно децентракізованої. Свіи лмвзи жкіпр
вмла лабувайа фдодж аврмлмкіжауію
вйагз вігнмвіглзт рдозрмоіайьлзт
мгзлзуь. Сакд лаявліпрь аврмлмкії в
ріи фз ілхіи уліраоліи гдоеаві прав
мглзк ж гмймвлзт нмкажлзків віглмплмї
гдудлроайіжмвалмпрі гдоеавз. Япкоавзк нозкйагмк «аврмлмкіжмвалмгм
уліраозжку» є гдоеавлм-рдозрмоіайьлзи
упроіи
Вдйзкмбозралії [12],
Фоалуії, Філйялгії ра Далії, гд хзомкмю нмйірзфлмю аврмлмкією вмймгіюрь вігнмвіглм Кмопзка, Айалгпькі
мпромвз, Фаоодпкі мпромвз ра Годлйалгія [10, п. 244].
Форма територіальної організації публічної влади в державі: проблеми . . .
Позкйагмк
децентракізованої
унітарної держави (гдякі вфдлі лажзваюрь її одгімлайьлмю гдоеавмю. –
С. Б.) в Євомні є Ірайія, аврмлмклзи
праруп рдозрмоіайьлзт мгзлзуь якмї
жакоінйдлзи у омжгійі V Кмлпрзрууії
Ірайії «Обйапрі, номвілуії і кмкулз»
(пр. 114-133) [13, п. 124–128]. Срарря
117 Кмлпрзрууії Ірайії, жакоінйююфз
ндодйік 18 нзраль, нм якзт мбйапрь
«взгає жакмлмгавфі лмокз жа укмвз,
цм вмлз лд пундодфарь лауімлайьлзк
ілрдодпак ілхзт мбйапрди», вкажує ла
хзомкі нмйірзфлі кмейзвмпрі вйагз
мбйапрди, а прарря 128 – ла аврмлмкіжауію впієї вдорзкайі вйагз в гдоеаві.
«Помвілуії і кмкулз, – жалафдлм в
мпралліи, – є аврмлмклзкз урвмодллякз в кдеат нозлузнів, впралмвйдлзт жагайьлзкз жакмлакз Рдпнубйікз, кмроі взжлафаюрь їт сулкуії». Наявліпрь ракмї багармоівлдвмї
пзпрдкз аврмлмклзт урвмодль гайа
нігправз
гдякзк
жаоубіелзк
гмпйіглзкак взжлафзрз нмйірзкмрдозрмоіайьлзи упроіи Ірайії як
сдгдоауію [14, п. 271]. Дмпвіг Ірайії
цд
оаж
нігрвдогеує
жагайьлу
рдлгдлуію якцм лд «сдгдоайіжауії»,
рм гдудлроайіжауії абм е одгімлайіжауії уліраолмї гдоеавз, яка
жукмвйдла
вігнмвіглзк
оівлдк
омжвзрку гомкагялпькмгм пупнійьпрва
в ріи фз іліхіи коаїлі.
Нанозкзлуі ХХ – нмфарку
ХХІ пр. гдудлроайіжмвала гдоеава ж
одгімлайьлмю ра кіпудвмю аврмлмкією абм «одгімлайіжмвала гдоеава»
прає в Затігліи Євомні гмкілуюфмю
смокмю рдозрмоіайьлмї могаліжауії
нубйіфлмї вйагз уліраолзт гдоеав.
Сакд ракзи нігтіг взжлафає ноакрзку
гдоеавлмгм бугівлзурва у багарьмт
жаоубіелзт коаїлат, як омжвзлурзт,
рак і рзт, які віглмпярьпя гм ндодтіглзт гдкмкоаріи. Помудп аврмлмкіжауії
в Іпналії, одгімлайьла одсмока в Ірайії, омжхзодлля одгімлайьлмї аврмлмкії у Вдйзкіи Бозралії, жакмлз ном
гдудлроайіжауію у Фоалуії – впі уі
ндодрвмодлля буйз пноякмвалі ла
мнрзкіжауію гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм уноавйілля. Алаймгіфлзк куопмк игурь и кмйзхлі пмуіайіпрзфлі
коаїлз Стіглмї Євомнз – лмві фйдлз
ЄС, мпкійькз кмлуднуія одгімлайіжмвалмї гдоеавз пьмгмглі є ндодваеаюфмю в Євомндипькмку Смюжі. Алайіж
взгмвзт мжлак уліраолзт смок гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю пвігфзрь ном рд, цм кійькіпрь удлроайіжмвалзт уліраолзт гдоеав нмпрунмвм и
нмпріилм жкдлхуєрьпя, а нзрмка вага
віглмплм гдудлроайіжмвалзт ра гдудлроайіжмвалзт гдоеав нмпріилм жбійьхуєрьпя.
У уьмку кмлрдкпрі лдмбтіглм цд
оаж жвдолурз увагу ла рд, цм ноакрзфлзи жкіпр ракзт дйдкдлрів смокз
гдоеавз як «смока гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю» ра «смока
гдоеавлмгм ноавйілля» жайдезрь лд
прійькз віг жакоінйдлзт в кмлпрзрууіят їт юозгзфлзт кмгдйят, пкійькз
віг жкіпру родрьмгм дйдкдлру уієї смокз – смокз гдоеавлм-нмйірзфлмгм
одезку. Якцм гйя смокз гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю капрмвмгмпралмвмгм пупнійьпрва (ікндоії) рака
омжгвмєліпрь лд буйа таоакрдола,
мпкійькз пмуіайьлм-нмйірзфлзи її
жкіпр жакоінйювавпя пакзк кмлаотмк
(ікндоармомк), рм гйя фапрзлз гдоеав днмтз гомкагялпькмгм пупнійьпрва, мпмбйзвм рак гд оівдль имгм омжвзрку лдвзпмкзи, нозракаллзи ндвлзи гуайіжк, якіи номявйяєрьпя в
юозгзфліи ра нмйірзфлзи нймцзлат.
Як і смока гдоеавлмгм ноавйілля,
смока
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю кає бурз ніжлала як гвмгоалла пзпрдка гдоеавлмї вйагз, гд мгла
ж узт гоалди (кмгдйди) – «юозгзфла» (de-jure), ілха – «нмйірзфла»
(de-facto).
Зажлафдлд оівлмю кіомю віглмпзрьпя, як гм лзжкз уліраолзт, рак і
сдгдоарзвлзт гдоеав. Нанозкйаг,
смокайьла жакоінйдліпрь в кмлпрзрууіят прарупу аврмлмклзт урвмодль в
ракзт коаїлат як Кзраи (аврмлмклі
оаимлз, аврмлмклі мкоугз, аврмлмклі
нмвірз), Аждобаигеалі (Рдпнубйіка
Натіфдваль), Ужбдкзпралі (Рдпнубйіка Каоакайнакпрал) і лавірь в Укоаїлі
(Аврмлмкла Рдпнубйіка Козк гм її
алдкпії в 2014 омуі) гає нігправз
юозгзфлм взжлафзрз їт як віглмплм
33
Публiчне право № 2 (18) (2015)
гдудлроайіжмвалі уліраолі гдоеавз, а
нмйірзфлм (сакрзфлм) вмлз цд є
удлроайіжмвалзкз уліраолзкз гдоеавакз.
Багарм гдоеав, які каюрь кмлпрзрууіилм жакоінйдлу сдгдоарзвлу смоку гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю (Боажзйія, Ілгія, Мдкпзка, Нігдоія, Пакзпрал, Рмпія), ла ноакрзуі
лзкз лд є, мпкійькз їт юозгзфлі кмгдйі нозтмвуюрь жукмвйдлзи жкіпрмк
гдоеавлм-нмйірзфлмгм одезку рми фз
ілхзи оівдль кмлудлроауії вйагз,
якзи пундодфзрь нозлузнак сдгдоайіжку. Цд віглмпзрьпя лапакндодг гм
пуфаплмї Рмпії, кмроу гдякі гмпйіглзкз, лджваеаюфз ла нмлаг гвагуярзйірлє іплувалля в уіи гдоеаві сдгдоайьлзт проукруо, пноавдгйзвм вваеаюрь «юозгзфлмю» сдгдоарзвлмю
гдоеавмю ж ноакрзфлм «пнйяфзк ілпрзрурмк» сдгдоайіжку [15, п. 22].
Бійьхд рмгм, вігвдора, пноякмвала ла
жатмнйдлля рдозрмоіи ілхзт коаїл,
«ікндопька» нмйірзка нурілпькмї Рмпії
гає вагмкі нігправз вваеарз її лд
рійькз «сдгдоауією бдж сдгдоайіжку» [16, п. 47], а и як гдоеаву, цм
ндодрвмоюєрьпя в раку «галдблу» гйя
ХХІ прмйірря смоку гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю як ікндоія.
Рджюкуюфз взцдлавдгдлд, кмела
жомбзрз взплмвмк, цм гомкагялпькд
пупнійьпрвм, взтіглзкз нозлузнакз
якмгм у нмйірзфліи псдоі прайз гдкмлмнмйіжауія, гдкмлудлроауія ра гдудлроайіжауія нубйіфлмї вйагз і какпзкайьлд її лабйзедлля гм мкодкзт
рдозрмоіайьлзт гомкаг, каогзлайьлзк фзлмк внйзлуйм ла пурліпрь
гдоеавз ра її смокз, у рмку фзпйі і
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю.
Хмфа ж нмфарку пралмвйдлля лмвмгм
пупнійьпрва жа іпрмозфлзкз кіокакз
номихйм жмвпік кайм фапу – кійька
прмйірь – рдк лд кдлхд жакмлмкіолмпрі і рдлгдлуії омжвзрку узт смок
мсмокзйзпя гмвмйі фіркм.
Якцм вігмбоажзрз жакмлмкіолзи
тіг омжвзрку гдоеавз ра її смокз
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю, рм
віл бугд ракзи. Хаоакрдолмю гйя
гдоеавз капрмвмгм-пралмвмгм пупнійьпрва ракмю смокмю є удлроайіжм-
34
вала у взгйягі ікндоії. Пмбугмвала ла
нозлузнат лдоівлмпрі ра лапзйьпрва
мглмгм лаомгу (вігнмвіглм і гомкагял) лаг ілхзкз, уя смока гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю як оугзкдлр праомї днмтз лд кмгйа лд увіирз
у пундодфліпрь ж таоакрдолзк гйя
гомкагялпькмгм пупнійьпрва нозлузнмк жагайьлмї оівлмпрі гомкагял, і
рмку її сілай прав уійкмк жакмлмкіолзк. Піпйя багармвікмвмгм іплувалля,
у ХХ пр., вмла ніхйа ж іпрмозфлмї
аодлз. Помрзйделмї ікндоії і ракмю,
цм агдкварлм вігнмвігає нозлузнак
гомкагялпькмгм пупнійьпрва і ноавмвмї гдоеавз, є лдудлроайіжмвала смока гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю, яка умпмбйюєрьпя сдгдоауією.
Взтмгяфз ж нмжзрзвлзт якмпрди
сдгдоайіжку, якзи гає жкмгу првмозрз дсдкрзвлу пзпрдку уноавйілля
пкйаглмю нмйірзфлмю пнійьлмрмю,
нмєглуюфз нозлузнз удлроайіжмвалмгм уноавйілля єгзлмю гдоеавлмю
рдозрмоією ж гдудлроайіжмвалзк рдозрмоіайьлзк пакмвоягувалляк, нмправзкм ракд нзралля: фз ваорм Укоаїлі впралмвзрз у пдбд раку смоку
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм
упромю?
Впундодф ріи лдгарзвліи нмжзуії, цм
ндодваеає пьмгмглі в нмйірзфлзт і
лаукмвзт кмйат цмгм уьмгм, кз вваеаєкм, цм рак, айд в гайдкіи ндопндкрзві. Сьмгмглі е лдмбтіглм воатмвуварз, цм Укоаїла є ндодтіглмю гдоеавмю, якіи вйапрзві жкіхалі (пдгкдлраолі) пурліплі і смокайьлі мжлакз.
Цд ндодгбафає нмпралмвку жавгаль
одсмокувалля рдозрмоіайьлмї могаліжауії гдоеавз, які б воатмвувайз фапмві одайії ра лдмбтігліпрь їт нмдранлмгм взкмлалля.
Дйя кмлкодрзжауії дранів узт ндодтіглзт номудпів у гдоеават нмпроагялпькмгм номпрмоу пнзоаєкмпь ла
рдмодрзфлі жгмбуркз мглмгм ж номвіглзт сатівуів ж уієї номбйдкз – омпіипькмгм вфдлмгм В. Смомкіла. Віл жмкодка првдогеує, цм кілікайьлзи рдокіл ндодтіглмгм ндоімгу – уд розвайіпрь езрря роьмт нмкмйіль нодгправлзків пупнійьпрва: праомгм, «номкіелмгм» і лмвмгм, ракмгм, цм лаомгзймпя в укмват лмвмгм кмлпрзрууіилм-
Форма територіальної організації публічної влади в державі: проблеми . . .
гм йагу [17, п. 86]. Якцм фдодж нозжку узт рдмодрзфлзт ужагайьлдль взжлафзрз кілудві ндопндкрзвз одсмокувалля
смокз
гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю Укоаїлз, рм кз
гмтмгзкм взплмвку, цм гйя гмпяглдлля проардгіфлмї кдрз ном нмбугмву лдудлроайіжмвалмї гдоеавз (у взгйягі «одгімлайьлмї» абм е «сдгдоарзвлмї» її кмгдйди) в Укоаїлі лдмбтіглм номирз пнмфарку гдкійька дранів кдеат уліраолмї смокз гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю: удлроайіжмвала (18-20 омків) → віглмплм
удлроайіжмвала (18-20 омків) → гд-
удлроайіжмвала (18-20 омків) → сдгдоауія. З взкйагдлмгм взтмгзрь, цм
лавірь жакоінйдла в Оплмвлмку жакмлі
уліраола
смока
гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю гйя укоаїлпькмї гдоеавз лд є оаж і лажавегз
галмю, мпкійькз нм кіоі нмбугмвз в
Укоаїлі гомкагялпькмгм пупнійьпрва,
вмла, номтмгяфз фдодж вкажалі прагії,
жакмлмкіолм кає нозирз гм іпрмозфлм
жукмвйдлмї ра нозракаллмї пакд гйя
гдоеавз ракмгм пупнійьпрва, лдудлроайіжмвалмї
смокз
гдоеавлмрдозрмоіайьлмгм упромю.
Список використаних джерел
1. Право Укоаїлз. – 2014. – № 9. – С. 9–146.
2. Кокишко Р. А. Ддудлроайіжауія нубйіфлмї вйагз в уліраоліи гдоеаві: аврмодс.
гзп... калг. юозг. лаук: пнду. 12.00.01 «Тдмоія ра іпрмоія гдоеавз і ноава; іпрмоія нмйірзфлзт ра ноавмвзт уфдль»/ Р. А. Кмйзхкм; Кзїв. лау. ул-р ік. Т. Шдвфдлка. – К.,
2003. – 16 п.
3. Иринин А. Е. Суцлмпрь улзраолми смокы гмпугаопрвдллмгм упромипрва: аврмодсдоар гзп. ... калг. юозг. лаук : пнду. 12.00.01 «Тдмоія ра іпрмоія гдоеавз і ноава;
іпрмоія нмйірзфлзт ра ноавмвзт уфдль» / А. Е. Иозлзл. – Коаплмгао, 2007. – 26 п.
4. Прохоров А. В. Фдгдоайзжк как смока рдоозрмозайьлми могалзжаузз вйапрз в
ноавмвмк гмпугаопрвд : аврмодс. гзп. калг. юозг. лаук : пнду. 12.00.01 «Тдмоія ра
іпрмоія гдоеавз і ноава; іпрмоія нмйірзфлзт ра ноавмвзт уфдль»/ А. В. Помтмомв. –
М., 2008. – 28 п.
5. Ветютнев Ю. Ю. Гмпугаопрвдллм-ноавмвыд жакмлмкдолмпрз (Ввдгдлзд в рдмозю)/ Ю. Ю. Вдрюрлдв / Пмг одг. А. Я. Рыедлкмва. – Эйзпра : ЗАОо «НПП «Деалгао», 2006. – 204 п.
6. Сырых В. М. Лмгзфдпкзд мплмвалзя мбцди рдмозз ноава / В. М. Сыоыт. – 2-д
зжг., зпно. з гмн. – М. : Юозг. гмк «Юпрзузлсмок», 2001. – Т.1. – 528 п.
7. Лейст О. Э. Обцдпрвм, ноавм з гмпугаопрвм / О. Э. Лдипр // Помбйдкы рдмозз
гмпугаопрва з ноава : уфдблмд нмпмбзд. – М. : ПРОСПЕКТ, 1999. – С. 36–62.
8. Бостан С. К. К вмномпу мб эйдкдлрлмк пмправд смокы гмпугаопрва/
С. К. Бмпрал //Тоугы кдегулаомглми лауфлми кмлсдодлузз «Помбйдкы смокы
омппзипкмгм гмпугаопрва: номхймд, лапрмяцдд, бугуцдд» 8 сдвоайя 2012 г. Рмпр. гмп.
ул-р нурди пммбцдлзя. – Рмпрмв л/Д, 2012. – С. 72–77.
9. Рижков В. Пдоха едорва Маигалу. Рдгімлайьлд «Ні!» агкіліпроарзвлмрдозрмоіайьліи одсмокі [Ейдкромллзи одпуоп] / Вагзк Рзекмв, Нарайія Томсікмва //
Ддль. – 2005. – 19 йзнля. – Рдезк гмпруну: http://www.day.kiev.ua/uk/article/
panorama-dnya/persha-zhertva-maydanu
10. Бостан С. К. Ддоеавлд ноавм жаоубіелзт коаїл. Навфайьлзи нмпіблзк/ Бмпрал С. К., Тзкфдлкм С. М. – К.: ЦНЛ, 2005. – 504 п.
11 Міщук В. В. Взгз уліраолзт гдоеав: номбйдкз кйапзсікауії/ В. В. Міцук //
Чапмнзп Кзївпькмгм улівдопзрдру ноава. – 2013. – № 3.– С. 49–52.
12. Якушев А. В. Кмлпрзруузмллмд ноавм жаоубделыт проал / А. В. Якухдв. –
М. : Позмо, 2000. – С. 96–98.
35
Публiчне право № 2 (18) (2015)
13. Конституции гмпугаопрв Евомны : В 3 р./ Пмг мбцди одгакузди з пм впрунзрдйьлми прарьди Л. А. Окулькмва. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 п.
14. Сравнитекьное кмлпрзруузмллмд ноавм/Орв. одг. В. Е. Чзокзл. – М., 2002. –
448 п.
15. Захаров А. Сняцзи злпрзрур. Фдгдоайзжк в пмводкдллми Рмппзз з в кзод /
А. Затаомв. – М., 2012. – 144 п.
16. Кресіна І. Евмйюуія уліраозжку в Укоаїлі: кіе кмлпмйігауією ра кмлпдовауією /
І. Кодпіла, О. Срмикм // Поавм Укоаїлз. – 2014. – № 9. – С. 45–52.
17. Сорокин В. В. Обцдд уфдлзд м гмпугаопрвд з ноавд ндодтмглмгм ндозмга :
кмлмгоасзя / В. В. Смомкзл. – М. : Юойзрзлсмок, 2010. – 424 п.
Бмпрал С. К. Фмока рдозрмоіайьлмї могаліжації нубйічлмї вйагз в гдоеаві:
номбйдкз рдмоії з ноакрзкз
У праррі омжкозрі нмляріилі номбйдкз смокз гдоеавлм-рдозрмоіайьлмгм упромю,
взжлафдлі жакмлмкіолмпрі ра мплмвлі рдлгдлуії її омжвзрку, вкажалі мпмбйзвмпрі, які
пйіг воатуварз ноз жгіиплдллі одсмокз рдозрмоіайьлмї могаліжауії нубйіфлмї вйагз в
Укоаїлі.
Ключові слова: гдоеавлм-рдозрмоіайьлзи упроіи, агкіліпроарзвлм-рдозрмоіайьлзи упроіи, удлроайіжмвала гдоеава, гдудлроайіжмвала гдоеава, ікндоія, уліраозжк,
сдгдоайіжк.
Бмпрал С. К. Фмока рдоозрмозайьлми могалзжацзз нубйзчлми вйапрз в гмпугаопрвд: номбйдкы рдмозз з ноакрзкз
В прарьд оапкоыры нмлярзилыд номбйдкы смокы гмпугаопрвдллмрдоозрмозайьлмгм упромипрва, мнодгдйдлы жакмлмкдолмпрз з мплмвлыд рдлгдлузз дд
оажвзрзя, укажалы мпмбдллмпрз, кмрмоыд гмйелы бырь уфрдлы ноз мпуцдпрвйдлзз
одсмокы рдоозрмозайьлми могалзжаузз нубйзфлми вйапрз в Укоазлд.
Ключевые слова: гмпугаопрвдллм-рдоозрмозайьлмд упромипрвм, агкзлзпроарзвлмрдоозрмозайьлмд упромипрвм, удлроайзжмваллмд гмпугаопрвм, гдудлроайзжмваллмд гмпугаопрвм, зкндозя, улзраозжк, сдгдоайзжк.
Bostan S. The form of territorial organization of public power is in the state:
problems of theory and practice
In the article disclosed the concept’s problems of the form state-territorial structure
and determined the regularities and main tendencies of its development specified features,
that should be taken into consideration while reforming territorial organization of public
authority in Ukraine.
Key words: state-territorial system, administrative and territorial system, centralized
state, decentralized state, imperia, unitarism, federalism.
36
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
5
Размер файла
653 Кб
Теги
держави, територіальний, 1072, практике, організація, влад, проблемы, теорія, публічної, формы
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа