close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Підручник Технології 10 клас Кобернік

код для вставкиСкачать
10 клас
ПІДРУЧНИК
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
ББК 30я721
К55
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(лист № 1.4/18-2463 від 15.06.2010 p.)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Автори:
О. М. Коберник — доктор пед. наук, професор, директор інституту природничоматематичної і технологічної освіти Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини;
A. І. Терещук — канд. пед. наук, доцент Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини;
О. Г. Гервас — канд. пед. наук, викладач Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини;
О. Б.Авраменко — канд. пед. наук, доцент Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини;
С. М. Ящук — канд. пед. наук, доцент Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини;
B. В. Бербец — канд. пед. наук, доцент Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини
Незалежні
експерти:
Г. Д. Попова — вчитель ЗОШ № 1 I—III ступеня, м. Нетішин Хмельницької обл.;
О. Б. Могилевська — вчитель-методист СЗОШ № 52 І—III ступеня, м. Херсон;
P. І. Нікітенко — вчитель-методист, завідуюча НМЛ, старший викладач Одеського
інституту удосконалення вчителів;
О. І. Бащенко — вчитель-методист Київського обласного інституту післядипломної
освіти педагогічних кадрів;
В. О. Давидович — канд. пед. наук, доцент Чернівецького національного
університету ім. Ю. Федьковича
Коберник, О. М.
К55
Т е х н о л о г і ї : 10 кл. : підручник / О. М. К о б е р н и к , А. І. Т е р е щ у к ,
О. Г. Гервас [та і н . ] — К. : Літера ЛТД, 2 0 1 0 . — 160 с. : іл.
ISBN
978-966-178-076-6
ББК 30я721
ISBN
978-966-178-076-6
© О. М. Коберник, А. І. Терещук,
О. Г. Гервас, О. Б. Авраменко,
С. М. Ящук, В. В. Бербец, 2010
© «Літера ЛТД», 2010
Вивчення т е х н о л о г і й у 10-му класі с п р я м о в а н е
на п і д г о т о в к у м о л о д о ї л ю д и н и до в с т у п у в д о р о с л е ж и т т я , що п о т р е б у є не
л и ш е наявності знань із т и х наук, я к і вивчались у п р о д о в ж у с і х шкіль­
них р о к і в , а й у м і н ь та здатності в и к о р и с т о в у в а т и такі знання на практи­
ці, с а м о с т і й н о в и р і ш у в а т и нестандартні ж и т т є в і п р о б л е м и . Звісно, пере­
дбачити
всі
труднощі,
які
можуть з'явитися
на ш л я х у до о м р і я н о ї
професії в и р о б н и ч о ї або соціальної сфери, н е м о ж л и в о . П р о т е з упевненіс­
тю м о ж е м о сказати, що для т о г о , щ о б стати професіоналом і не лише
знайти улюблену справу, а й бути у с п і ш н и м і мати м о ж л и в і с т ь о с о б и с т і с н о г о зростання в п р о д о в ж у с ь о г о ж и т т я , п о т р і б н о навчитись т в о р ч о під¬
х о д и т и д о р о з в ' я з а н н я будь-якого завдання. Н а у к о в ц я м и доведено, щ о
л ю д и н а м о ж е працювати т в о р ч о незалежно від обраної професії чи виду
діяльності і, що н а й г о л о в н і ш е , ц ь о м у м о ж н а навчитись. Від себе л и ш е
д о д а м о , що в цій справі слід зважати на сучасні т е х н о л о г і ї .
Йдеться насамперед п р о інформаційні т е х н о л о г і ї , я к і д а ю т ь з м о г у на¬
к о п и ч у в а т и і ш в и д к о аналізувати великі о б с я г и і н ф о р м а ц і ї .
Важливо т а к о ж навчитись бачити п р о б л е м у в тій галузі, я к а вас за¬
цікавила, визначати завдання і планувати р о б о т у з м е т о ю досягнення
визначених цілей. Така діяльність п о т р е б у є не л и ш е знань, а й умінь,
переважно к р и т и ч н о г о і т в о р ч о г о мислення.
Таку діяльність л ю д и н и
називають п р о е к т н о ю .
П р о е к т н а діяльність передусім п р о н и з у є всі галузі с у ч а с н о г о вироб¬
ництва — від проектування т е х н о л о г і ч н о г о п р о ц е с у до с т в о р е н н я власне
цілого в и р о б н и ц т в а будь-яких т е х н і ч н и х о б ' є к т і в . Вона є н е о б х і д н о ю
у м о в о ю для е ф е к т и в н о г о ф у н к ц і о н у в а н н я як о к р е м о г о п і д п р и є м с т в а з
в и п у с к у матеріальної п р о д у к ц і ї , так і фахівців сфери обслуговування
(туризм, побут, бізнес, наука, м и с т е ц т в о , п о л і т и к а т о щ о ) .
Уміння планувати власну діяльність, с а м о с т і й н о визначати завдання
на о с н о в і
аналізу
здобутої
інформації
та
реалізовувати
заплановане,
о д е р ж у ю ч и реальний практичний результат, — є п е р е д у м о в о ю в а ш о г о
п р о ф е с і й н о г о у с п і х у й о с о б и с т і с н о г о зростання.
З огляду на вищесказане, о с н о в н а ідея відбору змісту і побудови
с т р у к т у р и підручника полягає в т о м у , що поданий тут теоретичний ма­
теріал с т о с у є т ь с я п р о е к т н о ї діяльності і, за л о г і к о ю викладення, в за­
гальних рисах відповідає п р о ц е с у створення т в о р ч о г о п р о е к т у .
Технології проектування — о с н о в а для створення будь-якого виро­
бу — п о с т і й н о в д о с к о н а л ю ю т ь с я . Звісно, врахувати і р о з к р и т и в одній
книзі всі інновації, щ о с т о с у ю т ь с я п р о е к т н и х т е х н о л о г і й , п р а к т и ч н о
н е м о ж л и в о . А в т о р и спробували р о з к р и т и уніфікований зміст п р о е к т н о ї
діяльності, адаптований до ш к і л ь н о ї п р а к т и к и й о р і є н т о в а н и й на осо­
б и с т і с т ь у ч н я . Матеріал підручника о з н а й о м и т ь вас із застосуванням
і н ф о р м а ц і й н и х т е х н о л о г і й у проектній діяльності, зі с в і т о м дизайну, з
особливостями економічного й маркетингового обґрунтування проекту.
с п о д і в а є м о с я , що знання, я к и м и ви о в о л о д і є т е в процесі вивчення
ц ь о г о предмета, знадобляться у вашій майбутній професійній діяльності.
Б а ж а є м о вам у ц ь о м у н а й к р а щ и х у с п і х і в !
Умовні
позначення:
Основні поняття
Визначення, правило
Питання для самоперевірки чи обговорення
Практичні завдання
Основні
ня,
поняття:
проект,
проектуван­
проектно-технологічна
виробничий
проект,
діяльність,
навчальний
проект.
П р о е к т у в а н н я не є п р и н ц и п о в о н о в и м видом л ю д с ь к о ї діяльності. Творчі
відкриття винахідника чи н а у к о в ц я , створення а р х і т е к т у р н и х с п о р у д чи
х у д о ж н і х творів — це п р о я в т в о р ч о с т і і водночас проектування в певній
галузі л ю д с ь к о ї д і я л ь н о с т і . Б у д і в н и ц т в о є г и п е т с ь к и х пірамід, зведення
Великої К и т а й с ь к о ї стіни — це ті п р о е к т и , що с в о г о часу були не менш
з н а ч у щ и м и , н і ж с у ч а с н и й проект автомобіля без двигуна в н у т р і ш н ь о г о
згоряння ( р и с . 1).
П р о е к т у в а н н я як о с о б л и в и й вид діяльності ф о р м у є т ь с я на п о ч а т к у
ХХ с т о л і т т я і п о в ' я з а н е насамперед з д і я л ь н і с т ю креслярів, н е о б х і д н і с т ю
о с о б л и в о т о ч н о г о перенесення задуму інженера чи винахідника у вигляді
графічного зображення для передавання й о г о в и к о н а в ц я м на виробниц¬
тві. Однак п о с т у п о в о таку діяльність п о в ' я з у ю т ь з науково-технічними
р о з р а х у н к а м и на кресленнях о с н о в н и х параметрів майбутньої технічної
с и с т е м и , її попереднім д о с л і д ж е н н я м .
Нині проектна діяльність в и х о д и т ь далеко за м е ж і с у ч а с н о г о вироб¬
ництва і т і с н о п о в ' я з а н а з н а у к о в о ю , м и с т е ц ь к о ю , п о л і т и ч н о ю та суспіль­
н о ю д і я л ь н і с т ю л ю д и н и . Розроблення й у п р о в а д ж е н н я м е д и ч н и х препа¬
ратів,
спорудження
спортивних
комплексів,
проведення
виборчої
кампанії м а ю т ь н и з к у спільних ознак, що х а р а к т е р и з у ю т ь їх як проек¬
ти. Ц е , зокрема, такі о з н а к и :
вирішення певної проблеми;
с п р я м о в а н і с т ь на досягнення к о н к р е т н о ї мети;
в з а є м о п о в ' я з а н і дії, що ведуть до к і н ц е в о г о результату;
діяльність, п о в ' я з а н а з плануванням;
наявність певного б ю д ж е т у ( ф і н а н с о в о г о , матеріального т о щ о ) ;
с у б ' є к т и в н а чи о б ' є к т и в н а новизна, унікальність і н е п о в т о р н і с т ь .
Рис. 1.
Проекти минулого і сучасності
П р о е к т п о ч и н а є т ь с я з т в о р ч о г о задуму чи певної ідеї щ о с ь п р а к т и ч н о вті¬
лити в ж и т т я . Наприклад, у вас з ' я в л я є т ь с я задум вступити до о д н о г о з
п р е с т и ж н и х в и щ и х навчальних закладів н а ш о ї країни. Я к і ваші подаль­
ші дії? Так, м о ж е бути кілька варіантів — від о б г о в о р е н н я цієї ідеї з бать¬
ками до визначення п р о б л е м н и х для вас запитань і відповідного п о ш у к у
потрібної і н ф о р м а ц і ї . П р о т е згодом ви о б о в ' я з к о в о складете план дій для
реалізації задуму. Взагалі будь-який проект — це с п о ч а т к у ідея чи за¬
дум, і л и ш е потім — план реалізації та власне практична реалізація.
Д о с и т ь ч а с т о проект п о в ' я з у ю т ь із в и р і ш е н н я м певної п р о б л е м и . Про¬
ект як проблема м о ж е зумовити таку с и т у а ц і ю творчості, в якій дизайнер
Рис. 2.
Унікальні розв'язки
звичайних речей
намагається віднайти нове нестандартне р і ш е н н я , щ о б о т р и м а т и ш а н с
натрапити на щ о с ь і н ш е , позбавлене усталених с т е р е о т и п і в чи загально¬
п р и й н я т и х правил. Тоді п р о е к т набуває фантастичних або незвичних
форм і к о н с т р у к ц і й ( р и с . 2 ) .
В и р і ш е н н я проблеми передбачає, з о д н о г о б о к у , о б ґ р у н т у в а н н я її ак¬
туальності, а з і н ш о г о — в и к о р и с т а н н я с у к у п н о с т і різноманітних ме¬
тодів д о с л і д ж е н н я , експериментальну перевірку м о ж л и в и х с п о с о б і в її
в и р і ш е н н я , винайдення н о в и х т е х н о л о г і й для реалізації п р о е к т у . Тут
м о ж н а навести найвідоміші світові п р о е к т и с у ч а с н о с т і , в о с н о в у я к и х
покладено певну п р о б л е м у . Серед них — с т в о р е н н я лазерного термоядер­
ного реактора (National Ignition Facility ( N I F ) , Л і в е р м о р , Каліфорнія,
С Ш А ) . Проблема, я к у має р о з в ' я з а т и NIF, — одержання дешевої енергії.
Ідея п р о е к т у полягає в т о м у , що 192 надпотужні лазери, націлені в одну
т о ч к у , м а ю т ь згенерувати спалах світла у 500 терават (для порівняння це
приблизно 5 трильйонів ламп р о з ж а р ю в а н н я ) . Спалах, однак, має бути
м и т т є в и м — мільярдні ч а с т к и с е к у н д и . Усе це п о т р і б н о для т о г о , щ о б
спровокувати
термоядерну
реакцію
всередині
золотого
«наперстка»
о б ' є м о м з г о р о ш и н у , куди закачають дейтерій із т р и т і є м . Н а у к о в ц і вва¬
ж а ю т ь , що в м а й б у т н ь о м у така реакція стане н а й д е ш е в ш и м д ж е р е л о м
енергії. Б ю д ж е т п р о е к т у становить
близько 4 мільярдів доларів С Ш А .
Експериментальну у с т а н о в к у скла¬
ли в березні 2009 р о к у , а п е р ш и х
експериментальних
результатів
о ч і к у ю т ь у 2 0 1 0 році ( р и с . 3, а ) .
Інший п р о е к т ,
намагаються
завдяки я к о м у
вирішити
глобальну проблему,
перепис
білків
ще
одну
—
загальний
людини
(офіційна
назва Human Proteome — « П р о т е о м
Рис. 3.
Науково-дослідні проекти
л ю д и н и » ) . Завдання, що л е ж и т ь в о с н о в і п р о е к т у , — це с т в о р е н н я при¬
н ц и п о в о н о в и х засобів лікування та д і а г н о с т и к и х в о р о б . Цей п р о е к т ці¬
кавий т и м , що він реалізується в лабораторіях п р а к т и ч н о всіх країн сві¬
ту. Ідея полягає в т о м у ,
щ о б скласти с п и с к и всіх білків л ю д с ь к о г о
організму. Крім т о г о , н е о б х і д н о не л и ш е з ' я с у в а т и , з я к и х а м і н о к и с л о т
складається б і л о к , а й я к і ф у н к ц і ї він в и к о н у є . Ось тут і к р и є т ь с я « к л ю ч »
д о с т в о р е н н я , я к в в а ж а ю т ь д о с л і д н и к и , п р и н ц и п о в о нової м е д и ц и н и , я к а
надзвичайно ш в и д к о і я к і с н о діагностуватиме будь-яку х в о р о б у та мак¬
с и м а л ь н о е ф е к т и в н о її в и л і к о в у в а т и м е . С к о о р д и н у в а т и наукові групи,
що
працюють
нізація
над
цією
протеому людини
проблемою,
—
Human
намагається
Proteome
міжнародна
Organization
Орга¬
(HUPO).
Особливий акцент вони р о б л я т ь на білках г о л о в н о г о м о з к у , крові та
печінки ( р и с . 3, б ) .
А о с ь і н ш и й приклад, коли дизайнери Н і м е ч ч и н и (дизайнерська фір­
ма « Z w e i t S i n n » ) д о л у ч а ю т ь с я до участі у вирішенні проблем е к о л о г і ї че­
рез
виготовлення
меблів.
Щорічно
в Німеччині
викидають близько
7 тонн в и к о р и с т а н и х меблів. П р а ц і в н и к и фірми в и р і ш и л и , що вторинна
с и р о в и н а — це недорогий матеріал і водночас е к о л о г і ч н о безпечне вироб¬
н и ц т в о . А д ж е в і д о м о , щ о під час виготовлення к о ж н о г о кілограма д о щ о к
в а т м о с ф е р у п о т р а п л я є понад 3 5 0 грамів СО2, і н а к ш е к а ж у ч и , виготов­
лення меблів « Z w e i t S i n n » с т о ї т ь на заваді викидам в у г л е к и с л о г о газу в
п о в і т р я . У с в о є м у каталозі фірма вказує у к о ж н і й позиції, від я к о ї кіль¬
к о с т і грамів СО 2 вбереже з е м л ю в и к о р и с т а н н я цієї п р о д у к ц і ї із вторин¬
ної с и р о в и н и . Наприклад, к р і с л о « P i x e l s t a r » — 11 кг, модуль-полиці
« F r a n k » — 2 кг, л і ж к о « H o r i z o n t » — 158 кг т о щ о ( р и с . 4 ) .
П р о б л е м а м о ж е мати й і н ш и й характер, що наближає її до завдань
естетизації н а в к о л и ш н ь о г о с е р е д о в и щ а . Так, о д н і є ю з д и з а й н е р с ь к и х
к о м п а н і й було з а п р о п о н о в а н о п о л і п ш и т и вигляд с л у ж б о в и х п р и м і щ е н ь
за д о п о м о г о ю зміни форми та оздоблення в о г н е г а с н и к і в .
Отже, п р о е к т м о ж е р о з в ' я з у в а т и певну проблему, практичне завдан¬
ня, і власне зміст проблеми та відповідні завдання визначатимуть не
л и ш е м о ж л и в і с п о с о б и їх р о з в ' я з а н н я , а й п р а к т и ч н и й результат, я к и й
о д е р ж у ю т ь у процесі реалізації п р о е к т у .
Результатом
п р о е к т н о ї діяльності
може
бути
не л и ш е
створення
матеріального п р о д у к т у , а й означення й о г о в певній знаковій формі —
у вигляді т е к с т і в , креслень, графіків, моделей у п а м ' я т і ЕОМ і т. д.
Разом з тим результат п р о е к т у , наприклад у к о н с т р у к т о р с ь к і й діяль¬
ності, має бути о б о в ' я з к о в о реалізованим у вигляді д о с л і д н о г о зразка, за
д о п о м о г о ю я к о г о у т о ч н ю ю т ь с я р о з р а х у н к и , наведені у змісті п р о е к т у , а
т а к о ж к о н с т р у к т и в н о - т е х н і ч н і х а р а к т е р и с т и к и о б ' є к т а проектування ч и
технічної системи.
Рис. 4.
Меблеві вироби дизайнерів «ZweitSinn» (Німеччина)
О т ж е , п і д с у м у є м о . Проект (від лат. proect — « к и н у т и й упе¬
ред з а д у м » ) — це с у к у п н і с т ь певних дій, д о к у м е н т і в , попе¬
редніх
об'єкта,
текстів,
предмета,
задум
різного
чи
роду
план
створення
теоретичних
матеріального
продуктів.
Проект
н е м о ж л и в о с т в о р и т и й реалізувати без т в о р ч о ї діяльності.
П о н я т т я проект у с е ч а с т і ш е в ж и в а є т ь с я в з а г а л ь н о н а у к о в о м у зна¬
ченні, о с к і л ь к и в ш и р ш о м у й о г о розумінні це — о б ґ р у н т о в а н е конструю¬
вання с и с т е м и параметрів м а й б у т н ь о г о о б ' є к т а , п р о ц е с у чи я в и щ а в поєд¬
нанні зі с п о с о б а м и й о г о д о с я г н е н н я .
Саме таке багатогранне тлумачення п р о е к т у відкриває ш и р о к і мож¬
ливості для й о г о в и к о р и с т а н н я в різних сферах н а у к о в и х д о с л і д ж е н ь ,
виробництва і життєдіяльності людини.
Діяльність, під час я к о ї о б ґ р у н т о в у є т ь с я й р о з р о б л я є т ь с я
проект,
називається
проектуванням.
Проектування
як
творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створен¬
ня я к і с н о н о в о г о п р о д у к т у , що має с у т т є в е значення чи для л ю д и н и ,
чи для суспільства.
Як свідчать вищенаведені приклади,
проектування с п р я м о в а н е на
здобуття певного результату в заданий п р о м і ж о к часу і м о ж е бути реалі¬
зоване за наявності певних ресурсів (матеріальних, л ю д с ь к и х , фінансо¬
в и х ) . Т о м у н е в і д ' є м н о ю у м о в о ю виконання п р о е к т у є наявність у й о г о
с т р у к т у р і б ю д ж е т у , я к и й відповідає видам запланованих робіт, викорис¬
т о в у в а н и х матеріалів, і н с т р у м е н т і в , термінам в и к о н а н н я .
Щ о б д о с я г т и мети проектування, н е о б х і д н о к о м п л е к с н о забезпечити
у м о в и для здійснення т а к и х в з а є м о п о в ' я з а н и х цілей проектування:
соціально-економічна ефективність;
соціальна інтегрованість;
соціально-організаційна керованість;
суспільна а к т и в н і с т ь .
Основний зміст проектування полягає в о б ґ р у н т у в а н н і с у к у п н о с т і
засобів, що д о п о м а г а ю т ь р о з в ' я з а т и поставлені завдання і проблеми, до¬
сягти визначеної м е т и . Ці засоби ф і к с у ю т ь с я у д в о х ф о р м а х : як с и с т е м а
параметрів п р о е к т о в а н о г о о б ' є к т а т а ї х н і х к і л ь к і с н и х п о к а з н и к і в ; я к
с у к у п н і с т ь к о н к р е т н и х заходів, що забезпечують реалізацію проекто¬
ваних п о к а з н и к і в т а я к і с н и х х а р а к т е р и с т и к м а й б у т н ь о г о о б ' є к т а .
П о т р і б н о р о з м е ж о в у в а т и такі п о н я т т я , як проектування і конструю¬
вання. П р о ц е с проектування в к л ю ч а є к о н с т р у ю в а н н я , я к е полягає в
розробленні
конструкції,
детальної
схеми
виготовлення
задуманого
о б ' є к т а і р о б о ч и х креслень у с і х деталей та о к р е м и х частин в и р о б у . Про¬
ектування полягає не л и ш е в к о н с т р у ю в а н н і , а й у плановій діяльності,
о б ґ р у н т у в а н н і т а к о г о плану та к о р е к ц і ї о д е р ж а н и х результатів.
П р о е к т н а діяльність нині п р о н и з у є всі сфери ф у н к ц і о н у в а н н я тради¬
ц і й н о г о п р о м и с л о в о г о п і д п р и є м с т в а : у м а р к е т и н г у — це проекти марке¬
т и н г о в и х досліджень, рекламних а к ц і й , виведення на р и н о к н о в и х про¬
д у к т і в , одержання н о в и х р и н к і в збуту;
у дослідно-конструкторських
підрозділах — це проекти н о в и х п р о д у к т і в , т е х н о л о г і й ; у виробництві —
проекти с е р і й н о г о в и п у с к у нової п р о д у к ц і ї , т е х н і ч н о г о переоснащення,
впровадження н о в и х т е х н о л о г і й ;
у т о р г о в е л ь н о м у бізнесі — проекти
з м а с о в о ї реалізації п р о д у к ц і ї т о щ о .
П р о е к т и на п і д п р и є м с т в а х та в і н ш и х галузях в и к о н у ю т ь с я упро¬
д о в ж певного п р о м і ж к у часу і м а ю т ь більш-менш ч і т к о окреслені поча¬
т о к і завершення. Під час виконання п р о е к т у значні зусилля с п р я м о в а н і
саме на те, щ о б й о г о було завершено в заплановані с т р о к и , і він вважаєть¬
ся завершеним, коли д о с я г н у т і й о г о о с н о в н і цілі. А в ц ь о м у д о п о м а г а ю т ь
різноманітні с х е м и , графіки, в я к и х зазначається час п о ч а т к у і завер¬
шення робіт, передбачених п р о е к т о м .
В
умовах
промислового
виробництва
розрізняють
проектування
« в н у т р і ш н є » і « з о в н і ш н є » . П е р ш и й вид проектування п о в ' я з а н и й зі
с т в о р е н н я м к р е с л я р с ь к и х зображень, п р о е к т н о ї д о к у м е н т а ц і ї (технічно¬
го та р о б о ч о г о п р о е к т і в ) , я к і є о с н о в н и м и д о к у м е н т а м и для виготовлення
т е х н і ч н о ї с и с т е м и на в и р о б н и ц т в і . Другий вид с у ч а с н о г о проектування
( « з о в н і ш н є » ) с п р я м о в а н и й на вироблення загальної ідеї, її д о с л і д ж е н н я
за д о п о м о г о ю т е о р е т и ч н и х засобів, розроблених у відповідній технічній
науці.
П р о е к т и — це п е в н о ю м і р о ю неповторні й одноразові заходи. Водно¬
час рівень унікальності м о ж е значно к о л и в а т и с я залежно від особливос¬
тей п р о е к т у . с к а ж і м о , я к щ о йдеться п р о зведення стандартного б у д и н к у
за п р о г р а м о ю ж и т л о в о ї забудови, то рівень унікальності ц ь о г о п р о е к т у
н и з ь к и й . Базові елементи к о ж н о г о б у д и н к у ідентичні решті будівель,
я к і в ж е зведено. П р о т е унікальність м о ж е в и я в л я т и с ь у плануванні та
в и к о р и с т а н н і ландшафту м і с ц е в о с т і , де з д і й с н ю ю т ь забудову, у роз¬
міщенні будівель і т. ін.
З і н ш о г о б о к у , я к щ о спеціалісти р о з р о б л я ю т ь о п е р а ц і й н у с и с т е м у
к о м п ' ю т е р а н о в о г о п о к о л і н н я , в о н и , певна річ, м а ю т ь справу з д о с и т ь
унікальним завданням, бо п р а ц ю ю т ь над т и м , що було н е д о с я ж н и м для
попередніх і н ф о р м а ц і й н и х с и с т е м . Оскільки досвід м и н у л и х р о з р о б о к
м о ж е л и ш е в загальних рисах підказати їм, ч о г о слід о ч і к у в а т и від ц ь о г о
п р о е к т у , то ц ь о г о разу йдеться п р о ризик і невизначеність.
Отже, можна зробити висновок, що проектування — це
діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ре­
сурси організовано новаторським шляхом для виконання
унікальної роботи з обмеженнями у витратах і строках виконання,
щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними
параметрами.
Здійснювати таку організацію п о ч и н а ю т ь з мети п р о е к т у й безпосе¬
реднього о б ґ р у н т у в а н н я власне проблеми чи ідеї, я к у реалізують у май¬
б у т н ь о м у . Обґрунтування з д і й с н ю ю т ь на о с н о в і собівартості п р о е к т у та
витрат часу для виконання відповідних робіт. Я к щ о ці п о к а з н и к и є висо¬
к и м и у ф і н а н с о в о м у еквіваленті (проект занадто д о р о г и й ) , то поверта¬
ю т ь с я до мети і завдань, щ о б переглянути і д е ю чи т в о р ч и й задум. З в ' я з о к
м і ж м е т о ю й о с н о в н и м и параметрами п р о е к т у показано на р и с . 5.
Рис. 5.
Зв'язок між метою і собівартістю та строками реалізації проекту
Наведемо к л а с и ф і к а ц і ю п р о е к т і в , я к і ви м о ж е т е виконувати с а м о с т і й н о
або під к е р і в н и ц т в о м учителя.
1. За
домінуючою
діяльністю:
Дослідницькі проекти. П і д ч а с виконання ц ь о г о п р о е к т у н е о б х і д н о
с т р у к т у р у в а т и й о г о за л о г і к о ю н а у к о в о г о д о с л і д ж е н н я , аргументувати
й о г о актуальність чи актуальність проблеми, я к а д о с л і д ж у є т ь с я в проек¬
ті, ч і т к о визначити о б ' є к т і предмет д о с л і д ж е н н я , визначити цілі та за¬
вдання р о б о т и над п р о е к т о м , с ф о р м у л ю в а т и гіпотезу ( п р и п у щ е н н я ) до¬
слідження,
визначити
методи
дослідження
та
джерела
інформації,
скласти план вирішення проблеми, засвоїти чи визначити нове знання
дослідним
шляхом,
обговорити
одержані
результати,
констатувати
с п е к т р н о в и х проблем для п о д а л ь ш о г о д о с л і д ж е н н я .
Дослідницькі проекти р о з р о б л я ю т ь с я і з д і й с н ю ю т ь с я за л о г і к о ю ре¬
ального н а у к о в о г о дослідження і н а й у с п і ш н і ш е м о ж у т ь бути проведені
на прикладі вивчення о с н о в а г р о п р о м и с л о в о г о в и р о б н и ц т в а (досліджен¬
ня, п о в ' я з а н і з в и р о щ у в а н н я м с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и х культур).
Практико-орієнтовані проекти. О с о б л и в і с т ю ц ь о г о п р о е к т у є ч і т к о
визначений практичний результат, я к о г о д о с я г а ю т ь й о г о у ч а с н и к и , —
виготовлення п р а к т и ч н о з н а ч у щ о г о п р о д у к т у , що має практичне значен¬
ня для у ч а с н и к і в п р о е к т у і м о ж е бути к о р и с н и м для вирішення проблем
ш к о л и т о щ о . Він о р і є н т о в а н и й на їхні соціальні інтереси ( д о к у м е н т ,
рекомендації,
проект ш к і л ь н о г о саду).
П р о е к т передбачає складання
с ц е н а р і ю всієї діяльності й о г о у ч а с н и к і в з визначенням ф у н к ц і й кож¬
н о г о з н и х . Особливо в а ж л и в о ю є організація к о о р д и н а ц і й н о ї р о б о т и
у формі поетапних о б г о в о р е н ь та презентації о т р и м а н и х результатів і
м о ж л и в и х засобів їх у п р о в а д ж е н н я у п р а к т и к у .
Інформаційні проекти — с п р я м о в а н і на збір і н ф о р м а ц і ї п р о якийнебудь о б ' є к т , на ознайомлення у ч а с н и к і в п р о е к т у з ц і є ю і н ф о р м а ц і є ю ,
її аналіз і узагальнення. Ці проекти в и м а г а ю т ь добре п р о д у м а н о ї струк¬
тури, м о ж л и в о с т і с и с т е м а т и ч н о ї к о р е к ц і ї в ході роботи над п р о е к т о м .
с т р у к т у р у ц ь о г о п р о е к т у м о ж н а позначити т а к : мета п р о е к т у , й о г о акту¬
альність,
методи
отримання
(літературні
джерела,
засоби
масової
інформації, бази даних, Інтернет) та о б р о б к и інформації (її аналіз, уза¬
гальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані в и с н о в к и ) ,
результат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти м о ж у т ь бути час¬
т и н о ю будь-якого і н ш о г о п р о е к т у .
Творчі проекти, я к і не м а ю т ь детально о п р а ц ь о в а н о ї с т р у к т у р и
спільної діяльності у ч а с н и к і в . с т р у к т у р а і п р о ц е с реалізації запланова-
них робіт у т а к о м у проекті п і д п о р я д к о в у ю т ь с я к і н ц е в о м у результату,
прийнятій г р у п о ю логіці спільної діяльності, інтересам у ч а с н и к і в проек¬
ту. Виконавці заздалегідь д о м о в л я ю т ь с я п р о заплановані результати і
ф о р м у їх подання — звіт, реферат, відеофільм т о щ о .
2. За
галуззю
виконання:
предметні — в и к о н у ю т ь с я в рамках о д н о г о навчального предмета;
інтегровані, у процесі виконання я к и х в и к о р и с т о в у ю т ь с я знання з
інших дисциплін.
3. За
змістом:
інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервіс¬
ні, к о м п л е к с н і .
4. З а
складом
учасників:
учні о д н о г о класу, однієї шко¬
ли, міста, регіону, країни, різних країн с в і т у .
5. За
кількістю
у ч а с н и к і в : індивідуальні, г р у п о в і й ко¬
лективні (у разі виконання г р у п о в и х і к о л е к т и в н и х п р о е к т і в м і ж у ч н я м и
р о з п о д і л я ю т ь с я о б о в ' я з к и та визначається відповідальність к о ж н о г о за
виконання п р о е к т у в ц і л о м у ) .
П И Т А Н Н Я ДЛЯ С А М О К О Н Т Р О Л Ю
1. Що таке проект? Наведіть відомі вам приклади проектів.
2. Чи є серед наведених вами прикладів проекти наукові? соціальні? полі­
тичні?
3. Опишіть основні ознаки проектної діяльності.
4. Чим відрізняється проектування від конструювання?
5. Як класифікують проекти?
Основні
поняття:
технічна
технічний
ція,
етапи
технічне
пропозиція,
проект,
завдання,
ескізний
робоча
проект,
документа­
проектно-технологічної діяль¬
ності
Я к щ о п р о с т е ж и т и о с н о в н і етапи історії суспільства, то нескладно помі­
тити, що р у ш і й н о ю с и л о ю й о г о р о з в и т к у є вдосконалення знарядь праці
(рис. 6).
Рис. 6.
Від ремесла до серійного
виробництва — шлях
упродовж століть
Це п о я с н ю є т ь с я т и м , що л ю д и н а завжди прагнула змінити на краще
предметний світ речей, зробити й о г о п р о г р е с и в н і ш и м і к о м ф о р т н і ш и м .
Крім т о г о , предмети та о б ' є к т и , що нас о т о ч у ю т ь , о б о в ' я з к о в о м а ю т ь пев¬
ні недоліки, а це дає винахідникам привід п о с т і й н о їх у д о с к о н а л ю в а т и .
Удосконалення знарядь праці — це не л и ш е їх к о н с т р у к т и в н а модер¬
нізація, а й налагодження д о с к о н а л і ш и х в и р о б н и ч и х відносин, утворен¬
ня н о в и х ф о р м організації в и р о б н и ч о ї діяльності л ю д и н и т о щ о . Так,
р е м і с н и к в и г о т о в л я є певну річ утилітарного призначення від т в о р ч о г о
задуму до й о г о втілення в к о н к р е т н и й п р о д у к т . Згодом він о б ' є д н у є т ь с я з
і н ш и м и р е м і с н и к а м и для о д е р ж а н н я б і л ь ш о г о п р и б у т к у від с в о є ї діяль¬
ності, що з у м о в л ю є спеціалізацію виробництва — к о ж е н учасник т а к о г о
п р о ц е с у в и к о н у є л и ш е певну о п е р а ц і ю .
Спеціалізація виробництва в д о с к о н а л ю є к о ж н у т е х н о л о г і ч н у ланку,
с т в о р ю є й розвиває загалом виробничий п р о ц е с . Згодом, крім о к р е м о г о
т е х н о л о г і ч н о г о п р о ц е с у створення певного п р о д у к т у , ф о р м у є т ь с я вироб¬
ничий п р о ц е с , я к и й складається із с у к у п н о с т і т е х н о л о г і ч н и х . У ході
т а к о г о генезису в и р о б н и ч о ї діяльності в д о с к о н а л ю є т ь с я і планова діяль¬
ність, т о б т о в и р о б н и ц т в о спеціалізується в тій й о г о частині, де здійс¬
н ю є т ь с я проектування і к о н с т р у ю в а н н я в и р о б і в . Будь-яке сучасне вироб¬
н и ц т в о має відділ, я к и й п р о е к т у є і відповідно п р о г н о з у є й о г о в и р о б н и ч у
діяльність. П о т р і б н о зазначити, що в и р о б н и ц т в о х а р а к т е р и з у є т ь с я по¬
с т і й н и м и змінами, с п р я м о в а н и м и на вдосконалення й о г о т е х н о л о г і ч н и х
процесів.
і
Постійний розвиток і вдосконалення виробництва
—
необхідна умова його існування, і саме проектування чи
проектна технологія є рушійною силою його розвитку
вдосконалення.
П е р ш н і ж визначити етапи проектування, розглянемо с т р у к т у р у ви¬
р о б н и ч о г о проектування.
Як ми в ж е з'ясували, різноманітні речі, м а ш и н и , архітектурні спору¬
ди т о щ о с т в о р ю ю т ь с я по-різному. І для к о ж н о г о к о н к р е т н о г о випадку
п р о ц е с створення має індивідуальну с т р у к т у р у чи етапи проектування.
До с у б ' є к т и в н и х обставин, що впливають на етапи і процеси проекту¬
вання, відносять накопичені на к о н к р е т н и й м о м е н т наукові відомості в
певній галузі знань, о с о б л и в о с т і матеріально-технічного о с н а щ е н н я про¬
е к т н и х робіт, в и м о г и е к о н о м і к и , визначені с т р о к и виконання експе¬
риментального зразка і т. д.
Разом з т и м індивідуальні відмінності в організації п р о ц е с у створен¬
ня п р о е к т у не повинні впливати на основні п р и н ц и п и й етапи п р о е к т н о ї
технології.
Нині м е т о д и к а створення й відповідні етапи проектування в у м о в а х
с е р і й н о г о в и р о б н и ц т в а зазнають значного впливу з б о к у з а р у б і ж н о г о
досвіду д и з а й н е р с ь к и х р о з р о б о к . Наприклад, у в с ь о м у світі дизайнери
дедалі більше в и к о р и с т о в у ю т ь інформаційні т е х н о л о г і ї на стадії формо¬
творення в и р о б у , я к е зазвичай було о б м е ж е н е л и ш е традиційним крес¬
л я р с ь к и м с п о с о б о м . Так, ще зовсім недавно м о ж л и в і с т ь перенесення
креслення з паперу на екран к о м п ' ю т е р а порівнювалась із новим від¬
к р и т т я м у проектуванні ( р и с . 7 ) . Н а с т у п н и м к р о к о м стала поява техно­
логії 3 D , або проектування о б ' є к т а у т р и в и м і р н о м у п р о с т о р і .
Рис. 7.
Перенесення креслення з паперу на екран комп'ютера стало новим етапом
у проектуванні
В ж е сьогодні світові т е х н о л о г і ї в и р о б н и ч о г о проектування в с т у п а ю т ь
у нову фазу — так зване цифрове моделювання, к о л и о б ' є к т на екрані
к о м п ' ю т е р а не л и ш е з о б р а ж у є т ь с я , а й віртуально ф у н к ц і о н у є , як це має
відбуватись у реальному ж и т т і .
Т о м у я к щ о наразі о п и с а т и найсучас¬
н і ш и й с п о с і б проектування, завтра він м о ж е о п и н и т и с ь у ж е в архівах
майбутнього в и р о б н и ц т в а . Щ о б у н и к н у т и ц ь о г о , розглянемо етапи про¬
ектування л и ш е в загальних рисах, я к і т і є ю ч и і н ш о ю м і р о ю м о ж у т ь
наповнюватись
сучасними
технологіями майбутнього.
інформаційними
або
іншими
провідними
П р о ц е с проектування виробів в у м о в а х в и р о б н и ц т в а складається з та¬
к и х о с н о в н и х етапів:
дослідження та складання завдань проекту;
художньо-конструкторський пошук;
е с к і з н и й проект;
складання к о н с т р у к т о р с ь к о ї д о к у м е н т а ц і ї .
Дослідження
та
складання
завдань
проекту.
На
цьому етапі досліджується проблема (товару чи послуги), над я к о ю працю¬
ватиме творчий к о л е к т и в . Нині фірми в и к о р и с т о в у ю т ь н а й п о ш и р е н і ш у
ф о р м у здійснення п р о е к т н и х робіт — так звані цільові програми, я к і
передбачають створення т в о р ч и х д и з а й н е р с ь к и х к о м а н д . Вони м а ю т ь ви¬
знаного лідера та о б о в ' я з к о в о в к л ю ч а ю т ь к і л ь к о х спеціалістів, здатних
генерувати ідеї з н а й в а ж л и в і ш и х сфер інноваційної діяльності ( р и н о к ,
техніка, м е н е д ж м е н т ) . Організаційна структура, склад фахівців і в и м о г и
до керівника п р о е к т у визначаються рівнем і н н о в а ц і й н о г о рішення у ство¬
р ю в а н о м у продукті чи процесі, а т а к о ж певним т е р м і н о м завершення
роботи.
В и в ч а ю ч и і н ф о р м а ц і ю с т о с о в н о п р о е к т у , з ' я с о в у ю т ь або визначають
с а м о с т і й н о всі в и м о г и до о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . В с я зібрана інформація
про майбутній о б ' є к т в и р о б у аналізується з позицій зручності, техноло¬
гічності, е к о н о м і ч н о с т і та е с т е т и ч н о с т і . Етап завершується складанням
н а у к о в о о б ґ р у н т о в а н и х вимог до виробу, відповідних п р о е к т н и х харак¬
т е р и с т и к . На о с н о в і в и к о н а н о ї р о б о т и складають технічне завдання.
Художньо-конструкторський
пошук.
На
цьому
етапі
с т в о р ю ю т ь с я початкові творчі ідеї у вигляді е с к і з н и х і графічних ф о р м
або в о б ' є м н о м у вигляді — м а к е т і в . Графічна частина р о з р о б л я є т ь с я на
основі
технічного
завдання
й
відповідних
нормативних
документів
(ДЕСТів, нормалей). Ескізи п р о м и с л о в и х виробів с т в о р ю ю т ь , п о ч и н а ю ч и
з п р и н ц и п о в о ї с х е м и і з а в е р ш у ю ч и г р а ф і ч н о ю р о з р о б к о ю о к р е м и х дета¬
лей, а потім — в и р о б у в цілому. На ц ь о м у етапі ескізи (певної к і л ь к о с т і )
м о ж у т ь відображати і д е ю п р о е к т у загалом, зображувати о к р е м і вузли із
п р о р и с о в у в а н н я м о к р е м и х фрагментів деталей в и р о б у , мати вигляд ком¬
понувальних с х е м . С п о ч а т к у ескізи в и к о н у ю т ь с я без дотримання масш¬
табу, о с к і л ь к и на ц ь о м у етапі перевіряються різні напрямки в и б о р у фор¬
ми і к о н с т р у к ц і ї м а й б у т н ь о г о виробу, а в ж е потім — у т о ч н ю ю т ь с я через
креслення з д о т р и м а н н я м м а с ш т а б у та в и м о г ЄСКД (Єдиної с и с т е м и
конструкторської документації).
Ескізи к о н с т р у к т и в н и х елементів виробів р о з р о б л я ю т ь з урахуван¬
ням в и м о г м і ц н о с т і , ж о р с т к о с т і к о н с т р у к ц і ї , а т а к о ж в и м о г с т і й к о с т і ,
з в а ж а ю ч и на максимальні габаритні відхилення у процесі експлуатації.
Наприклад, для меблевого в и р о б н и ц т в а т а к и м и габаритними відхилен¬
нями в в а ж а ю т ь перекидання стола, шафи під час висування я щ и к і в або
відкривання дверцят т о щ о .
Особливе м і с ц е на ц ь о м у етапі має метод макетування м а й б у т н ь о г о
виробу. В у м о в а х виробництва дедалі більше в и к о р и с т о в у ю т ь інформа¬
ційні технології, п р о що ми згадували на п о ч а т к у ц ь о г о параграфа. Ма¬
кетування за д о п о м о г о ю к о м п ' ю т е р н и х т е х н о л о г і й в и к о р и с т о в у ю т ь для
того,
щоб
остаточно
визначити
компонувальні
варіанти,
з'ясувати
о б ' є м н о - п р о с т о р о в і п р о п о р ц і ї т о щ о . Однак б і л ь ш і с т ь с у ч а с н и х підпри¬
є м с т в , крім віртуального макетування, в и к о р и с т о в у є традиційне виго¬
товлення
матеріальних
макетів з м е т о ю найреальнішого відтворення
о б ' є к т а проектування, о с о б л и в о щ о д о к о л ь о р о в о г о в и р і ш е н н я . Я к щ о
йдеться п р о створення зразків меблевих виробів, то виготовлення макета
дає з м о г у з ' я с у в а т и реальні співвідношення д о с л і д н о г о зразка і розмірів
л ю д и н и чи т и х речей, з я к и м и буде взаємодіяти ( ф у н к ц і о н у в а т и ) виріб.
На ц ь о м у етапі дизайнери т а к о ж іноді в и к о р и с т о в у ю т ь клаузуру,
хоча її більше з а с т о с о в у ю т ь з навчальною м е т о ю . Клаузура м о ж е вико¬
нуватись
засобів.
на
папері
з
використанням
різноманітних
зображувальних
П р о в и к о р и с т а н н я клаузури ми г о в о р и т и м е м о докладніше в
наступних параграфах ц ь о г о п о с і б н и к а .
Ескізний
проект
— ц е о с т а т о ч н а т в о р ч а п р о п о з и ц і я конструк¬
тора ч и дизайнера, я к а п о в н і с т ю відображає х а р а к т е р и с т и к и в и р о б у . Ц е
т а к о ж графічна частина п р о е к т у , я к а складається з г о л о в н о г о планшета,
де зазначають тему п р о е к т у , варіанти планування чи форми в и р о б у . До
графічної частини т а к о ж в и г о т о в л я ю т ь ортогональні вигляди виробу,
й о г о перспективне з о б р а ж е н н я , зображення макета в и р о б у чи і н т е р ' є р у ,
розрізи вузлів, с х е м и к о м п о н о в о к , номенклатурні креслення, поясню¬
вальну записку.
Ортогональні вигляди виробу — це головний фасад у с і є ї конструк¬
ції, вигляди з б о к у , я к і д а ю т ь уявлення п р о розмірні, колірні та фактурні
о с о б л и в о с т і о б ' є к т а проектування.
Розріз — у м о в н е зображення предмета, розділеного п л о щ и н о ю (про­
стий розріз) і к і л ь к о м а п л о щ и н а м и — к о м б і н о в а н и й розріз. У проекту¬
ванні п р о м и с л о в и х виробів н а й х а р а к т е р н і ш и м и є розрізи, я к і п о к а з у ю т ь
функціональний зміст в и р о б у .
с х е м и к о м п о н у в а н н я з а с т о с о в у ю т ь у т о м у разі, коли є потреба пока¬
зати варіанти складання, наприклад, к о р п у с н и х меблів на базі уніфіко¬
ваних частин. Під час створення групи виробів різного ф у н к ц і о н а л ь н о г о
призначення (наприклад,
меблі
— шафа,
ліжко,
т у м б а під телевізор
т о щ о ) , розроблених серійним методом проектування, в е с к і з н и й проект
в к л ю ч а ю т ь номенклатурне креслення. На н ь о м у з о б р а ж у ю т ь : різні види
виробів з фасаду, вироби у двох-трьох п р о е к ц і я х або в а к с о н о м е т р і ї (пер¬
с п е к т и в і ) , виконані графічно чи у вигляді фотографій з м а к е т і в .
О б о в ' я з к о в и м елементом п р о е к т у п р о м и с л о в о г о в и р о б у є перспектив¬
не зображення ц ь о г о в и р о б у , і н т е р ' є р у , виконане на планшеті. К у т о в у
п е р с п е к т и в у найчастіше в и к о р и с т о в у ю т ь в а р х і т е к т у р н о м у проектуван¬
ні, фронтальну — для зображення і н т е р ' є р у чи меблевих виробів т о щ о .
Складання
етапі
конструкторської
проектування
креслення,
складають
необхідні
для
документації.
креслярську
виготовлення
Н а цьому
документацію
запланованого
—
робочі
виробу.
На
виробництві або в п р о е к т н о - к о н с т р у к т о р с ь к о м у б ю р о робочі креслення
виконують
після
затвердження
ескізного
або
художньо-конструк¬
торського проекту.
Чи м о ж н а в у м о в а х загальноосвітньої ш к о л и виконувати творчі проек­
т и ? Очевидно, що так, проте вони м а т и м у т ь певні відмінності у змісті та
с т р у к т у р і . Р о з г л я н е м о докладніше етапи навчального п р о е к т у , я к и й ви
м о ж е т е виконувати с а м о с т і й н о чи у співпраці з учителем або одноклас¬
никами.
У с п і ш н і с т ь та е ф е к т и в н і с т ь навчального проектування т е ж забезпе¬
ч у є т ь с я за у м о в и правильної й п о с л і д о в н о ї , організаційно спланованої
діяльності з виготовлення запланованого в и р о б у . Зміст проектування
складається з т а к и х етапів, я к і в з а є м о п о в ' я з а н і м і ж с о б о ю й найефек¬
т и в н і ш е р о з к р и в а ю т ь послідовність розроблення та виконання п р о е к т у ,
а саме: організаційно-підготовчий, к о н с т р у к т о р с ь к и й , т е х н о л о г і ч н и й ,
завершальний.
Н а к о ж н о м у етапі має з д і й с н ю в а т и с я відповідна с и с т е м а п о с л і д о в н и х
дій у виконанні п р о е к т у , я к і називаються стадіями ( р и с . 8 ) .
Перший етап проектування
товчий,
на я к о м у
постає
важливе
—
о р г а н і з ац і йн о - пі д г о-
завдання
—
правильно
вибрати
о б ' є к т проектування, адже від ц ь о г о залежить у с п і х подальшої р о б о т и .
На ц ь о м у етапі н е о б х і д н о обрати і поставити проблему,
усвідомити
значення м а й б у т н ь о г о в и р о б у як для с а м о г о себе, так і загалом для
суспільства, т о б т о визначитись у доцільності виконання п р о е к т у . Зби¬
р а ю т ь і н ф о р м а ц і ю с т о с о в н о обраної проблеми чи виробу, я к и й проек¬
туватимуть,
використовуючи
довідники,
книги,
журнали,
каталоги,
м е р е ж у Інтернет. Результатом роботи на ц ь о м у етапі м о ж е бути реферат
з тієї проблеми, я к а д о с л і д ж у є т ь с я в о б р а н о м у п р о е к т і . Проектуваль¬
ники ф о р м у ю т ь і п р о п о н у ю т ь різноманітні ідеї, а згодом і варіанти
Рис. 8.
Етапи навчального проектування
к о н с т р у к ц і ї , визначають та о б г о в о р ю ю т ь о п т и м а л ь н и й варіант запро¬
понованої к о н с т р у к ц і ї ,
найвдаліші
параметри
с в о є ї майбутньої кон¬
с т р у к ц і ї з огляду на у м о в и в и к о р и с т а н н я , з власного д о с в і д у та д о с в і д у
інших;
аналізують
різні
варіанти
конструкцій
з
метою
виявлення
параметрів і граничних в и м о г до о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я .
О т ж е , цей етап проектування складається з т а к и х стадій: п о ш у к про¬
блеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів,
формування о с н о в н и х параметрів, о б ґ р у н т у в а н н я п р о е к т у , аналіз май¬
бутньої
діяльності,
прогнозування
майбутніх
результатів.
Засобами
діяльності (співпраці) є власний досвід, досвід учителя та о д н о к л а с н и к і в ,
а т а к о ж засоби м а с о в о ї інформації — журнали, к н и г и , Інтернет т о щ о .
Наступний
с ьк и й .
етап
проектування
—
конструктор-
На ц ь о м у етапі проектувальники складають е с к і з и м о ж л и в и х
варіантів м а й б у т н ь о г о в и р о б у ,
з д і й с н ю ю т ь функціональний і компо¬
зиційний аналіз, на основі ч о г о в и б и р а ю т ь о п т и м а л ь н у ф о р м у чи конс¬
т р у к ц і ю в и р о б у , д о б и р а ю т ь матеріали та і н с т р у м е н т и , визначають най¬
д о ц і л ь н і ш у т е х н о л о г і ю виготовлення обраної к о н с т р у к ц і ї , в и к о н у ю т ь
е к о н о м і ч н і , екологічні та міні-маркетингові д о с л і д ж е н н я і в н о с я т ь від¬
повідні
зміни
(пошук
недорогих
матеріалів чи
зменшення
кількості
в и к о н у в а н и х операцій під час планування т е х н о л о г і ч н о г о п р о ц е с у ) . На
ц ь о м у етапі т а к о ж р о з р о б л я ю т ь р о б о ч е креслення чи е с к і з , на основі
я к о г о буде виготовлено виріб.
Засобами діяльності є всі робочі і н с т р у м е н т и і п р и с т р о ї ,
якими
к о р и с т у ю т ь с я під час розроблення п р о е к т у .
О т ж е , к о н с т р у к т о р с ь к и й етап м і с т и т ь такі стадії: складання ескіз¬
них варіантів
(клаузура),
розроблення
конструкторсько-технологічної
документації, д о б і р матеріалів, вибір і н с т р у м е н т і в та обладнання, вибір
т е х н о л о г і ї о б р о б к и деталей в и р о б у , їх з'єднання, о б р о б к а м а й б у т н ь о г о
в и р о б у , е к о н о м і ч н е й е к о л о г і ч н е о б ґ р у н т у в а н н я , міні-маркетингові до¬
с л і д ж е н н я , в я к и х визначають доцільність виготовлення п р о е к т у з по¬
гляду е к о н о м і ї
матеріалів
та енергоресурсів
для
його
виготовлення.
П е р ш н і ж щ о с ь в и г о т о в и т и , слід з в а ж и т и , с к і л ь к и к о ш т у в а т и м е пропо¬
нована робота, я к и м буде п р и б у т о к чи витрати на виготовлення в и р о б у .
Відповіді на ці запитання д а ю т ь е к о н о м і ч н і р о з р а х у н к и . О т ж е , п о т р і б н о
знаходити раціональні к о н с т р у к ц і ї , проявляти заповзятість, с п р и т н і с т ь ,
к м і т л и в і с т ь , щ о б в и г о т о в и т и к о р и с н у річ з мінімальними матеріальними
затратами, з н е д о р о г и х матеріалів і водночас наділити її н и з к о ю переваг.
У п р о с п е к т і т в о р ч о г о п р о е к т у на ц ь о м у етапі п о т р і б н о подати обґрун¬
тування витрат н е о б х і д н и х матеріалів, засобів, енергії для виготовлення
виробу; визначення й о г о с о б і в а р т о с т і та ціни, передбачуваних п р и б у т к у і
м о ж л и в и х термінів реалізації.
Н а с т у п н и м м о м е н т о м ц ь о г о етапу є е к о л о г і ч н а експертиза, де потріб¬
но подати повну х а р а к т е р и с т и к у щ о д о е к о л о г і ч н о ї безпеки виготовлен¬
ня, не м е н ш важливим є т а к о ж о б ґ р у н т у в а н н я в и к о р и с т а н о ї с и р о в и н и .
На
третьому
етапі
— т е х н о л о г і ч н о м у — в и к о н у ю т ь за¬
плановані операції, з д і й с н ю ю т ь с а м о к о н т р о л ь та о ц і н ю ю т ь я к і с т ь виро¬
бу. Засобами є і н с т р у м е н т и та обладнання, що заплановані й передбачені
у змісті т е х н о л о г і ч н о г о п р о ц е с у . Цей етап проектування складається з
т а к и х стадій, як виконання операцій, передбачених т е х н о л о г і ч н и м про¬
ц е с о м , с а м о к о н т р о л ь діяльності, д о т р и м а н н я т е х н о л о г і ч н о ї , трудової
дисципліни, культури праці.
На
завершальному
етапі
здійснюють кінцевий контроль,
порівняння і випробування п р о е к т у , виготовлену к о н с т р у к ц і ю порівню¬
ю т ь із запланованою. Виявлені недоліки та неполадки намагаються усу¬
нути. В и к о н а н у р о б о т у аналізують, з ' я с о в у ю т ь , ч и д о с я г н у т о мети, я к и м
є результат праці, роблять с а м о о ц і н к у с п р о е к т о в а н о г о виробу.
На п о ч а т к у роботи слід визначити, я к и й п р о е к т буде виконувати¬
ся — індивідуальний чи г р у п о в и й .
Я к щ о проект виконується парою
або г р у п о ю , то вони ф о р м у ю т ь с я за інтересами, р о з п о д і л я ю т ь с я ролі й
завдання відповідно до рівня знань, бажаної п р а к т и ч н о ї діяльності в
рамках п р о е к т у .
Етапи під час виконання т в о р ч и х п р о е к т і в м о ж н а п р о с т е ж и т и за схе­
м о ю , з о б р а ж е н о ю на р и с . 9.
Як відомо, в о с н о в і п р о е к т у л е ж и т ь певна проблема, щ о б її в и р і ш и т и ,
л ю д и н а повинна мати знання з різних галузей науки, а т а к о ж володіти
певними в м і н н я м и : інтелектуальними ( р о б о т а з і н ф о р м а ц і є ю , її аналіз,
узагальнення і в и с н о в к и ) , т в о р ч и м и (вироблення ідеї, варіантів вирішен¬
ня проблеми,
прогнозування результатів),
к о м у н і к а т и в н и м и (ведення
д и с к у с і ї , у м і н н я слухати й чути співбесідника, о б с т о ю в а т и с в о ю т о ч к у
зору, в и с л о в л ю в а т и власну д у м к у ) .
Реалізуючи п р о е к т и , варто п а м ' я т а т и , що к о ж е н виріб, п о с л у г у мож¬
на в и к о н а т и різними с п о с о б а м и — варіантів вирішення к о ж н о г о завдан¬
ня є безліч. Т о м у , п е р ш н і ж розпочати виконання п р о е к т у , п о т р і б н о пе¬
реконатись
у
тому,
що
обраний
варіант
найбільш
технологічний,
е к о н о м і ч н и й , е к о л о г і ч н и й , відповідає вимогам дизайну, найбільше задо¬
вольняє в и м о г и ш к о л и , с і м ' ї ч и р и н к у .
Рис. 9.
Етапи виконання творчих проектів
П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О К О НТ РО Л Ю
1. Опишіть етапи виробничого проектування: технічне завдання, технічна
пропозиція, ескізний проект, розроблення робочої документації тощо.
2. Визначте показники функціонального призначення та виготовлення в
процесі проектування на виробництві.
3. Охарактеризуйте критерії оцінювання нової продукції.
4. Розкрийте етапи навчального проектування: організаційно-підготовчий,
конструкторський, технологічний, завершальний.
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА
Вдосконалення побутових речей
як процес проектування
Удосконалення т е х н і ч н и х о б ' є к т і в чи речей п о б у т о в о г о призначення —
це нескінченний п р о ц е с т в о р ч о ї діяльності л ю д и н и . А д ж е будь-який ви¬
нахід м о ж н а в д о с к о н а л и т и . Наприклад, п е р ш н і ж стати п о р т а т и в н о ю
к о н с т р у к ц і є ю , фотоапарат
«пройшов»
тривалий ш л я х вдосконалень.
Понад с т о р о к і в т о м у Семюель Бурн, керівник англійської е к с п е д и ц і ї у
Гімалаї, щ о б переносити фотоапаратуру, з м у ш е н и й б у в найняти 30 но­
сильників!
Нині в результаті багаторічної р о б о т и в и н а х і д н и к і в і дизайнерів ство¬
рено фотоапарати, я к і л е г к о в м і щ у ю т ь с я в к о р п у с і м о б і л ь н о г о телефону
чи навіть невеликої каблучки.
Я к щ о ш в и д к і с т ь п е р ш и х авто сягала л и ш е 12 к м / г о д ( 1 8 8 5 ) , то сучас¬
ні с п о р т и в н і зразки автомобілів д е м о н с т р у ю т ь надзвукову ш в и д к і с т ь —
понад 1000 к м / г о д .
Двигун однієї балістичної ракети сьогодні розвиває п о т у ж н і с т ь біль¬
шу, н і ж усі разом м а ш и н и п о ч а т к у X I X ст.
П е р ш и й п и л о с о с з а розмірами б у в т а к и м , щ о й о г о розміщували н а
спеціально для ц ь о г о с к о н с т р у й о в а н і й підводі. Він не в с м о к т у в а в , а нав¬
паки, р о з в і ю в а в с м і т т я . Сучасний п и л о с о с не л и ш е о ч и щ а є , а й м и є під¬
логу і в и к о н у є і н ш і ф у н к ц і ї , має портативний р о з м і р — п и л о с о с для
к о м п ' ю т е р н о ї т е х н і к и і т. д.
О з и р н у в ш и с ь навколо себе — у класній кімнаті чи вдома, с п р о б у й т е
побачити речі,
що п о т р е б у ю т ь вдосконалення.
Наприклад,
полиці у
к н и ж к о в і й шафі, виготовленій з т и р с о п л и т и , п р о г н у л и с ь і деформува¬
лись під в а г о ю к н и г . Як виправити т а к и й недолік? А о с ь і н ш а проблема.
Гантелі після ранкової фізичної зарядки зазвичай кладуть під л і ж к о чи
ще десь. Під час прибирання кімнати вони к о т я т ь с я по підлозі, заважа¬
ю т ь . Чи м о ж н а запропонувати п р о с т и й і водночас зручний пристрій для
зберігання гантелей?
Завдання:
1. Складіть с п и с к и проблем чи п р а к т и ч н и х завдань, в и р і ш е н н я я к и х
с т в о р и т ь к о м ф о р т удома чи в ш к о л і під час навчання.
2. Оберіть о д н у з т а к и х проблем і, в и к о р и с т о в у ю ч и с т р у к т у р у етапів
проектування (див. р и с . 8 на с. 2 2 ) , складіть о р і є н т о в н и й план дій для
вирішення цієї проблеми.
Основні
поняття:
інформаційні
інформація,
джерела,
веб-каталоги,
книги
У попередньому параграфі ми розглянули етапи р о б о т и над п р о е к т о м .
Крім т о г о , з'ясували, що на п е р ш о м у етапі роботи важливим ч и н н и к о м ,
я к и й впливає на у с п і ш н е вирішення проблеми, є збір інформації з обра­
ної т е м и . Вміле опрацювання інформації дає з м о г у проектувальникові
ч і т к і ш е і я с н і ш е визначити проблему ( о к р е с л и т и с у т ь п р о т и р і ч ч я , що
л е ж и т ь в о с н о в і проблеми, з ' я с у в а т и в ж е відомі на даний м о м е н т с п о с о б и
її вирішення і т. д . ) , ш в и д к о віднайти власні с п о с о б и для розв'язання
поставлених завдань і, відповідно, ґ р у н т о в н і ш е розробити банк ідей та
пропозицій.
Коли перед дизайнером ( к о н с т р у к т о р о м ) постає завдання з вивчення
досліджуваної проблеми, й о м у потрібно визначити джерела, до я к и х він
звертатиметься в п е р ш у чергу.
Отже, розглянемо і н ф о р м а ц і ю як провідний ресурс п р о е к т у , відповід­
ні джерела інформації та засоби і п р и й о м и їх п о ш у к у .
Термін « і н ф о р м а ц і я » в середині X X с т о л і т т я ввів К . Ш е н н о н с т о с о в н о
теорії передавання к о д і в , я к а дістала назву « т е о р і я і н ф о р м а ц і ї » . Наразі
зміст ц ь о г о терміна набув г л и б ш о г о п р и р о д н и ч о - ф і л о с о ф с ь к о г о зна­
чення. Така трансформація у сприйнятті л ю д и н и поняття « і н ф о р м а ц і я »
стала наслідком необхідності переосмислення т е х н о л о г і й трансляції та
ретрансляції, с п р и й н я т т я і перетворення т о г о , що має загальну назву —
інформація.
Інформацію (від лат. informatio — « п о в і д о м л я т и » ) визначають я к
будь-яке
повідомлення
про будь-що,
теоретичні
відомості,
значення
певних п о к а з н и к і в , що є о б ' є к т а м и збереження, о б р о б к и і передавання й
в и к о р и с т о в у ю т ь с я в процесі аналізу певних ( е к о н о м і ч н и х , технологіч­
них, п о л і т и ч н и х т а і н . ) п р о ц е с і в , о б ' є к т і в ч и я в и щ .
Д ж е р е л о інформації — о б ' є к т , що і д е н т и ф і к у є її п о х о д ж е н н я . Усе інфор­
маційне с е р е д о в и щ е п о д і л я ю т ь на три типи джерел інформації:
людина;
документ;
предметно-речове с е р е д о в и щ е .
Л ю д и н а є к л ю ч о в о ю л а н к о ю в с и с т е м і і н ф о р м а ц і й н и х джерел. Вико­
ристання ц и х знань на практиці м о ж е р о з к р и т и велику за о б с я г о м та ці­
каву і н ф о р м а ц і ю з галузі знань і власного досвіду.
П о н я т т я « д о к у м е н т » в и к о р и с т о в у ю т ь нині у двох значеннях:
а) д о к у м е н т — матеріальний носій запису із з а ф і к с о в а н о ю на н ь о м у
і н ф о р м а ц і є ю для передавання її в часі і п р о с т о р і ;
б) д о к у м е н т — ю р и д и ч н о закріплений папір, що засвідчує за й о г о
власником право на що-небудь, засвідчує будь-який факт.
Під предметно-речовим с е р е д о в и щ е м р о з у м і ю т ь наше з вами оточен­
ня. Предмети та речі інколи м о ж у т ь р о з п о в і с т и не м е н ш е , н і ж людина.
Під час роботи над проектом важливо знати, де ш у к а т и потрібну ін­
ф о р м а ц і ю . У з в ' я з к у з цим р о з р і з н я ю т ь такі н а й п о ш и р е н і ш і с п о с о б и по­
ш у к у інформації:
вивчення бібліотечного каталогу;
за д о п о м о г о ю п о ш у к о в и х с и с т е м в Інтернеті;
у д о в і д к о в о м у апараті л і н г в і с т и ч н и х енциклопедій (у них після
статті на визначені теми подається с п и с о к літератури);
комунікативний — можливість отримати необхідну консультацію
вчителя, ф а х і в ц я з тієї галузі, я к а є б л и з ь к о ю до теми п р о е к т у .
Сьогодні в нашій країні с и с т е м а науково-технічної інформації вклю­
чає б і б л і о т е к и , У к р а ї н с ь к и й і н с т и т у т науково-технічної та е к о н о м і ч н о ї
інформації, К н и ж к о в у палату України, Інститут проблем реєстрації ін­
формації Н А Н України,
с л у ж б и науково-технічної інформації мініс­
терств і в і д о м с т в , а т а к о ж д е я к и х н а у к о в и х у с т а н о в .
Н а й д о с т у п н і ш и м и для д о с л і д н и к і в є, звичайно, бібліотечні каталоги.
Систематичний каталог як і н ф о р м а ц і й н о - п о ш у к о в а с и с т е м а дає змогу
ш в и д к о з о р і є н т у в а т и с я , чи є в бібліотеці книги з тієї галузі знань, я к а
цікавить дослідника. П о т р і б н і джерела інформації м о ж н а ш у к а т и за до­
п о м о г о ю звичайних бібліотечних к а р т о к , що є у відповідному каталозі
бібліотеки ( р и с . 10), або з а д о п о м о г о ю к о м п ' ю т е р а .
Рис. 10.
Читальний зал «Австрійська бібліотека» Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського
Під час р о б о т и над д о с л і д н и ц ь к и м п р о е к т о м о с о б л и в о актуальним е
питання:
« Я к ш у к а т и п о т р і б н у л і т е р а т у р у ? » Я к щ о стаття (реферат ч и
звіт) має с у т о н а у к о в и й характер і в ній роз­
глядаються
ного
питання
експерименту
результатів
чи
загальні
проведе­
висновки
з в и к о н а н и х д о с л і д ж е н ь , то в ній, зазвичай,
є посилання
списки
яких
на і н ш і літературні джерела,
наводяться
наприкінці
цієї
публікації. На такі с п и с к и посилань варто
звертати
особливу
увагу,
оскільки
вони
відібрані і згруповані саме навколо т і є ї теми
чи проблеми, я к а розглядається в публіка­
ції, і, о ч е в и д н о , с т о с у ю т ь с я теми в а ш о г о
проекту.
Рис. 11
Усі ви читаєте к н и г и : х т о с ь б і л ь ш е цікавиться х у д о ж н ь о ю л і т е р а т у р о ю ,
х т о с ь — п о с і б н и к а м и з т и х предметів, вивчення я к и х вам необхідне для
здобуття майбутньої професії. У ц ь о м у разі ви читаєте книгу, хочете
дізнатися щ о с ь нове, цікаве для вас. П р о т е зовсім і н ш а річ, коли дослід­
ник о п р а ц ь о в у є достатньо велику кількість к н и г з м е т о ю п о ш у к у потріб­
ної інформації для п р о е к т у . Т о м у тут м о ж н а навести такі практичні
рекомендації щ о д о р о б о т и з к н и г о ю .
1. У в а ж н о вивчіть титульну с т о р і н к у , де вказано о с н о в н і відомості
про к н и г у : назву, автора, м і с ц е та рік видання, назву видавництва. Це
важливо, о с к і л ь к и т р а п л я ю т ь с я випадки, к о л и к о н с у л ь т а н т бібліотечно­
го каталогу, з н а ю ч и хоча б о д н у з наведених х а р а к т е р и с т и к к н и г и , допо­
м о ж е вам ш в и д к о її знайти. Це п о я с н ю є т ь с я т и м , що бібліотеки система­
т и з у ю т ь джерела інформації за к і л ь к о м а ознаками (за н а з в о ю , а в т о р о м ,
р о к о м видання т о щ о ) .
2. Ретельно о з н а й о м т е с ь із заголовками обраної к н и г и , намагаючись
зрозуміти, з я к и х розділів вона складається, в я к і й послідовності викла­
дається матеріал; о к р е м о зверніть увагу на те, чи подано матеріал, пред­
ставлений графічними зображеннями, схемами, зведеними таблицями, —
такі в і д о м о с т і , зазвичай, у з а г а л ь н ю ю т ь матеріал, викладений у великих
обсягах к н и г и .
3. У в а ж н о прочитайте а н о т а ц і ю , передмову чи вступ до книги або
в и с н о в к и , що дасть з м о г у скласти загальне уявлення п р о зміст, зрозумі­
ти о с н о в н е призначення к н и г и .
4. Ознайомтесь безпосередньо з о с н о в н и м т е к с т о м к н и г и . Для ц ь о г о
н е о б х і д н о прочитати кілька с т о р і н о к , абзаців, у р и в к і в із т и х розділів,
що за н а з в о ю найбільше п і д х о д я т ь до теми в а ш о г о п р о е к т у чи проблеми.
Це дасть з м о г у зрозуміти с т и л ь автора, о с о б л и в о с т і викладу матеріалу,
наскільки матеріал книги є д о с т у п н и м чи складним і т. д.
Під час роботи з к н и г о ю варто т а к о ж звернути увагу на такі важливі
моменти, як план і тези т е к с т у .
План тексту — це с у к у п н і с т ь назв о с н о в н и х д у м о к , ви­
кладених у т е к с т і . П у н к т и плану м о ж у т ь мати вигляд заго­
л о в к і в або питань-тем, у я к и х читач м о ж е деталізувати
заголовки т е к с т у , пропоновані а в т о р о м . Я к щ о т е к с т не м і с т и т ь ви­
значених питань, то план м о ж н а скласти с а м о с т і й н о . Для ц ь о г о треба
визначити головні д у м к и тексту, встановити з в ' я з о к м і ж ними і на
цій основі поділити т е к с т та дібрати заголовки до у т в о р е н и х частин
тексту.
Тези — це основні п о л о ж е н н я ( д у м к и ) т е к с т у , я к і обґрунто­
в у ю т ь с я , п о я с н ю ю т ь с я а в т о р о м . Тези, зазвичай, м і с т я т ь
більше інформації, н і ж п у н к т и плану. Т о м у для обміркову­
вання і запам'ятовування т е к с т у складання тез д о п о м а г а є більше,
н і ж складання плану на о с н о в і п р о ч и т а н о г о . Складання тез вимагає
детальнішого поділу т е к с т у на о к р е м і частини, н і ж у випадку з пла­
ном, т о м у аналіз т е к с т у на о с н о в і тез в и х о д и т ь ґ р у н т о в н і ш и м .
Вивчення навчальної, н а у к о в о ї та і н ш о ї літератури п о т р е б у є уважно­
го й докладного о б м і р к о в у в а н н я та о б о в ' я з к о в о г о к о н с п е к т у в а н н я .
Конспект — це ефективний вид запису не л и ш е навчальної, а й нау­
к о в о ї інформації. Р о з р і з н я ю т ь такі к о н с п е к т и , як планові, вільні, текс­
туальні і тематичні.
Плановий конспект — це вид запису книги за її з м і с т о м : заголовка­
ми, розділами, параграфами. Такий к о н с п е к т п о в н і с т ю відбиває струк­
туру к н и г и .
Вільний конспект — це вид запису книги, щ о о б ' є д н у є у с в о є м у
змісті переказ п р о ч и т а н о г о з цитатами з о к р е м и х розділів чи параграфів
книги.
Текстуальний конспект — вид запису, що складається з цитат, які
відбивають о с н о в н и й зміст к н и г и , ідеї та п о л о ж е н н я певного параграфа
чи книги загалом.
Тематичний конспект — це вид запису, в я к о м у цитати з різних
джерел або переказ а в т о р с ь к и х д у м о к г р у п у ю т ь с я за р у б р и к а м и , що роз­
к р и в а ю т ь зміст тем, з я к и х складається книга.
Серед ч и с л е н н и х послуг, я к і надає Інтернет, — д о с т у п до баз даних,
де р о з м і щ е н о найрізноманітнішу і н ф о р м а ц і ю .
Для п о ш у к у інформації в м е р е ж і Інтернет найчастіше використову­
ють інформаційно-пошукові системи. Такими пошуковими системами є:
Meta, Ukrnet, Atlas, G o o g l e , Рамблер, Я н д е к с , Y a h o o , Excite, H o t b o t та
ін. П о т р і б н о ввести адресу т а к о ї с и с т е м и (наприклад, www.ukrnet.ua) в
адресний р я д о к програми-браузера Internet Explorer. Після ц ь о г о заван­
т а ж и т ь с я головна с т о р і н к а п о ш у к о в о ї с и с т е м и . П о т р і б н у і н ф о р м а ц і ю
м о ж н а ш у к а т и за д о п о м о г о ю к л ю ч о в и х слів або за д о п о м о г о ю веб-каталогів.
Як свідчить практика, п о ш у к о в і с и с т е м и д а ю т ь з м о г у здійснити най­
п о в н і ш и й п о ш у к у м е ж а х заданої т е м и . Р о б о т а п о ш у к о в о ї с и с т е м и налі­
чує три етапи. На п е р ш о м у етапі с к а н у є т ь с я інформаційний п р о с т і р і
збираються к о п і ї веб-ресурсів. На д р у г о м у етапі бази даних, складені за
результатами сканування, с и с т е м а т и з у ю т ь с я так, щ о б у них м о ж н а було
здійснювати п р и с к о р е н и й п о ш у к . А на т р е т ь о м у етапі п о ш у к о в а с и с т е м а
приймає запит від к о р и с т у в а ч а і після ц ь о г о з д і й с н ю є п о ш у к у с в о ї х ба­
зах та відображає веб-сторінку з о ф о р м л е н и м и результатами п о ш у к у :
Усі п о ш у к о в і с и с т е м и Інтернету реалізують кілька алгоритмів пошу­
ку. До них відносять: п р о с т и й п о ш у к , р о з ш и р е н и й і к о н т е к с т н и й .
Простий пошук. Під час ц ь о г о п о ш у к у в поле запиту вводиться одне
або кілька слів, я к і м о ж у т ь характеризувати зміст д о к у м е н т а . Із введен­
ням о д н о г о слова м а ш и н а видає, зазвичай, достатньо велику кількість
посилань, з я к и х обрати потрібну і н ф о р м а ц і ю буває д о с и т ь складно.
Т о м у п р о с т и й п о ш у к в и к о р и с т о в у ю т ь для з н а х о д ж е н н я нескладних,
однозначних питань чи теоретичних п о л о ж е н ь .
Розширений пошук. Такий п о ш у к завжди в к л ю ч а є запит із групи
с л і в . П і д ч а с р о з ш и р е н о г о п о ш у к у р е к о м е н д у ю т ь зв'язувати к л ю ч о в і
слова логічними операторами and ( і ) , or ( а б о ) , not (ні) т о щ о . Головна пе­
ревага р о з ш и р е н о г о п о ш у к у полягає в т о м у , щ о , зазвичай, записи клю­
ч о в и х слів і л о г і ч н и х операторів у різних п о ш у к о в и х м а ш и н а х або одна­
кові, або д о с и т ь с х о ж і . Т о м у , засвоївши один раз п р и й о м и р о з ш и р е н о г о
п о ш у к у , м о ж н а ним к о р и с т у в а т и с ь де завгодно, п е р е к л ю ч и в ш и м а ш и н у
в потрібний р е ж и м р о з ш и р е н о г о п о ш у к у .
Контекстний пошук. П о ш у к о в і м а ш и н и , що п і д т р и м у ю т ь цей вид
п о ш у к у , в и д а ю т ь і н ф о р м а ц і ю , яка т о ч н о відповідає к л ю ч о в и м словам у
п о ш у к о в о м у вікні. Для ц ь о г о в більшості випадків к л ю ч о в а фраза має
бути взята в лапки.
Інша н а й п о ш и р е н і ш а послуга, яка в и к о р и с т о в у є т ь с я в м е р е ж і Інтернет, — це електронна п о ш т а (E-mail).
Основна перевага електронної п о ш т и , на відміну від традиційної,
полягає в т о м у , що адресат, я к о м у надсилають і н ф о р м а ц і ю , м о ж е пере­
бувати на великій відстані, у будь-якій частині земної кулі, проте від­
правлений й о м у лист надійде за кілька х в и л и н . Головне, аби він був
підключений до мережі Інтернет. П р и ч о м у інформація м о ж е бути не
л и ш е у вигляді т е к с т о в и х д о к у м е н т і в , а й у вигляді ф о т о чи відеофайлів.
Щ е о д н і є ю п е р е в а г о ю електронної п о ш т и є автоматичне завантажен­
ня тієї інформації, яка вас зацікавила. Для ц ь о г о м о ж н а підписатись на
певні с п и с к и розсилань. Більшість із них влаштовані так с а м о , як і газе­
ти або і н ш і періодичні видання. Т о б т о ви п о с т і й н о о д е р ж у в а т и м е т е ос­
танню і н ф о р м а ц і ю , наприклад про н о в и н к и т е х н і к и чи технологій у пев­
ній галузі. Інші — с х о ж і на д о ш к и о г о л о ш е н ь , де р о з м і щ е н а т а к о ж і
реклама р і з н и х речей — від т е х н і к и до н а у к о в о - п о п у л я р н и х журналів.
Нині п о ш и р е н и м и стали автоматизовані файлові сервери, завдяки я к и м ,
наприклад, м о ж н а о д е р ж а т и відомості про п о г о д у в будь-якій точці зем­
ної кулі.
П И Т А Н Н Я ДЛЯ С А М О К О Н Т Р О Л Ю
1. Де можна віднайти потрібні літературні джерела для вашого проекту?
2. На яку інформацію насамперед необхідно звертати увагу під час роботи з
книгою?
3. Що таке Інтернет?
4. Які способи пошуку інформації існують у мережі Інтернет?
ПРАКТИЧНА
РОБОТА
Пошук інформації в тематичних каталогах
і пошукових системах за допомогою ключових слів
Завдання:
Так с а м о як ви обираєте слова чи назви розділів під час п о ш у к у кни­
ги в с и с т е м а т и ч н о м у каталозі бібліотеки, оберіть к л ю ч о в і слова з теми
в а ш о г о п р о е к т у чи проблеми, я к а л е ж и т ь в й о г о о с н о в і .
Послідовність
виконання
роботи:
1. Виберіть 10 к л ю ч о в и х слів для теми с в о г о проекту і р о з м і с т і т ь їх у
п о р я д к у від загальних п о н я т ь до більш к о н к р е т н и х п о л о ж е н ь .
2. Відкрийте в і к н о браузера.
3. В и к о н а й т е подальший п о ш у к , п о с л і д о в н о в и к о н у ю ч и всі наведені
н и ж ч е дії, в и к о р и с т о в у ю ч и одну з п о ш у к о в и х с и с т е м :
у
поле
адреси
введіть
адресу
пошукової
системи
(наприклад:
http://www.ukr.net/);
у поле З Н А Й Т И введіть к л ю ч о в е с л о в о , що с т о с у є т ь с я в а ш о г о про­
екту і натисніть клавішу E N T E R ;
у в а ж н о перегляньте о п и с и веб-сайтів, складіть с п и с о к т и х сайтів,
щ о м і с т я т ь потрібну і н ф о р м а ц і ю ;
поверніться на д о м а ш н ю с т о р і н к у п о ш у к о в о ї с и с т е м и , і, навівши
к у р с о р на к н о п к у Н А З А Д на екрані к о м п ' ю т е р а , клацніть м и ш к о ю ,
у полі З Н А Й Т И поряд із к л ю ч о в и м словом д о п и ш і т ь потрібне сло­
во чи фразу, в з я в ш и її в лапки, і натисніть клавішу E N T E R ;
•
перегляньте знайдені веб-сторінки, складіть с п и с к и п о т р і б н и х ;
я к щ о треба знайти з о б р а ж е н н я певної к о н с т р у к ц і ї в и р о б у , вико­
ристовуйте слово «image» («зображення» чи «фотографії»).
Я к щ о один із знайдених д о к у м е н т і в б і л ь ш о ю м і р о ю відповідає за­
значеній темі п р о е к т у , клацніть на З Н А Й Т И ПОДІБНІ Д О К У М Е Н Т И
(ЗОБРАЖЕННЯ).
Основні поняття: творча ідея, банк ідей
і пропозицій, інформація, об'єкт проек­
тування,
клаузура.
Ви знаєте, що виготовлення будь-якого т е х н і ч н о г о чи т е х н о л о г і ч н о г о
о б ' є к т а п о ч и н а ю т ь із т в о р ч о г о задуму. Р о з м і р к о в у ю ч и над п р о б л е м о ю ,
дизайнер намагається віднайти найвдаліший задум чи найліпшу ідею,
щ о д о п о м о ж е р о з в ' я з а т и технічне п р о т и р і ч ч я . Відразу варто зауважити,
що ідеї не в и н и к а ю т ь самі по с о б і , навіть у разі так званого « і н с а й т у » ,
або « о с я я н н я » , коли рішення з ' я в л я є т ь с я ніби саме с о б о ю . Д о т о г о ж ,
вчені довели, що цей п р о ц е с с п о н т а н н о г о відкриття не є ч и м о с ь випадко­
вим, а має с в о ї приховані з а к о н о м і р н о с т і .
Чи м о ж е п р о ц е с т в о р ч о с т і бути к е р о в а н и м ? Чи м о ж е л ю д и н а на­
вчитись робити творче в і д к р и т т я ? І дотепер вчені не м а ю т ь однозначної
відповіді на ці та подібні запитання. Завжди існували науковці, я к і вва­
жали, що творчі відкриття — це результат випадковості, сфера підсвідо­
м о г о , не п о в ' я з а н а з л о г і к о ю та і н т е л е к т о м . Інші дослідники, с п и р а ю ч и с ь
н а ідеї І . П . Павлова т а В . М . Бехтерева, в в а ж а ю т ь , щ о п р о ц е с творчості
м о ж е відбуватись на з а н и ж е н о м у рівні активності с в і д о м о с т і або на рівні
п і д с в і д о м о с т і . П р о т е таке м о ж е відбуватись, я к щ о ц ь о м у передувала розу­
мова робота з накопичення певної інформації про досліджуваний о б ' є к т .
Сучасні
можливе
спеціальні
тоді,
коли
дослідження
дослідницький
показують,
пошук
творче
відкриття
підготовлений
що
системою
знань, я к о м у передує напружена р о з у м о в а діяльність винахідника. Піс­
ля ц ь о г о м о з о к за певний п р о м і ж о к часу с и н т е з у є виконану р о б о т у у ви­
гляді т в о р ч о ї ідеї. С п р о щ е н о це має такий вигляд, ніби в к о м п ' ю т е р вво­
дять певний о б с я г інформації, а через деякий час, коли о б р о б и т ь її за
спеціальною п р о г р а м о ю , він видає р о з в ' я з о к задачі.
Л ю д и н а за власним бажанням м о ж е розвинути в собі вміння, здіб­
ності, риси характеру, спрямовані на вироблення т в о р ч и х , оригінальних
ідей, що дасть з м о г у с т в о р ю в а т и чи відкривати щ о с ь нове п р а к т и ч н о в
будь-якій галузі л ю д с ь к о ї діяльності, а не л и ш е у сфері виробництва. До
таких у м і н ь т в о р ч о г о характеру, що можуть бути сформовані, відносять
уміння створювати банк ідей та пропозицій.
Одним із завдань створення т а к о г о б а н к у є впорядкування інформа­
ції з м е т о ю її аналізу, що п р и с к о р ю є п р о ц е с вироблення т в о р ч и х ідей і,
відповідно, створення н о в о г о о б ' є к т а , й о г о вдосконалення.
У попередніх параграфах ми розглядали, як н а к о п и ч у в а т и та системати­
зувати п о т р і б н у і н ф о р м а ц і ю для п р о е к т у . Тепер н е о б х і д н о навчитись
працювати з ц і є ю і н ф о р м а ц і є ю — відбирати ідеї, аналізувати, ставити
або у т о ч н ю в а т и на о с н о в і зібраної інформації завдання п р о е к т у .
П о ш у к інформації щ о д о певної проблеми чи галузі в и р о б н и ц т в а су­
п р о в о д ж у є т ь с я її н а к о п и ч е н н я м . Д о с и т ь часто великий о б с я г інформації
не л и ш е « з а г р о м а д ж у є » к о м п ' ю т е р , а й залишається н е в и к о р и с т а н и м у
д о с л і д н и ц ь к і й р о б о т і . Т о м у дизайнери намагаються в п о р я д к у в а т и і сис­
тематизувати зібрану під час дослідження та вивчення проблеми інфор­
мацію, щ о б ефективніше нею скористатися.
К о ж н у нову ідею п о т р і б н о проаналізувати, в и д і л и в ш и п о з и т и в н і та
негативні с т о р о н и . Я к щ о йдеться про виготовлення певного в и р о б у , слід
з ' я с у в а т и , як він в и р і ш у в а т и м е поставлені завдання ( п р о б л е м и ) , чи буде
з р у ч н и м у к о р и с т у в а н н і , чи задовольнятиме встановлені т е х н о л о г і ч н і
в и м о г и т о щ о . І н а к ш е к а ж у ч и , п р а ц ю ю ч и над с т в о р е н н я м к о н к р е т н о г о
о б ' є к т а , дизайнер переглядає всі м о ж л и в і с п о с о б и в и р і ш е н н я п р о б л е м и ,
що п р о я в л я є т ь с я у вигляді набору образів м а й б у т н ь о г о в и р о б у — банку
ідей
та
пропозицій.
Проте
йдеться
тут
не л и ш е
про
можливі
форми
м а й б у т н ь о г о в и р о б у ч и , наприклад, п р о е к т у в а н н я і н т е р ' є р у у вигляді
замальовок або ескізів ( р и с . 13), а й про добір і н ш и х к о н с т р у к ц і й н и х
матеріалів, комбінації різноманітних ідей,
зміни в к о л ь о р і ,
варіанти
к о м п о н у в а н н я складових в и р о б у , т о в а р н о г о вигляду і т. д.
До т а к о г о банку ідей к о н с т р у к т о р п о в е р т а є т ь с я п р о т я г о м у с ь о г о пе­
ріоду р о б о т и над п р о е к т о м , д о п о в н ю ю ч и й о г о і переглядаючи ті чи і н ш і
п р о п о з и ц і ї для в и к о р и с т а н н я їх у р о б о т і . Наприклад, п р а ц ю ю ч и над
і н т е р ' є р о м к і м н а т и , к о л и визначено к і л ь к і с т ь і к о н с т р у к ц і ю меблів,
коли образ і вигляд меблів став завершеним, дизайнер в и к о н у є р и с у н к и і
креслення у масштабі, п р о р о б л я є м о ж л и в і варіанти р о з м і щ е н н я о к р е м и х
частин меблів — в и к о н у є к о м п о н у в а н н я . Варіанти к о м п о н у в а н ь в х о д я т ь
до банку ідей, я к , власне, і сам е с к і з , д о п о в н ю ю ч и о б р а з , з а м а л ь о в к и ,
креслення меблів т о щ о .
Отже,
головне
сформулювати
правило
так:
створення
скопійовані
або
банку
ідей
виконані
рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів
—
можна
власноруч
весь обсяг
накопиченої інформації, який може стати в пригоді під час вико­
нання наступних етапів проектування виробу
—
необхідно збері­
гати та класифікувати.
З ч о г о п о ч и н а ю т ь створення банку ідей? Зазвичай дизайнери використо­
в у ю т ь так звану клаузуру.
Клаузура — графічне з о б р а ж е н н я м о ж л и в и х варіантів май­
б у т н ь о г о в и р о б у як в загальному вигляді, так і з прорисов­
к о ю о к р е м и х частин чи деталей. Клаузура п о в и н н а мати за­
в е р ш е н у к о м п о з и ц і ю с т о с о в н о в и р о б у чи п р о е к т у в ц і л о м у .
С т в о р ю ю ч и клаузуру, з а с т о с о в у ю т ь будь-які зображувальні з а с о б и —
від власноруч в и к о н а н и х м а л ю н к і в та ескізів до к о л ь о р о в и х і скопійова­
них зображень (рис. 14).
Під час с т в о р е н н я клаузури п р о я в л я є т ь с я т в о р ч а фантазія дизайнера,
вміння з а с т о с о в у в а т и зібрану і н ф о р м а ц і ю п р о д о с л і д ж у в а н у п р о б л е м у ч и
о б ' є к т п р о е к т у в а н н я . Т о м у а р к у ш клаузури м о ж е м і с т и т и з о б р а ж е н н я ,
що відбивають асоціативні, фантастичні, п р и р о д н і аналогії, я к и м и ко­
р и с т у є т ь с я дизайнер, чи с к о п і й о в а н і р и с у н к и , фотографії з і н ш и х дже­
рел. Дизайнер м о ж е к о р о т к о відобразити с у т ь ідеї з в і д п о в і д н и м и напи­
с а м и , запитаннями, к і л ь к о м а варіантами р о з в ' я з к і в п р о б л е м и т о щ о .
Рис. 14.
Клаузура: а —в архітектурному дизайні; б — дизайн меблевих виробів — тумба
під телевізор
О т ж е , банк ідей та п р о п о з и ц і й має складатися з к о м п л е к с у інформа­
ції, я к а с т о с у є т ь с я о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я і за з м і с т о м та к і л ь к і с т ю від­
повідає п е в н о м у етапу проектування в и р о б у . П р о т е для загального ви­
падку з м е т о ю класифікації зібраної інформації, с т р у к т у р у б а н к у ідей
м о ж н а подати у вигляді т а к о ї с х е м и :
П И Т А Н Н Я ДЛЯ С А М О К О Н Т Р О Л Ю
1. У чому полягає сутність і завдання банку ідей та пропозицій?
2. Як створюють банк ідей?
3. Якою є структура банку ідей і пропозицій?
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА
Завдання:
1. П о м і р к у й т е над образом м а й б у т н ь о г о п р о е к т у . В и к о р и с т о в у ю ч и
клаузуру, п о к а ж і т ь м о ж л и в и й образ в а ш о г о в и р о б у з д о к л а д н о ю прори­
с о в к о ю в с і х к о н с т р у к т и в н и х елементів та о с н о в н и х ідей п р о е к т у .
2. Складіть е с к і з м а й б у т н ь о г о в и р о б у .
Основні поняття: еволюція технічних
об'єктів, розподіл, аналіз, класифікація.
О т ж е , м и з ' я с у в а л и , щ о і н ф о р м а ц і я , яка н а к о п и ч у є т ь с я у п р о д о в ж робо­
ти над п р о е к т о м , зберігається в банку ідей та п р о п о з и ц і й . Для т о г о щ о б
вона була в и к о р и с т а н а м а к с и м а л ь н о е ф е к т и в н о , її необхідно аналізува­
ти, розподіляти чи класифікувати. Вказані р о з у м о в і операції є важли­
в и м и для к о н с т р у к т о р а , я к и й з д і й с н ю є п о ш у к м о ж л и в и х р о з в ' я з к і в про­
блеми (наприклад, оптимальної к о н с т р у к ц і ї ч и ф о р м и меблевого в и р о б у ) ,
т о м у р о з г л я н е м о цей п р о ц е с докладніше.
У галузі в и р о б н и ч и х т е х н о л о г і й або в и с о к о т е х н о л о г і ч н о ї т е х н і к и сконс­
т р у й о в а н о велику к і л ь к і с т ь т е х н і ч н и х о б ' є к т і в — м а ш и н , д в и г у н і в , за­
с о б і в з в ' я з к у , знарядь праці т о щ о . Разом з т и м в и н а х і д н и к и в у с ь о м у
світі п р о д о в ж у ю т ь п о ш у к и все н о в и х к о н с т р у к ц і й і р о з в ' я з к і в .
Цей
п о ш у к п о ч и н а ю т ь з т о г о , що аналізують зразки й аналоги о б ' є к т і в , я к і
с т в о р ю в а л и с ь у м и н у л о м у або в ж е і с н у ю т ь с ь о г о д н і . В і д о м и й українсь­
кий
академік,
конструктор
авіадвигунів
Архип
Михайлович
Люлька
я к о с ь зауважив: щ о б у с п і ш н о п р а ц ю в а т и над с т в о р е н н я м н о в и х д в и г у н і в
і не п о в т о р ю в а т и в ж е відомі, к о н с т р у к т о р має п о с т і й н о т р и м а т и в г о л о в і
досвід попередників і д о с я г н е н н я с у ч а с н и х д о с л і д н и к і в .
Справді, я к щ о п о д и в и т и с я на будь-який вид в и р о б н и ч о ї д і я л ь н о с т і
л ю д и н и , то він постане у формі саме досвіду т а к о ї д і я л ь н о с т і , накопи­
ченого у п р о д о в ж минулих десятиліть або й с т о л і т ь . Ц е й досвід не л и ш е
в и к о р и с т о в у є т ь с я для створення н о в и х речей, а й є п і д ґ р у н т я м для
подальшого розвитку технологій і виробництва. З розвитком технологій
значно з б і л ь ш у є т ь с я о б с я г н а у к о в о ї та і н ш о ї спеціалізованої і н ф о р м а ц і ї ,
зокрема і тієї, щ о с т о с у є т ь с я о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї д і я л ь н о с т і л ю д и н и .
Т о м у в а ж л и в о ю р и с о ю с у ч а с н о г о к о н с т р у к т о р а , дизайнера ч и ф а х і в ц я
будь-якої галузі виробництва є не у т р и м а н н я в п а м ' я т і в с і х с п е ц и ф і ч н и х
відомостей про виріб, а вміння з д і й с н ю в а т и аналіз всебічної і н ф о р м а ц і ї
щ о д о о б ' є к т а проектування.
П р о ц е с проектування та виготовлення будь-якого в и р о б у чи техноло­
гічного о б ' є к т а п і д п о р я д к о в у є т ь с я закону, я к и й м о ж н а назвати з а к о н о м
історичної
ності
детермінації,
або
еволюції
об'єктів
технологічної
діяль­
людини.
Суть ц ь о г о з а к о н у полягає в т о м у , щ о :
новий
пристрій
чи будь-який
технічний
або
технологіч­
ний об'єкт (процес) створюють, спираючись на вже відо­
мі
знання,
практичний
досвід
використання
аналогічних
об'єктів чи процесів.
С т в о р ю в а т и виріб п о ч и н а ю т ь зі в с е б і ч н о г о вивчення в с і х питань, я к і
насамперед с т о с у ю т ь с я і с т о р і ї с т в о р е н н я п о д і б н и х в и р о б і в , р і з н и х й о г о
к о м б і н а ц і й , д о с л і д ж е н н я ідей чи з а к о н о м і р н о с т е й , що закладені у при­
нцип дії і с т о р и ч н и х попередників о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я .
Я к щ о м и п р о е к т у є м о автомобіль, т о закон е в о л ю ц і ї т е х н і ч н и х о б ' є к ­
тів м о ж н а виразити через такі запитання: « Я к и м а в т о м о б і л ь є с ь о г о д н і ,
я к и м був раніше і я к и м буде з а в т р а » ? В і д п о в і д а ю ч и на поставлені запи­
тання, дизайнер в р а х о в у є к р а щ и й досвід в і с т о р і ї с т в о р е н н я та р о з в и т к у
ц ь о г о т е х н і ч н о г о о б ' є к т а , о к р е м о переглядає й о г о недоліки ( т е х н і ч н і ,
к о н с т р у к т о р с ь к і , ергономічні т о щ о ) та переваги і на о с н о в і ц ь о г о пропо­
нує нові ідеї щ о д о м а й б у т н ь о г о авто. О т ж е , ц е с в о є р і д н и й м о н і т о р и н г , щ о
з д і й с н ю є т ь с я с т о с о в н о і с н у ю ч и х аналогів о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я , с у т ь
я к о г о зводиться д о т о г о , щ о с к л а д а ю т ь с я ряди, в я к и х в і д о б р а ж а ю т ь с я
розвиток форми, конструкції, стилю, композиції майбутнього виробу.
К о ж н а наступна модель автомобіля загалом за ф о р м о ю та к о н с т р у к ц і є ю
м о ж е бути с х о ж о ю на п о п е р е д н ю , проте має незначні відмінності, я к і по­
л і п ш у ю т ь ї ї е р г о н о м і ч н і ч и т е х н о л о г і ч н і п о к а з н и к и . О т ж е , дизайнер,
с т в о р ю ю ч и автомобіль, не вигадує щ о с ь а б с о л ю т н о нове, а с п и р а є т ь с я на
в ж е відомі зразки, аналізує їх і в н о с и т ь у ї х н ю к о н с т р у к ц і ю нові елемен­
ти, змінює форму т о щ о (рис. 15).
Як ми в ж е згадували в и щ е , не к о ж н а людина здатна у т р и м у в а т и в с ю ін­
ф о р м а ц і ю про о б ' є к т п р о е к т у в а н н я . Т о м у вчені д о с и т ь ч а с т о в д а ю т ь с я д о
класифікації т е х н і ч н и х о б ' є к т і в , намагаються с и с т е м а т и з у в а т и їх у пев­
ній п о с л і д о в н о с т і з м е т о ю докладного аналізу. Тут аналіз слід р о з у м і т и
я к метод, щ о допомагає о д е р ж а т и н е о б х і д н у і н ф о р м а ц і ю про с т р у к т у р у
о б ' є к т а д о с л і д ж е н н я (виріб, я к и й п р о е к т у ю т ь ) .
Аналіз (від грец.
avaXuaiq
—
«розпад»,
«розділення на
о к р е м і ч а с т и н и » ) — операція у я в н о г о чи реального поділу
цілого ( о б ' є к т а , властивості, п р о ц е с у або с п і в в і д н о ш е н н я
м і ж предметами) на складові, яка в и к о н у є т ь с я в п р о ц е с і пізнання або
предметно-практичної ч и д о с л і д н и ц ь к о ї діяльності л ю д и н и .
А н а л і з у р о б о т і дизайнера, к о н с т р у к т о р а — це метод н а у к о в о г о до­
с л і д ж е н н я в и р о б і в , н а й г о л о в н і ш а складова х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я .
Аналіз як метод н а у к о в о г о д о с л і д ж е н н я дає з м о г у з д і й с н ю в а т и кла­
с и ф і к а ц і ю . Т о м у зазвичай к а ж у т ь , що а н а л і з у в а т и — це значить дослі­
д ж у в а т и , р о з б и в а т и н а складові о б ' є к т д о с л і д ж е н н я .
Р о з п о д і л о м н а з и в а ю т ь п р о ц е с м и с л е н н я , з а я к о г о розгля­
дається певний клас о б ' є к т і в , щ о у я в н о п о д і л я ю т ь н а два або
більше підкласів.
Наприклад, серед т е х н і ч н и х о б ' є к т і в в і з ь м е м о клас д в и г у н і в і у я в и м о ,
що ми поділили й о г о на два підкласи: д в и г у н и , я к і п р а ц ю ю т ь на о с н о в і
ЕРС ( е л е к т р о р у ш і й н о ї с и л и ) , і д в и г у н и , щ о п р а ц ю ю т ь з а р а х у н о к т и с к у
води, я к а с т в о р ю є відповідну р е а к т и в н у с и л у .
У наведеному прикладі клас р о з г л я д у в а н и х о б ' є к т і в слід в в а ж а т и ро­
д о м ( д в и г у н и ) в і д н о с н о в у ж ч о г о класу о б ' є к т і в , я к і м а ю т ь певну особ­
ливість (двигуни, що п р а ц ю ю т ь на о с н о в і Е Р С ) . В і д н о с н о ж у с ь о г о к л а с у
в у ж ч и й клас двигунів називатиметься в и д о м , а о с о б л и в і с т ь ( Е Р С ) , за
я к о ю ми й о г о відібрали, — й о г о в и д о в о ю в і д м і н н і с т ю .
Я к щ о клас о б ' є к т і в поділити н а два підкласи, щ о м а ю т ь п р о т и л е ж н і
видові відмінності — д в и г у н и , я к і п р а ц ю ю т ь за р а х у н о к т и с к у газу, і
д в и г у н и , я к і не п р а ц ю ю т ь на о с н о в і газу, — то т а к и й п р о ц е с п о д і л у
о б ' є к т і в називатиметься д и х о т о м і є ю .
Класифікацію розуміють як процес мислення, у ході я к о г о
в г р у п и у я в н о о б ' є д н у ю т ь п р е д м е т и , щ о м а ю т ь визначені
о з н а к и , спільні для к о ж н о ї г р у п и .
Результатом класифікації м о ж е б у т и зведена т а б л и ц я , в я к і й дослід­
жувані предмети чи о б ' є к т и укладені в різні г р у п и .
П р и к л а д о м класифікації я к п р о ц е с у м и с л е н н я м о ж е б у т и т а б л и ц я
В.О. Г о р с ь к о г о , з а д о п о м о г о ю я к о ї п о д а н о е в о л ю ц і ю д в и г у н а ( р и с . 1 6 ) .
З р о з у м і л о , що вона не претендує на в и ч е р п н у е н ц и к л о п е д і ю д в и г у н а ,
проте дає з м о г у з р о б и т и аналіз т о г о узагальненого і с т о р и ч н о г о д о с в і д у ,
я к и й склався у винахідництві та будуванні д в и г у н і в .
Таблиця складена за т а к и м п р и н ц и п о м : горизонтальні р я д к и показу­
ю т ь о с н о в н і етапи і с т о р и ч н о г о р о з в и т к у д в и г у н і в ; у в е р т и к а л ь н и х ряд­
к а х таблиці зібрані д в и г у н и , щ о п р а ц ю ю т ь від о д н а к о в и х д ж е р е л енергії.
Я к щ о у в а ж н о р о з г л я н у т и т а б л и ц ю , т о н е с к л а д н о п о м і т и т и , щ о кож­
на к л і т и н к а м і с т и т ь п р о е к т двигуна, я к и й має не л и ш е переваги, а й пев­
ні н е д о л і к и , що було п о д а л ь ш и м м о т и в о м для в д о с к о н а л е н н я конст­
р у к ц і ї й винайдення н о в о г о п і д х о д у (чи ідеї) в п р о е к т у в а н н і д в и г у н а .
К о ж н а наведена в таблиці к о н с т р у к ц і я двигуна ш и р о к о в и к о р и с т о в у є т ь с я
Рис. 16.
Таблиця В. О. Горського «Еволюція двигуна»
у відповідній галузі виробництва. Разом з т и м в и н а х і д н и к и п о с т і й н о
аналізували відому к о н с т р у к ц і ю , враховували п о з и т и в н и й досвід, нама­
г а ю ч и с ь у с у н у т и в д і ю ч і й к о н с т р у к ц і ї негативні ч и н н и к и .
Класифікація п р о м и с л о в о ї п р о д у к ц і ї є п р о в і д н о ю у м о в о ю в с е б і ч н о г о
визначення її я к о с т і . У з в ' я з к у з ц и м і с н у ю т ь різні види аналізу: худож­
н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и й , функціональний та ін. Для визначення р і з н и х
підходів у здійсненні аналізу п р о м и с л о в и х в и р о б і в їх п о д і л я ю т ь на г р у п и
(підкласи).
Так, п р о м и с л о в і вироби як о к р е м и й клас п о д і л я ю т ь на ч о т и р и під­
класи:
а) в и р о б и , що безпосередньо о б с л у г о в у ю т ь л ю д и н у (меблі, о д я г , взут­
тя тощо);
б ) в и р о б и , щ о о б с л у г о в у ю т ь л ю д и н у і водночас в и к о н у ю т ь т е х н і ч н у
ф у н к ц і ю (електроарматура, п о б у т о в і прилади, п р и с т р о ї т о щ о ) ;
в) в и р о б и , що в и к о н у ю т ь певну р о б о т у і ч а с т к о в о о б с л у г о в у ю т ь люди­
ну (засоби транспорту, прилади, верстати т о щ о ) ;
г) в и р о б и , я к і в и к о н у ю т ь л и ш е певну р о б о т у (автоматизовані систе­
м и , вузли механізмів м а ш и н т о щ о ) .
О т ж е , п і д с у м о в у ю ч и , м о ж н а відзначити, що аналіз, к л а с и ф і к а ц і я ви­
р о б у п р о е к т у в а н н я чи й о г о аналогів — це т р у д о м і с т к и й п р о ц е с р о з у м о в о ї
діяльності, я к и й не л и ш е с п р я м о в а н и й на п о з и т и в н і чи негативні сторо­
ни к о н с т р у к ц і ї в и р о б у , а й в р а х о в у є всі аспекти р о б о т и над в и р о б о м —
від й о г о ф о р м и та к о л ь о р у до реклами як п р о д у к т у певної т о р г о в е л ь н о ї
м а р к и . Т о м у під час аналізу дизайнер не л и ш е дає відповідь на запитан­
ня, я к і с т о с у ю т ь с я т о г о , що було чи що є, а й д о к л а д н і ш е визначає, я к і ,
власне, потрібні вдосконалення о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я за т а к и м и напрям­
ками, як:
предметний
(художня
цінність
виробу,
нові
конструктивні
еле­
менти чи функції, форма, колір, к о н с т р у к ц і й н и й матеріал, з я к о г о
виготовляється виріб);
L
виробничий ( т е х н о л о г і ч н і с т ь о б ' є к т а , автоматизація під ч а с виго­
товлення, низька матеріало- та е н е р г о є м н і с т ь в и г о т о в л е н н я , уніфі­
кація т о щ о ) ;
експлуатаційний (надійність, з р у ч н і с т ь в о б с л у г о в у в а н н і і т. д . ) ;
торговельний
(транспортування,
тара чи
у п а к о в к а до
виробу,
товарний вигляд, реклама на у п а к о в ц і і т. д . ) .
Дизайнер з о б о в ' я з а н и й аналізувати всі о б ' є к т и власної т в о р ч о ї робо­
ти — від загальних попередніх міркувань до т о г о , як п о ч н е т ь с я п р о ц е с
п р о е к т у в а н н я , на в с і х етапах проектування та в и г о т о в л е н н я в и р о б у і
навіть після т о г о , як виріб в и п у щ е н о у серійне в и р о б н и ц т в о .
Н е д о с т а т н і й аналіз на о к р е м и х етапах р о б о т и з н и ж у є ц і н н і с т ь в и р о б у
щ е н а стадії й о г о п р о е к т у в а н н я . Відсутність о б ґ р у н т о в а н о г о х у д о ж н ь о к о н с т р у к т о р с ь к о г о аналізу під час проектування- м о ж е п р и з в е с т и до
м о р а л ь н о г о знецінення в и р о б у щ е д о т о г о , я к п о ч н е т ь с я й о г о с е р і й н и й
випуск.
Аналіз о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я передбачає поєднання р і з н о м а н і т н и х
ч и н н и к і в , в и м о г , у м о в , с п о с о б і в реалізації п р о е к т у . Наприклад, я к щ о
розглядати л и ш е ф у н к ц і о н а л ь н и й бік о б ' є к т а проектування і не врахову­
вати к о н с т р у к ц і й н о г о матеріалу, ф о р м и в и р о б у загалом, конструктив­
н и х о с о б л и в о с т е й , т е х н о л о г і ї й о г о виготовлення, т о аналіз в и р о б у буде
неповним, таким, що не виявлятиме всіх проблем, які можуть виникати
під час й о г о проектування та в и г о т о в л е н н я .
П і с л я т о г о я к визначено н а п р я м о к ч и н а п р я м к и , з а я к и м и будуть
у д о с к о н а л ю в а т и ( з м і н ю в а т и ) або « р о з в и в а т и » к о н с т р у к ц і ю м а й б у т н ь о г о
в и р о б у , ч і т к о о к р е с л ю ю т ь о б с я г н е о б х і д н и х для ц ь о г о р о б і т і на о с н о в і
ц ь о г о ф о р м у ю т ь завдання. В и з н а ч а ю ч и завдання, дизайнер насамперед
з ' я с о в у є два о с н о в н і питання: по-перше, я к и м має бути к і н ц е в и й резуль­
тат і, по-друге, чи буде вирішена проблема, над я к о ю п р а ц ю ю т ь . Я с н а
річ, к о л и в и р і ш у ю т ь с я п р о б л е м и в и с о к о г о рівня складності, о д н о з н а ч н о ї
відповіді на поставлені питання немає. П р о т е я к щ о завдання формулю­
вати в к о н т е к с т і ц и х питань і в х о д і р о б о т и час від часу до н и х поверта­
т и с ь , то е ф е к т и в н і с т ь в и р і ш е н н я п р о б л е м и значно з р о с т а т и м е . Розгляда­
ю ч и к о ж е н м о ж л и в и й варіант р о з в ' я з к у ( м а є т ь с я н а увазі ф о р м а в и р о б у ,
к о л і р чи о б р а н и й к о н с т р у к ц і й н и й матеріал, з я к о г о й о г о виготовляти­
м у т ь ) , дизайнер в р а х о в у є п о з и т и в н і й негативні наслідки п р и й н я т о г о
р і ш е н н я , як це впливатиме на о с т а т о ч н и й варіант, т о б т о р о з в ' я з о к по­
ставлених завдань.
П И Т А Н Н Я ДЛЯ С А М О К О Н Т Р О Л Ю
1. Сформулюйте закон еволюції об'єктів технологічної діяльності.
2. Що таке розподіл? дихотомія? аналіз?
3. За якими напрямками дизайнер обґрунтовує потреби в удосконаленні
об'єкта проектування?
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Завдання 1.
У в а ж н о о з н а й о м т е с ь із наведеним н и ж ч е завданням і зверніть увагу
на к о н с т р у к т и в н і переваги й недоліки двигунів, представлених у третьо­
м у р я д к у таблиці Г о р с ь к о г о ( р и с . 1 6 ) .
В о с н о в і т р е т ь о г о р я д к а двигунів таблиці Г о р с ь к о г о з о б р а ж е н о г в и н т .
П р и н ц и п дії т а к и х двигунів заснований н а т о м у , щ о с т р у м і н ь води ч и
гасу, р у х а ю ч и с ь паралельно о с і гвинта, відбивається від й о г о л о п а т е й , у
результаті ч о г о у т в о р ю є т ь с я реактивна сила, я к а обертає вал д в и г у н а .
У п е р ш е т а к и й гвинт в и к о р и с т а в А р х і м е д : він п р о п о н у в а в обертати й о г о і
завдяки ц ь о м у подавати воду — в и к о р и с т о в у в а т и гвинт як н а с о с . І д е ю
Архімеда використовують у сучасних гідроелектростанціях, з тією лише
р і з н и ц е ю , що гвинт не о б е р т а ю т ь , а п о д а ю т ь на й о г о лопаті воду, і він сам
обертає вал двигуна.
Наступною
клітинкою
в
цьому рядку є
багатоступенева турбіна
(корабельна турбіна Лаваля). Перевага ц ь о г о двигуна над і д е є ю гвинта
А р х і м е д а полягає в т о м у , що в т а к и х турбінах навіть за малих швидкос­
тей пара віддає в с ю с в о ю к і н е т и ч н у е н е р г і ю .
Третя клітинка таблиці р о з к р и в а є п р о е к т двигуна, в я к о м у викорис­
т о в у є т ь с я енергія вітру.
Незважаючи- на те,
що м л и н и з в і т р я к а м и ,
в я к и х в и к о р и с т о в у в а л и гвинт, відомі ще до н а ш о ї ери, п р о б л е м а ц і є ї
к о н с т р у к ц і ї полягала в т о м у , що вітер не є п о с т і й н и м д ж е р е л о м енергії,
а к о н с т р у к т о р а м потрібен п о с т і й н и й вітер. Т а к о с ь , в Іспанії почали ство­
р ю в а т и вітер незвичайним с п о с о б о м .
Була запропонована у с т а н о в к а
з п р о з о р и м п і д д а ш к о м біля о с н о в и . Сонце нагрівало під н и м п о в і т р я ,
і в о н о з б і л ь ш о ю ш в и д к і с т ю , н і ж зовні, р у х а л о с ь по трубі в г о р у , розкру­
ч у ю ч и р о т о р вітродвигуна. Це добре видно із з о б р а ж е н н я в к л і т и н ц і
« П р о е к т електростанції м а й б у т н ь о г о » . Л е г к и й гвинт, я к в і д о м о , здатен
о б е р т а т и с я під д і є ю к о н в е к ц і й н о г о п о т о к у т е п л о г о п о в і т р я , щ о ство­
рюється гасовою лампою.
Остання к л і т и н к а в ц ь о м у р я д к у таблиці п о р о ж н я . За л о г і к о ю наве­
деної класифікації її має займати двигун з б у д о в о ю , я к а п р а ц ю є за при­
н ц и п о м гвинта, і д ж е р е л о м енергії — е л е к т р о р у ш і й н о ю с и л о ю , спрямо­
в а н о ю паралельно о с і гвинта. А в т о р таблиці в в а ж а є , щ о б е з з а п е р е ч н о г о
претендента, я к и й би ш и р о к о в и к о р и с т о в у в а в с я в т е х н і ц і , на вказане
вільне м і с ц е не і с н у є .
Ви згодні з д у м к о ю автора? Чи є альтернатива т а к о м у д в и г у н у сьо­
годні? Чи м о ж н а віднайти в т е х н і ч н и х в и д а н н я х , д ж е р е л а х Інтернет-
ресурсів і н ф о р м а ц і ю про такий реально д і ю ч и й двигун, й о г о конструк­
ц і ю ? П о м і р к у й т е над ц и м и питаннями і с п р о б у й т е заповнити п о р о ж н ю
к л і т и н к у таблиці. Запропонуйте власний проект ( і д е ю ) двигуна, я к и й би
відповідав наведеній класифікації в поданій таблиці.
Завдання 2.
На о с н о в і в и к о н а н и х замальовок образу м а й б у т н ь о г о в и р о б у чи клаузури здійсніть аналіз в а ш о г о в и р о б у (або п р о е к т у в ц і л о м у ) , п р а ц ю ю ч и за
таким алгоритмом:
а) визначте недоліки п р о е к т у та в и п и ш і т ь їх о к р е м о ;
б ) перелічіть позитивні р и с и в а ш о г о п р о е к т у ( м а й б у т н ь о г о в и р о б у ) ;
в) складіть план дій, за я к и м ви врахуєте або усунете недоліки с в о г о
в и р о б у та с к о р и с т а є т е с ь й о г о перевагами;
г) о б г о в о р і т ь свій план дій з т о в а р и ш е м по парті, у в а ж н о в и с л у х а й т е
й о г о зауваження чи п р о п о з и ц і ї і, о з н а й о м и в ш и с ь з й о г о п р о е к т о м , обго­
воріть й о г о план дій.
Основні поняття: реферат, компонуван­
ня інформації, Інтернет-ресурси.
Під час р о б о т и над п е в н о ю т е м о ю ( п р о б л е м о ю ) п р о е к т у , в п р о ц е с і о г л я д у
та вивчення і н ф о р м а ц і й н и х джерел складається теоретична о с н о в а робо­
т и . Для її к р а щ о г о впорядкування та п о д а л ь ш о г о вивчення с т в о р ю ю т ь
реферати.
Н е о б х і д н о одразу відзначити, що реферат — це не твір, а огляд публі­
к а ц і й , д о с т у п н и х із заданої т е м и . Т а к и й огляд не вимагає с т в о р е н н я ве­
л и к о ї к і л ь к о с т і ідей ч и п р о п о з и ц і й , доведення т е о р е т и ч н и х п о л о ж е н ь
т о щ о . Це л и ш е перегляд інформації, її відбір та аналіз і к о м п о н у в а н н я .
З р о з у м і л о , що у змісті реферату м о ж е бути висловлено власну і д е ю чи
д у м к у автора на о с н о в і п р о ч и т а н о г о . Однак це не о б о в ' я з к о в о . Головна
ц і н н і с т ь реферату — це власне та і н ф о р м а ц і я , я к у зібрав і в п о р я д к у в а в
автор, її актуальність і відповідність темі д о с л і д ж е н н я , в и с н о в к и , я к и х
доходить автор.
Р е ф е р у ю ч и д ж е р е л о , н е о б х і д н о т о ч н о передавати й о г о з м і с т . З а л е ж н о
від т о г о , яка роль відводиться д ж е р е л у у в и к о н у в а н о м у д о с л і д ж е н н і ,
важлива інформація м о ж е подаватися у вигляді цитат. Виклад має б у т и
с т и с л и м , т о ч н и м , без зайвих слів і с у б ' є к т и в н и х о ц і н о к . Не рекомен­
д у є т ь с я с к о р о ч у в а т и слова,
використовувати
абревіатури,
я к і будуть
незрозумілі і н ш и м учасникам д о с л і д ж е н н я .
В и п и с к и з книги к р а щ е подавати з о н а м и , т о б т о ф і к с у в а т и інформа­
ц і ю , яка с т о с у є т ь с я о д н о г о к о н к р е т н о г о п и т а н н я . Я к щ о у д ж е р е л і , навіть
в о д н о м у абзаці або фразі, є інформація з і н ш о г о питання плану дослі­
д ж е н н я , то на а р к у ш і з а л и ш а ю т ь певний інтервал для з а п и с у . У разі
застосування к а р т о к у реферуванні джерел к о ж н е питання ф і к с у є т ь с я на
о к р е м і й картці. Все це с п р и я є систематизації і н ф о р м а ц і ї згідно з планом
д о с л і д ж е н н я . Я к щ о будь-які дані передбачається в и к о р и с т а т и в і н ш и х
розділах, то відповідну в и п и с к у необхідно заповнити у д в о х п р и м і р н и к а х .
Створення рефератів д у ж е с х о ж е на к л а с и ф і к а ц і ю відібраної інфор­
мації. Уявіть, що перед вами з о б р а ж е н н я автомобілів з к о р о т к и м о п и с о м
ї х н і х т е х н і ч н и х х а р а к т е р и с т и к , і ваше завдання — акуратно їх розмісти­
ти в певній п о с л і д о в н о с т і . Одна л ю д и н а р о з м і с т и т ь їх у х р о н о л о г і ч н о м у
п о р я д к у — за р о к а м и в и п у с к у авто, друга — за т е х н і ч н и м и характерис­
т и к а м и , третя — в п о р я д к у зростання (або з м е н ш е н н я ) л і т р а ж у двигуна
в н у т р і ш н ь о г о згорання, четверта — за ф у н к ц і о н а л ь н и м и характеристи­
к а м и , а п ' я т а згрупує автомобілі за т е м а м и : « а в т о для м і с т а » — в о д н у
групу, а « п о з а ш л я х о в и к » — в і н ш у . Зверніть увагу, що загалом к о ж е н
в и к о н а є власне міні-дослідження, я к е м а т и м е н е п о в т о р н і індивідуальні
р и с и . Х т о с ь у в а ж н о вивчить ф о р м у і дизайн а в т о м о б і л і в і д о д а т к о в о збе­
ре і н ф о р м а ц і ю п р о в и р о б н и к а , а х т о с ь о б м е ж и т ь с я ї х н і м и т е х н і ч н и м и
х а р а к т е р и с т и к а м и , але к о ж е н п р о я в и т ь т в о р ч і с т ь і о т р и м а є результат,
відмінний від і н ш и х . За ц и м результатом м о ж н а багато ч о г о с к а з а т и п р о
д о с л і д н и ц ь к і здібності і т в о р ч и й підхід автора.
Так с а м о відбувається й п і д г о т о в к а реферату. С п о ч а т к у з б и р а ю т ь с я
матеріали на задану тему ( к н и г и , статті, з а м і т к и , і л ю с т р а ц і ї ) , а п о т і м
витяги з них г р у п у ю т ь с я в т о м у порядку, я к и й найзручніший для автора.
Р а н і ш е для с т в о р е н н я реферату н е о б х і д н о було йти до б і б л і о т е к и ,
п р о в о д и т и д о с и т ь велику к і л ь к і с т ь часу в с и с т е м а т и ч н и х
каталогах,
читальних залах т о щ о . Нині п о т р і б н у к і л ь к і с т ь п у б л і к а ц і й з будь-якої
теми м о ж н а відібрати в Інтернеті ш в и д ш е , н і ж д о ч е к а т и с я в бібліотеці
в и к о н а н н я с в о г о замовлення.
Х о т і л о с я б одразу застерегти т и х із вас, х т о з в и к з н а х о д и т и г о т о в і ре­
ферати в Інтернеті. В о н и не становлять н і я к о ї к о р и с т і для проекту. Щ о б
написати реферат, я к и й відповідав би темі та завданням п р о е к т у , роз­
кривав актуальність досліджуваної проблеми, необхідно мати практичні
навички написання творчого реферату. Л и ш е такі реферати м о ж у т ь до­
п о в н и т и банк ідей та п р о п о з и ц і й , на їхній о с н о в і м о ж н а о б ґ р у н т о в у в а т и
тему д о с л і д ж е н н я , підготуватися д о презентації г о т о в о ї р о б о т и .
І с н у ю т ь різні типи рефератів, а о т ж е , до них п і д х о д я т ь різні моделі під­
г о т о в к и . Я к щ о г о в о р и т и узагальнено, т о м о ж н а виділити ч о т и р и о с н о в н і
т и п и : навчальні, к о н т р о л ь н і , с л у ж б о в і і творчі реферати. О с к і л ь к и про­
е к т — це т в о р ч и й витвір дослідника (чи групи д о с л і д н и к і в ) , то к о р о т к о
р о з г л я н е м о к о ж е н із зазначених видів реферату.
Навчальні реферати — у ш к о л і ц е , зазвичай, додаткова с а м о с т і й н а
р о б о т а з поглибленого вивчення певної т е м и . Саме навчальні реферати
в и р о б л я ю т ь звичку знаходити в Інтернеті готові їх зразки і п р о п о н у в а т и
в ч и т е л ю я к власну р о б о т у .
Слід звернути увагу на о с о б л и в і с т ь навчальних рефератів. Від н и х не
вимагається п р а к т и ч н о г о результату, а я к щ о бути більш т о ч н и м , то такі
реферати не є п і д ґ р у н т я м м а й б у т н ь о г о п р а к т и ч н о г о результату. їх мож­
на розглядати л и ш е як д о д а т к о в у і н ф о р м а ц і ю на задану вчителем т е м у .
Контрольні реферати
в и к о р и с т о в у ю т ь для
перевірки
готовності
л ю д и н и до в и к о н а н н я т і є ї чи і н ш о ї р о б о т и . Я к щ о в навчальному рефераті
автор представляє т е м у , то в к о н т р о л ь н о м у рефераті він р о з к р и в а є себе
(через с в о є р о з к р и т т я т е м и ) .
В а ж л и в о відрізняти к о н т р о л ь н и й реферат від навчального, о с к і л ь к и
на п е р ш и й погляд р і з н и ц я не завжди п о м і т н а . Сьогодні при влаштуванні
на п р е с т и ж н у р о б о т у у претендентів т а к о ж м о ж у т ь вимагати подати ре­
ферат з т е м и , я к о ю займається фірма. Це о с о б л и в о важливо, к о л и на ро­
б о т у в л а ш т о в у є т ь с я м о л о д а л ю д и н а . У фахівців зі с т а ж е м м о ж н а запита­
ти звіт п р о результати ї х н і х м и н у л и х п р о е к т і в , р е з ю м е або р е к о м е н д а ц і ю ,
а в м о л о д о ї л ю д и н и , я к а щ о й н о завершила навчання, н і ч о г о ц ь о г о немає.
За д о п о м о г о ю реферату м о ж н а перевірити м о т и в а ц і ю працівника, з'я­
с у в а т и , н а с к і л ь к и він з н а й о м и й з ц и м видом діяльності, чи с т а н о в и т ь
вона для н ь о г о о с о б и с т и й інтерес і чи не залишить він р о б о т у одразу піс­
ля т о г о , як набуде п е р ш и х п р о ф е с і й н и х н а в и ч о к . Сучасні р о б о т о д а в ц і не
м а ю т ь наміру за свій р а х у н о к навчати м о л о д и х л ю д е й , я к і м о ж у т ь зали­
ш и т и їх у будь-який м о м е н т . Наведемо приклад. М о л о д и й і здібний ав­
т о р робіт з к о м п ' ю т е р н о ї т е м а т и к и Віталій, я к и й мав публікації в техніч­
н и х ж у р н а л а х , звернувся в к о м п ' ю т е р н у ф і р м у з п р о х а н н я м п р о п о с т і й н у
р о б о т у у відділі м а р к е т и н г у . К е р і в н и к ф і р м и п о п р о с и в й о г о підготувати
аналітичний огляд на т е м у « О с н о в н і джерела б е з к о ш т о в н и х програм в
І н т е р н е т і » . На питання п р о о б с я г і терміни в и к о н а н н я р о б о т и й о м у було
о г о л о ш е н о , що все це на власний розсуд. З р о з у м і л о , що р о б о т о д а в е ц ь міг
с а м о с т і й н о п р о т я г о м п ' я т н а д ц я т и хвилин визначити адреси найвідоміш и х джерел б е з к о ш т о в н и х програм в Інтернеті, але й о м у було в а ж л и в о
перевірити,
як працівник м о б і л і з у є т ь с я на р о з в ' я з а н н я
поставленого
завдання. Коли через три дні Віталій зателефонував і з а п р о п о н у в а в ре­
зультати с в о є ї р о б о т и (у вигляді к о н т р о л ь н о г о реферату), й о м у повідоми­
ли, що він не п р о й ш о в за к о н к у р с о м . Н е з в а ж а ю ч и на очевидні з д і б н о с т і
і хороший
рівень
знань,
Віталій
продемонстрував
свою
неготовність
вписатися в напружений графік р о б і т .
Для т о г о щ о б готувати контрольні реферати ш в и д к о і ч і т к о , п о т р і б н о
мати д о с в і д . Т о м у знову нагадаємо про те, що важливо мати власні прак­
тичні навички в р о б о т і зі створення реферату.
Службові реферати г о т у ю т ь я к с л у ж б о в і завдання. Зазвичай вони
п о в ' я з а н і з т и м , що к е р і в н и ц т в у п о т р і б н о т е р м і н о в о в и в ч и т и я к е с ь пи­
тання, а часу на це немає. Тоді завдання д о р у ч а є т ь с я п о м і ч н и к у (ре­
ференту, с е к р е т а р ю або фахівцеві). Г л и б и н у о п р а ц ь о в у в а н н я і час на
розроблення задає к е р і в н и к , п р и ч о м у часу н і к о л и не буває д о с т а т н ь о ,
т о ж р о з м і р к о в у в а т и і в ч и т и с я н і к о л и . Я к щ о час не о б м е ж и л и , це не
радість, а горе. Це сигнал т р и в о г и : вас п е р е в і р я ю т ь ! У ц ь о м у разі слід са­
м о м у с о б і поставити такий ж о р с т к и й б а р ' є р з а ч а с о м , я к и й т і л ь к и мож­
на, в и х о д я ч и з т о г о , що в даній організації в в а ж а є т ь с я п р и с т о й н и м .
Я к щ о ц е навчальний заклад, т о п р и с т о й н и м м о ж н а вважати т и ж н е в и й
т е р м і н . Я к щ о це к о м е р ц і й н а організація, п о т р і б н о укладатися в д о б у .
Я к щ о при ц ь о м у доведеться п о п р а ц ю в а т и вночі удома — це звичайна р і ч .
Інтернет т и м і з р у ч н и й , що н и м м о ж н а к о р и с т у в а т и с я ц і л о д о б о в о .
Творчий реферат — це н а й ц і к а в і ш и й вид рефератів. Т в о р ч і рефера­
ти г о т у ю т ь с я для себе (або для власних т в о р ч и х ідей, що в і д о б р а ж е н і у
змісті п р о е к т у і не м а ю т ь к о н к р е т н о ї м е т и , х о ч а насправді цілі в н и х ,
звичайно, є , п р и ч о м у д о с и т ь м а с ш т а б н і ) .
Перш
ніж
почати
розробляти
творчий
проект,
бажано
спочатку
р о з р о б и т и с е р і ю рефератів на близькі т е м и . Теми ц и х рефератів н і х т о і
н і к о л и вам давати не буде, і к о н т р о л ю в а т и р о б о т у т е ж — це справа твор­
ча й о с о б и с т а .
О к р е м о р о з г л я н е м о , я к треба к о м п о н у в а т и зібрану і н ф о р м а ц і ю , щ о буде
в и к о р и с т а н а для розроблення рефератів. С п о ч а т к у н е о б х і д н о підготува­
ти м і с ц е для матеріалів, я к і з а в а н т а ж у в а т и м е м о з м е р е ж і .
Н а й п р о с т і ш и й с п о с і б — с т в о р и т и папку в к о м п ' ю т е р і і складати туди
всі матеріали ( т е к с т о в і д о к у м е н т и , з о б р а ж е н н я , креслення т о щ о ) , я к і
с т о с у ю т ь с я теми п р о е к т у . Зразу зазначимо, що така папка м о ж е б у т и ви­
к о р и с т а н а під час виконання нескладних к о р о т к о т е р м і н о в и х завдань.
К о л и йдеться про складніше завдання — проект, я к и й м і с т и т ь певну
проблему, то фрагментарними в і д о м о с т я м и , завантаженими в о к р е м у
папку, справі не зарадиш.
Для т о г о щ о б ш в и д к о систематизувати та с к о м п о н у в а т и знайдену ін­
формацію,
в и к о р и с т о в у ю т ь спеціальні програмовані р о з ш и р е н н я для
браузерів, з а д о п о м о г о ю я к и х м о ж н а о б ' є д н у в а т и процес завантаження
інформації
GrabNet
та
її
одночасну
(www.blewsquirrel),
каталогізацію.
iHarvest
One
Серед
таких
програм
(www.iharvest.com).
—
Однак
в о н и розраховані на великі за о б с я г о м і складні за с т р у к т у р о ю та з м і с т о м
наукові д о с л і д ж е н н я . П р и ч о м у багато часу буде витрачено на те, як
зібрану і н ф о р м а ц і ю систематизувати та я к у назву дати відповідній пап­
ці. Т о м у і с н у є с п р о щ е н и й ( « у ч н і в с ь к и й » ) с п о с і б каталогізації інформації
для п р о е к т у , я к и й в и к о н у ю т ь у такій п о с л і д о в н о с т і .
1. Завчасно перед п і д к л ю ч е н н я м до Інтернету с т в о р і т ь д е в ' я т ь папок на РОБО­
Ч О М У СТОЛІ ( к о м п ' ю т е р а ) і назвіть їх
н а й п р о с т і ш и м и іменами: 1, 2, 3, 4 . . . 9
(рис. 17).
2. Для с т в о р е н н я папки клацають п р а в о ю
к л а в і ш е ю м и ш і і в и б и р а ю т ь відповід­
ну опцію СТВОРИТИ П А П К У .
3. К о л и з ' я в и т ь с я значок з і м ' я м Н О В А
П А П К А , натисніть к л а в і ш у з цифрами
від 1 до 9, а п о т і м — к л а в і ш у E N T E R .
4. У к о ж н у з ц и х папок складатимемо ко-
Рис
-
17
р и с н і для п р о е к т у веб-сторінки з різ­
н и х серверів. Під час п е р е х о д у від о д н о г о сервера до і н ш о г о від­
к р и в а т и м е м о для з б е р е ж е н н я с т о р і н о к к о ж н у н а с т у п н у п а п к у .
Т а к и й підхід у к о м п о н у в а н н і інформації для реферату найзручні­
ш и й , о с к і л ь к и є м о ж л и в і с т ь п о с л і д о в н о переглядати і н ф о р м а ц і ю з кож­
ної с т о р і н к и , щ о була завантажена д о відповідної п а п к и . Я к щ о матеріал
не п і д х о д и т ь , й о г о одразу відправляють у к о ш и к . Так, п е р е г л я н у в ш и
д е в ' я т ь сайтів, ви о б о в ' я з к о в о натрапите на потрібну для п р о е к т у інфор­
мацію.
Р о з г л я н е м о к о м п о н у в а н н я та с т в о р е н н я на цій о с н о в і реферату з до­
с л і д ж е н н я певної т е м и . Наприклад, нам п о т р і б н о знайти і н ф о р м а ц і ю ,
я к а с т о с у є т ь с я р у ч н о ї р о б о т и , оздоблення ч и декорування р і з н о м а н і т н и х
речей т о щ о . З р о б и м о п р и п у щ е н н я , що нам стало в і д о м о з л і т е р а т у р н и х
джерел чи з консультації вчителя п р о с у ч а с н и й н а п р я м о к у т в о р ч і й , ди­
зайнерській діяльності л ю д и н и , я к и й називають « H a n d m a d e » . Для т о г о
щ о б одержати більш докладну і н ф о р м а ц і ю , варто с к о р и с т а т и с ь пошуко­
вим п о к а ж ч и к о м , наприклад w w w . g o o g l e . r u . , н а б и р а ю ч и слова
«Ручна
робота».
Для т и х , х т о у с п і ш н о володіє і читає д о к у м е н т и а н г л і й с ь к о ю м о в о ю ,
м о ж н а рекомендувати з д і й с н ю в а т и п о ш у к н а б и р а ю ч и в w w w . g o o g l e . r u .
мовою
оригіналу
Light»
(www.northernlight.com).
—
«Наші
made»,
пошуковий
Вважається,
що
покажчик
для
«Northern
дослідницької
р о б о т и ц е н а й з р у ч н і ш и й підхід, о с к і л ь к и к о л о п о ш у к у значно розши­
риться.
Р о з к р и є м о послідовність п о ш у к о в о ї р о б о т и :
1. П і д к л ю ч а ю т ь с я до м е р е ж і , заходять на сайт п о ш у к о в о ї с и с т е м и
« G o o g l e » , вводять в поле п о ш у к у с л о в о « H a n d made* і н а т и с к а ю т ь кноп­
к у З Н А Й Т И . Через д е я к и й час о д е р ж у ю т ь результат ( р и с . 1 8 ) .
2. Переглядають одержані посилання і в і д к р и в а ю т ь одне із посилань
( р и с . 1 9 ) . Зберігають цей д о к у м е н т у папці з п о т р і б н и м н о м е р о м чи на­
з в о ю ( « д о с л і д ж е н н я » або т е м о ю реферату), щ о з н а х о д и т ь с я н а Р о б о ч о м у
с т о л і , далі в и к о р и с т о в у ю т ь усі і н ш і посилання.
Через декілька х в и л и н , в и к о р и с т о в у ю ч и наступну с т о р і н к у , одержу­
ю т ь і н ф о р м а ц і ю п р о р у ч н у р о б о т у , с п о с о б и оздоблення р і з н и х речей ( р и с .
2 0 ) . Н а с т у п н и й матеріал дає з м о г у з ' я с у в а т и , щ о « H a n d m a d e » ц е окре­
м и й н а п р я м о к у виготовленні або оздобленні р і з н о м а н і т н и х речей. Він
у т в о р и в с я я к наслідок надмірної т е х н о л о г і з а ц і ї с у ч а с н о г о суспільства
і ш в и д к о п о ш и р ю є т ь с я в у с ь о м у світі. Ручна р о б о т а є п о п у л я р н о ю серед
багатьох дизайнерів, о с к і л ь к и м е ж у є як з в и г о т о в л е н н я м або вдоскона­
ленням чи оздобленням речей так і х у д о ж н і м о ф о р м л е н н я м і н т е р ' є р у ,
щ о співзвучно і з т і є ю п р о б л е м о ю , над я к о ю м и п р а ц ю є м о у н а ш о м у
проекті.
3. Щ о б не повертатись до с т о р і н к и зі знайденими п о с и л а н н я м и , мож­
н а с к о р и с т а т и с ь т а к и м п р и й о м о м р о б о т и . Під час перегляду с т о р і н к и і з
п о с и л а н н я м и наводять м и ш к у на посилання і н а т и с к а ю т ь праву к н о п к у
м и ш і . У р о з г о р т ц і з н а х о д и м о ф у н к ц і ю « В і д к р и т и у ф о н о в і й вкладці»
( О т к р ы т ь в ф о н о в о й вкладке Ctrl + Shift + Enter) ( р и с . 2 1 ) .
Так с т в о р ю є м о 8 - 1 0 вкладок, посилання на я к і р о з м і щ е н і у в е р х н і й
частині с т о р і н к и браузера ( р и с . 2 2 ) .
Н а т и с к а ю ч и п о ч е р г о в о на к о ж н у вкладку м о ж н а о д е р ж а т и к о ж н у на­
с т у п н у с т о р і н к у з відповідного п о с и л а н н я . Вкладки не з н и к а ю т ь , т о м у
м о ж н а м и т т є в о перейти д о п о т р і б н о ї с т о р і н к и ,
не повертаючись до
сторінки із посиланнями.
4. За б а ж а н н я м о ж н а дізнатись, що в і д о м о п р о « H a n d made» у світо­
вих ресурсах W e b .
Знаючи ключове слово
«Hand made»,
н а сервері
«Northern Light» можна одержати близько 30 тис. посилань.
П і с л я зібраних матеріалів п р о в о д я т ь первинну з а ч и с т к у . Суть р о б о т и
полягає в т о м у , що за д о п о м о г о ю м и ш і в и д і л я ю т ь потрібні фрагменти з
т е к с т у на W e b - с т о р і н к а х , а п о т і м к о п і ю ю т ь їх в д о к у м е н т W o r d . В ре­
зультаті на заміну в е л и к о ї к і л ь к о с т і завантажених з м е р е ж і файлів, по
я к и х р о з к и д а н а і н ф о р м а ц і я , ми о д е р ж у є м о один файл W o r d , в я к о м у не
буде н і ч о г о з а й в о г о , к р і м т е к с т у ( р и с . 2 3 ) .
Безпосередньо п р о ц е с о б р о б к и матеріалів для реферату м е т о д о м ком­
поновки здійснюється наступним чином:
1. З а п у с к а ю т ь т е к с т о в и й редактор і с т в о р ю ю т ь в н ь о м у д о к у м е н т
( п о к и що п у с т и й ) . П о т і м з а п у с к а ю т ь браузер і в і д к р и в а ю т ь в н ь о м у пер­
шу з раніше зібраних W e b - с т о р і н о к .
2. С п о ч а т к у на W e b - с т о р і н ц і в и д і л я ю т ь т е к с т п р о т я г у в а н н я м м и ш і .
Я к щ о весь т е к с т с т о р і н к и м о ж е знадобитись для т е м и реферату, й о г о
м о ж н а виділити к о м б і н а ц і є ю клавіш C T R L + A .
3. П і с л я
цього
необхідно
на
виділеному т е к с т і
клацнути
правою
к л а в і ш е ю м и ш і й у с т в о р е н о м у к о н т е к с т н о м у м е н ю вибрати к о м а н д у
КОПІЮВАТИ (КОПИРОВАТЬ).
4. На П А Н Е Л І З А Д А Ч треба п е р е к л ю ч и т и с я у в і к н о т е к с т о в о г о ре­
дактора.
5. В с т а н о в л ю ю т ь п о к а ж ч и к м и ш і у те місце документа, куди буде
к о п і ю в а т и с ь інформація, і д а ю т ь к о м а н д у П Р А В К А => С П Е Ц І А Л Ь Н А
В С Т А В К А => Н Е В І Д Ф О Р М А Т О В А Н И Й ТЕКСТ.
Спеціальна вставка потрібна для т о г о , щ о б відокремити д р у г о р я д н и й
матеріал, я к и м наповнена W e b - с т о р і н к а — таблиці, гіперпосилання, ри­
с у н к и , рекламні т е к с т и та ін. Я к щ о зробити звичайну вставку, то вони
перейдуть у той д о к у м е н т , де г о т у є т ь с я реферат, і заважатимуть.
6. На ц ь о м у етапі р о б о т и за д о п о м о г о ю П А Н Е Л І З А Д А Ч знову пере­
к л ю ч а ю т ь с я у в і к н о браузера і в и к о н у ю т ь всі операції, як було о п и с а н о
вище.
7. Після о б р о б к и о д н о г о Web-документа, завантажують наступний і
так о б р о б л я ю т ь всі 9 чи більше с т о р і н о к .
8. Після завершення р о б о т и над п а п к о ю 1 п е р е х о д я т ь до н а с т у п н о ї
папки і так далі о б р о б л я ю т ь і к о м п о н у ю т ь матеріал к о ж н о ї т и м ч а с о в о ї
п а п к и , що р о з м і щ е н і на Р О Б О Ч О М У СТОЛІ.
О т ж е , в п і д с у м к у ми о д е р ж и м о великий за о б с я г о м д о к у м е н т , я к и й є
р о б о ч о ю о с н о в о ю , на я к і й будемо с т в о р ю в а т и реферат. Р о з м і р ц ь о г о до­
кумента у декілька разів б і л ь ш и й за потрібний р о з м і р реферату. І це не
д и в н о , адже інформація зібрана з різних серверів Інтернету і, не виклю­
ч е н о , щ о деяка інформація п о в т о р ю є т ь с я п о декілька разів. О т ж е , п е р ш е
завдання
після
зібраної
інформації
в
одному
документі
—
зробити
ревізію на предмет т о г о , що є. Для ц ь о г о в і д к р и в а ю т ь файл у т е к с т о в о м у
редакторі і п р о ч и т у ю т ь зібрані т е к с т и . П і с л я к о ж н о г о п р о ч и т а н о г о бло­
к у інформації ставлять з а г о л о в о к , щ о характеризує й о г о з м і с т . Напри­
клад:
Походження та розвиток (це про створення
окремого
Техніки
напрямку у дизайні);
оздоблення
домашніх
Матеріали,
речей;
«Ручної роботи»
як
з яких виготовляють речі;
Оздоблення
шкірою;
Література
(іноді на W e b - с т о р і н к а х поруч із т е к с т а м и наводиться в и к о р и с т а н а літе­
ратура). Я к щ о деякі заголовки п о в т о р ю ю т ь с я , ї х н е в и к и д а ю т ь відразу,
а
прочитують
всі
домашніх речей —
й
нумерують
кожен,
наприклад:
Техніки
оздоблення
1; Оздоблення скляних поверхонь — 2 і т. д.
К о л и всі зібрані матеріали прочитані і заголовки розставлені, потріб­
но п о г л я н у т и на д о к у м е н т так, щ о б п о б а ч и т и л и ш е одні заголовки (без
т е к с т у ) . Для ц ь о г о в т е к с т о в о м у редакторі M i c r o s o f t W o r d є спеціальний
засіб, я к и й називається Р Е Ж И М П Е Р Е Г Л Я Д У С Т Р У К Т У Р И ДОКУМЕН­
Т А . У програмі M i c r o s o f t W o r d 2 0 0 7 п е р е к л ю ч е н н я в р е ж и м перегляду
с т р у к т у р и д о к у м е н т а в и к о н у ю т ь к о м а н д о ю В И Д => С Х Е М А ДОКУМЕН­
Т А . У т а к о м у р е ж и м і м о ж н а о х о п и т и п о г л я д о м весь д о к у м е н т і ш в и д к о
проаналізувати, я к и й матеріал є зайвим, я к і й о г о ч а с т и н и н е о б х і д н о од­
разу видалити.
Т е к с т и , я к і дослідник зміг зібрати під час п і д г о т о в к и в и х і д н и х поло­
ж е н ь матеріалів, складають зміст документа.
Однак зміст — це ще не
весь д о к у м е н т . Оскільки збір матеріалів з д і й с н ю в а в с я з різних сайтів ме­
режі, то с т р у к т у р а д о к у м е н т а на ц ь о м у етапі к о м п о н о в к и є х а о т и ч н о ю .
Для т о г о щ о б виправити с и т у а ц і ю , у т о м у с а м о м у р е ж и м і перегляду до­
кумента є к н о п к и зі с т р і л к а м и . Я к щ о к у р с о р м и ш і навести на з а г о л о в о к ,
я к и й н е о б х і д н о п е р е м і с т и т и , і клацати на с т р і л к и , то матеріал буде
відразу п е р е м і щ у в а т и с ь , що буде видно по з а г о л о в к у . Т о б т о разом із за­
г о л о в к о м перейде і т е к с т , я к и й до н ь о г о п р и к р і п л е н и й . Така т е х н о л о г і я
р о б о т и дає з м о г у значно е к о н о м и т и час і к о м п о н у в а т и матеріал ш в и д к о ,
не переглядаючи зайвий раз раніше п р о ч и т а н и й т е к с т .
Наступним, к р о к о м є докладна к о м п о н о в к а с т р у к т у р и реферату від­
повідно до й о г о т е м и . Т а к , я к щ о у змісті реферату р о з г л я д а т и м у т ь с я
питання
використання
різних
матеріалів,
то
логічно
розташовувати
розділи відповідно д о о б р о б л ю в а н и х матеріалів ч и с п о с о б і в ї х н ь о г о
оздоблення.
Я к щ о реферат п р и с в я ч е н и й певній події (презентація д о р о б к у дизай­
нера чи виставка робіт з «Hand made» т о щ о ) , то п о с л і д о в н і с т ь розташу­
вання розділів реферату м о ж е б у т и д е щ о і н ш о ю . С п о ч а т к у д а ю т ь корот­
к и й о п и с т о г о , х т о презентує с в о ю р о б о т у — це м о ж е б у т и один дизайнер
чи група т а к и х дизайнерів. П о т і м р о з г л я д а ю т ь , я к і ідеї в і д с т о ю ю т ь чи
в и с л о в л ю ю т ь у с в о ї х р о б о т а х майстри т о щ о .
Я к щ о реферат п р и с в я ч е н и й т е х н і ч н о м у о б ' є к т у або п р о ц е с у , т о поря­
д о к зазвичай х р о н о л о г і ч н и й і відповідає р о з в и т к у знань п р о даний тех­
нічний о б ' є к т , явище чи процес.
Після завершення в и щ е о п и с а н о г о к о м п о н у в а н н я та п р а в к и струк­
тури п о ч а т к о в и х матеріалів реферату слід перейти в один з р е ж и м і в
перегляду д о к у м е н т а : В И Г Л Я Д => З В И Ч А Й Н И Й А Б О В И Г Л Я Д => РОЗ­
М І Т К А С Т О Р І Н К И . На екрані м о н і т о р а з ' я в и т ь с я м а й ж е г о т о в и й доку­
мент — реферат. П р о т е у н ь о г о є дві с у т т є в і о з н а к и : п о - п е р ш е , він пере­
вантажений і н ф о р м а ц і є ю , о с к і л ь к и в н ь о м у багато ще п о в т о р ю є т ь с я пев­
на інформація по кілька разів, а по-друге, це не с а м о с т і й н а р о б о т а ,
о с к і л ь к и все, що тут зібрано, — з і н ш и х джерел і н ф о р м а ц і ї . Т о м у слід
ще раз переглянути реферат і видалити все, що п о в т о р ю є т ь с я по к і л ь к а
разів. О к р е м о п о т р і б н о звернути увагу на п е р е х о д и від о д н і є ї т е м и до ін­
ш о ї . Такі переходи н е о б х і д н о д о п о в н и т и власними д у м к а м и ч и ідеями,
я к щ о такі будуть з ' я в л я т и с я .
Для о с т а т о ч н о г о завершення р о б о т и над рефератом складають два
розділи — вступ і в и с н о в к и , я к і п и ш у т ь л и ш е тоді, к о л и р о б о т у над зміс­
т о в и м наповненням завершено.
У в с т у п і м о ж е бути с а м о с т і й н а тема — актуальність проблеми чи про­
е к т у . Під а к т у а л ь н і с т ю р о з у м і є т ь с я значення т о г о , про що написано в ре­
фераті, для науки, т е х н і к и , культури, освіти т о щ о . Я к щ о діяти нестан­
дартно, т е м у в с т у п у м о ж н а зробити р і з н о м а н і т н о ю д о з м і с т у реферату.
Наприклад, я к щ о реферат п р и с в я ч е н и й « H a n d m a d e » , т о вступ м о ж н а
п р и с в я т и т и розповіді п р о вдосконалення я к о ї с ь речі, щ о використовуєть­
ся д о с и т ь ч а с т о в д о м а ш н і х у м о в а х , а таке вдосконалення р о б и т ь ко­
р и с т у в а н н я н е ю більш к о м ф о р т н и м або р о з в ' я з у є певну п р о б л е м у побу­
т о в о г о характеру.
З а к л ю ч н у ч а с т и н у рефератів о ф о р м л я ю т ь у вигляді в и с н о в к і в . У вис­
н о в к а х не варто розглядати ті питання чи п о л о ж е н н я , я к и х немає у текс­
ті
реферату.
Отже,
висновки
можна
швидко
підготувати
на о с н о в і
г о т о в о г о матеріалу, о с о б л и в о варто звертати увагу на висловлені д у м к и
чи к о р о т к і узагальнення, я к і є у змісті реферату, і з н и х , власне, м о ж е
складатися суть в и с н о в к і в . Ще важливо — в и с н о в к и не повинні б у т и
о б ' є м н и м и , але о б о в ' я з к о в о ч і т к и м и та л а к о н і ч н и м и , без зайвих від­
с т у п і в щ о д о актуальності теми д о с л і д ж е н н я .
О б о в ' я з к о в о ю с т р у к т у р н о ю ч а с т и н о ю реферату є с п и с к и використа­
н и х літературних д ж е р е л . Б а ж а н о , щ о б було два с п и с к и літератури —
один відповідав знайденим у бібліотеці к н и ж к а м та журналам, і н ш и й —
д о д а т к о в и й , для джерел, знайдених у м е р е ж і Інтернет.
Треба відзначити, що під час о ф о р м л е н н я п р о е к т н о ї р о б о т и п о т р і б н о
т а к о ж правильно складати бібліографічний с п и с о к . Джерелами для фор­
мування б і б л і о г р а ф і ч н о г о с п и с к у м о ж у т ь б у т и :
L
списки о б о в ' я з к о в о ї та рекомендованої літератури з навчальної дис­
ципліни;
бібліографічні с п и с к и в п і д р у ч н и к а х і м о н о г р а ф і я х з даної т е м и ;
предметні каталоги бібліотек;
Інтернет-ресурси.
Складаючи б і б л і о г р а ф і ю та с п и с к и літератури до реферату чи до про­
ектної роботи, необхідно:
р о з м і щ у в а т и с п и с к и джерел за алфавітним п о р я д к о м ;
вказувати р і к видання;
вказувати м і с ц е видання та видавництво, в я к о м у в и й ш л а к н и г а ;
зазначати к і л ь к і с т ь с т о р і н о к у даній книзі чи м о н о г р а ф і ї ;
І
я к щ о в и к о р и с т о в у ю т ь с я матеріали Інтернет-ресурсів, то н е о б х і д н о
вказати ї х н ю е л е к т р о н н у адресу, а т а к о ж дату перегляду W e b - p e c y p c y .
Під час р о б о т и над п р о е к т о м написання реферату д о п о м а г а є узагаль­
нити теоретичні або наукові п о л о ж е н н я , систематизувати досвід в ж е ві­
д о м и х р о з р о б о к або н а у к о в и х праць з д о с л і д ж у в а н о ї п р о б л е м и і є складо­
вою п о р т ф о л і о п р о е к т у .
Я к щ о тема складна, т о м о ж е бути складено кілька рефератів, особли­
во, я к щ о проект к о л е к т и в н и й . До зібраної та с к о м п о н о в а н о ї і н ф о р м а ц і ї
м о ж н а неодноразово звертатись і в и к о р и с т о в у в а т и її для у т о ч н е н н я пев­
них т е о р е т и ч н и х п о л о ж е н ь у п р о д о в ж у с ь о г о терміну р о б о т и над проек­
том.
П И Т А Н Н Я ДЛЯ С А М О К О Н Т Р О Л Ю
1. Що таке інформація?
2. Для чого використовують реферат під час роботи на проектом?
3. Які ви знаєте види рефератів?
4. Розкрийте основні етапи створення реферату з використанням Інтернетресурсів.
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА
Розроблення реферату з теми проекту
Послідовність
виконання
роботи:
1. В и к о р и с т о в у ю ч и м е р е ж у Інтернет або с и с т е м а т и ч н і каталоги біб­
ліотеки, знайдіть п о ч а т к о в і джерела, н а о с н о в і я к и х м о ж н а к о м п о н у в а т и
реферат: Інтернет-ресурси, д о в і д н и к и , к н и г и та і н ш і п у б л і к а ц і ї з т е м и
дослідження.
2. П і д г о т у й т е к о м п ' ю т е р до збирання та о б р о б к и даних ( с т в о р і т ь на
Р о б о ч о м у столі відповідні д о к у м е н т и ) .
3. Здійсніть збір необхідної інформації в Інтернеті, в и к о р и с т о в у ю ч и
к л ю ч о в і слова п р о е к т у .
4. Проаналізуйте та с к о м п о н у й т е зібрані матеріали.
5. О с т а т о ч н о відредагуйте т е к с т т в о р ч о г о реферату з т е м и п р о е к т у .
6. На о с н о в і з м і с т у реферату н а п и ш і т ь в с т у п і в и с н о в к и .
7. Складіть с п и с к и в и к о р и с т а н и х джерел, о ф о р м і т ь реферат.
Основні поняття: дизайн, дизайнер,
художньо-конструкторська діяльність,
композиція.
Слово « д и з а й н » зазвичай п о в ' я з у ю т ь із багатьма речами, я к і нас оточу­
ю т ь , і переважно це красиві, привабливі речі із с у ч а с н и м и ф о р м а м и та
кольором.
Дизайн (від англ. design, від італ. disegno — «позначення») —
це творча діяльність, м е т о ю я к о ї є визначення п е в н и х якос­
тей п р о м и с л о в о г о в и р о б у .
У середині XX с т о л і т т я у п р о ф е с і й н о м у л е к с и к о н і для позначення
ф о р м о у т в о р е н н я в у м о в а х індустріального в и р о б н и ц т в а використовува­
л о с ь п о н я т т я «індустріальний д и з а й н » . Ц и м п о н я т т я м п і д к р е с л ю в а в с я
й о г о нерозривний з в ' я з о к з індустріальним в и р о б н и ц т в о м і конкретизу­
валась багатозначність терміна « д и з а й н » . Слід сказати, що багато того­
ч а с н и х ч а с о п и с і в з питань т е х н і к и під час розгляду питання п р о дизайн
давали у т о ч н е н н я — індустріальний дизайн. А л е поволі, з р о з в и т к о м
п р о е к т н о - х у д о ж н ь о ї сфери в галузі індустріального ф о р м о у т в о р е н н я цю
діяльність почали називати одним с л о в о м — « д и з а й н » . Ч а с т к о в о це по­
я с н ю в а л о с ь ще й т и м , що с у с п і л ь с т в о в с т у п и л о у фазу постіндустріальн о г о р о з в и т к у . Згодом дизайн у в і й ш о в п р а к т и ч н о в у с і галузі д і я л ь н о с т і
л ю д и н и , став о с н о в н о ю р у ш і й н о ю с и л о ю естетизації п р е д м е т н о г о середо­
вища.
Дизайн з а с т о с о в у ю т ь під час створення будь-якого т е х н і ч н о г о про­
мислового
виробу,
в
будь-якій
сфері л ю д с ь к о ї
життєдіяльності,
де
соціально-культурно зумовлене спілкування м і ж л ю д ь м и .
Дизайн я к т в о р ч и й п р о ц е с м о ж н а поділити на художній дизайн (ство­
рення речей з т о ч к и зору е с т е т и ч н о г о с п р и й н я т т я ) та технічну естети­
ку — наука п р о дизайн, з урахуванням у с і х а с п е к т і в , і передусім конс­
труктивність
(ранній
етап
становлення
дизайну),
функціональність
(середній), к о м ф о р т н і с т ь виробництва, експлуатації, утилізації техніч­
н о г о в и р о б у і т. д. (сучасне р о з у м і н н я д и з а й н у ) .
Дизайн — це т в о р ч и й метод, п р о ц е с і результат х у д о ж н ь о - т е х н і ч н о г о
проектування п р о м и с л о в и х виробів, ї х н і х к о м п л е к с і в і с и с т е м , орієнто­
ваний на д о с я г н е н н я н а й п о в н і ш о ї відповідності с т в о р ю в а н и х в и р о б і в і
с е р е д о в и щ а загалом м о ж л и в о с т я м і потребам л ю д и н и , як у т и л і т а р н и м ,
так і е с т е т и ч н и м .
Зміст терміна « д и з а й н » має різні тлумачення: с т в о р е н н я п р е к р а с н и х
ф о р м , предметів або створення речей, я к і б мали р и н к о в и й п о п и т . Ди­
зайн р о з г л я д а ю т ь як діяльність х у д о ж н и к а - к о н с т р у к т о р а в галузі проек­
тування м а с о в о ї п р о м и с л о в о ї п р о д у к ц і ї і с т в о р е н н я на цій о с н о в і пред­
метного середовища.
Художнє конструювання як п р а к т и к а д и з а й н у є с в о є р і д н и м м е т о д о м
проектування п р е д м е т н о г о с е р е д о в и щ а . В и н и к л о в о н о на п е в н о м у етапі
к у л ь т у р н о - е к о н о м і ч н о г о р о з в и т к у с у с п і л ь с т в а , є п р о д о в ж е н н я м культу­
ри й перебуває на зламі д в о х с в о є р і д н и х галузей л ю д с ь к о ї д і я л ь н о с т і —
технічної
та
естетичної.
Взаємодія
двох
видів
діяльності
визначає
специфіку дизайну я к о с о б л и в о г о виду т в о р ч о ї естетичної діяльності, щ о
п о є д н у є естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального вироб­
ництва.
Дизайн є н е в і д ' є м н о ю с к л а д о в о ю п р о ц е с у п р о е к т у в а н н я , м е т о д о м
к о м п о н у в а н н я предметних елементів і з в ' я з к і в у с и с т е м і « л ю д и н а — се­
р е д о в и щ е » для о т р и м а н н я п о з и т и в н и х т е х н і к о - е с т е т и ч н и х ( с п о ж и в ч и х )
властивостей о б ' є к т а , що п р о е к т у є т ь с я , у с п і в в і д н о ш е н н і із с у ч а с н и м
цілісним ідеалом матеріальної й естетичної культури.
М і ж н а р о д н о ю р а д о ю з х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я , до складу я к о ї
входять
67
професійних
організацій
із
37
країн
світу,
дизайн
роз­
глядається як творча діяльність, м е т о ю я к о ї є визначення ф о р м а л ь н и х
я к о с т е й предметів, щ о в и п у с к а ю т ь с я п р о м и с л о в і с т ю . Ц і я к о с т і включа­
ю т ь і з о в н і ш н і й вигляд в и р о б у , але головним ч и н о м — ті с т р у к т у р н і
і функціональні в з а є м о з в ' я з к и , що п е р е т в о р ю ю т ь виріб на єдине ціле як
з погляду с п о ж и в а ч а , так і з погляду в и р о б н и к а .
Дизайнер — це фахівець, що відповідає за функціональний та есте­
т и ч н и й рівень предметів і к о м п о н е н т і в , с т в о р ю ю ч и певне с е р е д о в и щ е .
Т о б т о метою д и з а й н е р с ь к о ї діяльності є естетична організація предмет­
ного середовища.
продукції
Ж о р с т к і закони к о н к у р е н т н о ї б о р о т ь б и н а р и н к у
вимагають
від
художника-дизайнера
враховувати
вимоги
с п о ж и в а ч і в д о п р о д у к ц і ї , рівень р о з в и т к у н о в и х т е х н о л о г і й , о с о б л и в о с т і
д и з а й н е р с ь к и х традицій національних ш к і л , народних м а й с т р і в .
Дизайн с ь о г о д н і — це провідна т е х н о л о г і я у створенні будь-яких
речей, п о ч и н а ю ч и від літаків і суден і з а в е р ш у ю ч и модельним о д я г о м
та п о б у т о в и м и приладами.
Т о м у дизайнер має п р а ц ю в а т и у т в о р ч і й
співдружності з інженерами, конструкторами, вченими, технологами,
економістами,
лікарями,
знаходити
цілісне уявлення
п р о майбутній
виріб, прогнозувати м о ж л и в і негативні наслідки від к о р и с т у в а н н я т а к и м
виробом людиною.
Дизайнер повинен мати ш и р о к и й к р у г о з і р і гарний е с т е т и ч н и й с м а к ,
у м і т и т в о р ч о м и с л и т и , володіти аналітичними т а о б ' є м н и м и м е т о д а м и
п о ш у к і в ф о р м и , добре знати к о н с т р у к т и в н і й оздоблювальні матеріали.
Т а к и м ч и н о м , дизайнер займає чільне м і с ц е в галузі х у д о ж н ь о г о конс­
т р у ю в а н н я , в проектуванні складних в и р о б і в , де технічна й естетична
с т о р о н и о д н а к о в о важливі.
Завдання дизайну — формування г а р м о н і й н о г о п р е д м е т н о г о сере­
довища,
що н а й п о в н і ш е задовольняє
матеріальні
й д у х о в н і потреби
л ю д и н и . Т о м у дизайн с т в о р ю є матеріальні ц і н н о с т і , я к і безпосередньо
в п р о ц е с і х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я набувають е с т е т и ч н о г о вигляду.
Дизайн
за
своїм
характером,
методом
(художнє
проектування)
і м е т о ю належить до е с т е т и ч н о ї д і я л ь н о с т і . За п р е д м е т о м , засобами і
результатами дизайнерська діяльність в х о д и т ь до с т р у к т у р и промисло­
вого проектування, а через нього — в с и с т е м у п р о м и с л о в о г о виробництва.
Як свідчить с в і т о в и й д о с в і д , дизайн — це п о т у ж н е д ж е р е л о забезпе­
чення я к о с т і товарів і п о с л у г , ефективний засіб с у т т є в о г о п і д в и щ е н н я
конкурентоспроможності промислової продукції,
всього середовища
ж и т т є д і я л ь н о с т і . Й о г о застосування, за в і д н о с н о незначних ф і н а н с о в и х
вкладень, здатне забезпечити вагомий п о з и т и в н и й ефект в е к о н о м і ц і
держави, р о з в и т к у матеріальної культури с у с п і л ь с т в а .
Дизайн має безпосереднє відношення до к у л ь т у р и . А д ж е всі матеріальні
та д у х о в н і надбання суспільства, я к і с т в о р е н і , з б е р е ж е н і , п р и м н о ж е н і і
використані л ю д и н о ю в і с т о р и ч н о м у та е т н і ч н о м у а с п е к т а х і є к у л ь т у р о ю
народу.
Саме х у д о ж н є к о н с т р у ю в а н н я в и н и к л о на п е в н о м у етапі культурноі с т о р и ч н о г о р о з в и т к у суспільства, в о н о є п р о д о в ж е н н я м к у л ь т у р и .
Органічний з в ' я з о к т е х н і ч н и х к о н с т р у к ц і й з ї х н ь о ю х у д о ж н ь о ю фор­
мою спостерігається в історії розвитку української культури дизайну,
п о ч и н а ю ч и з її в и т о к і в .
Втілення т е х н і ч н о ї к о н с т р у к ц і ї в естетичній х у д о ж н і й ф о р м і спос­
терігається в образах птахів, тварин т о щ о . Т а к , на щ и т а х т р и п і л ь ц і в зоб­
ражувався ї х н і й тотем — лелека, с в я щ е н н и й птах, я к и й с и м в о л і з у в а в
б о г и н ю З о р ю й астральний в о г о н ь . Цей образ був втілений в т е х н і ч н и х
п р и с т р о я х : п і д й о м н о м у крані, журавлі над к о л о д я з е м і т. д. ( р и с . 2 4 ) .
Рис. 24.
Приклад трансформації біологічної форми журавля в технічний
У казці
«Лисиця й Журавель»
можна також простежити витоки
у к р а ї н с ь к о ї культури дизайну, я к щ о врахувати, щ о г л и н я н и м фігурам
тварин
як
предметним
символам
було
прийнято
передавати
образну
і н ф о р м а ц і ю і що форма глечика найбільше с п і в в і д н о с и т ь с я з о б р а з о м
п о с у д и н и . Ф о р м а журавля з п і д н я т и м и крилами і д з ь о б о м та ф о р м а гле­
ч и к а з двома р у ч к а м и і л і й к о ю аналогічні.
М о ж н а назвати багато форм предметів п о б у т у і т е х н і ч н и х конструк­
цій, я к і зумовлені с о н я ч н и м с и м в о л о м с л о в ' я н — к о л о м . Наприклад,
д і ж к а для замішування тіста у загадці п о р і в н ю є т ь с я із с о н ц е м , м о т и в
сонячного кола закладений і в о с н о в у к о н с т р у к ц і ї гончарного круга і т. д.
Наведені аналоги п р и р о д н и х ф о р м і т е х н і ч н и х к о н с т р у к ц і ї засвід­
ч у ю т ь , що найперші зразки дизайн-форм предметів, були е т н і ч н о зна­
ч и м и м и для у к р а ї н с ь к о г о
народу і с п р и я л и
повноцінному розвитку
н а ш о г о суспільства.
За останні два д е с я т и л і т т я п р а к т и к а д и з а й н у надзвичайно ускладни­
лася. А д ж е проектування п р и н ц и п о в о н о в и х п р о м и с л о в и х в и р о б і в , ху­
д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к і зміни в з о в н і ш н ь о м у вигляді п р о м и с л о в о ї про­
д у к ц і ї н е м о ж л и в і без с е р й о з н о ї зміни її т е х н і ч н и х х а р а к т е р и с т и к , без
створення ф і р м о в о г о с т и л ю , щ о о х о п л ю є всі сфери д і я л ь н о с т і с у ч а с н о ї
к о р п о р а ц і ї . Ф а к т и ч н о нині в а ж к о знайти сфери в и р о б н и ч о ї чи соціаль­
ної п р а к т и к и країни, у я к і й би не брали участі п р о ф е с і й н і х у д о ж н и к и п р о е к т у в а л ь н и к и , дизайнери.
До о с н о в н и х с к л а д о в и х у к р а ї н с ь к о г о с у ч а с н о г о д и з а й н у варто віднес­
ти дизайн с е р е д о в и щ а , графічний дизайн, п р о м и с л о в и й дизайн, худож­
ній р о з п и с , х у д о ж н є т к а ц т в о , х у д о ж н я в и ш и в к а , х у д о ж н я о б р о б к а дере­
ва, х у д о ж н я о б р о б к а металу, х у д о ж н я к е р а м і к а т о щ о .
В о с н о в і х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о ї д і я л ь н о с т і л е ж и т ь к о м п о з и ц і я . По­
н я т т я « к о м п о з и ц і я » в м и с т е ц т в о з н а в с т в і має к і л ь к а значень. У пере­
кладі з латини c o m p o s i t i o n означає « т в і р » , « п о є д н а н н я » , « р о з м і щ е н н я » ,
« з і с т а в л е н н я » . К о м п о з и ц і є ю н а з и в а ю т ь будь-який твір м и с т е ц т в а неза­
л е ж н о від й о г о виду: архітектура, м у з и к а ч и ж и в о п и с . К р і м т о г о , під
к о м п о з и ц і є ю р о з у м і ю т ь т в о р ч и й п р о ц е с ( к о м п о н у в а н н я ) — побудову
х у д о ж н ь о г о т в о р у , о б ' є д н а н н я й о г о частин у єдине ціле. К о м п о з и ц і я —
ц е т а к о ж цаука, теорія т в о р ч о с т і , щ о має відповідні з а к о н и , п р и й о м и
к о м п о н у в а н н я та с т р у к т у р н о г о аналізу в и р о б у .
Основи к о м п о з и ц і ї були закладені ще в давніх т р у д о в и х традиціях
українців і слугували о с н о в о ю у т в о р ч и х п р о я в а х н а р о д н и х майстрів.
Народні х у д о ж н і ремесла продукували традиційні предмети д о м а ш н ь о г о
вжитку, в я к и х функціональні я к о с т і органічно п о є д н у в а л и с я з естетич­
ними.
Розглянемо докладніше з а к о н о м і р н о с т і к о м п о з и ц і ї з у р а х у в а н н я м
основних п о н я т ь , щ о є провідними для п р а к т и к и дизайну (табл. 1 ) .
Таблиця
1
Система композиційних закономірностей, прийомів і засобів
художнього конструювання
О д н і є ю з у м о в виразності о б ' є к т і в х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я є ком­
позиційна я к і с т ь . Вона складається з г а р м о н і й н о с т і , р о з м і р н о с т і та ціліс­
ності, я к і є в а ж л и в и м и ч и н н и к а м и е с т е т и ч н о ї д о с к о н а л о с т і в и р о б і в .
Гармонійність форми х а р а к т е р и з у є т ь с я у з г о д ж е н і с т ю , в і д с у т н і с т ю в
композиції
протиріччя
між
різними
геометричними
та
фізичними
(колір, маса, фактура) х а р а к т е р и с т и к а м и .
Розмірність форм частин к о м п о з и ц і ї м а є перебувати в т а к о м у спів­
відношенні, я к е с т в о р ю є правильний м а с ш т а б для з о р о в о г о с п р и й н я т т я
к о ж н о ї з н и х . О с н о в у р о з м і р н о с т і , або м а с ш т а б н о с т і , с т а н о в л я т ь усталені
уявлення про нормальні р о з м і р и і маси т и х чи і н ш и х предметів та ї х н і х
частин. Як і г а р м о н і й н і с т ь , р о з м і р н і с т ь ф о р м — важлива у м о в а компози­
ційної ц і л і с н о с т і .
Цілісності форми м о ж н а д о с я г т и відбором т а к и х ф і з и ч н и х і геомет­
р и ч н и х х а р а к т е р и с т и к частин к о м п о з и ц і ї , за я к и х вона с п р и й м а є т ь с я як
є д и н и й з а к о н о м і р н и й організм. Невідповідність елементів ф о р м и за од­
ними і т и м и с а м и м и ознаками ( п р о п о р ц і ї , фактура, к о л і р ) призводить до
п о р у ш е н н я цілісності. Цілісність передбачає т а к о ж єдність с т р у к т у р и й
тектоніки.
У х у д о ж н ь о м у к о н с т р у ю в а н н і і с н у ю т ь т р и види к о м п о з и ц і ї : фрон­
тальна, об'ємна, глибинно-просторова.
Фронтальна к о м п о з и ц і я — це к о м п о з и ц і я , що л е ж и т ь в одній пло­
щ и н і . О б ' є м н а — це к о м п о з и ц і я виробу, яка с п р и й м а є т ь с я з у с і х с т о р і н .
Глибинно-просторова — це к о м п о з и ц і я , що в и к о н у є т ь с я з передаванням
глибини п р о с т о р у ( р и с . 25, 26, 2 7 ) .
У к о м п о з и ц і ї х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и х виробів д і ю т ь такі з а к о н и , як
закон м а с ш т а б у , закон п р о п о р ц і й н о с т і , закон к о н т р а с т у .
З а к о н
м а с ш т а б у .
Серед о б ' є к т і в х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я
т р а п л я є т ь с я чимало предметів, які м а ю т ь о д н а к о в у ф о р м у , але різні роз­
міри, щ о с п р и ч и н е н о певними ф у н к ц і о н а л ь н и м и в и м о г а м и . Наприклад,
набір п о р ц е л я н о в и х ч а й н и к і в , тарілок, м а й о л і к о в и х д з б а н к і в , м и с о к ,
д е р е в ' я н и х л о ж о к . З р о з у м і л о , щ о р о з м і р и ц и х предметів п о в и н н і мати
р о з у м н і м е ж і — від м і н і а т ю р н и х , через оптимальні, до в е л и к и х . Най­
з р у ч н і ш и м и в к о р и с т у в а н н і є предмети о п т и м а л ь н и х р о з м і р і в . Звідси
випливає, що л ю д и н а ( я к к о р и с т у в а ч речей) у к о м п о з и ц і ї о б ' є к т і в ху­
дожнього конструювання є своєрідним масштабним еталоном, м і р о ю
всіх речей. Закон м а с ш т а б у р о з к р и в а є л о г і ч н о і х у д о ж н ь о м о т и в о в а н і
метричні с п і в в і д н о ш е н н я м і ж л ю д и н о ю і т в о р о м , н а в к о л и ш н і м середо­
в и щ е м і т в о р о м , й о г о елементами та загальними габаритами ф о р м и .
В и к о р и с т а н н я м а с ш т а б і в зводиться до т р ь о х о с н о в н и х м о м е н т і в . Пер­
ше — застосування звичайного а н т р о п о м е т р и ч н о г о м а с ш т а б у , в и х о д я ч и
т а к о ж із т о г о , х т о має к о р и с т у в а т и с я ц и м п р е д м е т о м — ч о л о в і к чи жін­
ка. Іноді м а с ш т а б набуває ч і т к и х « о с о б и с т і с н и х » о з н а к . Д р у г и й м о м е н т :
у з м е н ш е н о м у м а с ш т а б і в и п у с к а ю т ь значну ч а с т и н у с у в е н і р н и х в и р о б і в :
п л а с т и к у малих ф о р м , дрібні, але в и ш у к а н о оздоблені п о б у т о в і предмети
з я с к р а в о в и р а ж е н и м и локальними о з н а к а м и п е в н о г о о с е р е д к у н а р о д н и х
х у д о ж н і х п р о м и с л і в к р а ю , країни. Н а р е ш т і , третій м о м е н т з в о д и т ь с я д о
с в і д о м о г о збільшення м а с ш т а б у — гіперболізації, що с п р и я є в и я в у від­
ч у т т і в у р о ч и с т о с т і , піднесеності, д е к о р а т и в н о с т і . У ц ь о м у м а с ш т а б і виго­
т о в л я л и переважно т в о р и , п о в ' я з а н і з о ф о р м л е н н я м і н т е р ' є р у , ритуальні
і культові предмети.
Твори надто в е л и к о г о м а с ш т а б у без будь-якого л о г і ч н о - х у д о ж н ь о г о
м о т и в у в а н н я к в а л і ф і к у ю т ь с я як такі, що позбавлені м а с ш т а б у , — амасштабні.
В і д п о в і д н о г о м а с ш т а б н о г о ефекту м о ж н а д о с я г т и , н е т і л ь к и змінюю­
чи р о з м і р и , а й п л а с т и ч н и м и , графічними засобами д е к о р у . Т а к и м чи­
н о м , закон м а с ш т а б н о с т і д е м о н с т р у є ш и р о к і м о ж л и в о с т і е м о ц і й н о г о
впливу, п і д к р е с л ю є виразність форми с т о с о в н о л ю д и н и й навколишньо­
го середовища.
Виявлення м а с ш т а б н о с т і в к о м п о з и ц і ї з а б е з п е ч у ю т ь закон пропор­
ц і й н о с т і , закон к о н т р а с т у т а засоби р и т м і ч н о ї організації ф о р м и .
З а к о н п р о п о р ц і й н о с т і передбачає і н т у ї т и в н у або с в і д о м у ор­
ганізацію п р и й о м і в п л о щ и н н о г о т а о б ' є м н о - п р о с т о р о в о г о ф о р м о т в о р е н н я
на о с н о в і к р а т н и х і п р о с т и х р о з м і р н и х в е л и ч и н .
У к о м п о з и ц і ї о б ' є к т а х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я пропорційна роз­
мірність ф о р м и не знайшла т а к о г о д о с к о н а л о г о й детального розроблен­
ня,
як у т е о р е т и ч н и х працях
майстрів архітектури (Вітрувій — І с т .
до н. е., Альберті, Серліо, Палладіо — X V I с т . , Віоллеле Д ю к — X I X с т . ,
Ле К о р б ю з ь е , І. Ж о л т о в с ь к и й — XX с т . ) . Однак, аналізуючи ф о р м у дав­
н ь о є г и п е т с ь к о г о к а м ' я н о г о посуду, можна виявити кратні і прості спів­
відношення м і ж о с н о в н и м и величинами. Кратні співвідношення д а ю т ь
ціле ч и с л о повторення квадрата в п л о с к о м у п р я м о к у т н и к у або куба —
в паралелепіпеді — 1:1, 1:2, 1:3, 1:4 і т. д. П р о с т е співвідношення має в
с о б і модуль, що в м і щ а є т ь с я ціле ч и с л о разів на двох або т р ь о х координа­
тах ( 2 : 3 , 3:4, 2:5, 3:5, 4 : 5 , 5:6). П р о с т и м и с п і в в і д н о ш е н н я м и дизайнери
д о с я г а ю т ь ч і т к о ї р о з м і р н о с т і п л о щ и н н и х і п р о с т о р о в и х ф о р м , що ґрун­
т у ю т ь с я на ї х н ь о м у г а р м о н і й н о м у з в ' я з к у з навколишнім с е р е д о в и щ е м
та л ю д и н о ю .
Складні
ірраціональні
співвідношення
(наприклад,
золотий
пере­
різ — 1,62...: 1) рідко т р а п л я ю т ь с я в к о м п о з и ц і ї виробів.
Отже, закон пропорційності — це гармонійне поєднання
пропорцій частин, елементів у єдине ціле.
Він дає з м о г у у т о ч н и т и ф о р м у , знайдену на о с н о в і в ж е в і д о м и х за­
гальних п р о п о р ц і й н и х законів (цілісності, т е к т о н і к и , м а с ш т а б у ) , під­
п о р я д к о в у ю ч и с ь о с н о в н і й к о н с т р у к т и в н о - х у д о ж н і й ідеї к о м п о з и ц і ї .
Закон
контрасту.
протилежність
відповідних
П о н я т т я « к о н т р а с т » означає ч і т к о виявлену
властивостей
предмета,
стану,
дії
тощо.
Закон к о н т р а с т у в к о м п о з и ц і ї о б ' є к т і в х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я має
д е щ о і н ш у д і ю , н і ж у природі або суспіль­
ній
свідомості.
Якщо
в
природі закон
к о н т р а с т у діє невідворотно, як одночасна
боротьба п р о т и л е ж н о с т е й і їх діалектична
єдність, то в мистецтві х у д о ж н и к вільний
у виборі т о т о ж н о с т е й , н ю а н с у чи контрас­
ту (рис. 28).
Рис. 28.
Приклад використання в композиції
закону контрасту
Т о т о ж н і повторення з а с т о с о в у ю т ь с я під час в и г о т о в л е н н я наборів
(ансамблю) о д н о т и п н и х в и р о б і в .
Композиційні
співвідношення,
що
наближаються
до
повторення
різних елементів, величин, властивостей п л о щ и н н о - п р о с т о р о в о ї ф о р м и ,
називаються н ю а н с а м и (буквально — відтінок, ледь п о м і т н а р і з н и ц я ) .
Таким ч и н о м , нюанс — це с п і в в і д н о ш е н н я б л и з ь к и х за в л а с т и в о с т я м и
к о м п о з и ц і й н и х ознак предмета.
Ч і т к о виражені відмінності, нерівність і їх протиставлення в струк­
турі твору називаються контрастом к о м п о з и ц і ї ( р и с . 2 8 ) . В об'ємно-про­
сторовій формі к о м п о з и ц і й н і к о н т р а с т и виражені п е р е в а ж н о співвідно­
шеннями п р о т и л е ж н и х пар, а саме:
а) метричний контраст ф о р м и ( р о з м і р і в ) : низька — в и с о к а , в у з ь к а —
широка;
б) пластичний к о н т р а с т ф о р м и : елемент — частина, ввігнута — опук­
ла, статична — динамічна, с и м е т р и ч н а — асиметрична;
в) контраст матеріалу ф о р м и (текстура, фактура, т о н , к о л і р ) : вираз­
на текстура — ледь помітна, світла — темна, тепла — х о л о д н а ;
г) контраст к о н с т р у к т и в н о ї ідеї ( ф у н к ц і ї ) ф о р м и .
Як бачимо, контраст у к о м п о з и ц і ї має ш и р о к е універсальне значен­
ня. Він о х о п л ю є всі к о н т р а с т н і пари к о м п о з и ц і й н и х п р и й о м і в і засобів
виразності, а іноді с т о с у є т ь с я й к о н с т р у к т и в н о ї о с н о в и в и р о б у . Т а к и м
ч и н о м , за законом к о н т р а с т у взаємодія к о н т р а с т н и х пар (елементів) по­
с и л ю є і з а г о с т р ю є ї х н ю к о н т р а с т н і с т ь , а взаємодія т о т о ж н и х і н ю а н с н и х
елементів о с л а б л ю є їхні я к о с т і .
Д о г о л о в н и х к о м п о з и ц і й н и х п р и й о м і в належать р и т м , м е т р , с и м е т р і я ,
асиметрія, статика і динаміка.
Ритм — властивість, характерна для багатьох я в и щ п р и р о д и , в т о м у
числі для ж и т т я л ю д и н и ( р и т м и о б м і н у р е ч о в и н , с е р ц е б и т т я , д и х а н н я т а
і н . ) , а т а к о ж р и т м і ч н і цикли р о к у , відпливи й п р и п л и в и м о р я т о щ о . Рит­
мічність, п о в т о р ю в а н і с т ь о к р е м и х р у х і в і ї х н і х ц и к л і в характерна для
процесів праці,
а т о м у в т і л ю є т ь с я в матеріальній ф о р м і її п р о д у к т і в .
Як відображення з а к о н о м і р н о с т е й реального с в і т у р и т м у в і й ш о в у всі
види мистецтва, став о д н и м із н е о б х і д н и х засобів організації х у д о ж н ь о ї
ф о р м и . У м у з и ц і , у танці він п р о я в л я є т ь с я як з а к о н о м і р н е чергування
звуків або р у х і в . В архітектурі, о б р а з о т в о р ч о м у і д е к о р а т и в н о м у мистецт­
ві відчуття р и т м у с т в о р ю є т ь с я чергуванням
матеріальних елементів у
п р о с т о р і . Час у т а к о м у ритмі замінено п р о с т о р о в о ю п р о т я ж н і с т ю , ч а с о в у
послідовність — просторовою.
Ритм як к о м п о з и ц і й н и й п р и й о м х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я — це
п о в т о р е н н я елементів о б ' є м н о - п р о с т о р о в о ї і площинно-орнаментальної
ф о р м и та інтервалів м і ж н и м и , о б ' є д н а н и х подібними ознаками (то­
т о ж н и м и , н ю а н с н и м и і к о н т р а с т н и м и с п і в в і д н о ш е н н я м и властивостей
т о щ о ) . Він буває п р о с т и й і складний. П р о с т и й ритм — це рівномірне
повторення о д н а к о в и х елементів та інтервалів в о б ' с м н о - п р о с т о р о в і й та
орнаментальній с т р у к т у р і й називається м е т р и ч н и м . Одним із прикладів
м е т р и ч н о г о п о р я д к у м о ж е бути рівномірне р о з м і щ е н н я « д а р м о в и с і в » на
г у ц у л ь с ь к и х виробах із дерева.
П р и й о м р и т м і ч н о с т і м о ж е ґ р у н т у в а т и с я не тільки на величині й
п о с л і д о в н о с т і елементів, й о м у м о ж у т ь бути підпорядковані т а к о ж плас­
т и ч н і с т ь , фактура, т о н , к о л і р ( р и с . 2 9 ) . Складний ритм ґ р у н т у є т ь с я на
поєднанні або накладанні п р о с т и х елементів. К і л ь к і с т ь комбінацій при
ц ь о м у безмежна,
але
протяжність ритмічних
структур
має
кількісні
м е ж і . М е т р и ч н и й і р и т м і ч н и й к о м п о з и ц і й н і п р и й о м и побудови ф о р м и
п о ш и р ю ю т ь с я т а к о ж на геометричні тіла і їм подібні тектонічні струк­
тури, в побудові я к и х немає ознак ряду. К о л о , квадрат і всі правильні
б а г а т о к у т н и к и належать до ч і т к о в и р а ж е н и х м е т р и ч н и х ф о р м , а криві
к о н у с н о г о перерізу (еліпс, о в о ї д , парабола, гіпербола) і спіралі — до рит­
м і ч н и х ф і г у р . К о н у с і піраміда метричні по горизонталі й ритмічні по
вертикалі.
Я к щ о для м е т р и ч н и х к о м п о з и ц і й н и х с т р у к т у р характерна с п о к і й н а
м о н о т о н н і с т ь , у р і в н о в а ж е н і с т ь , то ритмічні с т р у к т у р и в и р і з н я ю т ь с я час­
т о т о ю — с п о в і л ь н е н о ю і п р и с к о р е н о ю . Важливе значення для р и т м у має
напрям.
Ритмічна
організація
композиційних
елементів
(наприклад,
в з а є м н о г о р о з м і щ е н н я орнаментальних м о т и в і в на п л о щ и н і ) м о ж е здійс­
н ю в а т и с я в о д н о м у , д в о х або ч о т и р ь о х н а п р я м к а х (сітчаста композицій­
на с х е м а о р н а м е н т у ) .
Симетрія як к о м п о з и ц і й н и й п р и й о м — це ч і т к и й п о р я д о к у роз­
міщенні,
поєднанні
елементів
частин
відповідної с т р у к т у р и
виробів.
П р и н ц и п с и м е т р і ї с п о с т е р і г а є т ь с я в природі (наприклад, кристали, лис­
т о ч к и , к в і т и , м е т е л и к и , птахи, тіло л ю д и н и та і н . ) ( р и с . ЗО).
С и м е т р і я в н о с и т ь в о б ' є к т и х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я п о р я д о к , за­
к і н ч е н і с т ь , цілісність ( р и с . 3 1 ) .
В і д о м о три т и п и с и м е т р і ї .
П е р ш и й , н а й п о ш и р е н і ш и й , — т а к звана дзеркальна симетрія. Фігу­
ри або з о б р а ж е н н я , р о з м і щ е н і в одній п л о щ и н і , діляться л і н і є ю на одна­
к о в і ч а с т и н и , аналогічно в і д б и т к у в дзеркалі. Ц и м т и п о м симетрії наді­
лена б і л ь ш і с т ь о б ' є к т і в р о с л и н н о г о і т в а р и н н о г о світу, а т а к о ж л ю д и н а .
Д р у г и й тип симетрії — осьова,
трансляція або перенесення части­
н и ф о р м и предмета відносно о с і . Симетричні фігури, щ о с у м і щ а ю т ь с я
на
п л о щ и н і одна з о д н о ю , м о ж у т ь п е р е н о с и т и с я в з д о в ж однієї або д в о х
осей.
Третій
тип
симетрії
—
гвинтова,
або
циклічно-обертова,
застосо­
в у є т ь с я для о б ' є м н и х тіл обертання. Симетрична фігура р і в н о м і р н о пере­
м і щ у є т ь с я в і д н о с н о о с і , перпендикулярної д о центра о с н о в и , о б е р т а є т ь с я
н а в к о л о неї, з а л и ш а ю ч и с ь у м е ж а х к р и в о ї .
П о р у ш е н н я симетрії м о ж е з а с т о с о в у в а т и с я з м е т о ю посилення вираз­
н о с т і ф о р м и та її г о с т р і ш о г о е м о ц і й н о г о впливу на л ю д и н у .
Асиметрія — відсутність будь-якої с и м е т р і ї . А с и м е т р і я виражає не­
в п о р я д к о в а н і с т ь , незавершеність. В о н а з а с в о є ю с у т т ю « і н д и в і д у а л ь н а » ,
тоді як в о с н о в і симетрії закладена певна т и п о л о г і ч н а спільність. їй під­
п о р я д к о в у ю т ь с я т в о р и , наділені с и м е т р і є ю ц ь о г о т и п у . У композиційно­
му рішенні о б ' є к т і в х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я с и м е т р і я й асиметрія є
в а ж л и в и м и п р и й о м а м и організації цілісної ф о р м и .
Динаміка та її п р о т и л е ж н і с т ь — статика ( у р і в н о в а ж е н і с т ь ) д і ю т ь
на емоції, визначаючи характер сприйняття форми виробу. Контраст
с п і в в і д н о ш е н ь с т в о р ю є д и н а м і к у як « з о р о в и й р у х » у напрямі переважа­
ю ч о ї величини ( р и с . 3 2 ) . Ц е о д н а к о в о с т о с у є т ь с я о б ' є м н и х і п л о щ и н н о орнаментальних ф о р м . Слабка д и н а м і к а в и р а ж а є т ь с я н ю а н с н и м и спів­
в і д н о ш е н н я м и елементів. Т о т о ж н і с п і в в і д н о ш е н н я величин ф о р м и за
трьома координатами характеризують статичну структуру.
К о м п о з и ц і й н и й п р и й о м д и н а м і к и і с т а т и к и ґ р у н т у є т ь с я не т і л ь к и на
в и м і р н и х величинах ф о р м и , а й на с п і в в і д н о ш е н н я х і н ш и х властивостей
( а ж у р н о с т і , т о н у , к о л ь о р у , фактури т о щ о ) .
Х у д о ж н и к и - к о н с т р у к т о р и у с в о ї х в и р о б а х в и б і р к о в о з а с т о с о в у ю т ь різно­
манітні засоби е м о ц і й н о - х у д о ж н ь о ї виразності, а с а м е : ф а к т у р у , тексту­
ру, к о л і р , графіку, пластичність і а ж у р н і с т ь . Три п е р ш і ц і л к о м залежать
від п р и р о д н и х властивостей матеріалу та т е х н о л о г і ї й о г о о б р о б к и . Т а к ,
фактура,
т е к с т у р а і к о л і р дерева,
з я к о г о з р о б л е н о предмет,
можуть
викликати неоднакові ч у т т є в і е м о ц і ї під час к о р и с т у в а н н я ц и м предме­
т о м . Вони м о ж у т ь нести відчуття л е г к о с т і або в а г о м о с т і , д о с к о н а л о ї ви­
ш у к а н о с т і , д о в е р ш е н о с т і й л а к о н і ч н о ї п р о с т о т и або з в и ч н о ї б у д е н н о с т і .
Фактура (від лат. factum — « в и к о н а н н я » ) — с п о с і б подання, форму­
вання п о в е р х н і т в о р у . Загалом її п о д і л я ю т ь на п р и р о д н у і т е х н о л о г і ч н у .
До п р и р о д н о ї відносять ф а к т у р у п о в е р х н і , яка не о б р о б л я є т ь с я . Напри­
клад, природна фактура к о р и дерева, р о г у оленя, к а м е н ю ( р и с . 3 3 , 3 4 ) .
Т е х н о л о г і ч н у ф а к т у р у о д е р ж у ю т ь у п р о ц е с і відповідної о б р о б к и
ма­
теріалів: різання, тесання, кування, карбування, ш л і ф у в а н н я , або вна­
слідок виготовлення с а м и х т в о р і в : плетіння, ткання, в и ш и в а н н я т о щ о .
Весь с п е к т р фактури у м о в н о м о ж н а поділити на рельєфну, дрібнорельєфну, ш о р с т к у і гладку. Р е л ь є ф н у ф а к т у р у м а ю т ь т в о р и з г о с т р о ви­
р а ж е н о ю п л а с т и к о ю п о в е р х н і , наприклад, плетені в и р о б и з л о з и , р о г о з и ,
соломи тощо.
Рис. 33.
Приклади композицій, складених із зразків імітації фактур каменю,
шкіри та тканини
Дрібно-рельєфна фактура х а р а к т е р и з у є т ь с я с л а б к о в и р а ж е н о ю плас­
т и к о ю п о в е р х н і . Сюди з а р а х о в у ю т ь т к а н и н и , в'язані, в и ш и в а н і т в о р и .
Ш о р с т к у фактуру м а ю т ь здебільшого не шліфовані в и р о б и з дерева, ме­
талу, к а м е н ю . Гладку фактуру м а ю т ь поверхні твердих матеріалів після
шліфування, полірування, л а к о в о г о п о к р и т т я , наприклад поліровані по­
верхні д е я к и х виробів з дерева, к а м е н ю і металу. П о в е р х н я з г л а д к о ю
фактурою залежно від ч и с т о т и о б р о б к и буває м а т о в о ю , н а п і в м а т о в о ю і
дзеркальною.
Текстура (від лат. textura — « б у д о в а » , « з в ' я з о к » , « т к а н и н а » ) — при­
родний візерунок на поверхні розрізу деревини, д е я к и х мінералів, р о г у ,
утворений різноманітними шарами матеріалу. Вона є п р о с т о ю і склад­
н о ю , вигадливою і навіть п р и м х л и в о ю . М а л ю н о к т е к с т у р и буває д р і б н и й
і великий, с л а б к о і ч і т к о в и р а ж е н и й .
Графічність — позитивна я к і с т ь к о м п о з и ц і ї , я к а с в о ї м и елементами
і трактуванням нагадує графіку або має з н е ю спільні засоби в и р а з н о с т і :
лінії, к р а п к и , п л я м и , силуети. Р о з г л я н е м о к о ж е н з н и х о к р е м о .
Х у д о ж н є к о н с т р у ю в а н н я , на відміну від ж и в о п и с у , графіки і скульпту­
ри, не відображає д і й с н о с т і у буквальному р о з у м і н н і , в о н о с т в о р ю є дійс­
ність, ф о р м у є сферу традиційного е т н о п о б у т у .
Народні м а й с т р и , р е м і с н и к и і х у д о ж н и к и у с в о ї т в о р и к р і м функціо­
н а л ь н о - у ж и т к о в о г о призначення, п о в ' я з а н о г о з ї х н і м б е з п о с е р е д н і м ви­
к о р и с т а н н я м , вносили т а к о ж м о т и в и національної, с о ц і а л ь н о ї , м а г і ч н о ї ,
образної орієнтації. О с н о в н и м и с е м а н т и ч н и м и засобами є такі компози­
ційні елементи, як знак, с и м в о л , метафора, алегорія, емблема.
Метафора
(від
грец.
цєталлора
—
перенос)
—
художній
засіб літературного п о х о д ж е н н я , що ґ р у н т у є т ь с я на подіб­
ності я в и щ і предметів д і й с н о с т і . Метафора в ж и в а є т ь с я для
підсилення с м и с л у х у д о ж н ь о г о образу в и р о б у з а д о п о м о г о ю с х о ж о г о
предмету, зображувального м о т и в у . З г о д о м метафора стає х у д о ж н і м
символом.
прикмета,
ознака) є
з о б р а ж е н н я у вигляді намальованого елемента,
Символ (від грец.
aunPoA.ov — знак,
знака або
предмета о б ' є м н о - п р о с т о р о в о ї ф о р м и . Символ з о б р а ж у є т ь с я ,
я к заміна певних к о н к р е т н и х ч и а б с т р а к т н и х п о н я т ь , використову­
є т ь с я для зберігання і передачі інформації та е с т е т и ч н и х ц і н н о с т е й .
П р о я в и х у д о ж н ь о г о с и м в о л у т р а п л я ю т ь с я ще в ранніх ф о р м а х ху­
д о ж н ь о ї культури, в античній і середньовічній культурі завдяки впли­
вам античної та х р и с т и я н с ь к о ї міфології ( р и с . 3 5 , 3 6 ) . У різні е п о х и сим­
вол з м і н ю в а в с в о є значення. Т а к , в у ж у стародавні часи мав о х о р о н н и й
с и м в о л , а в х р и с т и я н с ь к і й міфології та м и с т е ц т в і став с и м в о л о м гріха,
зла і о б м а н у .
Рис. 35.
Традиційні античні символи
Рис. 36.
Традиційні християнські символи
Наведена таблиця (табл. 2) і л ю с т р у є н а й в а ж л и в і ш і м е т а ф о р и і симво­
ли, що мають н е о д н а к о в у с е м а н т и к у в х у д о ж н ь о м у к о н с т р у ю в а н н і та де­
коративно-ужитковому м и с т е ц т в і .
Таблиця
Найважливіші метафори і символи
у давньоукраїнському декоративно-ужитковому мистецтві
2
Х у д о ж н і й символ відрізняється від і н ш и х с е м а н т и ч н и х з а с о б і в , зок­
рема й від х у д о ж н ь о г о знака. Я к щ о п е р ш и й наділений багатозначністю,
то другий має переважно одне о с н о в н е значення. Наприклад, х у д о ж н ь о
вирішені м о н о г р а м и ,
клейма,
печатки,
вказівні знаки завжди несуть
однозначну і н ф о р м а ц і ю .
Алегорія (від грец. оЛХл.уоріа — і н а к о м о в н і с т ь ) — один із
семантичних засобів, с у т ь я к о г о полягає в т о м у , що в конк­
ретних
художніх
образах
виступають умовні
зображення
а б с т р а к т н и х понять. Так, алегорія м у д р о с т і , добра, м и р у , природи,
весни, літа м о ж е бути показана у м о в н о за д о п о м о г о ю с и м в о л і в , атри­
бутів, емблем, п о є д н а н и х у відповідну с т р у к т у р у т в о р у . А л е г о р і я —
міфологічного походження.
Емблема (від грец. є|лР^лца — оздоба) — с е м а н т и ч н и й засіб
к о м п о з и ц і ї , що з часом з а м і н ю є с и м в о л . Основа емблеми —
вираження цілого за й о г о х а р а к т е р н о ю , але разом з т и м про­
с т о ю ч а с т и н о ю , елементом ч и а т р и б у т о м . Вона з о б р а ж а є предмети,
знаки або постаті с и м в о л і ч н о г о характеру. В античній мозаїці (на
підлозі) е м б л е м о ю називали поле з фігуративними з о б р а ж е н н я м и .
У наш час р о з р і з н я ю т ь такі е м б л е м и :
міжнародні,
державні,
вій­
с ь к о в і , с п о р т и в н і , виробничі начала.
Т а к и м ч и н о м , група с е м а н т и ч н и х засобів к о м п о з и ц і ї зберігає всі ета­
пи і с т о р и ч н о г о р о з в и т к у л ю д с т в а : знаки первісних культур, середньовіч­
ні с и м в о л и тлумачення р е л і г і й н о - х р и с т и я н с ь к о г о тлумачення, метафори
народного етнохудожнього осмислення,
сучасні с и м в о л и ,
алегорії та
емблеми д е к о р а т и в н о г о с п р я м у в а н н я т о щ о .
П е р ш и й закон визначає, щ о для к о ж н о г о х р о м а т и ч н о г о к о л ь о р у м о ж н а
знайти і н ш и й х р о м а т и ч н и й , я к и й унаслідок з м і ш у в а н н я з п е р ш и м у пев­
н и х п р о п о р ц і я х дає а х р о м а т и ч н и й к о л і р . Ці к о л ь о р и називаються допо­
м і ж н и м и , вони є к о н т р а с т н и м и один до о д н о г о . На к о л і р н о м у колі вони
р о з м і щ у ю т ь с я н а різних к і н ц я х о д н о г о діаметра ( р и с . 3 7 ) .
Д р у г и й закон с т в е р д ж у є , що з м і ш у в а н н я д в о х не д о д а т к о в и х хро­
м а т и ч н и х к о л ь о р і в різних к о л і р н и х тонів дає н о в и й к о л і р н и й т о н , щ о
м і с т и т ь с я на к о л і р н о м у колі на однаковій відстані від к о л ь о р і в ,
які
з м і ш у ю т ь с я . Т о м у з т р ь о х к о л ь о р і в , р о з м і щ е н и х у к о л і р н о м у колі на
однаковій відстані один від о д н о г о ,
можна о т р и м а т и ,
певних
змішуючи
пропорціях,
кольорові
тони
та
усі
їхні
їх у
можливі
відтінки.
Наприклад, у результаті змішуван­
ня червоного, с и н ь о г о та ж о в т о г о
кольорів м о ж н а о т р и м а т и всі спек­
тральні к о л ь о р и , т о м у вони м а ю т ь
назву — основні к о л ь о р и .
За
третім
змішування
законом,
залежить
результат
від
самих
кольорів, але не від спектрального
складу
світлових
потоків,
що
викликають ці к о л ь о р и . Завжди є
можливість
замінити
спектраль­
ний ж о в т о г а р я ч и й с у м і ш ш ю чер­
воного з ж о в т и м , і к о л і р при ц ь о м у
Рис. 37.
не з м і н ю є т ь с я .
Контрастні кольори
Гармонія кольорів. Різні кольо­
ри і колірні поєднання по-різному
сприймаються л ю д и н о ю , в и к л и к а ю т ь різноманітні асоціації і п о ч у т т я :
можуть с т в о р ю в а т и п о ч у т т я радості, п і д в и щ у в а т и чи з н и ж у в а т и праце­
здатність.
У п р о с т о м у поєднанні х р о м а т и ч н и х к о л ь о р і в з ' є д н у ю т ь два допоміж­
ні к о л ь о р и , с к а ж і м о , ч е р в о н и й — із зеленим, синій — із ж о в т о г а р я ч и м ,
фіолетовий — із ж о в т и м . Це д у ж е п о ш и р е н е п о є д н а н н я :
його часто
з а с т о с о в у ю т ь у тканинах з м а л ю н к о м , на к и л и м о в и х д о р і ж к а х і т. д.
Я к щ о н е о б х і д н о , к о н т р а с т п о м ' я к ш у ю т ь , д о д а ю ч и д о п о є д н а н н я третій
нейтральний к о л і р , наприклад с і р и й .
Для складного поєднання д о д а т к о в и х к о л ь о р і в один із н и х б е р у т ь з
двома або к і л ь к о м а відтінками. П о є д н а н н я т р ь о х р і з н и х к о л ь о р і в д у ж е
інтенсивне. Однак у с і три к о л ь о р и не п о т р і б н о брати в о д н а к о в и х кіль­
к о с т я х , один із н и х має переважати, а два і н ш і — б у т и д о п о м і ж н и м и .
У будь-якому поєднанні к о л ь о р і в один к о л і р повинен п е р е в а ж а т и ,
тобто бути визначальним, і він займатиме найбільшу п о в е р х н ю . У кож­
ного з нас є свій у л ю б л е н и й к о л і р . Однак не завжди варто к е р у в а т и с я
цим у виборі к о л ь о р у й поєднанні к о л ь о р і в . А д ж е г о л о в н о ю п р и к р а с о ю
виробу є гармонізація к о л ь о р і в . Вдалим п о є д н а н н я м м о ж е бути однотон­
на палітра багатьох відтінків якого-небудь к о л ь о р у , але підібрати її до­
сить в а ж к о ( р и с . 3 8 ) . Т о м у в п р о ц е с і х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я к р а щ е
в и к о р и с т о в у в а т и п о л о ж е н н я про г а р м о н і ю к о л ь о р і в (табл. 3 ) .
Таблиця
Гармонійні кольори
З
Рис. 38.
Приклади гармонійного поєднання різних кольорів
у оформленні інтер'єрів сучасних приміщень
К о л і р відіграє велику роль у н а ш о м у ж и т т і і д і я л ь н о с т і , о т о ч у є і супро­
в о д ж у є нас у с ю д и . Х у д о ж н и к и , а р х і т е к т о р и , дизайнери р о з в ' я з у ю т ь
к о м п о з и ц і й н і задачі, п о в ' я з а н і з к о л ь о р о м в и р о б н и ч о г о і с у с п і л ь н о г о
і н т е р ' є р і в , в и с т а в к о в о г о а н с а м б л ю т о щ о . Т е к с т и л ь н и к и р о з у м і ю т ь під
ц и м т е р м і н о м засіб, я к и й з а с т о с о в у є т ь с я для фарбування.
Колір — це властивість тіл в и к л и к а т и те ч и і н ш е зорове від­
ч у т т я згідно зі спектральним с к л а д о м в і д б и т о г о або випро­
м і н ю в а н о г о н и м и світла. К о л ь о р и п о д і л я ю т ь на дві важливі
групи: ахроматичні й хроматичні (рис. 39).
До
групи
ахроматичних
належать білий,
сірий
і чорний
кольори.
Вони характеризуються лише к і л ь к і с т ю відбитого світла або неоднаковим
к о е ф і ц і є н т о м відбиття. А х р о м а т и ч н і к о л ь о р и в і д р і з н я ю т ь с я один від од­
н о г о тільки я с к р а в і с т ю , т о б т о вони відбивають різну к і л ь к і с т ь світла, щ о
падає на тіло.
М і ж н а й я с к р а в і ш и м и — білими — і н а й т е м н і ш и м и — ч о р н и м и —
поверхнями
є
різні
відтінки
сірого
кольору:
світло-сірі,
темно-сірі.
Л ю д с ь к е о к о р о з р і з н я є в гамі а х р о м а т и ч н и х к о л ь о р і в б л и з ь к о 3 т и с .
відтінків.
Хроматичні к о л ь о р и — це ті к о л ь о р и та їхні відтінки, я к і ми розріз­
н я є м о в с п е к т р і ( ч е р в о н и й , ж о в т о г а р я ч и й , ж о в т и й , зелений, б л а к и т н и й ,
с и н і й , ф і о л е т о в и й ) . Х р о м а т и ч н и й к о л і р визначається т р ь о м а ф і з и ч н и м и
п о н я т т я м и : к о л і р н и й т о н , насиченість і я с к р а в і с т ь .
К о л і р н и й тон і насиченість є я к і с н и м и х а р а к т е р и с т и к а м и к о л ь о р у .
К і л ь к і с н и й б і к к о л ь о р у визначає я с к р а в і с т ь , т о б т о к і л ь к і с т ь к о л ь о р у ,
в і д б и т о г о від певної пофарбованої п о в е р х н і . Я к і с т ь х р о м а т и ч н о г о кольо­
ру залежить від загального с в і т л о в о г о п о т о к у , що падає на з о б р а ж у в а н и й
об'єкт.
ПИТАННЯ
ДЛЯ
САМОКОНТРОЛЮ
1. Що називають дизайном?
2. Чим займаються дизайнери?
3. Проаналізуйте поняття симетрії та асиметрії у роботі над композицією
форм і декору. Що вони виражають?
4. Дайте характеристику ритму як фізичному й естетичному поняттю.
5. Що таке акцент, контраст і нюанс композиції?
6. Як користуватися «золотим перерізом» у роботі над композицією?
7. Що виражають асоціації у композиції, інтерпретації — у художньому
конструюванні?
8. Що таке стилізація форм?
9. Чим відрізняються між собою фронтальна, об'ємна та глибинно-просторо­
ва композиції?
1 0 . У якій послідовності розташовані кольори у спектрі?
1 1 . Назвіть кольори теплі та холодні. Як вони умовно змінюють простір?
1 2 . Що таке ахроматичні та хроматичні кольори?
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА №
1
Складання контрастної композиції
із геометричних фігур
Матеріали
та
1. Креслярський
інструменти:
папір.
2. Креслярські інструменти.
3. Гуаш чи акварельні фарби, т у ш , пензлики, плакатні пера, рейсфедер.
Завдання:
Складіть у м о в н у к о м п о з и ц і ю і з г е о м е т р и ч н и х ф і г у р н а п о є д н а н н я
б і л ь ш и х і м е н ш и х о б ' є м і в , к о л ь о р о в и х ч и т о н о в и х п р о т и л е ж н и х харак­
т е р и с т и к (біле — ч о р н е , ч е р в о н е — ж о в т е , ж о в т е — з е л е н е ) .
Г е о м е т р и ч н і ф і г у р и м о ж у т ь б у т и о д н о т и п о в о г о п л а н у : о д н і трикутни­
к и , о д н і к р у г и чи п р я м о к у т н и к и і т . д . , або з м і ш а н о г о плану. В о н и мо­
ж у т ь б у т и введені в к о м п о з и ц і й н е р о з в ' я з а н н я для в и я в л е н н я к о н т р а с т у .
Т е х н і к а в и к о н а н н я м о ж е б у т и р і з н о ю чорно-біла а б о в к о л ь о р і , к р а п к а м и
або ш т р и х а м и .
Зразки виконання практичної роботи № 1
«Складання контрастної композиції із геометричних фігур»
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА № 2
Виконання ритмічних композицій
із стилізованих біоформ
Матеріали
та
інструменти:
1. К р е с л я р с ь к и й папір.
2. Креслярські інструменти.
Послідовність
виконання
роботи:
1. Візьміть а р к у ш паперу, зробіть р а м к у на відстані до 2 см від к р а ю і
розграфіть й о г о п р я м и м и лініями по вертикалі і горизонталі через пев­
ний інтервал так, щ о б лінії не в и х о д и л и за м е ж і р а м к и . О д е р ж и т е рит­
мічний поділ.
2. П о т і м проведіть поділ, не по одній лінії, а по т р ь о х разом на від­
стані 2 - 3 мм одна від о д н о ї , а м і ж п е р ш и м и і н а с т у п н и м и т р ь о м а л і н і я м и
зробіть відстань 1-1,5 с м . З ' я в л я є т ь с я в ж е більш цікавий р и т м . А я к щ о
в т и х м і с ц я х , де вертикалі і горизонталі п е р е т и н а ю т ь с я , зафарбувати
утворені квадратики т о н о м , р и т м стане щ е більш в и р а з н і ш и м .
Р и т м м о ж н а будувати не л и ш е на п р я м и х , а й на л а м а н и х , х в и л я с т и х
лініях, на н а й с к л а д н і ш и х перетинах.
3. За о с н о в у к о м п о з и ц і ї м о ж н а взяти п р и р о д н и й аналог — я к у с ь
нескладну р о с л и н у , наприклад к в і т к у , плід, л и с т о к або м е т е л и к а . їх по­
трібно змалювати з натури з усіма п о д р о б и ц я м и , а п о т і м с п р о с т и т и
м а л ю н о к так, щ о б залишилась к о н т у р н а с х е м а замальовки, т о б т о транс­
формувати п р и р о д н у ф о р м у в т е х н і ч н у , з б е р і г а ю ч и її п р и р о д н и й р и т м
(див. мал.).
4. Н а с т у п н и й етап — складання із стилізований елементів ритмічно­
г о ряду або р и т м і ч н о ї с і т к и . П р и п у с т і м о , щ о з а о с н о в у о р н а м е н т а л ь н о г о
р е ж и м у ви взяли п р и р о д н и й аналог — м е т е л и к .
Половина метелика
потрапляє в р а м к у в а ш о г о уявлення, а друга — не п о м і щ а є т ь с я . Щ о б
ц ь о г о не сталось, п о т р і б н о насамперед перевірити на чернетці на м а л о м у
розмірі, а ч и с т о в и к б а ж а н о р о з м і т и т и по горизонталі і вертикалі. І н а к ш е
к о м п о з и ц і я р и т м у буде виглядати я к в и п а д к о в и й фрагмент ц і л о г о .
Матеріали
та
інструменти:
1. К р е с л я р с ь к и й папір.
2. Креслярські інструменти.
3. Г у а ш , п о р о л о н , п е н з л и к и .
Завдання:
В и к о н а й т е к о л ь о р о в у т а б л и ц ю розтягування заданого к о л ь о р у д о
семи спектральних хроматичних кольорів.
Послідовність
виконання
роботи:
1. Для в и к о н а н н я завдання підберіть відповідні природні аналоги за
ї х н і м к о л ь о р о в и м фарбуванням ( м е т е л и к и , декоративні п т а х и , р и б и , кві­
ти тощо).
2. С и с т е м а т и з у й т е природні аналоги відповідно з п о с л і д о в н і с т ю змі­
н и ї х н ь о ї к о л ь о р о в о ї гами.
3. Під к о ж н и м намальованим п р и р о д н и м аналогом з р о б і т ь розклад
тих к о л ь о р і в , з я к и х він складається. На о с н о в і т и х р о з к л а д о к , виконай­
те к о л ь о р о в і р о з т я ж к и . К о ж н и й спектральний к о л і р р о з т я г у є т ь с я один з
одним.
4. За заготовленим ш а б л о н о м р о з м і р о м (2x2 с м , 2,5x2,5 с м , 3x3 с м ,
2x3 см т о щ о ) , у цій самій п о с л і д о в н о с т і , у я к і й здійснювалася р о з т я ж к а ,
виріжте п р я м о к у т н і зразки.
5. К о л ь о р о в і
прямокутники
склейте
вертикальними
однаковій відстані один від о д н о г о .
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА №
4
Виконання кольорового кола
з трьох основних кольорів
Матеріали
та
інструменти:
1 . К р е с л я р с ь к и й папір.
2. К р е с л я р с ь к і і н с т р у м е н т и .
3. Г у а ш , п о р о л о н , п е н з л и к и .
рядками
на
Завдання:
Створіть із трьох спектральних кольорів (червоного, ж о в т о г о , с и н ь о г о )
кольорове к о л о , яке має складатися із дванадцяти хроматичних кольорів
та ї х н і х відтінків.
Послідовність
виконання
роботи:
1. На а р к у ш і ф о р м а т у А4 за д о п о м о г о ю ц и р к у л я та і н ш и х крес­
л я р с ь к и х і н с т р у м е н т і в накресліть два кола, к о н ц е н т р и ч н о р о з т а ш о в а н и х
м і ж с о б о ю . Поділіть кола за д о п о м о г о ю циркуля на дванадцять р і в н и х
секторів.
2. Створіть із т р ь о х спектральних к о л ь о р і в ( ч е р в о н о г о , ж о в т о г о , си­
н ь о г о ) к о л ь о р о в е к о л о , яке має складатися із н а с т у п н и х к о л ь о р і в та від­
т і н к і в : ч е р в о н о г о , ж о в т о г о , жовто-зеленого, зеленого, зелено-блакитно­
го, блакитного, синього, фіолетового, пурпурного, жовтогарячого.
Основні
поняття:
художнє
конструю-
стадії та аналіз художнього конс­
труювання.
Дизайн я к наукова дисципліна вивчає к о м п л е к с п р о б л е м , щ о в и н и к а ю т ь
під час аналізу з в ' я з к і в і відносин с и с т е м и « л ю д и н а — виріб — середови­
щ е » . Результатом ї х н і х д о с л і д ж е н ь є р о з у м і н н я с у т н о с т і п р о е к т у в а н н я
функціонально д о ц і л ь н и х ,
технічно досконалих,
е к о н о м і ч н о виправ­
даних і е с т е т и ч н о виразних в и р о б і в , що у т в о р ю ю т ь у с у к у п н о с т і опти­
мальне предметне с е р е д о в и щ е для ж и т т є д і я л ь н о с т і л ю д и н и . О с о б л и в о
важливим стає вивчення т и х властивостей п р о м и с л о в и х в и р о б і в , щ о
виявляються в процесі експлуатації. С у к у п н і с т ь т а к и х в л а с т и в о с т е й є
кінцевою м е т о ю створення в и р о б у і відповідає к р и т е р і я м о ц і н ю в а н н я
його я к о с т і с п о ж и в а ч е м . Д о н а й в а ж л и в і ш и х с п о ж и в ч и х в л а с т и в о с т е й
промислових
виробів
належать:
суспільна д о ц і л ь н і с т ь ,
відповідність
призначенню, зручність експлуатації і р е м о н т у , естетична з н а ч у щ і с т ь .
В и р о б и , створені з а д о п о м о г о ю х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я , м а ю т ь
відповідати с у ч а с н и м в и м о г а м , я к і ставить до н и х ш т у ч н е предметне се­
редовище і я к і безперервно з м і н ю ю т ь с я та в д о с к о н а л ю ю т ь с я .
Аналіз с п о ж и в ч и х властивостей, а т а к о ж урахування с ф о р м о в а н о г о в
суспільстві р о з у м і н н я м о ж л и в и х засобів задоволення л ю д с ь к и х п о т р е б
дають з м о г у с ф о р м у л ю в а т и визначені в и м о г и щ о д о о ц і н ю в а н н я я к о с т і
проектування і в и р о б н и ц т в а п р о м и с л о в о ї п р о д у к ц і ї як в и м о г и д и з а й н у .
Вони я в л я ю т ь с о б о ю с и с т е м у п р и н ц и п і в і з а к о н о м і р н о с т е й , що відобра­
ж а ю т ь у с ю складність взаємин л ю д и н и з предметним с в і т о м .
Комплекс вимог дизайну і с у к у п н і с т ь с п о ж и в ч и х в л а с т и в о с т е й ви­
робів м о ж н а у м о в н о поділити на ч о т и р и г р у п и :
соціальні;
утилітарно-функціональні;
ергономічні;
естетичні.
Для т о г о щ о б о ц і н и т и с у к у п н і с т ь с у с п і л ь н о к о р и с н и х в л а с т и в о с т е й
виробу-речі, п о т р і б н о врахувати групу в и м о г , п о в ' я з а н и х із матеріальни­
ми витратами: о д н о р а з о в и м и — на в и р о б н и ц т в о в и р о б і в і т р и в а л и м и —
на й о г о с п о ж и в а н н я і р е м о н т .
К л ю ч о в и й критерій о ц і н ю в а н н я відповідності п р о м и с л о в и х виробів
в и м о г а м дизайну — це величина к о р и с н о г о ефекту с п о ж и в а н н я виробу і
с у м а р н и х витрат на й о г о в и г о т о в л е н н я .
Художнє
конструювання
—
новий
метод
виробів п р о м и с л о в о г о виробництва,
проектування
впровадження я к о г о
має забезпечувати в и с о к у я к і с т ь п р о д у к ц і ї .
О с н о в н о ю метою х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я є активне вдосконалю­
вання н а в к о л и ш н ь о г о с е р е д о в и щ а , естетизація матеріальної сфери праці
і побуту людини.
Слід відзначити, що зміст і стадії х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я визна­
ч а ю т ь с я н а п р я м к а м и , за я к и м и розвивається сучасний дизайн.
У сфері діяльності дизайнера і с н у ю т ь різні напрямки (спеціалізації),
з я к и х н а й п о ш и р е н і ш і такі: приладе- і м а ш и н о б у д у в а н н я , засоби транс­
п о р т у , вироби легкої п р о м и с л о в о с т і , і н с т р у м е н т и , п р о м и с л о в а графіка
т о щ о . Останнім часом с п о с т е р і г а є т ь с я інтенсивний р о з в и т о к традицій­
н и х видів п р о е к т у в а н н я — а р х і т е к т у р н о г о , м і с т о б у д і в н о г о , промислово­
го — і н о в и х видів д и з а й н е р с ь к о г о проектування — с и с т е м о т е х н і ч н о г о ,
організаційно-управлінського, соціального т о щ о .
Основні
принципи
художнього
виробів
конструювання
промислового
виробництва:
1. К о м п л е к с н е ,
одночасне
конструктивно-технологічних,
вирішення
утилітарно-функціональних,
економічних,
соціальних і е с т е т и ч н и х
питань.
2. Урахування о с о б л и в о с т е й н а в к о л и ш н ь о г о с е р е д о в и щ а та конкрет­
них умов.
3. Єдність ф о р м и і з м і с т у .
У х у д о ж н ь о м у к о н с т р у ю в а н н і н а й в а г о м і ш и м є вирішення утилітар­
но-функціональних питань. Будь-який виріб, зроблений л ю д и н о ю , має
визначене призначення і в и к о н у є відповідну ф у н к ц і ю . У п р о ц е с і проек­
тування як ф о р м и в и р о б у в ц і л о м у , так і о к р е м и х й о г о частин насампе­
ред н е о б х і д н о прагнути,
щ о б форма в и р о б у м а к с и м а л ь н о відповідала
й о г о утилітарно-функціональному п р и з н а ч е н н ю .
У с у ч а с н і й п р а к т и ц і п р о е к т у в а н н я с у т н і с т ь п е р ш о г о п р и н ц и п у мож­
на відобразити л а к о н і ч н о ю ф о р м у л о ю : « к о р и с т ь + зручність + к р а с а » .
К о ж н и й елемент цієї формули є с у к у п н і с т ю таких ч и н н и к і в : « к о р и с т ь » —
т е х н і к о - е к о н о м і ч н и х ; «зручність» — е р г о н о м і ч н и х ; «краса» — е с т е т и ч н и х .
Т о м у в процесі х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я п о в н о ц і н н и й результат опти­
мального рішення ф о р м и в и р о б у є наслідком в и к о р и с т а н н я ц і є ї фор­
мули. Не м о ж н а нехтувати о к р е м и м и с к л а д о в и м и ф о р м у л и на к о р и с т ь
і н ш и х (наприклад, м е н ш е уваги приділяти питанням з р у ч н о с т і та функ­
ціональності м а й б у т н ь о г о в и р о б у і за р а х у н о к ц ь о г о с п р о щ у в а т и й о г о
к о н с т р у к ц і ю , т е х н о л о г і ю виготовлення т о щ о ) .
Виріб як о б ' є к т проектування має відповідати н а в к о л и ш н ь о м у сере­
д о в и щ у і к о н к р е т н и м у м о в а м . Р о з г л я н е м о кілька прикладів.
1. Планування та к о н с т р у к ц і я а в т о б у с і в , п р и з н а ч е н и х для внутріш­
нього м і с ь к о г о та м і ж м і с ь к о г о транспортування ( р е й с о в и х п о ї з д о к на ве­
ликі відстані), м а ю т ь б у т и зовсім р і з н и м и . У п е р ш о м у випадку в конс­
трукції автобуса слід забезпечити вільніші п р о х о д и та б і л ь ш у к і л ь к і с т ь
дверей.
У
другому
випадку,
навпаки,
необхідне
максимальне
вико­
ристання п л о щ і під м і с ц я для сидіння та наявність о д н о г о в и х о д у й одно­
го входу (рис. 40).
2. Т р а н с п о р т н і засоби пересування в у м о в а х півночі та півдня, тобто
в р і з н и х к л і м а т и ч н и х у м о в а х , повинні мати с у т т є в і к о н с т р у к т и в н і від­
мінності,
різні технічні та експлуатаційні
характеристики.
Т о м у на
стадії визначення к о н с т р у к ц і ї автобуса й матеріалу для й о г о виготовлен­
ня п о т р і б н о врахувати температурний р е ж и м і кліматичні о с о б л и в о с т і
регіону, в я к о м у він е к с п л у а т у в а т и м е т ь с я .
3. П и т а н н я , п о в ' я з а н і з визначенням к о л ь о р у для фарбування про­
м и с л о в и х п р и м і щ е н ь та обладнання, не м о ж н а в и р і ш и т и в загальному
вигляді, без урахування к о н к р е т н и х у м о в . В і д о м о , що визначення ко­
льору і н т е р ' є р у залежить від багатьох аспектів,
наприклад, характеру
п р о м и с л о в о г о п р о ц е с у , р о з м і р і в і завантаженості п р о м и с л о в о ї п л о щ і ,
освітленості приміщень т о щ о .
О т ж е , ж о д е н о б ' є к т проектування не м о ж н а розглядати без урахуван­
ня у м о в н а в к о л и ш н ь о г о с е р е д о в и щ а і к о н к р е т н и х у м о в експлуатації.
Єдність ф о р м и і з м і с т у ( о б р а з н і с т ь ) . Ц е й п р и н ц и п , з огляду на худож­
ньо-естетичні та соціальні в и м о г и до о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я , є найсклад­
н і ш и м і найбільш відповідальним у х у д о ж н ь о м у к о н с т р у ю в а н н і . На­
приклад, в і д о м о , що архітектура різних б у д и н к і в і с п о р у д ф о р м у є т ь с я
п р о т я г о м с т о л і т ь , п о є д н у ю ч и с ь із їхнім з м і с т о м . В і с т о р и ч н о м у процесі
р о з в и т к у архітектурні ф о р м и змінювалися разом із п р о г р е с и в н и м роз­
в и т к о м н а у к и , т е х н і к и , мистецтва і соціальних у м о в ж и т т я л ю д е й . Ці
зміни ф о р м і зразків в у т и л і т а р н и х м и с т е ц т в а х відбувалися г о л о в н и м чи­
н о м з п о я в о ю н о в и х матеріалів і к о н с т р у к ц і й , н о в и х соціально-еконо­
м і ч н и х і п о б у т о в и х у м о в , унаслідок р о з в и т к у п р о д у к т и в н и х сил суспіль­
ства.
Н а й ш и р ш е п р и н ц и п є д н о с т і ф о р м и і з м і с т у в и к о р и с т о в у є т ь с я в га­
лузі автомобілебудування. Наприклад, на р и с . 41 показані моделі авто­
мобілів, у будові я к и х було в п р о в а д ж е н о м о д у л ь н и й п р и н ц и п формо­
утворення.
Образ р і з н и х т и п і в о б ' є к т і в дизайну ф о р м у є т ь с я у с к л а д н о м у творчо­
му процесі з у р а х у в а н н я м о с н о в н и х п р и н ц и п і в , у т о м у числі п р и н ц и п у
єдності форми і змісту.
Художньо-конструкторський
цілісний і різнобічний
розглядають
функціональність,
експлуатаційну
та
аналіз
процес,
оцінюють
це
комплексний,
у ході якого
досконалість
конструктивність,
практичність,
—
технологічну
економічність,
послідовно
виробу,
вимоги
зокрема:
доцільність,
ергономіки,
раціональність к о м п о з и ц і ї й е с т е т и ч н і с т ь .
Р о з р і з н я ю т ь таку послідовність х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о г о аналі­
зу о б ' є к т і в п р о е к т у в а н н я :
1) збір інформації з різних джерел — патентних матеріалів, катало­
гів і п р о с п е к т і в , що с т о с у ю т ь с я аналогів заданого для проектуван­
ня в и р о б у ;
2 ) д о б і р д і ю ч и х аналогів в и р о б у , щ о п р о е к т у є т ь с я ;
3) аналіз ф у н к ц і о н а л ь н и х в и м о г з визначенням з в ' я з к і в « л ю д и н а —
м а ш и н а » , «предмет — с е р е д о в и щ е » і безпеки експлуатації;
4) виявлення відповідності ф о р м и к о н с т р у к т и в н і й о с н о в і , логіці і
тектонічності форми;
5) аналіз відповідності матеріалів у ф у н к ц і о н а л ь н о м у , конструктив­
ному і декоративному відношеннях;
6) аналіз т е х н о л о г і ч н о с т і як о к р е м и х елементів, вузлів і деталей, так
і загалом виробу;
7) аналіз к о м п о з и ц і й н о г о рішення цілісності ф о р м и , є д н о с т і характе­
ру всіх елементів і відповідності ф о р м и стильовій с п р я м о в а н о с т і ;
8 ) загальний в и с н о в о к щ о д о в и р о б у .
Із завдання на проект дизайнер дізнається про призначення о б ' є к т а ,
й о г о п р и н ц и п о в у будову, технологічні м о ж л и в о с т і й о г о виготовлення,
з в ' я з о к з предметним с е р е д о в и щ е м т о щ о . Дизайнеру важливо знати, як
діє м а ш и н а або прилад, в я к и х у м о в а х вона п р а ц ю в а т и м е , я к і і с н у ю т ь
м о ж л и в і типові варіанти к о н с т р у к ц і ї ц ь о г о о б ' є к т а , я к і в и м о г и д о нього
тощо.
Зазвичай, о б ' є к т проектування має п р о т о т и п и , т о м у на н и х слід зва­
ж а т и в процесі проектування.
Прототипи — це в и р о б и , що в и г о т о в л я л и с я раніше й ма­
ю т ь таку саму ф у н к ц і ю та у м о в и експлуатації, що й о б ' є к т
проектування.
Я к щ о п р о е к т у є т ь с я з о в с і м новий виріб, я к и й не має п р я м о г о прото­
типу, дизайнери вивчають аналогічні м а ш и н и або речі.
Аналоги — це в и р о б и , які м а ю т ь подібні чи близькі за зміс­
том функції щодо об'єкта проектування.
Під час х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о г о аналізу в и р о б у о с о б л и в у увагу
звертають на функціональні в и м о г и до н ь о г о . Ф у н к ц і ю в и р о б у п о т р і б н о
р о з у м і т и д у ж е ш и р о к о , о б о в ' я з к о в о у з в ' я з к у з д і я л ь н і с т ю л ю д и н и . При­
значення в и р о б у — це й о г о о с н о в н а ф у н к ц і я . К о м п л е к с ф у н к ц і о н а л ь н и х
в и м о г р о з п о д і л я є т ь с я за ч о т и р м а о с н о в н и м и групами в и р о б і в :
1 ) в и р о б и , щ о безпосередньо о б с л у г о в у ю т ь л ю д и н у (предмети п о б у т у ,
одяг, взуття, меблі та і н . ) ;
2) в и р о б и , що безпосередньо о б с л у г о в у ю т ь л ю д и н у і в и к о н у ю т ь тех­
нічну ф у н к ц і ю ( п о б у т о в і прилади, електроарматура т о щ о ) ;
3) п р о м и с л о в і в и р о б и ,
які в и к о н у ю т ь р о б о ч у ф у н к ц і ю і ч а с т к о в о
о б с л у г о в у ю т ь л ю д и н у (верстати, прилади, м а ш и н и , засоби транс­
порту);
4) п р о м и с л о в і в и р о б и , я к і в и к о н у ю т ь тільки р о б о ч у ф у н к ц і ю (авто­
матизовані
лінії).
системи,
вузли
механізмів
машини,
автоматичні
До п е р ш о ї групи виробів в и с у в а ю т ь с я дві в и м о г и :
по-перше, в и р о б и , я к и м и безпосередньо к о р и с т у є т ь с я л ю д и н а ,
повинні мати таку ф о р м у , яка відповідала б анатомії та фізіології
людини;
і
по-друге, вони повинні мати такі властивості та я к о с т і , я к і р о б и л и
б їх справді н е о б х і д н и м и для л ю д и н и . К о ж н а річ, призначена для
безпосереднього с п о ж и в а н н я , має о ц і н ю в а т и с я за її к о р и с н и м и
властивостями.
В и р о б и , щ о належать д о д р у г о ї г р у п и , м а ю т ь с к л а д н і ш у функціо­
нальну с т р у к т у р у , вони о б с л у г о в у ю т ь л ю д и н у , п о є д н у ю ч и т е х н і ч н у та
споживчі функції.
Д о третьої групи належать знаряддя праці, щ о в и м а г а ю т ь від л ю д и н и
відповідних ф і з и ч н и х зусиль.
Ці знаряддя праці повинні мати гарну
форму, що відповідає т р у д о в и м р у х а м л ю д и н и , а т а к о ж н е о б х і д н і р о б о ч і
властивості.
Знаряддя праці, я к і с а м о с т і й н о в и к о н у ю т ь р о б о ч і ф у н к ц і ї , без безпо­
середньої участі л ю д и н и , але під її к о н т р о л е м , належать до ч е т в е р т о ї гру­
пи. В и р о б и цієї групи м а ю т ь складні к о м п л е к с и керування, я к і поєдну­
ються або п р о с т о р о в о в і д о к р е м л ю ю т ь с я від н и х .
Однак слід мати на увазі, що наведена класифікація в и м о г с п р о щ е н а .
Багато виробів навколо л ю д и н и , м а ю т ь складні і різноманітні ф у н к ц і ї ,
які передбачають к о м б і н о в а н е в и к о р и с т а н н я . Залежно від т о г о , до я к о ї з
груп належить о б ' є к т п р о е к т у в а н н я , визначається відповідний к о м п л е к с
функціональних в и м о г , я к і ставить дизайн до певного в и р о б у .
Функціональний аналіз. Аналіз ф у н к ц і о н а л ь н и х в и м о г — це визна­
чення с о ц і а л ь н о г о значення в и р о б у , т о б т о о б л і к і о ц і н ю в а н н я в с і х якос­
тей, що х а р а к т е р и з у ю т ь з в ' я з о к « л ю д и н а — в и р і б » . Не м е н ш в а ж л и в и м
у ф у н к ц і о н а л ь н о м у аналізі є виявлення з в ' я з к у « в и р і б — с е р е д о в и щ е » .
П о т р і б н о звернути увагу на те, н а с к і л ь к и форма в и р о б у за с в о ї м характе­
ром і с т и л ь о в и м с п р я м у в а н н я м відповідає і н ш и м елементам, я к і в про­
цесі в и к о р и с т а н н я складають к о м п л е к с в и р о б і в (наприклад, к о м п л е к с
елементів, з я к и х складається і н т е р ' є р п р и м і щ е н ь р і з н о г о п р и з н а ч е н н я ) .
Отже, ф у н к ц і о н а л ь н і с т ь — це з р у ч н і с т ь , раціональність, в і д п о в і д н і с т ь і
досконалість.
Композиційний
аналіз.
Поняття
«композиція
виробу,
предмета»
пов'язане з поняттям їхньої образності й художньої виразності.
К о м п о з и ц і й н а я к і с т ь — кінцева фаза, я к о ї д о с я г а ю т ь л и ш е після ре­
тельного і в с е б і ч н о г о аналізу в с і х у т и л і т а р н и х і ф у н к ц і о н а л ь н и х в и м о г ,
я к і с т а в и л и с ь д о в и р о б у . Вироби повинні мати оригінальну к о м п о з и ц і ю
і цілісність ф о р м и ,
але це не г о л о в н е ,
бо к о н с т р у к ц і ї в с і х в и р о б і в
о б о в ' я з к о в о м а ю т ь відповідати ї х н і м ф у н к ц і о н а л ь н и м в и м о г а м .
Х у д о ж н є к о н с т р у ю в а н н я в поєднанні з т е х н і ч н и м ( і н ж е н е р н и м ) проекту­
ванням у т в о р ю ю т ь є д и н и й процес проектування о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї
діяльності, незважаючи н а те, щ о п р о ц е с х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я
с п р я м о в а н и й на в и к о н а н н я с п е ц и ф і ч н о ї мети — гуманізації предметного
с е р е д о в и щ а . Однак дизайнер, п р а ц ю ю ч и у т в о р ч і й с п і в д р у ж н о с т і з інши­
ми спеціалістами, завжди в и р і ш у є с в о є специфічне завдання.
С т в о р и т и д о с к о н а л и й виріб п р о м и с л о в о г о виробництва без послідов­
ної м е т о д и ч н о ї р о з р о б к и
неможливо.
Дизайн
об'єктів технологічної
діяльності з д і й с н ю є т ь с я п о е т а п н о , відповідно до в и м о г , встановлених
ДСТ 103-68 « Є д и н о ї с и с т е м и к о н с т р у к т о р с ь к о ї д о к у м е н т а ц і ї » . Відповід­
но до ЄСКД весь п р о ц е с х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я складається з етапів,
п о с л і д о в н і с т ь я к и х визначено в табл. 4 (графа «Етапи х у д о ж н ь о г о кон­
струювання»).
Таблиця
Послідовність художнього конструювання
об'єктів технологічної діяльності
4
Продовження
табл.
4
Закінчення
табл.
4
П р о ц е с х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я поділяється на етапи, я к і в мето­
д и ч н о м у відношенні м а ю т ь загальні р и с и з а р х і т е к т у р н и м проектуван­
ням.
Художнє конструювання об'єктів проектування починається з мо­
менту складання та видачі завдання. Б а ж а н о , щ о б у п р о ц е с і складання
завдання брали участь дизайнери як майбутні автори п р о е к т у . Завдання
д а є т ь с я з а м о в н и к о м у п и с ь м о в і й ф о р м і , іноді д о п о в н ю є т ь с я схематични­
ми к р е с л е н н я м и , у я к и х п р о с т а в л я ю т ь с я о с н о в н і р о з м і р и о б ' є к т а проек­
тування. У завданні у с т и с л і й ф о р м і у т о ч н ю є т ь с я функціональне при­
значення,
м о ж л и в и й варіант к о н с т р у к т и в н о - т е х н о л о г і ч н о г о р і ш е н н я ,
о с о б л и в і в и м о г и , я к і ставляться д о х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т и в н о г о р і ш е н н я .
Завдання на х у д о ж н є к о н с т р у ю в а н н я видається як на п е р с п е к т и в н е про­
е к т у в а н н я н о в о г о о б ' є к т а т е х н о л о г і ч н о ї діяльності, так і на м о д е р н і з а ц і ю
або вдосконалення і с н у ю ч о г о в и р о б у .
І н ж е н е р - к о н с т р у к т о р і дизайнер, а в о к р е м и х випадках разом із тех­
н о л о г а м и й і н ш и м и спеціалістами, ретельно в и в ч а ю т ь завдання і вимо­
г и , я к і ставляться д о о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я .
П і с л я детального о з н а й о м л е н н я із завданням, вивчення р і з н и х ін­
ф о р м а ц і й н и х джерел та д і ю ч и х зразків дизайнер береться до розроб­
лення е с к і з і в . Е с к і з и в и к о н у ю т ь с я в к і л ь к о х варіантах — з м е т о ю ви­
значення х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т и в н о г о в и р і ш е н н я о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я .
Ескізний проект — це н а й к р а щ и й варіант к о н с т р у к т и в н о г о в и р і ш е н н я
об'єкта т е х н о л о г і ч н о ї д і я л ь н о с т і . Він в и к о н у є т ь с я у вигляді креслення в
ортогональних п р о е к ц і я х або п е р с п е к т и в н о г о з о б р а ж е н н я . Основна ви­
мога до е с к і з н о г о п р о е к т у — м і н і м у м зображень м а ю т ь надавати макси­
мум інформації про о б ' є к т п р о е к т у в а н н я . Звичайно, е с к і з и р о б л я т ь у
зменшеному масштабі, на відміну від завершального варіанта дизайнпроекту, я к и й бажано в и к о н у в а т и у с п р а в ж н і х р о з м і р а х .
Під час п о ш у к у к о м п о з и ц і й н о г о рішення о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я вико­
ристовують т а к о ж о б ' є м н о - з о б р а ж у в а л ь н і засоби — м а к е т и . С п о ч а т к у
макети в и к о н у ю т ь у н е в е л и к о м у масштабі, далі, в м і р у завершення фор­
ми, їхні м а с ш т а б и з б і л ь ш у ю т ь . М а к е т и в и к о н у ю т ь з д о с т у п н и х пластич­
них (пластилін, глина, пінопласт) і твердих (дерево, метал, гіпс, пласт­
маса т о щ о ) матеріалів.
Наразі на багатьох п і д п р и є м с т в а х , у к о н с т р у к т о р с ь к и х та х у д о ж н ь о к о н с т р у к т о р с ь к и х б ю р о , навчальних закладах як матеріал для виконан­
ня моделей ш и р о к о в и к о р и с т о в у ю т ь папір, о с о б л и в о на п о ш у к о в о м у ета­
пі к о н с т р у ю в а н н я . Такі матеріали, як глина, пластилін, пінопласт і
дерево, більше п і д х о д я т ь для детальнішого пророблення ф о р м и в и р о б у .
Вони податливі і пластичні, але на виготовлення моделей із н и х витра­
чається більше часу й к о ш т і в ( р и с . 4 2 ) .
У б і л ь ш о с т і випадків макет — це н а й к р а щ и й засіб п о ш у к у х у д о ж н ь о к о м п о з и ц і й н о г о в и р і ш е н н я о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї д і я л ь н о с т і , але основ­
ними засобами з а л и ш а ю т ь с я графічні з о б р а ж е н н я .
О т ж е , д о першої стадії художнього конструювання нале­
жать: виконання проектної пропозиції; розроблення крес­
лень, малюнків ескізного
проекту; виготовлення макетів.
П р о е к т н а п р о п о з и ц і я складається з е с к і з н о г о п р о е к т у та пояснюваль­
ної з а п и с к и , у я к і й к о р о т к о о б ґ р у н т о в у є т ь с я к о н с т р у к т и в н е р і ш е н н я ,
методи оздоблення та всі основні показники, в к л ю ч а ю ч и й е к о н о м і ч н і .
П е р ш а стадія х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я — найбільш відповідальна
і є визначальною, о с к і л ь к и на ц ь о м у етапі в и к о н у є т ь с я о б ' є м н е вирішен­
ня, з ' я в л я є т ь с я образність та і н ш і я к о с т і о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . Ескіз­
ний проект с у п р о в о д ж у є т ь с я д е м о н с т р а ц і й н и м и матеріалами, я к і повин­
ні мати в и с о к і демонстраційні я к о с т і .
П е р ш а стадія з а в е р ш у є т ь с я розглядом п р о е к т н о ї п р о п о з и ц і ї о б ' є к т а
проектування на спеціальних х у д о ж н ь о - т е х н і ч н и х радах і п р и й н я т т я м
рішення п р о її затвердження у відповідних і н с т а н ц і я х .
Друга стадія дизайну об'єктів технологічної діяльності — це розроб­
лення дизайн-проекту. На ц ь о м у етапі т а к о ж з д і й с н ю є т ь с я в и г о т о в л е н н я
робочої моделі та в и к о н а н н я р о б о ч и х креслень. Дизайн-проект о б ' є к т а
п р о е к т у в а н н я складається із загального вигляду в и р о б у , в и к о н а н о г о в
ортогональних
проекціях;
конструктивних
розрізів;
креслень
вузлів
і деталей; ш а б л о н і в т о щ о , т о б т о всіх п р о е к т н и х матеріалів, н е о б х і д н и х
для п о в н о ц і н н о г о виготовлення в и р о б у .
Іноді друга стадія дизайну з а в е р ш у є т ь с я в и г о т о в л е н н я м експеримен­
тального варіанта д о с л і д н о г о зразка, я к и й о б о в ' я з к о в о в и к о н у є т ь с я під
наглядом авторів п р о е к т у . Мета в и к о н а н н я д о с л і д н о г о зразка — уточ­
нення к о м п о н у в а л ь н о г о в и р і ш е н н я в и р о б у , як у ц і л о м у , так і о к р е м и х
й о г о ч а с т и н ; перевірка та налагодження т е х н о л о г і ч н и х п р о ц е с і в ; пере­
вірка е к о н о м і ч н о ї е ф е к т и в н о с т і п р о ц е с у в и р о б н и ц т в а т о щ о .
В о к р е м и х випадках — у разі виготовлення о с о б л и в о с к л а д н и х ви­
робів — розроблення т е х н і ч н о г о п р о е к т у в х о д и т ь до складу другої стадії
дизайн-проектування. У ц ь о м у разі р о б о ч и й п р о е к т в і д н о с и т ь с я до тре­
тьої стадії.
Я к щ о технічне завдання видається н а о б ' є к т п р о е к т у в а н н я , я к и й у ж е
виготовляється на в и р о б н и ц т в і , то воно є завданням з модернізації ви­
робництва. У т а к о м у випадку дизайн-проектування з д і й с н ю є т ь с я не в
повному о б с я з і , т о м у щ о повернення д о стадій п р о е к т у в а н н я , я к і були
пропущені, є д у ж е складним і н е е ф е к т и в н и м . Т о б т о в процесі модерніза­
ції виробництва дизайнер не завжди бере участь у п р о ц е с і п р о е к т у в а н н я
або с п і в п р а ц ю є з і н ж е н е р о м - к о н с т р у к т о р о м тільки на о к р е м и х с т а д і я х .
ПИТАННЯ
ДЛЯ
САМОКОНТРОЛЮ
1. Назвіть основні принципи художнього конструювання об'єктів техноло­
гічної діяльності.
2. Поясніть формулу «користь + зручність + краса».
3. Поясніть сутність художньо-конструкторського аналізу та його значення
у художньому конструюванні.
4. Що таке функціональний і композиційний аналіз?
5. З яких етапів складається процес художнього конструювання?
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА № 1
Виконання
художньо-конструкторського аналізу виробу
Матеріали
та
інструменти:
1. Папір к р е с л я р с ь к и й .
2. Об'єкт, що проектується.
3. К р е с л я р с ь к і і н с т р у м е н т и .
Послідовність
виконання
роботи:
1. К о р и с т у ю ч и с ь навчальною л і т е р а т у р о ю , о з н а й о м т е с ь :
а) з етапами х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я в и р о б і в ;
б) з п о с л і д о в н і с т ю х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о г о аналізу на р і з н и х
етапах розроблення х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о г о п р о е к т у в и р о б у .
2. В и к о н а й т е х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и й аналіз в и р о б у в такій по­
слідовності:
а) визначте габаритні р о з м і р и ;
б) на папері виконайте габаритні креслення в и р о б у в ортогональ­
них проекціях.
3. В и к о р и с т а й т е для показу в н у т р і ш н ь о ї будови і видів з'єднань дета­
лей розрізи та перерізи;
а) виконайте х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и й аналіз в и р о б у відповідно
д о запропонованої м е т о д и к и (див. д о д а т о к ) ;
б) на папері виконайте е с к і з н и й варіант власної п р о п о з и ц і ї більш до­
сконалого виробу.
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА №
2
Виконання естетичного аналізу виробу
Матеріали
та
інструменти:
1. Таблиця з п о с л і д о в н і с т ю здійснення е с т е т и ч н о г о аналізу в и р о б у .
2. О б ' є к т ( в и р і б ) для аналізу.
Послідовність
виконання
роботи:
1. К о р и с т у ю ч и с ь таблицею, о з н а й о м т е с ь з п о с л і д о в н і с т ю в и к о н а н н я
аналізу естетичних я к о с т е й в и р о б у .
2.
Користуючись
показниками
естетики,
проаналізуйте
обраний
виріб.
3. Складіть п и с ь м о в и й звіт про в и к о н а н у р о б о т у у ф о р м і завершеної
таблиці із в к а з і в к о ю наявності ( в і д с у т н о с т і ) о д и н и ч н о г о п о к а з н и к а .
П о с л і д о в н і с т ь здійснення
е с т е т и ч н о г о аналізу в и р о б у
Основні
поняття:
художнє
конструю-
стадії та аналіз художнього конс­
труювання.
Дизайн-проект п о ч и н а ю т ь с т в о р ю в а т и з в и к о н а н н я п р о е к т н о ї пропози­
ц і ї . А д ж е у с п і ш н е її в и к о н а н н я — запорука вдалого м а й б у т н ь о г о проек­
ту, с т в о р е н н я я к і с н о ї п р о д у к ц і ї , що матиме п о п и т і з ч а с о м буде впрова­
д ж е н а в серійне в и р о б н и ц т в о .
Р о б о т у над дизайн-проектом п о ч и н а ю т ь з ознайомлення із завданням
та зі з б о р у інформації п р о о б ' є к т т е х н о л о г і ч н о ї діяльності, я к и й п о т р і б н о
р о з р о б и т и . На ц ь о м у етапі слід зібрати і проаналізувати в с ю і н ф о р м а ц і ю ,
щ о с т о с у є т ь с я о б р а н о г о т и п у о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . Завдання художни­
к а - к о н с т р у к т о р а полягає в т о м у , щ о б за мінімально м о ж л и в и й термін
зібрати м а к с и м а л ь н у к і л ь к і с т ь інформації п р о о б ' є к т проектування —
о с н о в н і х а р а к т е р и с т и к и , загальний вигляд і ф о р м и к о н с т р у к ц і ї найкра­
щ и х зразків виробів аналогічного типу о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . Д ж е р е л о м
і н ф о р м а ц і ї м о ж у т ь б у т и публікації у в і т ч и з н я н и х і з а к о р д о н н и х видан­
н я х , каталоги п р о м и с л о в и х фірм і в і д о м и х в и с т а в о к , зразки а с о р т и м е н т у
р і з н о м а н і т н и х фірм, інформація з Інтернету т о щ о . У с ю зібрану п р о
о б ' є к т т е х н о л о г і ч н о ї діяльності і н ф о р м а ц і ю с и с т е м а т и з у ю т ь .
П р о т о т и п и о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я ретельно і к р и т и ч н о о ц і н ю ю т ь з
п о г л я д у с у ч а с н и х в и м о г і в с і х о с о б л и в о с т е й ї х н ь о г о художньо-конструк­
т о р с ь к о г о р і ш е н н я . Слід у в а ж н о й ретельно переглянути всі зразки ви­
р о б і в , з р о б и т и аналіз п о з и т и в н и х і негативних я к о с т е й д і ю ч о ї моделі
прототипу, яка з погляду внутрішньої конструкції може бути обраною
о с н о в н о ю б а з о ю для п р о е к т у — п р о е к т н о ї п р о п о з и ц і ї .
П р о е к т у в а н н я с у ч а с н и х о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності є п р о ц е с о м
в и р і ш е н н я с к л а д н о г о к о м п л е к с у п о в ' я з а н и х м і ж с о б о ю завдань, зумов­
л е н и х як т е х н і к о - е к о н о м і ч н и м и , і н ж е н е р н и м и в и м о г а м и , так і спожив­
ч и м и п о т р е б а м и л ю д и н и . Д о с л і д ж е н н я с п о ж и в ч и х властивостей о б ' є к т і в ,
а т а к о ж урахування с о ц і а л ь н и х в и м о г до н и х д а ю т ь з м о г у визначити
конкретні вимоги до якості виробів, що проектуються.
В и р о б и як о б ' є к т и п р о е к т у в а н н я , як матеріальні тіла м а ю т ь підпо­
р я д к о в у в а т и с я законам п р и р о д и , а як суспільні речі — законам соціаль­
н о ї д і й с н о с т і . До п р и р о д н и х належать фізичні, х і м і ч н і , енергетичні влас-
т и в о с т і речовин, а до с у с п і л ь н и х — к о р и с т ь , зручність, краса. Х у д о ж н є
к о н с т р у ю в а н н я не мета, а засіб, що забезпечує з в ' я з о к м і ж в и р о б н и ц т в о м
і с п о ж и в а н н я м . П р о м і ж н и м и м о м е н т а м и цієї с и с т е м и є сфера р о з п о д і л у
та торгівля. Т о м у загальна модель предметної д і й с н о с т і о х о п л ю є ч о т и р и
в з а є м о п о в ' я з а н і м і ж с о б о ю сфери діяльності — п р о е к т у в а н н я , виробниц­
т в о , розподіл, с п о ж и в а н н я .
Ф у н к ц і ї речей у с у с п і л ь н и х п р о ц е с а х різноманітні.
К о ж н а річ як
о б ' є к т т е х н о л о г і ч н о ї діяльності м о ж е в и с т у п а т и , я к м і н і м у м , у ч о т и р ь о х
я к о с т я х : як проект-ідея, як п р о д у к т виробництва, як товар і як предмет
с п о ж и в а н н я . Річ н а р о д ж у є т ь с я у вигляді п р о е к т у , с т в о р е н о г о конструк­
т о р о м спільно з х у д о ж н и к о м - к о н с т р у к т о р о м ; набирає матеріальної фор­
м и , стає п р о м и с л о в и м в и р о б о м унаслідок співпраці дизайнера, інженера,
р о б і т н и к а , а п о т і м , п е р е т в о р и в ш и с ь на товар, п о т р а п л я є до с п о ж и в а ч і в і
стає предметом с п о ж и в а н н я . Так п р о д у к т праці перестає б у т и п р о с т и м
п р и р о д н и м т і л о м , о б р о б л е н и м засобами праці, він стає п р е д м е т о м спожи­
вання, я к и й має багато к о р и с н и х властивостей.
У сфері т о в а р о о б м і н у провідну роль відіграє с п о ж и в ч и й п о п и т , я к и й
безпосередньо залежить від а с о р т и м е н т у та я к о с т і т о в а р і в . Орієнтація
дизайнерів на в и р і ш е н н я е к о н о м і ч н и х завдань — н а й в а ж л и в і ш а у м о в а
їхньої
успішної
діяльності.
У
цьому
розумінні
художньо-конструк­
т о р с ь к у т а і н ж е н е р н у п р а к т и к у м о ж н а вважати с ф е р о ю в и р о б н и ц т в а
я к о с т і о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності.
К е р у ю ч и с ь інтересами е к о н о м і ч н о с т і т а к о н к у р е н т о с п р о м о ж н о с т і ,
дизайнери в процесі п р о е к т у в а н н я м а ю т ь забезпечити н о в и з н у й оригі­
нальність ф о р м в и р о б і в . Новизна ф о р м и відповідно п о т р е б у є с т в о р е н н я
н о в и х к о н с т р у к т и в н о - і н ж е н е р н и х р і ш е н ь , я к і м а ю т ь с п р и я т и п о я в і або
впровадженню
прогресивних
технологічних
процесів
виготовлення
о б ' є к т і в в и р о б н и ц т в а . П р о е к т у ю ч и в и р о б и , дизайнер з о б о в ' я з а н и й вра­
ховувати
реальні
можливості
промисловості,
сприяючи
водночас
її
в д о с к о н а л е н н ю , ставлячи т и м с а м и м перед п р о м и с л о в і с т ю с к л а д н і ш і ,
п р о д и к т о в а н і ч а с о м завдання.
Сучасні
показники
якості
виробів
і
споживчі
властивості
сучасних
о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності різноманітні: анатомічні, ф і з і о л о г і ч н і ,
психологічні,
естетичні т о щ о .
Тому дуже
важливим
є
ергономічний
аналіз п р о т о т и п і в . Нині е р г о н о м і к а є д о с т а т н ь о р о з в и н е н о ю н а у к о ю , я к а
має свій предмет і м е т о д и д о с л і д ж е н н я . На о с н о в і е р г о н о м і ч н и х дослі-
д ж е н ь , з урахуванням так званого л ю д с ь к о г о чинника, р о з р о б л я ю т ь ви­
м о г и д о о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності.
Е р г о н о м і к а с п и р а є т ь с я на дані фізіології, п с и х о ф і з і о л о г і ї і п с и х о л о г і ї
та визначає деякі в и м о г и до ф о р м и о б ' є к т і в проектування й о с о б л и в о с т е й
т е х н о л о г і ч н и х п р о ц е с і в їх виготовлення. Насамперед ці в и м о г и стосу­
ю т ь с я о б ' є к т і в , я к і ф у н к ц і о н у ю т ь у сфері в и р о б н и ч о ї діяльності л ю д е й ,
т о б т о приладів, верстатів, пультів керування т о щ о .
Е р г о н о м і ч н і в и м о г и безпосередньо п о в ' я з а н і з е с т е т и ч н и м и вимога­
м и , а о т ж е , з в и м о г а м и е к о н о м і к и та т е х н о л о г і ї . Т о м у ергономічне до­
с л і д ж е н н я о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності є в а г о м о ю ч а с т и н о ю п р о ц е с у
дизайн-проектування. І с н у ю т ь ч о т и р и групи е р г о н о м і ч н и х п о к а з н и к і в ,
за я к и м и з д і й с н ю ю т ь е р г о н о м і ч н і д о с л і д ж е н н я т е х н о л о г і ч н и х о б ' є к т і в та
о ц і н ю є т ь с я я к і с т ь п р о д у к ц і ї : гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і
психофізіологічні, психологічні.
Гігієнічні п о к а з н и к и визначаються рівнями освітленості, вентиляції,
в о л о г о с т і , запиленості, температури, радіації, т о к с и ч н о с т і , ш у м у , вібра­
ції т о щ о .
Антропометричні
показники
визначаються
відповідністю
об'єкта
р о з м і р а м і ф о р м і тіла л ю д и н и , розподілу маси тіла, а т а к о ж з урахуван­
ням р о з м і р і в голови і к и с т і р у к и . А н т р о п о м е т р и ч н а відповідність харак­
теризується
довільним
визначенням
анатомічних особливостей
руху,
параметрів
тіла л ю д и н и ,
конструкції
й о г о розмірів,
відносно
можливостей
з урахуванням р о б о ч о г о п о л о ж е н н я і п р и н ц и п і в к о р и с т у в а н н я
в и р о б а м и під час експлуатації.
Ф і з і о л о г і ч н і та п с и х о ф і з і о л о г і ч н і п о к а з н и к и визначаються відповід­
н і с т ю к о н с т р у к ц і ї о б ' є к т і в проектування т а к и м м о ж л и в о с т я м л ю д и н и :
силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним.
П с и х о л о г і ч н і п о к а з н и к и визначаються відповідністю к о н с т р у к ц і ї ви­
р о б у навичкам л ю д и н и ( в ж е закріпленим і т и м , що вперше ф о р м у ю т ь с я )
зі с п р и й н я т т я та перероблення і н ф о р м а ц і ї . П с и х о л о г і ч н а відповідність
визначається о с о б л и в о с т я м и відчуттів л ю д и н и .
На стадії в и к о н а н н я п р о е к т н о ї п р о п о з и ц і ї р о б и т ь с я попередній ерго­
н о м і ч н и й аналіз о б ' є к т і в . Стадія е с к і з н о г о п р о е к т у х а р а к т е р и з у є т ь с я по­
ш у к о в и м етапом е р г о н о м і ч н о ї о б р о б к и к о н с т р у к ц і ї , н а я к о м у зазвичай
р о з г л я д а ю т ь к і л ь к а варіантів р і ш е н ь .
На п о ш у к о в о м у етапі дизайнер має з р о б и т и ретельний е р г о н о м і ч н и й
аналіз аналогів і п р о т о т и п і в о б ' є к т і в п р о е к т у в а н н я , а т а к о ж детальний
аналіз к о н к р е т н и х с п е ц и ф і ч н и х у м о в й о г о ф у н к ц і о н у в а н н я ( д и в . поперед­
ній параграф). На ц ь о м у етапі дизайнер т а к о ж визначає перші варіанти
к о л і р н о г о вирішення о б ' є к т і в технологічної діяльності. Т о м у ергономічне
дослідження включає узгодження колірного вирішення з психофізіоло-
гічним с п р и й н я т т я м л ю д и н о ю к о л ь о р у та к о л і р н о ю г а р м о н і є ю , з ураху­
ванням у м о в м і к р о к л і м а т у п р и м і щ е н ь р і з н о г о призначення (виробни­
ч о г о , г р о м а д с ь к о г о , навчального, п о б у т о в о г о т о щ о ) . Колірне в и р і ш е н н я
к о р е г у є т ь с я з м е т о ю створення п о з и т и в н о г о е м о ц і й н о г о стану л ю д и н и .
Ергономічне д о с л і д ж е н н я на ц ь о м у етапі т і с н о п о в ' я з а н е з формоутво­
ренням о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я .
На етапі х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о г о к о м п о н у в а н н я в р а х о в у ю т ь і
в и к о р и с т о в у ю т ь всі дані, о т р и м а н і завдяки аналізу п р о т о т и п і в і в резуль­
таті п о ш у к о в о г о етапу. Крім т о г о , в р а х о в у ю т ь попередні варіанти колір­
ного рішення та їхній зв'язок із ф о р м о ю о б ' є к т а проектування, оскільки
колір допомагає в і д о к р е м и т и або згладити д е я к і ф у н к ц і о н а л ь н і елемен­
ти ф о р м и .
Єдність е р г о н о м і ч н и х і х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и х р і ш е н ь — най­
важливіша у м о в а у с п і х у п р о ц е с у п р о е к т у в а н н я , с т в о р е н н я засобів вироб­
ництва та п р е д м е т н о г о с е р е д о в и щ а , я к е відповідає в и м о г а м « л ю д с ь к о г о
чинника».
Матеріал і к о н с т р у к ц і я , т е х н о л о г і я перетворення одне в одне — це д у ж е
важливий аспект х у д о ж н ь о г о п р о е к т у в а н н я . Усі о с н о в н і матеріали, щ о
використовуються
в
сучасному
промисловому
виробництві,
можна
о б ' є д н а т и в три групи — це деревина, метал і пластичні матеріали ( д о ос­
танніх, к р і м пластмаси, належать бетон і залізобетон).
У р і з н и х п р о м и с л о в и х в и р о б а х матеріал і к о н с т р у к ц і я п о - р і з н о м у
в п л и в а ю т ь на ф о р м у о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . П е р е д у с і м це вплив власти­
востей матеріалу на к о н с т р у к ц і ю в и р о б у , і навпаки. В о б ' є к т а х , де конс­
т р у к ц і я є елементарною, матеріал в и к о р и с т о в у ю т ь у м о н о л і т і , напри­
клад у посуді з пластмаси та металевих і н с т р у м е н т а х . У н а й п р о с т і ш и х
к о н с т р у к ц і я х ф о р м а о б ' є к т і в в о с н о в н о м у залежить від « р о б о т и » с а м о г о
матеріалу. У б і л ь ш о с т і випадків матеріал впливає на ф о р м у не безпосе­
редньо, а через к о н с т р у к ц і ю .
Наприклад, у ф о р м о у т в о р е н н і меблів останнім ч а с о м з ' я в и л и с я нові
тенденції впливу, я к і безпосередньо п о в ' я з а н і з п о я в о ю н о в и х матеріалів,
щ о , у с в о ю чергу, впливає на к о н с т р у к ц і ю в и р о б і в . Меблі, в я к и х метал
в и к о р и с т о в у ю т ь я к о с н о в н и й к о н с т р у к ц і й н и й матеріал, в и р і з н я ю т ь с я
в і л ь н і ш о ю п р о с т о р о в о ю о р г а н і з а ц і є ю т а м о ж л и в і с т ю складної трансфор­
мації ( с у ч а с н и й стиль х а й т е к ) ( р и с . 4 3 ) .
М о ж н а виділити деякі т и п о в і к о н с т р у к т и в н і с и с т е м и , щ о виконують­
ся з р і з н о м а н і т н и х матеріалів,
я к і надають ф о р м а м с п о р у д і в и р о б і в
Рис. 43.
Меблі, у конструктивній
основі яких закладено метал
характерних
ознак,
що
впливають
на
ї х н ю пластику й т е к т о н і к у ( т е к т о н і к а —
наука п р о вплив матеріалу на ф о р м у та
р о б о т у к о н с т р у к ц і ї ) . І с н у ю т ь два о с н о в н і
типи к о н с т р у к ц і ї — п р о с т о р о в о в і д к р и т і
(монолітні або р е ш і т ч а с т і ) та конструк­
ції, я к і в и к о н у ю т ь с я в є д и н о м у о б ' є м і .
З розвитком виробництва і попиту в
о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності
з'яв­
л я ю т ь с я зазвичай нові р о б о ч і ф у н к ц і ї , а
нова т е х н і к а й т е х н о л о г і я ( о с о б л и в о це
стосується
електроніки,
комп'ютерної
т е х н і к и т о щ о ) д а ю т ь з м о г у в и к о р и с т о в у в а т и нові к о н с т р у к ц і ї , щ о , від­
п о в і д н о , з м і н ю є не л и ш е габарити в и р о б і в , а й ї х н ю ф о р м у .
Слід зазначити, що нові матеріали і к о н с т р у к ц і ї не в п л и в а ю т ь на
ф о р м у а в т о м а т и ч н о , іноді певний час зберігається традиційне в и р і ш е н н я
з о в н і ш н ь о г о вигляду виробів і м а ш и н (деякі моделі а в т о м о б і л і в , засобів
пересування, п р а с о к т о щ о ) . У ц ь о м у випадку ф о р м а с у п е р е ч и т ь конс­
т р у к ц і ї , функціональні й виразні м о ж л и в о с т і я к и х в и к о р и с т о в у ю т ь с я
частково.
Зовнішній
вигляд
об'єкта
технологічної
діяльності
може
з м і н и т и с я завдяки т в о р ч о м у впливу дизайнера на п р о ц е с п р о е к т у в а н н я .
Однак дизайнер має враховувати деякі а с п е к т и :
у п р о ц е с і ф о р м о у т в о р е н н я о б ' є к т і в п р о е к т у в а н н я використовують­
ся різні к о н с т р у к т и в н і с и с т е м и , т о м у в а ж л и в и м є те, що саме ди­
зайнер в и я в и т ь у з о в н і ш н і й ф о р м і
виробу,
визначить о с н о в н у
к о н с т р у к ц і й н у о с о б л и в і с т ь . Я к щ о ж за о с н о в у к о н с т р у к ц і ї виби­
р а є т ь с я д р у г о р я д н и й к о н с т р у к т и в н и й елемент, то цілісність фор­
ми руйнується;
у разі в и к о р и с т а н н я старої, д і ю ч о ї ф о р м и для н о в о г о за ф у н к ц і я м и
о б ' є к т а т е х н о л о г і ч н о ї діяльності н е о б о в ' я з к о в о п р и в ' я з у в а т и с я д о
в с і х елементів ф о р м и старої к о н с т р у к ц і ї , т о б т о н о в и м ф у н к ц і я м
має відповідати нова к о н с т р у к т и в н а о с н о в а .
Характер зовнішньої форми сучасного о б ' є к т а проектування тісно
п о в ' я з а н и й з т е х н о л о г і є ю й о г о в и г о т о в л е н н я . У б і л ь ш о с т і випадків к о ж -
на сучасна т е х н о л о г і я (литво, зварювання, ш т а м п о в к а т о щ о ) надає нові
м о ж л и в о с т і щ о д о н о в о г о ф о р м о у т в о р е н н я , т о м у для о т р и м а н н я н о в о ї
повноцінної ф о р м и в и р о б у п о т р і б н о ш у к а т и й в и к о р и с т о в у в а т и нові тех­
нологічні м е т о д и . Т о ж дизайнеру п о т р і б н о не л и ш е в о л о д і т и з н а н н я м и в
галузі с у ч а с н и х т е х н о л о г і й , а й п о с т і й н о вивчати та ш у к а т и нові с п о с о б и
вирішення т е х н о л о г і ч н и х завдань. У п р о в а д ж е н н я н о в и х т е х н о л о г і ч н и х
методів часто п о в ' я з а н е з організаційними т р у д н о щ а м и , п р о т е дизайнер
мусить о б с т о ю в а т и с в о є р і ш е н н я , я к щ о в о н о е к о н о м і ч н о виправдане і
сприяє с т в о р е н н ю н о в и х я к і с н и х в и р о б і в .
Коло питань, я к і має в и р і ш у в а т и дизайнер у галузі т е х н о л о г і ї , д у ж е ши­
р о к е . П о - п е р ш е , це врахування т р у д о м і с т к о с т і в и г о т о в л е н н я в и р о б і в і
визначення найраціональніших методів й о г о в і д п р а ц ю в а н н я . Т у т вагоме
значення м а ю т ь два аспекти — правильне поєднання р і з н и х матеріалів і
вміння за м о ж л и в і с т ю в и к л ю ч а т и т е х н о л о г і ч н і п р о ц е с и , п о в ' я з а н і з руч­
н о ю о б р о б к о ю матеріалів.
Друге, я к е безпосередньо с т о с у є т ь с я т е х н о л о г і ї та я к о с т і ф о р м и , — це
питання п р о м о ж л и в і с т ь о б ' є д н а н н я деталей — заміна к і л ь к о х деталей
о д н і є ю або в и к о р и с т а н н я м е н ш о ї к і л ь к о с т і р і з н и х деталей. Однак таке
збільшення елементів о б ' є к т і в проектування має б у т и в м е ж а х розумно­
го, адже іноді збільшений елемент м о ж е с у п е р е ч и т и у с і й ф о р м і конс­
труктивного рішення.
Третє питання, яке має в и р і ш у в а т и дизайнер у галузі т е х н о л о г і ї , сто­
с у є т ь с я в и к о р и с т а н н я стандартних або раніше с п р о е к т о в а н и х вузлів,
агрегатів та елементів, з я к и х м о ж е складатися к о н с т р у к ц і я в и р о б у , тоб­
то питання уніфікації елементів к о н с т р у к ц і ї .
Останнє питання — в п р о в а д ж е н н я н о в о ї т е х н і к и . П р о с т е ж у є т ь с я пря­
мий з в ' я з о к м і ж н о в и м и п р о г р е с и в н и м и т е х н о л о г і ч н и м и р і ш е н н я м и , я к і
м о ж у т ь іноді д о к о р і н н о змінити ф о р м у о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я , і т и м , я к
це відбивається на е к о н о м і ц і й культурі в и р о б н и ц т в а . У р а х у в а н н я н о в и х
технологічних досягнень п і д в и щ у є продуктивність виробництва, с п р и я є
ф о р м у в а н н ю к у л ь т у р н и х ц і н н о с т е й п р а ц і в н и к і в . Однак слід о с т е р і г а т и с я
перенесення м о д н и х ф о р м з однієї сфери п р о е к т у в а н н я до і н ш о ї . Напри­
клад, модна тенденція в м а ш и н о б у д у в а н н і — о б т і ч н і с т ь ф о р м и — унаслі­
д о к м е х а н і ч н о г о в п р о в а д ж е н н я у верстатобудування
набагато усклад­
нила к о н с т р у к ц і ю о с н о в н и х деталей і, в і д п о в і д н о , п р о ц е с в и р о б н и ц т в а
верстатів.
Етапи розроблення дизайн-проекту м о ж н а у м о в н о вважати послідовни­
м и , але іноді вони в і д б у в а ю т ь с я паралельно, що добре видно з табл. 4
( д и в . попередній параграф). У таблиці вказані етапи р о з р о б л е н н я дизайн-проектів о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї діяльності (графа «Результати ро­
б о т и х у д о ж н и к а - к о н с т р у к т о р а » ) і п ' я т ь стадій і н ж е н е р н о г о проектуван­
ня п р о м и с л о в и х в и р о б і в (графа «Стадії і н ж е н е р н о г о п р о е к т у в а н н я » ) :
технічне завдання,
технічна п р о п о з и ц і я , е с к і з н и й п р о е к т ,
технічний
п р о е к т , розроблення р о б о ч о ї д о к у м е н т а ц і ї .
Етапи дизайн-проектування, по суті, зливаються в є д и н и й п р о ц е с з
і н ж е н е р н и м і п о ч и н а ю т ь с я ще до складання т е х н і ч н о г о завдання, а за­
к і н ч у ю т ь с я доведенням д о с л і д н о г о зразка д о в и р о б н и ц т в а . Інженерне
та дизайн-проектування с т в о р ю ю т ь п р о ц е с р о з р о б л е н н я в и к л ю ч н о ко­
р и с н и х в и р о б і в , я к і є з р у ч н и м и в експлуатації, т е х н і ч н о д о с к о н а л и м и ,
е к о н о м і ч н и м и й г а р н и м и . П р о т е х у д о ж н є к о н с т р у ю в а н н я має власні
о с о б л и в і завдання, т о м у процес розроблення дизайн-проекту здійснюєть­
ся в і д о к р е м л е н о від п р о ц е с у і н ж е н е р н о г о т е х н і ч н о г о п р о е к т у в а н н я .
З у р а х у в а н н я м ц и х о с о б л и в о с т е й розглянемо етапи дизайн-проекту­
вання.
I. П о п е р е д н і й
дання.
аналіз
і
складання
т е х н і ч н о г о
зав­
Дизайнер має брати участь у складанні т е х н і ч н о г о завдання н а
п р о е к т у в а н н я , о с к і л ь к и в т е х н і ч н о м у завданні м а ю т ь б у т и вказані вимо­
ги дизайну, я к і с т а в л я т ь с я до о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . У ряді випадків
складання т е х н і ч н о г о завдання в к л ю ч а є попередній аналіз в и р о б і в . На
ц ь о м у етапі дизайнер вивчає п р о т о т и п и та ф о р м у л ю є загальні завдання
на о с н о в і п о п е р е д н ь о г о аналізу п р о т о т и п і в . К р і м т о г о , дизайнер м у с и т ь
знати і в р а х о в у в а т и :
технічні м о ж л и в о с т і п і д п р и є м с т в а , п е р с п е к т и в и
т е х н і к и й т е х н о л о г і ї , прогресивні сучасні м е т о д и п р о м и с л о в о г о вироб­
ництва.
В и к о н а н і д о с л і д ж е н н я д о п о м а г а ю т ь дизайнеру с ф о р м у л ю в а т и
х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к у п р о б л е м у і визначити м о ж л и в і с п о с о б и її ви­
р і ш е н н я . На ц ь о м у етапі дизайнер спільно з і н ж е н е р а м и ф о р м у л ю є необ­
хідні в и м о г и , п о в ' я з а н і з о с н о в н и м и ф у н к ц і я м и о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я .
II. П о п е р е д н і й
аналіз
і
р о з р о б л е н н я
х у д о ж н ь о -
к о н с т р у к т о р с ь к о ї п р о п о з и ц і ї . Після одержання технічного
завдання на п р о е к т у в а н н я дизайнер починає р о з р о б л я т и п о п е р е д н ю ху­
д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к у п р о п о з и ц і ю . Цей п р о ц е с відбувається пара­
лельно з п о г л и б л е н и м аналізом в и х і д н и х п р о е к т н и х д а н и х .
Варіанти
п р о п о з и ц і й о ц і н ю ю т ь с я за наслідками аналізу.
Велике значення на ц ь о м у етапі проектування має е ф е к т и в н и й збір
і н ф о р м а ц і ї . Тут м о ж н а в и к о р и с т о в у в а т и різноманітні методи в и р і ш е н н я
творчих завдань (метод м о з к о в о ї атаки, метод ф а н т а с т и ч н и х аналогій,
біоніка т о щ о ) . Н а о с н о в і зібраної інформації складається перелік у м о в ,
які безпосередньо в п л и в а ю т ь на я к і с т ь о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я . Ці у м о в и
о б ' є д н у ю т ь с я в групи — відповідно до п р о б л е м н и х н а п р я м к і в р о б о т и . Ре­
зультатом ц ь о г о етапу р о б о т и дизайнера є о б ґ р у н т о в а н і варіанти худож­
ньо-конструкторських пропозицій.
III.
Е с к і з н и й
з найважливіших
п р о е к т .
моментів
Етап е с к і з н о г о п р о е к т у в а н н я — один
художнього
конструювання.
Ескізний
проект — кінцевий варіант т в о р ч о ї п р о п о з и ц і ї х у д о ж н и к а - к о н с т р у к т о р а ,
який м у с и т ь п о в н і с т ю визначити всі х а р а к т е р и с т и к и в и р о б у , щ о проек­
тується.
В и в ч а ю ч и к о н с т р у к т и в н і с х е м и виробів-аналогів, дизайнер має ре­
тельно в и в ч и т и с т у п і н ь раціональності к о м п о н у в а н н я вузлів,
зв'язків
з енергетичними джерелами й т а к и м и п о к а з н и к а м и в и р о б і в , як маса,
габарити, м і ц н і с т ь , п о т у ж н і с т ь , п р о д у к т и в н і с т ь , вартість в и г о т о в л е н н я
з урахуванням р е м о н т у , відповідність с п о ж и в ч и м в и м о г а м т о щ о .
На завершальному етапі процес о с т а т о ч н о г о к о м п о н у в а н н я в и р о б у
( п р о т о т и п у в и р о б у ) з д і й с н ю є т ь с я о д н о ч а с н о д и з а й н е р о м та і н ж е н е р о м конструктором,
я к и й у т о ч н ю є складові о с н о в н и х вузлів,
що входять
у виріб, ї х н і габарити і с х е м а т и ч н е к о м п о н у в а н н я .
К о м п о н у в а н н я — один із найвідповідальніших м о м е н т і в р о з р о б л е н н я
х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и х п р о п о з и ц і й та е с к і з і в . Вузли р о б о ч о г о ме­
ханізму та елементи ф о р м и к о м п о н у ю т ь с я в р і з н и х варіантах,
здійс­
н ю є т ь с я п о ш у к найраціональніших і к о м п о з и ц і й н о ц і л і с н и х р і ш е н ь . Ди­
зайнер
має
визначити
можливі
варіанти
компонування
та відповідні
к о м п о з и ц і й н і р і ш е н н я , і тільки після ц ь о г о і н ж е н е р о б р о б л я є обрані
варіанти, з д і й с н ю є п р и б л и з н и й р о з р а х у н о к к о н с т р у к ц і ї .
Під час е с к і з н о г о проектування з а с т о с о в у ю т ь дві спеціальні п р о е к т н і
м о в и , я к і д о п о в н ю ю т ь евристичні м о ж л и в о с т і одна о д н о ї , т о б т о можли­
вості, п о в ' я з а н і з т в о р ч и м п о ш у к о м н а й к р а щ о г о р о з в ' я з к у п р о е к т н о ї
задачі. Це мова п р о е к т н о ї графіки та мова так званого о б ' є м н о г о проек­
тування —
макетування і м о д е л ю в а н н я .
Е с к і з и в и к о н у ю т ь на папері
в чорно-білому зображенні або в к о л ь о р і . О с н о в н и м м е т о д о м п о ш у к у
дизайнера є
макетування
і
моделювання.
Модель
створює
найбільш
реальне уявлення п р о о б ' є к т проектування, д о п о м а г а є к р а щ е з р о з у м і т и
з в ' я з о к в и р о б у з л ю д и н о ю та с е р е д о в и щ е м .
Для визначення варіанта (варіантів) е с к і з н о г о х у д о ж н ь о - к о н с т р у к ­
т о р с ь к о г о п р о е к т у н е о б х і д н о мати таку і н ф о р м а ц і ю :
а) к о р о т к и й о п и с варіантів з о б ґ р у н т у в а н н я м к о ж н о г о ;
б) перелік і н ф о р м а ц і й н о г о та н а у к о в о г о матеріалів, я к і були вико­
ристані;
в) макети й моделі, які були виконані на етапі художньо-конструк­
т о р с ь к о г о ескізування;
г) схеми ергономічних обґрунтувань;
д ) колірні таблиці т о щ о .
Кінцевий
варіант
художньо-конструкторської
пропозиції
має
від­
повідати в с ь о м у к о м п л е к с у в и м о г та у м о в п р о е к т н о г о завдання.
IV. X у д о ж н ь о-к о н с т р у к т о р с ь к и й п р о е к т . Х а р а к т е р н а
о с о б л и в і с т ь ц ь о г о етапу — о б с я г р о б о т и , я к у в и к о н у є інженер-конструкт о р , значно б і л ь ш и й , н і ж у дизайнера, — обраний варіант х у д о ж н ь о к о н с т р у к т о р с ь к о ї п р о п о з и ц і ї передусім
проробляється
технічно.
При
ц ь о м у багато часу відводиться о б ' є м н о м у м о д е л ю в а н н ю в и р о б у т а й о г о
о к р е м и х елементів, у т о ч н е н н ю загальної к о м п о з и ц і ї , к о м п о н у в а н н ю еле­
ментів п р о м и с л о в о ї графіки (тестування, цифрові таблички, щ и т и керу­
вання та к о н т р о л ю , ш к а л и т о щ о ) . Макети в и к о н у ю т ь у натуральному
розмірі.
На ц ь о м у етапі х у д о ж н ь о г о к о н с т р у ю в а н н я дизайнер має в и к о н а т и
креслення загального вигляду відповідно до о с т а н н ь о г о , затвердженого
варіанта, подати с х е м у фарбування та рекомендації щ о д о в и к о р и с т а н н я
оздоблювальних
матеріалів.
Процес
затвердження
проекту
потребує
ретельного аналізу всієї п р о е к т н о ї документації.
До
складу
художньо-конструкторського
проекту
входять
такі
ма­
теріали:
1. П о я с н ю в а л ь н а записка, яка м і с т и т ь : і н ф о р м а ц і ю про завдання, що
було поставлене перед дизайнером;
в и м о г и щ о д о художньо-конструк­
т о р с ь к о г о розроблення; х а р а к т е р и с т и к а о с н о в н и х тенденцій формоутво­
рення
виробу;
ретельний
опис
художньо-конструкторського проекту,
й о г о т е х н і к о - е к о н о м і ч н е та ергономічне о б ґ р у н т у в а н н я , аналіз перспек­
т и в н о г о е к о н о м і ч н о г о ефекту; порівняльні компонувальні с х е м и ; в и м о г и
щодо
технології
оздоблювальних
2.
Виписка
виготовлення
об'єкта
проектування;
характеристика
матеріалів.
з
протоколу
про
затвердження
художньо-конструк­
торської пропозиції.
3. Креслення загального вигляду в и р о б у та вузлів, перспективне або
а к с о н о м е т р и ч н е зображення о б ' є к т а проектування, м а л ю н к и .
4. Ф о т о з н і м к и або к о м п ' ю т е р н і варіанти зображень макетів виробів і
м а л ю н к і в відповідно до р і з н и х етапів розроблення.
5. Ф о т о з н і м к и або к о м п ' ю т е р н і варіанти зображень п р о т о т и п і в .
6. Еталон з о в н і ш н ь о г о вигляду о б ' є к т а т е х н о л о г і ч н о ї діяльності або
макет.
V. Р о б о ч е п р о е к т у в а н н я т а а в т о р с ь к и й н а г л я д . Піс­
ля затвердження х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к о г о п р о е к т у дизайнер о б р о б -
ляє креслення і принципи систематизації с к л а д н и х п о в е р х о н ь в и р о б у ,
складає с у п р о в о д ж у в а л ь н у д о к у м е н т а ц і ю , р о з р о б л я є р о б о ч і к р е с л е н н я ,
за я к и м и в и г о т о в л я т и м у т ь виріб.
Під час розроблення р о б о ч и х креслень на дизайнера п о к л а д а є т ь с я
д у ж е велика відповідальність. Він має с т е ж и т и за в и к о н а н н я м р о б о ч и х
креслень т и х деталей і вузлів, я к і м о ж у т ь впливати на з р у ч н і с т ь експлу­
атації та з о в н і ш н і й вигляд в и р о б у .
Дизайнер бере активну участь у в и г о т о в л е н н і д о с л і д н о г о зразка та в
й о г о випробуванні.
Я к і с т ь д о с л і д н о г о зразка п е р е в і р я ю т ь у реальних
у м о в а х експлуатації з урахуванням в и м о г , я к і є о с н о в о ю п р о е к т у в а н н я .
Дизайнер та і н ж е н е р - к о н с т р у к т о р з д і й с н ю ю т ь а в т о р с ь к и й нагляд за ре­
алізацією п р о е к т а в у м о в а х в и р о б н и ц т в а . Нагляд є т а к о ж в в а ж л и в о ю
частиною процесу створення нового виробу.
VI. Е к с п е р т и з а . У н а с л і д о к п р о в е д е н о г о к о м п л е к с н о г о врахуван­
ня в с і х в и м о г та у з г о д ж е н н я о к р е м и х в и м о г м і ж с о б о ю дизайнер має вне­
сти в п р о е к т такі я к о с т і о б ' є к т а , я к і м а ю т ь з р о б и т и й о г о о п т и м а л ь н и м
для с п о ж и в а н н я .
В и н и к а є питання: я к о д н о ч а с н о відповідати всім в и м о г а м д и з а й н у
й у с і м і н ш и м , що були вказані р а н і ш е ? Як ці в и м о г и м о ж у т ь б у т и реа­
лізовані п р а к т и ч н о в процесі х у д о ж н ь о г о п р о е к т у в а н н я ? Як ці в и м о г и
в т і л ю ю т ь с я в результаті п р о е к т н о ї д і я л ь н о с т і в н о в у ф о р м у і с н у в а н н я —
у нову річ?
Для т о г о щ о б у я в и т и майбутній виріб або к о м п л е к с в и р о б і в , дизайне­
р у п о т р і б н о знати, я к ц і о б ' є к т и будуть к о м п л е к т у в а т и с я м і ж с о б о ю . Тоб­
то в к о ж н о м у к о н к р е т н о м у п р о е к т н о м у завданні м а ю т ь в р а х о в у в а т и с я не
л и ш е в и м о г и до к о н к р е т н и х о б ' є к т і в т е х н о л о г і ч н о ї д і я л ь н о с т і , а й вимо­
ги до групи о д н о т и п н и х в и р о б і в . У ц ь о м у разі в и н и к а є п р о б л е м а створен­
ня так званої оптимальної н о м е н к л а т у р и в и р о б і в та о п т и м а л ь н о г о асор­
тименту виробів.
У процесі розроблення о п т и м а л ь н о ї н о м е н к л а т у р и в и р о б і в в и н и к а є
н е о б х і д н і с т ь о ц і н ю в а н н я т и х в и р о б і в , я к і наразі в и г о т о в л я ю т ь с я , т а т и х ,
що є н о в и м и о б ' є к т а м и т е х н о л о г і ч н о ї д і я л ь н о с т і . Т о м у е к с п е р т и з а про­
мислових виробів та об'єктів проектування, яка здійснюється на основі
багатогранного вивчення моделей, щ о в и г о т о в л я ю т ь с я , т а п о р і в н я н н я ї х
з к р а щ и м и в і т ч и з н я н и м и і з а к о р д о н н и м и зразками — це н е о б х і д н а лан­
ка у п р о ц е с і у т о ч н е н н я загальних в и м о г , що в и с у в а ю т ь с я до н и х . О т ж е ,
е к с п е р т и з а має п р о в о д и т и с я к о м п л е к с н о ( р и с . 4 4 ) .
У п р о ц е с і е к с п е р т и з и о б ' є к т о ц і н ю є т ь с я за р і з н и м и а с п е к т а м и в плані
т е х н о л о г і ч н о г о вдосконалення, з р у ч н о с т і к о р и с т у в а н н я , о п т и м а л ь н о с т і
р и н к о в о ї вартості, о ц і н к и к о р и с т у в а ч а з т о ч к и з о р у д о ц і л ь н о с т і та к р а с и .
Одночасно
визначається,
наскільки
об'єкт
проектування
за
своїми
п о к а з н и к а м и є раціональним з погляду інтересів р о з в и т к у с у ч а с н о г о гос­
подарства.
Результати е к с п е р т и з и та загальні тенденції р о з в и т к у , а т а к о ж вимо­
ги до певної г р у п и виробів у т о ч н ю ю т ь с я за д о п о м о г о ю експерименталь­
н о г о проектування і завдяки вивченню с п о ж и в ч и х у п о д о б а н ь і пропози­
ц і й . Результатом виявлення вимог дизайну, щ о ставляться д о о б ' є к т і в
технологічної діяльності, є те, що м о ж е мати назву «передпроектна пропо­
з и ц і я » та визначати головний н а п р я м о к у процесі дизайн-проектування.
Рис. 44.
Схема експертизи об'єктів технологічної діяльності
ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ
1. З яких основних етапів складається дизайн-проектування?
2. Поясніть перший етап дизайн-проектування «Попередній аналіз та скла­
дання технічного завдання».
3. Поясніть другий етап дизайн-проектування «Попередній аналіз та розроб­
лення художньо-конструкторської пропозиції».
4. Поясніть третій етап дизайн-проектування «Ескізне проектування».
5. Які документи містить художньо-конструкторський проект?
6. У чому полягає робоче проектування та авторський нагляд?
7. Як здійснюється експертиза об'єктів технологічної діяльності?
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА № 1
Проектування виробів
за правилом «Золотого перерізу»
Матеріали
та
інструменти:
1. К р е с л я р с ь к и й папір.
2. Креслярські інструменти.
3. Г у а ш , к о л ь о р о в і олівці, п е н з л и к и .
Завдання:
За індивідуальним завданням р о з р о б і т ь і в и к о н а й т е на кресленні у
визначеному м а с ш т а б і зображення нескладних меблів або к о м п л е к т у
меблів.
Послідовність
виконання
роботи:
1. За п і д р у ч н и к о м п о в т о р і т ь , як к о р и с т у в а т и с я « З о л о т и м п е р е р і з о м »
у художньому конструюванні.
2. Відповідно до заданого в и р о б у в и к о н а й т е графічне з о б р а ж е н н я
п р о е к т у — меблів у такій п о с л і д о в н о с т і :
а) в и к о н а й т е ескізне з о б р а ж е н н я у м а с ш т а б і т р ь о х виглядів меблів;
б) проаналізуйте з о б р а ж е н н я щ о д о п р о п о р ц і й н о с т і , перевірте основ­
ні параметри і габаритні р о з м і р и на відповідність правилу «Золо­
того перерізу»;
в) в и к о н а й т е з о б р а ж е н н я т р ь о х виглядів меблів на к р е с л я р с ь к о м у
папері ф о р м а т у A 3 ;
г) в к а ж і т ь параметри зон досягнення і габаритні р о з м і р и ;
д ) в и к о н а й т е о б ' є м н е зображення меблів, щ о п р о е к т у ю т ь с я .
Матеріали
та
інструменти:
1. К р е с л я р с ь к е приладдя.
2. П а п і р к р е с л я р с ь к и й .
3. Ф а р б и , гуаш або к о л ь о р о в і олівці.
4 . З о б р а ж е н н я 2 - 3 п о ш у к о в и х варіантів з о в н і ш н ь о ї ф о р м и в и р о б у .
5. П е р с п е к т и в н и й чи т е х н і ч н и й м а л ю н о к в и р о б у .
Послідовність
виконання
роботи:
1. К о р и с т у ю ч и с ь п і д р у ч н и к о м , п о в т о р і т ь призначення, зміст і мето­
дику е с к і з н о г о проектування в и р о б у .
2. О з н а й о м и в ш и с ь з аналогами і у я в и в ш и з о в н і ш н і й вигляд в и р о б у ,
що буде п р о е к т у в а т и с ь , проведіть е с к і з н и й п о ш у к з о в н і ш н ь о ї ф о р м и ви­
р о б у . Для ц ь о г о на к р е с л я р с ь к о м у папері зробіть з а р и с о в к и двох-трьох
варіантів загального вигляду в и р о б у . На п о ш у к о в о м у етапі м о ж л и в о по­
чати р о б о т у з о б ' є м н о г о ескізу, т о б т о виконайте варіанти ф о р м и з плас­
тиліну, глини, к а р т о н у , пінопласту та ін. М о ж л и в о о д н о ч а с н о п р о в о д и т и
п о ш у к ф о р м и графічно і в о б ' є м і .
3. Проаналізуйте варіанти з о в н і ш н ь о ї ф о р м и в и р о б у , визначте опти­
мальний варіант.
4 . В и к о н а й т е технічний м а л ю н о к обраної ф о р м и в и р о б у .
5. П о к а ж і т ь к о л ь о р о в е вирішення в и р о б у , п і д к р е с л и в ш и й о г о о б ' є м і
ф а к т у р у матеріалу.
6 . Складіть п о я с н ю в а л ь н у з а п и с к у е с к і з н о г о п о ш у к у ф о р м и в и р о б у .
Зразок виконання практичної роботи № 2
«Виконання ескізного проекту виробу»
ПРАКТИЧНА
РОБОТА №
3
Виконання компонування виробу
Матеріали
та
інструменти:
1. К р е с л я р с ь к е приладдя.
2. К р е с л я р с ь к и й папір.
3. Ф а р б и , гуаш або к о л ь о р о в і олівці.
Послідовність
виконання
роботи:
1. К о р и с т у ю ч и с ь п і д р у ч н и к о м , п о в т о р і т ь с у т ь т а к о г о етапу проекту­
вання виробу, як ескізне к о м п о н у в а н н я .
2. В и к о р и с т о в у ю ч и оптимальний варіант зовнішньої форми виробу, ви­
значте основні складові одиниці, що входять у виріб, і габаритні р о з м і р и .
3. К о р и с т у ю ч и с ь обраним варіантом виробу, виконайте на форматі
A3 чи А2 й о г о креслення із в и к о р и с т а н н я м виглядів, розрізів, перерізів і
т. п. у п е в н о м у м а с ш т а б і .
4. К о м п о н у ю ч и в н у т р і ш н ю будову в и р о б у на розрізі, в и к о н а й т е за­
барвлення деталей в и р о б у .
5. Відобразьте на кресленні з о р о в у рівновагу в и р о б у .
6. Складіть п и с ь м о в и й звіт про в и к о н а н у р о б о т у .
Основні поняття: дизайн-проект, зразкианалоги, прототипи.
Наведемо о р і є н т о в н и й приклад дизайн-проекту на в и г о т о в л е н н я мебле­
вого в и р о б у — т у м б и під телевізор.
1.1. П р и з н а ч е н н я о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я
1.1.1. Виріб призначений для п о в с я к д е н н о ї експлуатації як підставка
під телевізор удома або в о ф і с і .
1.1.2. Виріб має відповідати санітарно-гігієнічним, е р г о н о м і ч н и м нор­
мам, нормам т е х н і к и б е з п е к и . Тумба повинна мати п о л и ч к и під
різні види електроапаратури; м і с ц е для зберігання к а с е т , ком­
пакт-дисків т о щ о ; п р о с т і р , н е о б х і д н и й для р о з м і щ е н н я ж у р н а л і в ,
книг, д е к о р а т и в н и х виробів т о щ о . О б ' є к т п р о е к т у в а н н я п о в и н е н
мати естетичний вигляд. Е ф е к т и в н і с т ь експлуатації ц ь о г о о б ' є к т а
залежить від й о г о параметрів та о с н о в н и х ф у н к ц і й .
1.2. В и м о г и до к о н с т р у к ц і ї в и р о б у
1.2.1. К о н с т р у к ц і я т у м б и , відповідно до її призначення, має б у т и про­
с т о ю , але водночас мати оригінальну ф о р м у та багатогранну функ­
ціональність.
К о л і р в и р о б у не повинен б у т и занадто я с к р а в и м , але в о д н о ч а с має
п о з и т и в н о впливати на е м о ц і й н и й стан к о р и с т у в а ч і в .
1.2.2. Д о с и т ь важливо, визначаючи відповідну к о н ф і г у р а ц і ю т у м б и , вра­
х о в у в а т и е р г о н о м і ч н і ч и н н и к и с п о ж и в а ч а , наявність д о д а т к о в о г о
п р о с т о р у для експлуатації обладнання, н е о б х і д н о г о у п р о ц е с і ви­
к о р и с т а н н я с у ч а с н о ї відеоапаратури, D V D т о щ о . К о н с т р у к ц і я ви­
р о б у має враховувати о с н о в н і тенденції а р х і т е к т у р н о г о та стильо­
в о г о планування с у ч а с н и х п о б у т о в и х п р и м і щ е н ь , м о б і л ь н і с т ь у
переплануванні п р о с т о р у п р и м і щ е н ь , м о ж л и в і с т ь в и к о р и с т а н н я
т у м б и як підставки під різні к о н с т р у к ц і ї телевізорів.
1.2.3. В и з н а ч а ю ч и в и м о г и до о с н о в н и х с к л а д о в и х в и р о б у , слід зазначи­
т и , що у виробі д о р е ч н о з р о б и т и дві ш у х л я д и , р о з м і щ е н і симет-
р и ч н о , к р и ш к а та основа т у м б и м а ю т ь бути заокругленими (це за­
безпечить більш е р г о н о м і ч н и й , естетичний вигляд в и р о б у ) .
1.3. В и м о г и до матеріалів
1.3.1. ДСП та плівка повинні мати гарну гладку п о в е р х н ю і р о з м і р и від­
повідно д о р о з м і р і в ескізів ( к р е с л е н н я ) . К р і м т о г о , плівка повинна
мати в и с о к у властивість п р и к л е ю в а н н я , витирання бруду та пилу.
1.3.2. В р а х о в у ю ч и функціональне призначення о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я ,
п о в е р х н і в и р о б у слід р о б и т и гладенькими, п р и є м н и м и на д о т и к ,
не с т в о р ю в а т и д и с к о м ф о р т у для с п о ж и в а ч а (параметри т у м б и ма­
ю т ь відповідати а н т р о п о м е т р и ч н и м параметрам л ю д и н и ) .
1.3.3. З огляду на функціональне призначення о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я ве­
л и к у увагу слід приділити з ' є д н а н н я м деталей і ч а с т и н . Надій­
ність к о н с т р у к ц і ї т у м б и , її дизайн м а ю т ь забезпечити з р у ч н і с т ь і
к о м ф о р т у процесі експлуатації.
1.3.4. ДСП та с к л о повинні мати в и с о к у м і ц н і с т ь , добре піддаватись
о б р о б ц і різними і н с т р у м е н т а м и , метал повинен мати гарну плас­
т и ч н і с т ь , плівка — добре п р и к л е ю в а т и с ь до Д С П , штаба надійно
з а к р і п л ю в а т и с ь до т о р ц і в Д С П , деревина має б у т и с у х о ю , без вад.
2.1. А н а л і з зразків-аналогів
К о н с т р у к ц і я в и р о б у , представлена на р и с . 4 5 , а, має п р о с т у конфігу­
р а ц і ю , м о ж е бути м о б і л ь н о ю (за р а х у н о к н і ж о к - к о л і с ) під час переплану­
вання і н т е р ' є р у к в а р т и р и . К о н с т р у к ц і я має закриті частини (у вигляді
ш у х л я д ) , що з б і л ь ш у є її габаритні р о з м і р и під час відкривання відповід­
н и х в и с у в н и х ч а с т и н . Н е з в а ж а ю ч и на те, що н и ж н я частина в и р о б у є до­
с и т ь ш и р о к о ю й забезпечує с т і й к і с т ь к о н с т р у к ц і ї , це водночас с т в о р ю є
певні н е з р у ч н о с т і для к о р и с т у в а ч а — така к о н с т р у к ц і я забирає с в о є ю
н и ж н ь о ю ч а с т и н о ю б і л ь ш е ж и т т є в о г о п р о с т о р у , н і ж має реальні габарит­
ні р о з м і р и . С у т т є в и м н е д о л і к о м цієї к о н с т р у к ц і ї є т а к о ж верхня її части­
на — к р и ш к а , на я к і й с т о я т и м е телевізор. На такій к р и ш ц і більш-менш
с т і й к е п о л о ж е н н я займе телевізор з п л о с к и м е к р а н о м . Інші к о н с т р у к ц і ї
телевізорів, я к і ще є д о с и т ь п о ш и р е н и м и (з т р а д и ц і й н о ю електронноп р о м е н е в о ю т р у б к о ю ) , п о т р е б у ю т ь більше м і с ц я , т о м у й к о н с т р у к ц і я
в с і є ї т у м б и має б у т и д е щ о б і л ь ш о ю з а ш и р и н о ю .
К о н с т р у к ц і я , представлена на р и с . 4 5 , б, п о в н і с т ю відкрита й позбав­
лена з а к р и т и х р у х о м и х ч а с т и н , що с п р о щ у є її виготовлення і водночас
з б і л ь ш у є ф у н к ц і о н а л ь н і с т ь . Разом з т и м цей варіант в и р о б у занадто гро­
м і з д к и й , о с о б л и в о й о г о п р я м о к у т н а ф о р м а . Ф о р м у в и р о б у тут варто було
б з р о б и т и більш с т и л і з о в а н о ю , о б т і ч н о ї ф о р м и , із « м ' я к и м и » к у т а м и .
К о н с т р у к ц і я в и р о б у (варіант в) має вдаліше р і ш е н н я щ о д о з а к р и т и х
частин, де м о ж н а зберігати різноманітні речі. П р о т е вона має ті самі не­
д о л і к и , що й перша к о н с т р у к ц і я (варіант а) щ о д о н и ж н ь о ї та в е р х н ь о ї
деталей в и р о б у .
Останній варіант к о н с т р у к ц і ї (варіант г) має вдале р і ш е н н я щ о д о роз­
ташування т у м б з п о л и ч к а м и для д о д а т к о в и х а к с е с у а р і в . Р а з о м з т и м
н и ж н я та середня п о л и ч к и м а ю т ь недостатньо вільний д о с т у п до D V D че­
рез к о м п о н о в к у т у м б . Очевидно, в цій к о н с т р у к ц і ї н е о б х і д н о з м і н и т и
ф о р м у н и ж н ь о ї (та в е р х н ь о ї ) к р и ш к и в и р о б у .
В и с н о в о к в и к о н а н о г о аналізу:
1. У с і в и щ е розглянуті к о н с т р у к ц і ї в и р о б у є д о с т у п н и м и для виготов­
лення, х о ч а й м а ю т ь певні к о н с т р у к т и в н і н е д о л і к и .
2. Н е о б х і д н о с к о м б і н у в а т и о к р е м и й варіант к о н с т р у к ц і ї в и р о б у , взяв­
ши за о с н о в у варіант (г), за у м о в и , що будуть внесені такі з м і н и :
•
т у м б и р о з м і с т и т и так, щ о б з б і л ь ш и т и вільний д о с т у п до середньої
та н и ж н ь о ї п о л и ц ь ;
і
д о д а т к о в о с т в о р и т и полиці (у вигляді н і ш ) для збільшення функ­
ціональності в и р о б у , а т а к о ж збільшити к і л ь к і с т ь п о л и ц ь у тій
частині в и р о б у , д е планується р о з м і с т и т и D V D ;
-і
виріб зробити р у х о м и м і в и к о р и с т а т и для ц ь о г о р у х о м і ніжкиколеса.
3.1. Зроблений аналіз зразків в и р о б у та к о м б і н у в а н н я к р а щ и х ознак на
о с н о в і о б р а н о г о варіанта к о н с т р у к ц і ї дає з м о г у запропонувати т а к и й ос­
т а т о ч н и й варіант:
Рис. 46
3.2. Опис зовнішнього вигляду обраного варіанта конструкції:
тумба під телевізор;
і
л и с т ДСП (1,75x1,75 м ) , с к л о т о в щ и н о ю 4 м м , с а м о р і з и , б р у с о к де­
р е в и н и 40x40 м м ;
виріб
складається
з деталей,
які
мають
прямолінійні
та
кри­
волінійні ф о р м и ;
к у т о в і з ' є д н а н н я з в и к о р и с т а н н я м нагелів і металевих к у т н и к і в ;
в и п и л ю в а н н я е л е к т р о л о б з и к о м з а г о т о в о к з ДСП, ручна о б р о б к а
ДСП, деревини та п л а с т м а с и ;
І
ДСП повинна мати в и с о к у м і ц н і с т ь , добре піддаватися о б р о б ц і
інструментами;
габаритні р о з м і р и — 1200x750x420 м м .
4.1. Визначаємо вихідні дані для побудови креслень деталей виробу та
розмірні характеристики:
1. С т в о р е н н я р о б о ч и х к р е с л е н ь для в и г о т о в л е н н я в и р о б у
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА №
1
Виконання рекламного проспекту виробу
Матеріали
та
інструменти:
1. Папір к р е с л я р с ь к и й або к а р т о н .
2. К р е с л я р с ь к е приладдя.
3. Ф а р б и , гуаш, к о л ь о р о в і олівці пензлі.
4. Папір для аплікації.
5. Клей.
6. Н о ж и ц і .
7. Об'єкт, що проектується.
Послідовність
виконання
роботи:
1. К о р и с т у ю ч и с ь п і д р у ч н и к а м и , п о в т о р і т ь о с н о в н і в и м о г и до створен­
ня інформаційно-рекламного п р о с п е к т у , в р а х о в у ю ч и ці в и м о г и , запро­
п о н у й т е власний варіант реклами о б р а н о г о о б ' є к т а .
2. В и к о р и с т о в у ю ч и результати е с т е т и ч н о г о аналізу в и р о б у , р о з р о б і т ь
товарний ( ф і р м о в и й ) знак або у п а к о в к у , р о з р о б і т ь інформаційно-реклам­
ний п р о с п е к т в и р о б у у вигляді буклету або в і н ш і й цікавій ф о р м і .
При ц ь о м у н е о б х і д н о враховувати наступні ч и н н и к и :
а) о с н о в н і х а р а к т е р и с т и к и в и р о б у (маса,
габаритні р о з м і р и ,
спе­
цифічні х а р а к т е р и с т и к и ) ;
б) можливості використання;
в) е к о н о м і ч н і п о к а з н и к и (ціна, вартість о б с л у г о в у в а н н я , гарантії в
р о б о т і , переваги перед і с н у ю ч и м и аналогами);
г) врахування л ю д с ь к о г о ч и н н и к а (безпека, зручність обслуговуван­
ня і р е м о н т у , відсутність негативного впливу на л ю д и н у ) ;
д ) з о в н і ш н і й вигляд (фотографія ч и м а л ю н о к ) ;
г) ф о р м а подачі в і д о м о с т е й ( т е к с т 1-2 с т о р і н к и ) ;
е) к о м п о з и ц і й н е р і ш е н н я п р о с п е к т у ( п о к а з у ю т ь у вигляді м а к е т у
проспекту);
ж ) і л ю с т р а ц і ї ( м а л ю н к и , фотографії, с и м в о л и , т о в а р н и й знак т о щ о ) ;
з) г р а м о т н і с т ь і літературність (стандартна т е р м і н о л о г і я , л о г і ч н і с т ь ,
простота);
і)
оригінальність ( т в о р ч о і д о т е п н о подані а р г у м е н т и ) .
3. В и к о н а й т е інформаційно-рекламний п р о с п е к т у к о л ь о р і .
П Р А К Т И Ч Н А РОБОТА №
2
Захист учнівських дизайн-проектів виробів
Послідовність
виконання
роботи:
1. Ознайомтеся з о р г а н і з а ц і є ю та п о с л і д о в н і с т ю проведення з а х и с т у
художньо-конструкторських розробок.
2. П і д г о т у й т е с я до демонстрації власних х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и х
розробок.
3. Зробіть к о р о т к у доповідь про зміст власного дизайн-проекту в
такій п о с л і д о в н о с т і :
а) зміст т е х н і ч н о г о завдання;
б) х у д о ж н ь о - к о н с т р у к т о р с ь к и й аналіз в и р о б у ;
в) варіанти е с к і з н о г о п р о е к т у виробу;
г) к і н ц е в и й варіант е с к і з н о ї к о м п о н о в к и виробу;
д) о б ґ р у н т у в а н н я
вибору,
конструкційно-оздоблювальних
матеріа­
лів;
е) е к о л о г і ч н е о б ґ р у н т у в а н н я ;
ж) демонстрація рекламного проспекту виробу.
4. Дайте відповіді на поставлені питання.
5. Візьміть участь у ролі експертів, дизайнерів в о б г о в о р е н н і проек­
тів.
Основні поняття: засоби
чі
сили,
виробничі
система,
витрати
праці, виробни­
відносини,
економічна
виробництва,
собі­
вартість, ціна та прибуток.
Перед в и г о т о в л е н н я м запланованого в и р о б у н е о б х і д н о з ' я с у в а т и , чи є
п р о е к т е к о н о м і ч н о вигідним, чи є потреба в заміні о к р е м и х конструктив­
н и х елементів, технології виготовлення в и р о б у в ц і л о м у , в и к о р и с т а н и х
матеріалів т о щ о . Щ о б з ' я с у в а т и ц і питання, з д і й с н ю ю т ь е к с п е р т и з у про­
екту.
Ч а с т к о в о питання е к с п е р т и з и ми розглядали в п о п е р е д н ь о м у розділі,
к о л и й ш л о с я про о с н о в и дизайну у створенні в и р о б у . Насправді експер­
тиза в и р о б у н е р о з р и в н о п о в ' я з а н а з е к о н о м і к о ю в и р о б н и ц т в а і має д о с и т ь
складну с т р у к т у р у . Ц е п о я с н ю є т ь с я т и м , щ о виріб має багато характе­
р и с т и к , не л и ш е з погляду дизайнера, а й т е х н о л о г а , інженера, соціоло­
га, м а р к е т о л о г а . їх н е о б х і д н о враховувати не л и ш е під час в и г о т о в л е н н я
д о с л і д н о г о зразка, а й після впровадження в и р о б у в серійне виробниц­
т в о . Однак г о л о в н и м в експертизі є й о г о е к о н о м і ч н а частина, т о м у корот­
ко р о з г л я н е м о е к о н о м і ч н е о б ґ р у н т у в а н н я в и р о б у з п о з и ц і й о с н о в сучас­
ного виробництва.
В о с н о в у р о з в и т к у л ю д с ь к о г о с у с п і л ь с т в а покладено матеріальне вироб­
н и ц т в о , с т в о р е н н я матеріальних благ. В и р о б н и ц т в о матеріальних благ у
к о ж н і й с у с п і л ь н о - е к о н о м і ч н і й ф о р м а ц і ї має с в о ї с п е ц и ф і ч н і о с о б л и в о с т і ,
з д і й с н ю є т ь с я за д о п о м о г о ю знарядь праці.
П р о ц е с праці в к л ю ч а є три о с н о в н і м о м е н т и :
праця л ю д и н и ;
предмети праці;
і
засоби праці.
Праця людини — це змістовна, цілеспрямована діяльність
л ю д е й , у процесі я к о ї вони в и д о з м і н ю ю т ь з о в н і ш н ю приро­
ду, о п о с е р е д к о в у ю т ь , р е г у л ю ю т ь і к о н т р о л ю ю т ь о б м і н речей
між собою.
щ
Предмети праці — це речі ( о б ' є к т и ) п р и р о д и , на я к і л ю д и н а впливає
в процесі праці, о б р о б л я ю ч и ї х .
П р е д м е т и праці б у в а ю т ь д в о х видів:
дані с а м о ю п р и р о д о ю (наприклад, деревина);
ті, щ о підлягають подальшій о б р о б ц і (руда), ї х називають с и р и м
матеріалом, або с и р о в и н о ю .
Засоби праці — це речі ч и к о м п л е к с речей, я к и м и л ю д и н а впливає
на предмети праці.
Виробничі сили — це ч и н н и к и , я к і забезпечують перетворен­
ня речей п р и р о д и відповідно до потреб людей на матеріальні
й д у х о в н і блага і визначають зростання п р о д у к т и в н о с т і суспільної праці.
Д о с т р у к т у р и в и р о б н и ч и х сил належать:
л ю д и н а (головна виробнича сила);
засоби праці:
предмети праці (засоби в и р о б н и ц т в а ) ;
сили п р и р о д и , я к і в и к о р и с т о в у ю т ь с я л ю д ь м и ;
ф о р м и і методи організації в и р о б н и ц т в а ;
наука;
інформація.
О с к і л ь к и в и р о б н и ч і сили в і д т в о р ю ю т ь відносини л ю д и н и і п р и р о д и ,
т о , з о д н о г о б о к у , вони повернуті до сил п р и р о д и , а з і н ш о г о — до систе­
ми с у с п і л ь н и х , п е р ш за все е к о н о м і ч н и х , в і д н о с и н , у складі я к и х виділя­
ю т ь т е х н і к о - е к о н о м і ч н і , організаційно-економічні, соціально-економіч­
ні, т о б т о в и р о б н и ч і , в і д н о с и н и .
Виробничі відносини — це суспільна ф о р м а р о з в и т к у вироб­
н и ч и х сил у п р о ц е с і в и р о б н и ц т в а , о б м і н у , розподілу та спо­
ж и в а н н я матеріальних і д у х о в н и х благ.
Т а к о ю ж с у с п і л ь н о ю ф о р м о ю є й відносини в л а с н о с т і .
Власність м о ж н а розглядати, як в и р о б н и ч і відносини м і ж л ю д ь м и з
п р и в о д у привласнення засобів в и р о б н и ц т в а , р о б о ч о ї с и л и , предметів спо­
ж и в а н н я , п о с л у г , о б ' є к т і в інтелектуальної власності в у с і х сферах сус­
п і л ь н о г о відтворення.
В і д н о с и н и власності за с в о ї м е к о н о м і ч н и м з м і с т о м о х о п л ю ю т ь у с ю су­
к у п н і с т ь в и р о б н и ч и х відносин, є ї х н ь о ю с и с т е м н о ю с у т н і с т ю .
Економічна система — це с у к у п н і с т ь у с і х видів економіч­
ної діяльності л ю д е й у п р о ц е с і ї х н ь о ї взаємодії, спрямова­
н и х на в и р о б н и ц т в о , о б м і н , розподіл і с п о ж и в а н н я товарів і
п о с л у г , а т а к о ж на регулювання т а к о ї д і я л ь н о с т і згідно з м е т о ю сус­
пільства.
О с н о в н и м и елементами е к о н о м і ч н о ї с и с т е м и , ї ї п і д с и с т е м а м и є :
виробничі сили;
техніко-економічні відносини;
організаційно-економічні в і д н о с и н и ;
в и р о б н и ч і в і д н о с и н и чи в і д н о с и н и власності;
господарський
механізм,
оскільки
регулювання
економічної
діяльності з д і й с н ю є т ь с я з а й о г о д о п о м о г о ю .
Витрати в и к о р и с т о в у ю т ь с я для о ц і н ю в а н н я й аналізу в и к о н а н н я пла­
н о в и х п о к а з н и к і в , вивчення результатів д і я л ь н о с т і о к р е м и х підрозділів
і підприємства в цілому.
У процесі планування, о б л і к у й аналізу витрати к л а с и ф і к у ю т ь с я за
ознаками і п о д і л я ю т ь с я :
за м і с ц е м в и н и к н е н н я — витрати в и р о б н и ц т в а підрозділу, дільни­
ці, с л у ж б и ;
за видами п р о д у к ц і ї , р о б і т , п о с л у г — витрати на.вироби, г р у п и од­
н о р і д н и х в и р о б і в , одноразові замовлення, реалізовану п р о д у к ц і ю ;
за видами витрат — витрати за е к о н о м і ч н и м и елементами, стаття­
ми калькуляції;
за с п о с о б о м перенесення витрат на п р о д у к ц і ю — на п р я м і та не­
прямі;
за ступенем впливу о б с я г у в и р о б н и ц т в а на рівень витрат — на
умовно-змінні й у м о в н о - п о с т і й н і , або змінні чи п о с т і й н і ;
за календарними періодами — на п о т о ч н і й о д н о р а з о в і .
Собівартість продукції (робіт, послуг)
— це в и р а ж е н а в
г р о ш о в і й ф о р м і витрата на в и р о б н и ц т в о і збут п р о д у к ц і ї .
Собівартість о б ' є д н у є дві частини вартості — вартість викори­
с т а н и х засобів в и р о б н и ц т в а і ч а с т и н у вартості н е о б х і д н о г о п р о д у к т у .
Вартість в и к о р и с т а н и х засобів в и р о б н и ц т в а о б ' є д н у є витрати на ви­
к о р и с т а н н я предметів праці ( с и р о в и н и , матеріалів, енергії, тари і т. д . )
та ч а с т и н у вартості засобів праці, перенесену на п р о д у к ц і ю у вигляді
амортизаційних
відрахувань.
Вартість н е о б х і д н о г о п р о д у к т у є с у к у п н і с т ю витрат для відтворення
р о б о ч о ї сили і складається не тільки з к о ш т і в на оплату праці, а ще й із
г р о ш о в и х виплат і безплатних послуг із с у с п і л ь н и х фондів с п о ж и в а н н я ,
я к і в с о б і в а р т о с т і п р о м и с л о в о ї п р о д у к ц і ї відображені ч а с т к о в о , у вигляді
відрахувань на соціальне страхування.
Обидві ці ч а с т и н и забезпечують п р о с т е відтворення в и р о б н и ц т в а .
Третя частина вартості — д о д а т к о в и й п р о д у к т суспільства — вико­
р и с т о в у є т ь с я для р о з ш и р е н н я виробництва, виплат і безплатних послуг
із с у с п і л ь н и х фондів с п о ж и в а н н я .
О т ж е , собівартість є о с н о в о ю вартості.
Собівартість п р о д у к ц і ї визначається індивідуальними затратами пра­
ці в у м о в а х д о с я г н у т о г о на к о н к р е т н о м у п і д п р и є м с т в і т е х н і ч н о г о рівня
в и р о б н и ц т в а (індивідуальна с о б і в а р т і с т ь ) , тим ч а с о м як вартість продук­
ції ( р о б і т , п о с л у г ) — затратами с у с п і л ь н о необхідної праці.
Собівартість п р о д у к ц і ї я к найважливіший інструмент в и м і р ю в а н н я
рівня затрат с у с п і л ь н о ї праці є о с н о в о ю для формування і вдосконалення
цін, визначення д о х о д у , п р и б у т к у , рентабельності та і н ш и х ф і н а н с о в и х
показників.
Д о в и р о б н и ч о ї с о б і в а р т о с т і п р о д у к ц і ї (робіт, п о с л у г ) в к л ю ч а ю т ь с я :
прямі матеріальні витрати;
п р я м і витрати на оплату праці;
і н ш і п р я м і витрати;
загальновиробничі витрати.
До с к л а д у прямих матеріальних витрат в к л ю ч а є т ь с я в а р т і с т ь си­
р о в и н и та о с н о в н и х матеріалів, що у т в о р ю ю т ь о с н о в у в и р о б л ю в а н о ї про­
д у к ц і ї , к у п л е н и х напівфабрикатів і к о м п л е к т у ю ч и х в и р о б і в , допоміж­
н и х та і н ш и х матеріалів, я к і м о ж у т ь бути безпосередньо зараховані до
к о н к р е т н о г о о б ' є к т а витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці в к л ю ч а ю т ь с я заробітна
плата та і н ш і виплати р о б і т н и к а м , зайнятим у в и р о б н и ц т в і п р о д у к ц і ї ,
в и к о н а н н і р о б і т або наданні п о с л у г , я к і м о ж у т ь бути безпосередньо зара­
ховані д о к о н к р е т н о г о о б ' є к т а витрат.
Д о складу інших прямих витрат в к л ю ч а ю т ь с я всі і н ш і в и р о б н и ч і
витрати,
які
можуть
бути
безпосередньо
зараховані
до
конкретного
о б ' є к т а витрат, зокрема відрахування на соціальні з а х о д и , плата за орен­
д у земельних д і л я н о к , амортизація т о щ о .
Серед е к о н о м і ч н и х категорій, що в и к о р и с т о в у ю т ь с я в р и н к о в о м у ме­
ханізмі г о с п о д а р ю в а н н я , є ціна.
Ціна — це г р о ш о в и й вираз вартості т о в а р у . За її д о п о м о г о ю
п о р і в н ю ю т ь витрати і результати г о с п о д а р с ь к о ї д і я л ь н о с т і ,
о б ґ р у н т о в у ю т ь вибір н а й е ф е к т и в н і ш и х н а п р я м к і в капіталь­
н и х вкладень і р о з в и т о к нової т е х н і к и , с т и м у л ю ю т ь в и р о б н и ц т в о та
с п о ж и в а н н я в и с о к о я к і с н и х видів п р о д у к ц і ї .
Ціна є важливим і н с т р у м е н т о м к о н к у р е н т н о г о п р о ц е с у . К о н к у р е н т н е
ц і н о у т в о р е н н я — о с н о в а саморегулювання р и н к у та еквівалентного обмі­
ну товарами.
Суть ціни найбільш наочно п р о я в л я є т ь с я в її ф у н к ц і я х : р о з п о д і л у ,
врівноваження, інформування, с т и м у л ю в а н н я та з б е р е ж е н н я д о х і д н о с т і
підприємства.
За характером о б с л у г о в у в а н о г о о б і г у п р о д у к ц і ї всі ціни п о д і л я ю т ь с я
на відпускні, оптові та роздрібні.
Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів і с н у ю т ь б і р ж о в і , внутр і ш н ь о ф і р м о в і , трансферні, роздрібні ц і н и .
Ц і н и за впливом на н и х к о н к у р е н ц і ї п о д і л я ю т ь на к о н к у р е н т н і ,
м о н о п о л ь н і , регульовані, індикативні.
Ц і н и в і д р і з н я ю т ь с я за т е р и т о р і є ю дії — п о я с н і , національні, с в і т о в і .
І с н у ю т ь т а к о ж базові ціни, ціни п р о п о з и ц і ї , п р е й с к у р а н т н і , вироб­
ництва, пільгові.
П і с л я о б ґ р у н т у в а н н я п р о т о т и п у в и р о б у , ч и м п і д т в е р д ж у є т ь с я принципо­
ва м о ж л и в і с т ь й о г о в и г о т о в л е н н я , на к о н с т р у к т о р с ь к о м у етапі н е о б х і д н о
з д і й с н и т и : о б ґ р у н т у в а н н я витрат н е о б х і д н и х матеріалів, засобів енергії,
к о ш т і в на оплату праці під час в и г о т о в л е н н я в и р о б у ; визначити собівар­
тість в и р о б у , що в и г о т о в л я є т ь с я ; величини запланованого п р и б у т к у і до­
г о в і р н о ї ціни в и р о б у ; визначити рівень рентабельності в и г о т о в л е н о г о ви­
р о б у ; планування в и п у с к у в и р о б у : к о ш т о р и с д о х о д і в і витрат. Т о б т о
н е о б х і д н о з р о б и т и п о п е р е д н ю е к о н о м і ч н у о ц і н к у д о ц і л ь н о с т і впровадрозробленого проекту у виробництво, випуску й продажу виробу.
На ц ь о м у етапі розроблення п р о е к т у слід о д е р ж а т и відповіді на такі
питання:
я к и м має бути р о з м і р к о ш т і в для здійснення в и п у с к у п е р ш о ї про­
дукції;
чи буде о т р и м а н о п р и б у т о к від реалізації п р о е к т у , і я к щ о так, то
чи буде він д о с т а т н і м для повернення вкладених г р о ш е й ;
через я к и й термін будуть повернуті вкладені к о ш т и ;
н а с к і л ь к и є м н и м за п л а т о с п р о м о ж н и м п о п и т о м , п е р с п е к т и в а м и і
к о н к у р е н ц і є ю буде п р о г н о з о в а н и й р и н о к нової п р о д у к ц і ї ;
я к о ю є планова с о б і в а р т і с т ь п р о д у к ц і ї , я к у р о з р о б л я ю т ь ;
я к и м є о б с я г в и п у с к у п р о д у к ц і ї на р и н о к ;
с к і л ь к и р о к і в триватиме реалізація товару н а р и н к у т о щ о .
У процесі п о п е р е д н ь о г о е к о н о м і ч н о г о аналізу к о р и с н о визначити дій­
с н у вартість м а й б у т н і х г р о ш о в и х п о т о к і в , я к у генерує інноваційна про­
дукція.
П и т а н н я п р и б у т к у м о ж е б у т и вирішальним для багатьох видів інно­
ваційної п р о д у к ц і ї . Я к щ о н е м о ж л и в о продати п р о д у к ц і ю з а ц і н о ю , щ о
перекриває о ч і к у в а н і виробничі витрати і будь-які п о в ' я з а н і з ц и м пла­
т е ж і ( в и р о б н и ч і накладні витрати, торговельні витрати т о щ о ) , т о немає
с е н с у братися за р о з р о б л е н н я . Е к о н о м і ч н а о ц і н к а с п р о е к т о в а н о г о в и р о б у
з д і й с н ю є т ь с я на підставі й о г о порівняння з в і д о м и м и зразками-аналогами і в к л ю ч а є о ц і н к у наявності н е д о р о г и х матеріалів, м о ж л и в о с т і вико­
ристання в і д х о д і в .
Е к о н о м і ч н е о ц і н ю в а н н я о б ' є к т а і п р о ц е с у т е х н о л о г і ч н о ї діяльності до­
цільно з д і й с н ю в а т и у такій п о с л і д о в н о с т і :
визначити витрати
матеріалів
(табл. 7 ) :
Таблиця
Розрахунок витрат матеріалів
Матеріал
Вартість о д и н и ц і
Витрати
Вартість
в и м і р ю в а н н я , грн
матеріалів
витрат, грн
Разом
о б ч и с л и т и вартість витрат на е л е к т р о е н е р г і ю Ц е під час р о б о т и :
7
де Е — с п о ж и т а електроенергія, к В т год;
Р — п о т у ж н і с т ь с п о ж и в а ч а електроенергії, Вт;
t — тривалість р о б о т и с п о ж и в а ч а електроенергії, г о д ;
де
- вартість с п о ж и т о ї електроенергії;
0,25 — вартість тарифу на е л е к т р о е н е р г і ю , г р н / к В т ;
здійснити р о з р а х у н о к оплати праці
на тій підставі, що оплата
працівника 3-го р о з р я д у з д і й с н ю є т ь с я п о г о д и н н о :
тривалість в и к о н а н н я р о б і т з в и г о т о в л е н н я в и р о б у , год;
о б ч и с л и т и величину п о д а т к у на заробітну плату О п , я к и й стано­
вить 15 % від заробітної плати:
о б ч и с л и т и амортизаційні відрахування на і н с т р у м е н т и та облад­
нання (табл. 8 ) :
Таблиця
8
Амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання
Інструменти
Вартість,
Час з н о ш е н н я
Амортизаційні
та обладнання
грн
обладнання,грн
відрахування,грн
де
— величина а м о р т и з а ц і й н и х відрахувань на о д н у р о б о ч у
з м і н у ( 6 г о д ) , грн;
0,1 — коефіцієнт, що враховує 10 % від собівартості обладнання;
В — вартість обладнання, г р н . ;
N — час з н о ш е н н я обладнання, дні;
розрахувати загальну с о б і в а р т і с т ь виготовлення в и р о б у :
обчислити
величину п р и б у т к у (П) унаслідок
реалізації в и р о б у
в м е ж а х 1 0 - 2 5 % від с о б і в а р т о с т і в и р о б у :
о б ч и с л и т и д о г о в і р н у ціну Д ц реалізації в и р о б у :
визначити рентабельність п р о е к т о в а н о г о в и р о б у :
»
Загальний
підхід
полягає
у
створенні
електронної
таблиці
в
к о м п ' ю т е р н о м у т а б л и ч н о м у редакторі, я к а дасть з м о г у д о с л і д ж у в а т и
вплив к л ю ч о в и х параметрів на вартість п р о е к т у , п о ч и н а ю ч и з п р о с т о ї
моделі та п о с т у п о в о її у с к л а д н ю ю ч и . Це д о с л і д ж е н н я р е к о м е н д у є т ь с я
проводити в такому порядку:
визначити вартість елементів в и р о б н и ц т в а ;
с т в о р и т и е л е к т р о н н у т а б л и ц ю для визначення вартості виготов­
лення п р о д у к ц і ї ;
р о з р а х у в а т и р о з м і р у с і х витрат на к о м е р ц і а л і з а ц і ю п р о е к т у ;
д о п о в н и т и е л е к т р о н н у т а б л и ц ю відсутніми витратами за проек­
том;
д о с л і д и т и ч у т л и в і с т ь вартості п р о е к т у д о к л ю ч о в и х параметрів.
Слід п а м ' я т а т и , що за д о п о м о г о ю с у ч а с н о г о п р о г р а м н о г о забезпечен­
ня л е г к о р о з р о б и т и доволі складні моделі, здатні давати к о н к р е т н и й ре­
зультат навіть за с у п е р е ч л и в и х д а н и х . М а й с т е р н і с т ь полягає в т о м у , щ о б
дати реалістичні о ц і н к и й в и я в и т и області невизначеності.
О с н о в н и м и д ж е р е л а м и даних м о ж у т ь б у т и :
в і д о м о с т і п р о аналогічні в и р о б и . Зібрана п о к р и х т а х і н ф о р м а ц і я
м о ж е с т о с у в а т и с я матеріалів, к о м п о н е н т і в , вузлів, дизайну, ха­
рактеристик продуктивності;
в и р о б н и к и та п о с т а ч а л ь н и к и обладнання, я к і зазвичай з готовніс­
тю надають і н ф о р м а ц і ю п р о й о г о ціни й р о б о ч і х а р а к т е р и с т и к и .
Іноді така і н ф о р м а ц і я д о с т у п н а через рекламні матеріали та Інтернет-сторінки к о м п а н і й ;
к о м п а н і ї , що п о с т а ч а ю т ь матеріали та обладнання, є п р и р о д н и м
джерелом
інформації
про
склад,
специфікацію,
ціни,
знижки
т о щ о . К о л и в и м о г и до матеріалів не відповідають зазначеним у
прайс-листах даним, постачальники ч а с т о м о ж у т ь надати розцін­
ки або надійні калькуляції на ці матеріали.
Загалом собівартість виробництва п р о е к т у м о ж н а о ц і н и т и завдяки
т а к и м послідовним д і я м :
1. Скласти в и р о б н и ч у с х е м у п р о е к т у , п о з н а ч и в ш и на ній з в ' я з к и м і ж
етапами.
2 . Для к о ж н о г о етапу перелічити всі ч и н н и к и , я к і м о ж у т ь вплинути
на вартість. В и р і ш и т и , що в і д о м о , а п р о що п о т р і б н о дізнатися з і н ш и х
джерел.
3. Там, де м о ж л и в о , п о т р і б н о знайти і н ф о р м а ц і ю п р о вартість, зроби­
ти о б ґ р у н т о в а н е п р и п у щ е н н я , п е р е к о н а т и с я , що не вводите себе в о м а н у ,
н е д о о ц і н ю ю ч и реальну вартість.
4. Створити к о м п ' ю т е р н у в е л и к о м а с ш т а б н у т а б л и ц ю (наприклад, у
M i c r o s o f t Excel, щ о б змоделювати в и р о б н и ч у с х е м у т а в и т р а т и ) . Переко­
натися, що вона дає р о з у м н і відповіді.
5 . Я к щ о с о б і в а р т і с т ь т р о х и в и щ а або д у ж е б л и з ь к а д о о ч і к у в а н о ї ціни
п р о д а ж у , то це є п і д с т а в о ю для п р о д о в ж е н н я р о б о т и .
6. Я к щ о вартість набагато н и ж ч а за о ч і к у в а н у ціну п р о д а ж у , можли­
в о , щ о с ь н е враховано або н е д о о ц і н е н о . Н е о б х і д н о п о в т о р н о перевірити
розрахунки.
7. П р о д о в ж и т и аналіз в и р о б н и ч о ї с х е м и , у с к л а д н ю ю ч и її відповідно
до збільшення знань про п р о ц е с . Там, де м о ж л и в о , слід замінити о ц і н к и
реальними д а н и м и .
Раціональне та е к о н о м н е витрачання о к р е м и х елементів п р о е к т у має не­
а б и я к е е к о н о м і ч н е значення. Ц е з у м о в л ю є т ь с я п о с т і й н и м з б і л ь ш е н н я м
а б с о л ю т н о г о с п о ж и в а н н я с и р о в и н и , матеріалів, енергії для в и р о б н и ц т в а
п р о д у к ц і ї в р і з н и х галузях народного г о с п о д а р с т в а , п е р е в а ж н о ю част­
к о ю матеріальних витрат у загальній її в а р т о с т і . Е к о н о м і я матеріальних
ресурсів дає з м о г у з т і є ї с а м о ї к і л ь к о с т і с и р о в и н и і матеріалів виготовля­
ти більше п р о д у к ц і ї без д о д а т к о в и х затрат с у с п і л ь н о ї праці, підвищува­
ти е ф е к т и в н і с т ь в и р о б н и ц т в а в ц і л о м у на к о ж н о м у п і д п р и є м с т в і .
Для в и м і р ю в а н н я с т у п е н я е ф е к т и в н о с т і в и к о р и с т а н н я матеріалів іс­
нує відповідна с и с т е м а т е х н і к о - е к о н о м і ч н и х п о к а з н и к і в .
1. На п і д п р и є м с т в а х , що п е р е р о б л я ю т ь первинну с и р о в и н у , застосо­
в у ю т ь п о к а з н и к ( к о е ф і ц і є н т ) в и х о д у , або в и д о б у т к у , г о т о в о ї п р о д у к ц і ї з
в и х і д н о ї с и р о в и н и . Наприклад, кольорова металургія — к о е ф і ц і є н т ви­
д о б у т к у міді з руди, ц у к р о в и й завод — вихід ц у к р у з б у р я к і в .
2. На о к р е м и х п і д п р и є м с т в а х в и к о р и с т о в у ю т ь витрати с и р о в и н и на
о д и н и ц ю г о т о в о ї п р о д у к ц і ї . Наприклад, підприємства ч о р н о ї металур­
гії — витрати залізної руди, к о к с у на 1 т о н н у чавуну, на п і д п р и є м с т в і мі­
неральних д о б р и в — витрати сірчаної к и с л о т и на 1 т о н н у с у п е р ф о с ф а т у .
3. На п і д п р и є м с т в а х о б р о б н о ї п р о м и с л о в о с т і в и к о р и с т о в у ю т ь кое­
фіцієнт
використання
матеріалів,
тобто
відношення
чистої
ваги
до
норми.
4. На о к р е м и х п і д п р и є м с т в а х р о з р а х о в у ю т ь к о е ф і ц і є н т використан­
ня п л о щ і матеріалу ( л и с т о в и й прокат, тканина, ш к і р а ) .
5. К о е ф і ц і є н т в и к о р и с т а н н я о б ' є м у матеріалу (деревина).
Ефективне в и к о р и с т а н н я о б і г о в и х фондів передбачає р о з в ' я з а н н я за­
вдань з е к о н о м і ї с и р о в и н и , матеріалів, палива, електроенергії.
Джерела п о к а з у ю т ь , з а р а х у н о к ч о г о м о ж н а д о с я г т и е к о н о м і ї , ш л я х и
п о к а з у ю т ь , я к саме, з а д о п о м о г о ю я к и х заходів м о ж н а заощадити т і ч и
і н ш і види матеріальних р е с у р с і в .
Джерела
економії
матеріальних
ресурсів:
з н и ж е н н я маси в и р о б і в ;
з м е н ш е н н я п и т о м и х витрат матеріалів;
с к о р о ч е н н я витрат і відходів с и р о в и н и і матеріалів;
в и к о р и с т а н н я відходів і п о б і ч н и х п р о д у к т і в ;
утилізація в т о р и н н и х р е с у р с і в ;
заміна натуральних видів с и р о в и н и та матеріалів ш т у ч н и м и їх ви­
дами.
Шляхи
економії
матеріальних
ресурсів
1. В и р о б н и ч о - т е х н і ч н і з а х о д и :
первинна о б р о б к а та збагачення с и р о в и н и ;
к о м п л е к с н а переробка с и р о в и н и ;
застосування р е с у р с о з б е р і г а ю ч о ї т е х н і к и ;
запровадження м а л о в і д х о д н о ї та безвідходної т е х н о л о г і ї .
2 . Організаційно-економічні з а х о д и :
у д о с к о н а л е н н я матеріальних н о р м а т и в і в ;
п о л і п ш е н н я організації матеріального забезпечення в и р о б н и ц т в а ;
упорядкування системи ціноутворення;
застосування д і є в о ї с и с т е м и е к о н о м і ч н о г о с т и м у л ю в а н н я .
Серед джерел
і ш л я х і в е к о н о м і ї матеріальних р е с у р с і в
найбільше
уваги м о ж н а приділити:
к о м п л е к с н і й переробці с и р о в и н и — п р о ц е с у п р о м и с л о в о ї перероб­
к и , результатом я к о г о є добування з в и х і д н о ї с и р о в и н и в с і х ко­
р и с н и х її к о м п о н е н т і в та повне в и к о р и с т а н н я ї х , в к л ю ч а ю ч и і тех­
нологічні відходи;
в т о р и н н и м матеріальним ресурсам — з а л и ш к а м с и р о в и н и , відхо­
дам виробництва і с п о ж и в а н н я , я к і м о ж у т ь бути в и к о р и с т а н і у
виробництві.
В і д х о д и виробництва — це з а л и ш к и с и р о в и н и і матеріалів, я к і втра­
тили п о ч а т к о в у с п о ж и в ч у вартість ( о б р и в к и , с т р у ж к а , т е х н і ч н е м а с л о ,
жом).
В і д х о д и с п о ж и в а н н я — в и р о б н и ч і ( б р у х т , гума, тара), п о б у т о в і спо­
ж и в а н н я ( н о ш е н і речі, одяг, макулатура).
ЗАПИТАННЯ
ДЛЯ
САМОКОНТРОЛЮ
1. Охарактеризуйте зміст і структуру виробничих сил і виробничих відно­
син.
2. Дайте характеристику економічної системи.
3. Що таке «собівартість»?
4. Що впливає на ціну товару?
5. Розкрийте послідовність (алгоритм) економічного оцінювання проекту.
6. Назвіть джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів. Чим вони
відрізняються?
ПРАКТИЧНА
РОБОТА
Економічне оцінювання проекту
Обладнання
та
матеріали:
Проектно-технологічна документація, к о м п ' ю т е р , д о с т у п д о м е р е ж і
Інтернет.
Послідовність
виконання
роботи:
Перевірте е к о н о м і ч н е о ц і н ю в а н н я в а ш о г о п р о е к т у за н а с т у п н и м алго­
ритмом:
1. Визначте вартість матеріалів.
2. Визначте вартість с п о ж и т о ї електроенергії.
3. Здійсніть р о з р а х у н о к оплати праці, величини податку на заробіт­
ну плату.
4. Обчисліть амортизаційні відрахування на інструменти та облад­
нання під час виготовлення п р о е к т у .
5. Обчисліть загальну с о б і в а р т і с т ь виготовлення в и р о б у , о ч і к у в а н и й
п р и б у т о к , ціну, рентабельність.
6. П і д б и й т е п і д с у м к и зробленого аналізу.
Перехід е к о н о м і к и У к р а ї н и н а р и н к о в і у м о в и г о с п о д а р ю в а н н я з у м о в л ю є
перенесення у п р а в л і н с ь к и х р і ш е н ь із в и р о б н и ч и х ланок с у ч а с н и х під­
п р и є м с т в до ланок з б у т у . Т а к и й підхід було с ф о р м у л ь о в а н о ще в 1952 р.
на фірмі «Дженерал е л е к т р и к » : « М а р к е т и н г о в а к о н ц е п ц і я ставить від­
повідальних за маркетинг на п о ч а т о к , а не в кінець п р о ц е с у в и р о б н и ц т в а
та інтегрує маркетинг у всі сфери ф і р м и . Т о м у маркетинг с в о ї м и дослі­
д ж е н н я м и і звітами к о н с т а т у є та визначає для інженера-розробника, для
відділу дизайну та в и р о б н и ц т в а , ч о г о о ч і к у є с п о ж и в а ч від к о ж н о г о виро­
б у , я к у ціну він х о ч е дати за це і де та як в и н и к а є потреба і п о п и т . Мар­
к е т и н г з у м о в л ю є планування в и р о б у , планування виробництва... а т а к о ж
п р о д а ж , збут і сервіс в и р о б у » .
П е р ш н і ж планувати р о з р о б к у п р о е к т у , слід за д о п о м о г о ю спеціаль­
н и х м е т о д і в д о с л і д ж е н н я визначити, на я к і товари є п о п и т ; забезпечити
в и р о б н и ц т в о н е о б х і д н и м и р е с у р с а м и для задоволення ц ь о г о п о п и т у ;
я к н а й к р а щ е запропонувати товар, с в о є ч а с н о д о в і в ш и й о г о д о с п о ж и в а ч а ;
отримати максимально можливий прибуток.
Т а к и м ч и н о м , маркетинг — це к о м п л е к с н а с и с т е м а управ­
ління
ринком
(підприємствами),
якої є:
товар;
ціна;
м і с ц е з н а х о д ж е н н я товару;
стимулювання попиту.
о с н о в н и м и елементами
У п р о ц е с і д о с л і д ж е н н я к о ж е н із ц и х елементів аналізують і щ о д о
к о ж н о г о з н и х р о з р о б л я ю т ь відповідну с т р а т е г і ю і т а к т и к у . Звідси ви­
пливає ф о р м у л ю в а н н я маркетингового планування як у п р а в л і н с ь к о г о
процесу
і
підтримування
відповідності
між
маркетинговими
цілями
п і д п р и є м с т в а та й о г о п о т е н ц і й н и м и м а р к е т и н г о в и м и м о ж л и в о с т я м и і
ресурсами.
Основна мета м а р к е т и н г о в о г о планування — п о б у д у в а т и д і я л ь н і с т ь
п і д п р и є м с т в а так, щ о б органічно і н а й е ф е к т и в н і ш е п о є д н а т и виробниц­
т в о , задоволення потреб с п о ж и в а ч і в , п р и б у т о к і р о з в и т о к п і д п р и є м с т в а .
На підставі о б р о б к и інформації із самоаналізу я к о с т е й власної про­
д у к ц і ї п і д п р и є м с т в о р о з р о б л я є стратегічний план дій на період б і л ь ш
н і ж півтора р о к у , що вказує, я к і м а р к е т и н г о в і дії п і д п р и є м с т в о має здій­
снити з метою:
в и х о д у на р и н о к з н о в и м п р о д у к т о м або п о с л у г о ю ;
припинення реалізації с т а р и х товарів або п о с л у г ;
залучення нової групи с п о ж и в а ч і в ;
р о з ш и р е н н я ( з в у ж е н н я ) сфери д і я л ь н о с т і .
Н а с т у п н о ю з м і с т о в о ю ч а с т и н о ю планування м а р к е т и н г у є розроблен­
ня р и н к о в о ї тактики, я к а , на відміну від р и н к о в о ї стратегії, розроб­
л я є т ь с я на н а й б л и ж ч і м і с я ц і і я в л я є с о б о ю к о н к р е т н і дії, що виконують­
ся з м е т о ю реалізації обраної м а р к е т и н г о в о ї стратегії п і д п р и є м с т в а . В
разі н е о б х і д н о с т і о п е р а т и в н о г о реагування на з н и ж е н н я п р о е к т о в а н о г о
о б с я г у п р о д а ж у п і д п р и є м с т в а з а с т о с о в у ю т ь такі т а к т и ч н і м а р к е т и н г о в і
прийоми:
термінове с к о р о ч е н н я в и р о б н и ц т в а ;
форсування рекламної діяльності;
с т и м у л ю в а н н я збуту з а д о п о м о г о ю з н и ж е н н я цін;
матеріальне з а о х о ч е н н я персоналу, з а й н я т о г о з б у т о м ;
п р и с к о р е н а перевірка я к о с т і або д е я к и х с п о ж и в ч и х в л а с т и в о с т е й
товарів з н а с т у п н и м и р е к о м е н д а ц і я м и в и р о б н и ц т в у ;
перевірка е ф е к т и в н о с т і всіх елементів м е х а н і з м у з б у т у і каналів
реалізації.
У випадку, я к щ о о б с я г и в и р о б н и ц т в а не в с т и г а ю т ь за з р о с т а н н я м по­
п и т у , м о ж л и в и м и є такі варіанти т а к т и ч н и х м а р к е т и н г о в и х з а х о д і в :
збільшення м а с ш т а б і в в и р о б н и ц т в а ;
с к о р о ч е н н я витрат на рекламу і с т и м у л ю в а н н я збуту;
п і д в и щ е н н я цін;
ч а с т к о в е згортання збуту, наприклад внаслідок с к о р о ч е н н я кіль­
кості працівників збуту.
Виявлення п р о б л е м и — це ф о р м у л ю в а н н я предмета м а р к е т и н г о в о г о до­
с л і д ж е н н я . Без ц ь о г о м о ж н а зібрати непотрібну й д о р о г у і н ф о р м а ц і ю і
скоріше ускладнити, ніж вирішити проблему. Якісне виконання цього
етапу о р і є н т у є на збір і аналіз к о н к р е т н о ї інформації, н е о б х і д н о ї для
п р и й н я т т я р і ш е н н я . Я к щ о д о с л і д н и к т о ч н о н е знає, щ о п о т р і б н о вивчи­
т и , варто п р о в е с т и попереднє о п р а ц ю в а н н я питання, в и к о р и с т о в у ю ч и
і н ф о р м а ц і й н и й аналіз.
К о л и проблеми виявлено, слід визначити і с ф о р м у л ю в а т и цілі дослі­
д ж е н н я . Цілі д о с л і д ж е н н я м о ж у т ь б у т и п о ш у к о в и м и , щ о передбачають
збір попередніх даних, я к і в и с в і т л ю ю т ь п р о б л е м у . Описові цілі передба­
ч а ю т ь о п и с п е в н и х я в и щ , наприклад визначення о б с я г і в п р о д а ж у визна­
ч е н о г о т о в а р у на к о н к р е т н о м у р и н к у . Експериментальні цілі передбача­
ють
перевірку
гіпотези
про
якийсь
причинно-наслідковий
зв'язок,
наприклад, що з н и ж е н н я ціни на товар на 1 % призведе до збільшення
о б с я г і в п р о д а ж у на х % .
Т и п о в и м и завданнями м а р к е т и н г о в и х д о с л і д ж е н ь є :
вивчення х а р а к т е р и с т и к р и н к у ;
о ц і н к а потенціалу р и н к у ;
аналіз р о з п о д і л у ч а с т о к р и н к у ;
аналіз збуту;
аналіз тенденцій ділової а к т и в н о с т і ;
вивчення товарів к о н к у р е н т і в ;
короткострокове прогнозування;
довгострокове прогнозування;
вивчення п о л і т и к и ц і н .
У
результаті
систематизації
й
узагальнення
інформації
зазвичай
о д е р ж у ю т ь таблиці, діаграми, графіки та і н ш і матеріали, я к і , на д у м к у
маркетолога,
д о п о м о ж у т ь з р о з у м і т и зміст інформації.
Однак найцін­
н і ш и м результатом м а р к е т и н г о в и х д о с л і д ж е н ь є аналітична з а п и с к а , у
я к і й на підставі в с е б і ч н о г о аналізу і с и н т е з у зібраної і н ф о р м а ц і ї подано
і н ф о р м а ц і й н и й варіант у п р а в л і н с ь к о г о р і ш е н н я . Ґ р у н т у ю ч и с ь на ма­
теріалах аналітичної з а п и с к и і з і с т а в л я ю ч и їх з н а я в н о ю в л а с н о ю інфор­
мацією
та
інтуїцією,
керівник
фірми
приймає
власне
управлінське
рішення.
На ж а л ь , багато к е р і в н и к і в звикли п р и й м а т и р і ш е н н я л и ш е на о с н о в і
власних у м о в и в о д і в . Це х и б н и й ш л я х , що рано чи пізно п о с т а в и т ь під­
п р и є м с т в о в с к р у т н е с т а н о в и щ е . Але я к щ о к е р і в н и к має і н ф о р м а ц і ю ,
о т р и м а н у в результаті м а р к е т и н г о в и х д о с л і д ж е н ь , то він, по-перше, змо­
же підтвердити або с п р о с т у в а т и свої в и с н о в к и , а по-друге, п р и й н я т и
обґрунтоване рішення.
Результати м а р к е т и н г о в о г о д о с л і д ж е н н я м а ю т ь б у т и подані у вигляді
звіту. Звіт в к л ю ч а є к о р о т к е р е з ю м е , щ о м і с т и т ь п о с т а н о в к у завдання,
о п и с м е т о д и к и і результатів д о с л і д ж е н н я , в и с н о в к и і р е к о м е н д а ц і ї . Ста­
т и с т и ч н і матеріали, детальні р о з ' я с н е н н я м е т о д и к и м а ю т ь б у т и винесені
в додатки.
І с н у є ч о т и р и о с н о в н і методи з б о р у і н ф о р м а ц і ї : о п и т у в а н н я , спостережен­
ня, е к с п е р и м е н т та і м і т а ц і я .
Опитування — це з ' я с у в а н н я п о з и ц і й респондентів щ о д о я к о г о с ь пи­
тання. Опитування — н а й п о ш и р е н і ш и й метод д о с л і д ж е н н я , що дає змо­
гу о д е р ж а т и і н ф о р м а ц і ю з д у ж е ш и р о к о г о кола питань. Т е х н і к а опиту­
вання м і с т и т ь у с о б і вимірювальні і н с т р у м е н т и і м е т о д и з б о р у і н ф о р м а ц і ї .
М е т о д а м и з б о р у інформації під час о п и т у в а н н я є: а н к е т и , персональні
і н т е р в ' ю , і н т е р в ' ю п о телефону.
Найчастіше як вимірювальний інструмент використовують анкети.
У ш и р о к о м у р о з у м і н н і анкета — це ряд питань, на я к і о п и т у в а н и й має
дати відповіді. А н к е т а — і н с т р у м е н т д у ж е г н у ч к и й , питання м о ж н а ста­
вити б е з л і ч ч ю різних с п о с о б і в . А н к е т а п о т р е б у є ретельної р о з р о б к и ,
в и п р о б у в а н н я й у с у н е н н я в и я в л е н и х недоліків до п о ч а т к у її ш и р о к о г о
в и к о р и с т а н н я . У недбало підготовленій анкеті завжди м о ж н а знайти ці­
лий ряд м е т о д и ч н и х п о м и л о к . Т и п о в і п о м и л к и — п о с т а н о в к а запитань,
на я к і н е м о ж л и в о відповісти або на я к і не з а х о ч у т ь відповідати, а т а к о ж
питання, що не в и м а г а ю т ь відповіді. К о ж н е запитання п о т р і б н о переві­
рити з п о г л я д у в н е с к у , я к и й в о н о р о б и т ь для д о с я г н е н н я результатів
д о с л і д ж е н н я . У х о д і розроблення анкети д о с л і д н и к ретельно відбирає
питання, я к і н е о б х і д н о п о с т а в и т и , вибирає ф о р м у ц и х запитань, їх фор­
мулювання і послідовність.
Ф о р м а запитання м о ж е вплинути на відповідь. Д о с л і д н и к и виділя­
ю т ь два т и п и запитань: закриті і в і д к р и т і . Закрите запитання м і с т и т ь у с і
м о ж л и в і варіанти відповідей, і о п и т у в а н и й п р о с т о в и б и р а є о д и н із н и х .
Відкрите запитання дає о п и т у в а н о м у м о ж л и в і с т ь відповідати на н ь о г о
с в о ї м и с л о в а м и . В і д к р и т і запитання ч а с т о д а ю т ь б і л ь ш е і н ф о р м а ц і ї , ос­
к і л ь к и опитувані м о ж у т ь с ф о р м у л ю в а т и відповідь на власний р о з с у д .
О с о б л и в о д о р е ч н и м и відкриті запитання є на п о ш у к о в о м у етапі дослі­
дження, коли необхідно встановити, що люди думають. З іншого боку,
відповіді на закриті запитання легше інтерпретувати: зводити в таблиці,
піддавати с т а т и с т и ч н о м у аналізу.
Ф о р м у в а н н я запитань т а к о ж вимагає о б е р е ж н о с т і . Д о с л і д н и к має ко­
р и с т у в а т и с я п р о с т и м и , недвозначними с л о в а м и , що не в п л и в а ю т ь на від­
повідь.
Велике значення має т а к о ж п о с л і д о в н і с т ь запитань. П е р ш е з н и х
має, по м о ж л и в о с т і , розбудити в о п и т у в а н и х інтерес. В а ж к і або о с о б и с т і
запитання к р а щ е ставити наприкінці, щ о б опитувані не встигли замкну­
т и с я в с о б і . Запитання варто ставити в логічній п о с л і д о в н о с т і .
Персональне інтерв'ю
— універсальний м е т о д проведення опиту­
вання. М о ж н а поставити багато запитань, д о п о в н и т и результати бесіди
с в о ї м и с п о с т е р е ж е н н я м и . Це н а й д о р о ж ч и й із ч о т и р ь о х видів опитуван­
ня. Він вимагає р е т е л ь н і ш о г о планування і к о н т р о л ю .
Р о з р і з н я ю т ь два види і н т е р в ' ю : індивідуальні і г р у п о в і . Індивідуаль­
ні передбачають відвідування л ю д е й удома, за м і с ц е м р о б о т и або на вули­
ці. І н т е р в ' ю е р має д о м о г т и с я с п і в р о б і т н и ц т в а , адже бесіда м о ж е тривати
від к і л ь к о х х в и л и н до к і л ь к о х г о д и н . Інколи як к о м п е н с а ц і ю за витраче­
ний час о п и т у в а н и м в р у ч а ю т ь г р о ш о в і с у м и або невеликі п о д а р у н к и .
Для проведення г р у п о в о г о і н т е р в ' ю для бесіди зі спеціально підготов­
леним м а р к е т о л о г о м п р о товар, п о с л у г у , о р г а н і з а ц і ю або п р о б л е м у за­
п р о ш у ю т ь не більш н і ж десять о с і б . Бесіда триває кілька г о д и н . Ведучий
повинен мати в и с о к у к в а л і ф і к а ц і ю , бути о б ' є к т и в н и м , обізнаним у тій
сфері д і я л ь н о с т і , п р о я к у піде мова, р о з у м і т и с п е ц и ф і к у д и н а м і к и групо­
в о г о і с п о ж и в ч о г о п о в о д ж е н н я . І н а к ш е результати бесіди м о ж у т ь не тіль­
ки в и я в и т и с я м а р н и м и , а й увести в о м а н у .
Бесіда зазвичай п р о х о д и т ь у п р и є м н і й о б с т а н о в ц і . Для т о г о щ о б здо­
б у т и щ е б і л ь ш у п р и х и л ь н і с т ь с п і в р о з м о в н и к і в , п о д а ю т ь каву, прохолод­
ні напої. Ведучий п о ч и н а є бесіду із загальних питань, з а о х о ч у є вільний і
н е в и м у ш е н и й о б м і н д у м к а м и м і ж у ч а с н и к а м и і н т е р в ' ю в р о з р а х у н к у на
те, що динаміка поведінки групи загалом д о п о м о ж е в и я в и т и їхні справж­
ні п о ч у т т я і д у м к и . Висловлення з а п и с у ю т ь за д о п о м о г о ю відеокамери
або м а г н і т о ф о н а , п о т і м в и в ч а ю т ь , н а м а г а ю ч и с ь р о з і б р а т и с я , як спожива­
чі п р и й м а ю т ь р і ш е н н я п р о п о к у п к у . Групове і н т е р в ' ю — один з о с н о в н и х
д о с л і д н и ц ь к и х методів маркетингу, що дає з м о г у г л и б ш е з р о з у м і т и дум­
ки і п о ч у т т я с п о ж и в а ч і в .
Інтерв'ю по
телефону
—
н а й к р а щ и й метод ш в и д к о г о з б о р у інфор­
мації. У х о д і й о г о і н т е р в ' ю е р має м о ж л и в і с т ь р о з ' я с н и т и незрозумілі для
о п и т у в а н о г о п и т а н н я . Два о с н о в н і недоліки і н т е р в ' ю по телефону: опита­
ти м о ж н а тільки т и х , у к о г о є телефон, і бесіда має б у т и к о р о т к о ю та не
мати о с о б и с т і с н о г о х а р а к т е р у . Я к щ о респондент о б і й м а є в и с о к у посаду,
то з ним ч а с т о буває в а ж к о в с т а н о в и т и телефонний з в ' я з о к .
Запитальники, щ о відправляються п о ш т о ю , м о ж у т ь б у т и з а с о б о м
вступу в контакт з особами,
я к і або не п о г о д я т ь с я на персональне
і н т е р в ' ю , або на відповідях я к и х м о ж е позначитися вплив і н т е р в ' ю е р а .
П о ш т о в а анкета вимагає п р о с т и х , ч і т к и х питань. її п е р е в а г о ю є найбіль­
ш и й ступінь деталізації п р о б л е м . Н е д о л і к и — непрезентативність і неви­
с о к и й в і д с о т о к повернення т а к и х анкет.
Спостереження
—
це метод д о с л і д ж е н н я ,
за я к о г о д о с л і д н и к
веде
безпосереднє с п о с т е р е ж е н н я за д о с л і д ж у в а н и м и о б ' є к т а м и , не вступаю­
чи з н и м и в к о н т а к т і не впливаючи на н и х . С п о с т е р е ж е н н я п р о в о д и т ь с я
відповідно до заздалегідь с ф о р м у л ь о в а н и х правил.
Під час с п о с т е р е ж е н н я о б ' є к т и д о с л і д ж е н н я не з н а ю т ь , що за н и м и
с п о с т е р і г а ю т ь , і п о в о д я т ь с я п р и р о д н о , що п і д в и щ у є вірогідність отрима­
н и х результатів. Крім т о г о , і с н у є м о ж л и в і с т ь врахувати н а в к о л и ш н ю си­
т у а ц і ю . Недоліки ц ь о г о методу — с у б ' є к т и в н і с т ь і складність д о с я г н е н н я
репрезентативності в и б і р к и .
Імітація — це заснований на застосуванні ЕОМ метод, що дає мож­
ливість вивчати вплив різних м а р к е т и н г о в и х ч и н н и к і в на д о с л і д ж у в а н у
величину за д о п о м о г о ю математичних моделей, а не в реальних у м о в а х .
С п о ч а т к у будується модель к о н т р о л ь о в а н и х і н е к о н т р о л ь о в а н и х чин­
н и к і в , з я к и м и с т и к а є т ь с я фірма. П о т і м різні поєднання ч и н н и к і в закла­
д а ю т ь с я в к о м п ' ю т е р , щ о б визначити ї х н і й вплив на загальну с т р а т е г і ю
м а р к е т и н г у . Імітація м о ж е враховувати безліч в з а є м о з а л е ж н и х чинни­
к і в . Однак вона складна, в а ж к а в застосуванні і з н а ч н о ю м і р о ю з а л е ж и т ь
від закладених в о с н о в у моделі п р и п у щ е н ь .
І с н у є безліч різних видів м а р к е т и н г о в о ї інформації, в и к о р и с т о в у в а н и х
м а р к е т о л о г а м и . О с н о в н и м и з н и х є: ф а к т и , о ц і н к и , п р о г н о з и , узагаль­
нені з в ' я з к и , ч у т к и .
Факт — подія або у м о в а , що с п о с т е р і г а є т ь с я п р я м о ( н а й п р о с т і ш и й
вид м а р к е т и н г о в о ї і н ф о р м а ц і ї ) .
Оцінки в і д р і з н я ю т ь с я від фактів т и м , щ о б а з у ю т ь с я с к о р і ш е на умо­
виводах і (або) с т а т и с т и ч н и х п р и й о м а х , н і ж на п р я м о м у с п о с т е р е ж е н н і і
п і д р а х у н к у . Така о ц і н к а м о ж е відрізнятися від факту.
Прогнози, на відміну від о ц і н о к , п о в ' я з а н і з м а й б у т н і м . Ч а с т к о в о
вони ґ р у н т у ю т ь с я на е к с т р а п о л я ц і ї тенденцій, ч а с т к о в о на аналогії і час­
т к о в о — на з д о р о в о м у глузді.
Узагальнені зв'язки ч а с т о в и к о р и с т о в у ю т ь на п р а к т и ц і я к о с н о в у
для о ц і н ю в а н н я і п р о г н о з у . Наприклад, їх у с т а н о в л ю ю т ь м і ж о б с я г а м и
п р о д а ж у і т а к и м и ч и н н и к а м и , як національний д о х і д , довіра с п о ж и в а ч а ,
план витрат к о р п о р а т и в н о г о капіталу і т. д.
Чутка відрізняється від факту тільки т и м , що д ж е р е л о інформації
м е н ш надійне. Однак ч у т к а м о ж е бути є д и н и м д о с т у п н и м д ж е р е л о м ок­
р е м и х видів інформації, наприклад планів к о н к у р е н т і в . О т ж е , ч у т к а м
належить визначене м і с ц е в маркетинговій інформаційній с и с т е м і будьякої компанії.
Найважливішими джерелами маркетингової інформації є:
джерела всередині к о м п а н і ї : спеціалізовані групи с п і в р о б і т н и к і в ,
періодичні звіти, різноманітні інформаційні з в ' я з к и ;
офіційні джерела: звіти у р я д о в и х агентств, звіти т о р г о в е л ь н и х
асоціацій, звіти п р о наукові д о с л і д ж е н н я та і н . ;
конкуруючі товари: р о з б и р а н н я і д о с л і д ж е н н я в и р о б і в конкурен­
тів, а т а к о ж інформація п р о в и р о б и , наявні в к о м п а н і я х ;
конференції і семінари м о ж у т ь б у т и безцінним д ж е р е л о м інфор­
мації з н о в і т н і х т е х н о л о г і й . Вони т а к о ж д а ю т ь м о ж л и в і с т ь обгово­
рення проблем з е к с п е р т а м и ;
консультанти — учені з н а у к о в о - д о с л і д н и х і н с т и т у т і в і фахівці з
і н ш и х організацій;
клієнти і користувачі м о ж у т ь я к р о б и т и внесок у р и н к о в і дослі­
д ж е н н я , так і висловлювати с в о ю д у м к у про вироби або технології;
сторінки Інтернету д а ю т ь з м о г у за д о п о м о г о ю п о т у ж н и х пошу­
к о в и х с и с т е м зібрати величезну к і л ь к і с т ь т е х н і ч н и х даних, патен­
тів та і н ш о ї інформації;
патентна література с т а н о в и т ь о с о б л и в у ц і н н і с т ь д л я ведення
р о з р о б о к у к о н к р е т н и х т е х н і ч н и х галузях. Вона т а к о ж є і с т о т н о ю
і н е о б х і д н о ю у м о в о ю під час розгляду питання п р о патентування;
законодавчо-правові
і
нормативні
акти:
закони,
положення,
і н с т р у к ц і ї , стандарти;
технічна література, що м і с т и т ь н а у к о в і п у б л і к а ц і ї ф а х і в ц і в і
матеріали к о н ф е р е н ц і й з відповідних тем, є і с т о т н и м д ж е р е л о м ін­
формації;
виробнича література м і с т и т ь матеріали з к о н к р е т н о ї галузі, щ о
публікуються виробничими асоціаціями та іншими джерелами.
У ній зазвичай представлені я к і с н і дані п р о останні тенденції та
розробки;
спеціалізовані виставки надають ч у д о в у м о ж л и в і с т ь д л я з б о р у
інформації п р о вироби к о н к у р е н т і в . В о н и к о р и с н і т а к о ж для вста­
новлення к о н т а к т і в із п о т е н ц і й н и м и партнерами;
торговельні ярмарки — безцінні для р и н к о в и х д о с л і д ж е н ь і збо­
ру т е х н і ч н о ї інформації. На н и х зазвичай м о ж н а в с т а н о в и т и гарні
к о н т а к т и й о д е р ж а т и цікаву і н ф о р м а ц і ю п р о новітні п р о д у к т и ;
звіти про дослідження ринку с к л а д а ю т ь с я багатьма організація­
ми і часто надаються к о р и с т у в а ч а м за плату. На жаль, не завжди
і с н у є ч і т к и й в з а є м о з в ' я з о к м і ж ц і н о ю т а я к і с т ю звіту.
Звіти про д о с л і д ж е н н я р и н к у ч а с т о з ' я в л я ю т ь с я в п р о ф е с і й н и х жур­
налах,
виданнях
професійних
і торговельних
асоціацій,
публікаціях
п р о ф е с і й н и х органів і т. д. Значна частина ц и х джерел к о ш т у є н е д о р о г о ,
т о м у о с н о в н і зусилля в и т р а ч а ю т ь с я н а те, щ о б п р о с т о знайти ї х . Д е я к і
звіти п р о д о с л і д ж е н н я р и н к у є в б і б л і о т е к а х , а більш д о р о г і звіти м о ж н а
знайти в організаціях, що д о с л і д ж у ю т ь р и н о к , або в ї х н і х агентів.
Електронні засоби. Інтернет є н е в и ч е р п н и м д ж е р е л о м б у д ь - я к о ї ін­
ф о р м а ц і ї . Однак вартість е л е к т р о н н и х п о с л у г м о ж е б у т и в и с о к о ю . Т о м у
варто у в а ж н о в и в ч и т и ї х н ю вартість перед проведенням д о с л і д ж е н н я . Ц е
важливо, т о м у що ч а с т о та сама і н ф о р м а ц і я д о с т у п н а в і н ш и х д ж е р е л а х
за н и ж ч и м и цінами. Варто вивчити веб-сторінки п о т е н ц і й н и х к л і є н т і в і
к о н к у р е н т і в , т о м у що на н и х м о ж е р о з м і щ у в а т и с я цінна і в о д н о ч а с без­
коштовна інформація.
ЗАПИТАННЯ
ДЛЯ
САМОКОНТРОЛЮ
1. У чому полягає роль маркетингового дослідження?
2. Назвіть основні завдання маркетингу.
3. Дайте характеристику основним методам маркетингового дослідження.
4. З якою метою проводиться дослідження ринку?
5. У чому полягає виявлення проблеми маркетингового дослідження?
6. Назвіть основні джерела маркетингової інформації.
ПРАКТИЧНА
РОБОТА
Маркетингове дослідження ринку
Обладнання
та
матеріали:
п р о е к т , проектно-технологічна д о к у м е н т а ц і я , результати економіч­
н о г о о ц і н ю в а н н я п р о е к т у , місцева періодика, к о м п ' ю т е р , д о с т у п д о
м е р е ж і Інтернет.
Послідовність
виконання
роботи:
1. Дослідіть р и н о к (призначення, функціональні м о ж л и в о с т і та сфе­
ра в и к о р и с т а н н я товару ( о б ' є к т а п р о е к т у в а н н я ) , й о г о о с н о в н і характе­
р и с т и к и , товари, що к о н к у р у ю т ь з д о с л і д ж у в а н и м т о в а р о м , їх порів­
няльна х а р а к т е р и с т и к а ) .
2. Визначте м і с т к і с т ь р и н к у ( р и н о к реалізації товару, к і л ь к і с т ь по­
т е н ц і й н и х п о к у п ц і в товару, їх реальна купівельна с п р о м о ж н і с т ь ) .
3. Визначте с п о ж и в а ч і в товару (проведення сегментації р и н к у за об­
раними параметрами, визначення ц і л ь о в о г о р и н к у для товару і базового
підприємства).
4. Р о з р о б і т ь м а р к е т и н г о в у стратегію (аналіз м о ж л и в и х альтернатив
р о з в и т к у товару р и н к і в ,
вибір
найбільш
сприятливої маркетингової
стратегії).
5. С ф о р м у й т е канали збуту ( о п и с м о ж л и в о с т е й с и с т е м и збуту товару,
ш л я х і в збуту, о б ґ р у н т у в а н н я в и б о р у ) .
6. Р о з р о б і т ь рекламну п р о г р а м у (розроблення рекламних звернень,
вибір та о б ґ р у н т у в а н н я засобів реклами, розроблення б ю д ж е т у рекла­
ми).
7. Підбийте п і д с у м к и .
ДОДАТОК
Зразок п р о е к т у
Міністерство освіти і науки України
ПРОЕКТ
на виготовлення декоративної вази
учня 10-А класу
загальноосвітньої школи І—III ст.
Тищенка Івана Івановича
І.
Актуальність
проекту
Актуальність проекту
Н и н і в у с ь о м у світі стало надзвичайно м о д н о п р и к р а ш а т и свій бу­
д и н о к , к і м н а т у чи офіс р і з н о м а н і т н и м и д е к о р а т и в н и м и чи стилі­
зованими речами, в и г о т о в л е н и м и власноруч. Т а к и й н а п р я м о к у
перетворювальній діяльності л ю д и н и називають хендмейд (Hand
Made - « р у ч н а р о б о т а » ) .
Для к о г о с ь ручна р о б о т а - це с а м о в и р а ж е н н я , для і н ш и х п р о с т о
в і д п о ч и н о к , а для третіх - с т и л ь ж и т т я .
Актуальність проекту
Я завжди прагнув сказати п р о себе не л и ш е через м о в у , а й через
малювання, х у д о ж н є оздоблення у л ю б л е н и х речей.
Мене зацікавила п р о п о з и ц і я учителя в и г о т о в и т и річ, я к а мені по­
д о б а є т ь с я , і я відразу з у п и н и в с я на дизайні.
Дизайн у л ю б л е н и х речей - це м о я індивідуальність і водночас мій
с п о с і б спілкування з д р у з я м и .
Які речі є найбільш
привабливими
для мене f
Під час р о б о т и над п р о е к т о м я з н а й ш о в багато ц і к а в и х речей, що
виготовлені для е с т е т и ч н о г о оздоблення ж и т т є в о г о п р о с т о р у .
Знайдені зразки в и р о б і в я класифікував на кілька груп за т а к и м и
ознаками:
Дизайн для о ф і с у
Дизайн для д о м у :
Оздоблені вази, д е к о р у в а н н я п л я ш о к , к у м а н ц і в т о щ о
Д е к о р у в а н н я р і з н и х речей.
II.
Дослідження
Докладно д о с л і д и в ш и т е х н о л о г і ї оздоблення с к л я н и х виробів та ви­
готовлення і н ш и х виробів з в т о р и н н и х матеріалів, я визначив за­
вдання для с в о г о п р о е к т у : виготовлення д е к о р а т и в н о ї вази для с в о є ї
кімнати.
В и з н а ч и в ш и завдання та в и м о г и до в и р о б у , я діяв за т а к и м п л а н о м :
Здійснив аналіз зібраної і н ф о р м а ц і ї .
Обрав зразки в и р о б у для виготовлення ( д е к о р у в а н н я ) .
На о с н о в і р о з г л я н у т о ї інформації визначив т е х н о л о г і ю декору­
вання.
Здійснив д о б і р матеріалів та і н с т р у м е н т у .
К о л ь о р о в е р і ш е н н я м о є ї вази здійснив відповідно д о к о л ь о р і в м о є ї
кімнати.
Розробив технологію оздоблення.
III.
Продукт
В А Р І А Н Т И ОЗДОБЛЕННЯ В И Р О Б У ( В А З И )
Технологічна карта на виготовлення декоративної вази
ЕТАПИ ВИГОТОВЛЕННЯ ВАЗИ
Висновки
У х о д і р о б о т и над п р о е к т о м було о д е р ж а н о такі результати:
1. В и г о т о в л е н о (декоруванням та і н ш и м и с п о с о б а м и о б р о б к и ) вазу.
2. Я дізнався про різні т е х н і к и оздоблення с к л я н и х п о в е р х о н ь і серед
них:
Деку п а ж .
Мозаїка.
Флористика.
Плетіння (або обплітання с к л я н о г о п о с у д у ) .
П е ч в о р к (клаптикова т е х н і к а ) .
Б ю д ж е т п р о е к т у — це планова форма р о з р а х у н к у в и к о р и с т а н н я гро­
ш о в и х р е с у р с і в під час реалізації п р о е к т у .
Матеріал
Шкіра
Фарба акрилова х у д о ж н я
Клей « М о м е н т »
Тасьма
С к л я н и й посуд
Пластикова пляшка
Бісер
Дріт мідний (D 0,1)
Всього:
Витрати
Вартість витрат,
матеріалів
грн.
Навчальне
видання
Олександр Михайлович КОБЕРНИК
Андрій Іванович ТЕРЕЩУК
Ольга Генадіївна ГЕРВАС
Олег Борисович АВРАМЕНКО
Сергій Миколайович ЯЩУК
Віталій Васильович БЕРБЕЦ
ТЕХНОЛОГІЇ
1 0 клас
Підручник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Видано за рахунок державних коштів.
Продаж заборонено
Відповідальна за випуск С. В. Хрустальова
Відповідальна за комп'ютерну верстку Л. Ф. Усаненко
Формат 70x90/16. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк арк. 11,7. Обл.-вид. арк. 10,88.
Наклад 20 000 прим. Зам. 19608-10
Видавництво «Літера ЛТД».
03680, Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508.
Телефон для довідок 456-40-21.
Свідоцтво про реєстрацію № 923 від 22.05.2002 р.
Надруковано у друкарні ПП «Тріада+»
Харків.вул. КиргизькаДЭ. Тел. 757-98-16,703-12-21:
Автор
vluzunov
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
3 653
Размер файла
9 688 Кб
Теги
кобернік, технология, підручник, класс
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа