close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

MET0DICHKA oformlennya diplomnikh

код для вставкиСкачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.І. МЕЧНИКОВА
Історичний факультет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ВИПУСКНИКАМ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ
(бакалаврів, спеціалістів, магістрів)
Одеса - 2004
Історична освіта не стоїть на місці. Життя вносить свої корективи - в університетах з середини 90-х років ХХ ст. запроваджено триступеневу систему підготовки: бакалавр - спеціаліст - магістр. Оскільки нині студенти виконують наукову роботу підсумкового характеру на четвертому (п'ятому - для заочного відділення) курсі (кваліфікаційна робота), а також на п'ятому (шостому - для заочного відділення) курсі - дипломні роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" або магістерські роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", то у подальшому використовуватимемо для них спільний термін "дипломна робота".
Дипломна робота є важливою ланкою заключного етапу в університетській освіті студента-історика і має на меті перевірку рівня фахової підготовки випускника. Неабияке місце у процесі виконання цієї роботи посідає питання оформлення дипломної роботи.
"Методичний посібник випускникам історичного факультету для написання дипломних робіт" (З.В. Першина, В.П. Ващенко, В.М. Хмарський, О.В. Фесик) 1999 року в цілому задовольняє потреби випускників щодо методики роботи студента-історика над дипломною роботою - рекомендуємо звертатись і до нього під час підготовки дипломної роботи. Проте найбільше запитань практика поставила до оформлення дипломних робіт і деяких елементів їх підготовки до захисту у державних екзаменаційних комісіях. Тому дане методичне видання присвячене саме цим аспектам завершального процесу підготовки дипломних робіт.
Випускні твори бакалаврів, спеціалістів та магістрів подаються до захисту у вигляді друкованого тексту, оформленого з використанням комп'ютерної техніки та з урахуванням положень "Закону про мови". Загальний обсяг тексту роботи (без додатків та списку літератури) складає 50-60 сторінок для бакалаврів, 70-90 сторінок для спеціалістів та магістрів (кегль 14 Times New Roman звичайний; міжрядковий інтервал 1,5; відступи на сторінці зверху та знизу по 2,5 см, ліворуч - 3 см, праворуч - 1 см). Абзац зрівняний по ширині. Відступ першого рядка кожного абзацу 1,27 см. Порядковий номер сторінки розміщується у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. На титульній сторінці та на сторінці змісту номер не ставиться, але вона враховується в загальній нумерації. Робота має бути переплетена, зброшурована або розміщена у цупкій папці, яка забезпечить вільне перегортання сторінок за умов їх об'єднання.
Першими сторінками підготовленої до захисту дипломної роботи є титульна сторінка та зміст. Незважаючи на очевидну простоту їх виконання, саме там зустрічається чимало помилок в оформленні. Треба пам'ятати, що перші дві сторінки - своєрідне обличчя дипломної роботи, вони задають алгоритм для наукового керівника чи рецензента у прочитанні всієї праці. Отже, недбалість та неохайність автора на перших сторінках здатна закласти у читача відповідне ставлення для всього твору.
Титульна сторінка. Містить послідовно розташовані, по вертикалі, такі елементи: 1. Назва міністерства, якому підпорядкований університет. Слід звернути увагу на те, що ця назва протягом останніх років змінювалася і тепер це відомство має назву "Міністерство освіти і науки України".
2. Назва університету - Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова. 3. Назва факультету: "Історичний факультет".
4. Назва кафедри (через певну відстань - 3 інтервали після перших трьох елементів).
5. Прізвище, ініціали автора роботи (через певну відстань від попереднього елементу).
6. Вказівка на освітньо-кваліфікаційний рівень роботи (кваліфікаційна, дипломна, магістерська) (через певну відстань від попереднього елементу).
7. Назву роботи треба подавати великими жирними літерами.
8. Науковий керівник (праворуч, нижче). Спочатку вказується науковий ступінь (доктор або кандидат історичних наук) та звання (професор або доцент). Потім - прізвище й ініціали. 9. Внизу по центру вказують місто та рік захисту роботи.
Зразок оформлення титульної сторінки див. у Додатку 1.
Зміст. Сторінка змісту роботи розміщується після титульної. Зміст оформлюється у вигляді таблиці, де наводяться назви всіх структурних підрозділів роботи та вказується номер сторінки, на якій вони починаються:
Вступ.............................................................................................. 3
Розділ 1. Назва розділу .....................................................................ХХ
Розділ 2. Назва розділу......................................................................ХХ
2.1. Назва підрозділу................................................................ХХ
2.2. Назва підрозділу................................................................ХХ
Розділ 3. Назва розділу.....................................................................ХХ
3.1. Назва підрозділу...............................................................ХХ
3.1.1. Назва структурної частини підрозділу.................................ХХ
3.1.2. Назва структурної частини підрозділу.................................ХХ
3.2. Назва підрозділу...............................................................ХХ
Висновки.......................................................................................ХХ
Список використаних джерел та літератури...........................................ХХ
Додатки.........................................................................................ХХ
Структура роботи. Робота складається зі Вступу, Розділів (у разі необхідності - і з підрозділів), Висновків, Списку використаних джерел та літератури, Додатків (у разі необхідності). Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Назва структурної частини наводиться посередині сторінки великими літерами (14 кегль Times New Roman жирний, CapsLock):
В С Т У П
Текст вступу починається з абзацу після пропущеного рядка.
Вступ. Має містити аналіз актуальності теми дослідження, формулювання мети і завдань дослідження, визначення того, що є об'єктом і предметом дослідження, встановлення хронологічних і територіальних рамок дослідження, аргументацію структури роботи. Для магістрів необхідним є висвітлення особистого внеску автора в розробку даної проблематики та апробації результатів наукового дослідження в публікаціях автора та у вигляді виступів на наукових конференціях. Аналіз джерельної бази роботи, історії дослідження проблеми та дослідницької методики може бути як структурною частиною вступу, так і предметом окремого розділу роботи. Загальна кількість використаних джерел та літератури наводиться у Вступі.
Основна частина роботи. Кожен розділ починається з наведення номеру розділу та його назви:
Розділ 1
НАЗВА РОЗДІЛУ
Текст розділу розпочинається з абзацу після пропущеного рядка.
В разі необхідності розділи розбиваються на підрозділи. Вони нумеруються та мають свою назву. Номер підрозділу складається з двох цифр: з номера розділу та порядкового номера власне підрозділу. Новий підрозділ починається з абзацу після вільного рядка. Номер та назва підрозділу друкується шрифтом 14 кегль Times New Roman жирний маленькими буквами. Текст підрозділу друкується відразу за його назвою:
1.1. Назва підрозділу. Текст підрозділу.
Текст розділу не може починатися з назви підрозділів: їм має передувати коротенький вступ, де формулюється предмет дослідження у підрозділі та аргументується обрана структура підрозділу.
Підрозділи в разі необхідності поділяються на більш дрібні структурні одиниці. Вони нумеруються, їх номер складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера самої структурної одиниці. Її назва наводиться з абзацу без пропуску рядку і друкується курсивом. 1.1.1. Назва структурної одиниці підрозділу. Текст структурної одиниці. Текст підрозділу не може починатися з назви більш дрібної структурної одиниці. Кожен розділ (а для спеціалістів і магістрів в разі необхідності - й підрозділи) мають закінчуватися висновками, які логічно підсумовують розгляд матеріалу в кожному розділі та в цілому узгоджуються з перспективною метою роботи. Посилання. Розміщуються в Переліку посилань, який міститься наприкінці кожного розділу. Від тексту розділу він відокремлюється вільним рядком, не має назви і друкується через 1 інтервал шрифтом Times New Roman звичайний, кегль 14. Перелік посилань складається за порядком згадування посилань у тексті розділу. При цьому в тексті в кінці речення наводиться лише номер посилання у вигляді верхнього індексу:
Текст речення в розділі1. Текст наступного речення. У Переліку посилань посилання мають мати такий вигляд:
1 Прізвище І.П. Назва монографії. - Одеса, 2001. - С. 15. (Звертаємо увагу, що вказівка на видавництво тут опускається).
2 Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. - Одеса, 2004. - С. 511. (Звертаємо увагу, що крапка перед косими рисками не ставиться).
3 Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. - 2003. - № 1. - С. 122-123.
В разі повторного посилання на ту саму роботу, коли посилання йдуть поспіль:
4 Там само. - С. 128.
Якщо здійснюється посилання на одну й ту саму сторінку одної праці поспіль:
5 Там само.
В разі повторного посилання на будь-яку роботу:
6 Прізвище І.П. Вказ. пр. - С. 125.
За наявності у Переліку посилань кількох праць одного автора необхідно наводити назву праці щоразу, коли посилання не йдуть поспіль, опускаючи при цьому елементи бібліографічного описання з вказівкою міста та року видання:
7 Прізвище І.П. Назва монографії. - С. 125.
Якщо доцільним є посилання відразу на декілька робіт різних авторів або одного автора, в переліку посилань вони подаються або в алфавітному, або хронологічному порядку, який вважає доцільним автор роботи і відокремлюються крапкою з комою. Зразок оформлення посилань у Переліку посилань див. у Додатку 2.
Висновки. Заключна частина роботи має бути спрямована на висвітлення основних результатів, отриманих в ході роботи над темою. Основним завданням даного розділу є розв'язання основних завдань дослідження, які були сформульовані у вступі. Для цього слід підсумувати основні висновки, зроблені наприкінці кожного розділу роботи, та розглянути їх у світлі загальної мети дослідження. Оскільки саме тут в акумульованому вигляді висвітлюються основні здобутки автора дипломного твору в галузі обраного напрямку дослідження, у висновковій частині роботи слід уникати історіографічних нарисів та полеміки з іншими авторами. Для магістрів доцільним вважається окреслення особистого внеску автора в розробку проблеми та наукової новизни отриманих висновків.
Список використаних джерел та літератури. Наводиться в кінці роботи і не входить до загальної кількості обсягу дипломної роботи. Накопичені під час написання дипломної роботи бібліографічні описи усіх вивчених джерел і літератури слід ретельно систематизувати й розташувати у певній послідовності за відповідними розділами. Вивчені джерела у "Списку" поділяють, як правило, на опубліковані джерела та архівні матеріали. Опубліковані джерела можуть бути розподілені на: документи і матеріали, наративні (оповідні) джерела (мемуари, щоденники, листування і т. ін.); пресу тощо. Послідовність розміщення цих груп джерел між собою у "Списку", залежить від характеру обраної теми та їх значення для її висвітлення. Використану у дипломній роботі літературу розташовують після джерел і, як правило, не підрозділяють на окремі структурні елементи. Опис кожної роботи починається з нового рядка з абзацу. Кожна частина "Списку" побудована за алфавітом і не нумерується. У "Списку" подають повні бібліографічні дані про документ, які містять інформацію про автора, назву роботи, місце видання, назву видавництва, рік видання та повну кількість сторінок:
Прізвище І.П. Назва монографії. - К.: Вища школа, 1999. - 144 с.
Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. - 1999. - № 3. - С.5-10.
Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. - Одеса: Астропринт. - 1999. - С.5-25.
Треба розпочинати список з літератури кириличного алфавіту, а потім - література іншими алфавітами.
Додатки до дипломної роботи розміщують у кінці праці після висновків. Це можуть бути ілюстрації, карти, графіки, окремі рідкісні й найбільш важливі документи, що раніше не залучалися науковцями тощо. Нумерація сторінок у Додатках подається окремо, а якщо обсяг додатків завеликий, то їх переплітають окремою текою. Як правило, додатки не входять в загальний обсяг роботи. Якщо додатки є результатом наукової творчості автора дипломної роботи, визначають наукову новизну даного твору та особистий внесок автора в розробку даної проблеми, то вони входять до загального обсягу роботи. У випадку, якщо ілюстративний та статистичний матеріал, наведений у додатках, запозичений з інших наукових джерел, додатки мають супроводжуватися переліком посилань. За наявності додатків різного роду (таблиць, рисунків, карт тощо) вони групуються таким чином, щоб найповніше ілюструвати проблему, що розглядається. В такому випадку доцільним є створення переліку додатків із зазначенням сторінок, на яких вони розміщуються. Тоді додатки нумеруються у порядку їх розміщення.
Додатки мають бути узгоджені з основним текстом роботи та зі списком джерел й літератури.
Підготовка дипломної роботи до захисту у Державній екзаменаційній комісії. Закінчену і оформлену згідно з правилами дипломну роботу передають на кафедру не пізніше ніж за місяць до дня захисту роботи, де її обговорюють на засіданні кафедри. Заслухавши повідомлення дипломника і керівника, кафедра приймає рішення про допуск (чи недопуск) дипломної роботи до захисту у Державній екзаменаційній комісії і передає її до деканату. Після цього декан направляє роботу на рецензування.
Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. Студент має уміло розрахувати час своєї доповіді так, щоб продемонструвати обізнаність у всіх елементах презентації своєї праці, що від нього вимагають. Дипломникові у вступному слові протягом 5-7 хвилин потрібно сформулювати мету та завдання дипломної роботи; дати оцінку рівня вивчення проблеми в історіографії; охарактеризувати опановані джерела; навести висновки, до яких він дійшов внаслідок свого дослідження.
Дипломникові необхідно підготуватися до відповіді на запитання як членів Державної екзаменаційної комісії, так і інших присутніх під час захисту, як щодо змісту своєї роботи, так і щодо основних проблем історичної науки. Після виступу керівника, рецензента (пам'ятки керівникові та рецензентові див. у Додатках 4 та 5) і всіх бажаючих взяти участь у обговоренні роботи, дипломник у заключному слові висловлює своє ставлення до зауважень стосовно його роботи, обґрунтовує і захищає положення і висновки, які містяться в ній. Для цього необхідно заздалегідь ознайомитися з відзивом керівника та зауваженнями рецензента.
Захист у Державній екзаменаційній комісії показує, в якій мірі дипломник оволодів матеріалами зазначеної проблеми, свідчить про рівень його професійної підготовки у цілому.
Оцінка дипломної роботи визначається на закритому засіданні Державної екзаменаційної комісії відкритим голосуванням. Оцінюється якість поданої роботи, враховуючи оцінку керівника, рецензента та загальний рівень професійної підготовки, яку дипломник виявив під час захисту.
Зразок оформлення титульного аркушу дипломної роботи
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Історичний факультет
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків
Іваненко І.П.
Дипломна робота
(Кваліфікаційна, Магістерська ) робота ВНУТРІШНЬОПАРТІЙНА БОРОТЬБА ПІД ЧАС ДИСКУСІЇ ПРО ПРОФСПІЛКИ У 1920-1921 РР. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОДЕСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ)
Науковий керівник
кандидат історичних наук, доцент
Петренко В.С.
Рецензент
доктор історичних наук, професор
Попов О.Л.
Одеса - 2010
Додаток 2. Фрагмент тексту і зразок оформлення Переліку посилань до нього.
(На основі уривків монографії: Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. - К.: Основи, 1994. - С.20, 37, 53, 65, 127.)
Центральна Рада не визнала Раду Народних Комісарів "всеросійським" урядом. Водночас Генеральний секретаріат заявив, що "Центральна Рада і Генеральний секретаріат твердо і виразно заявляють, що Україна має бути у складі Федеративної Республіки Російської як рівноправне державне тіло"1. На засіданні 10 січня 1918 р. керівник радянської делегації Л.Д.Троцький офіційно визнав повноваження делегації УНР, заявивши, "що не бачить жодної перешкоди для участі української делегації у мирних переговорах"2.
Польський уряд не приховував територіальних зазіхань щодо України. Тому після окупації українських земель Ю.Пілсудський віддав наказ про передачу шістьох повітів під управління уряду Польщі3. Контрнаступ Червоної Армії змусив Польщу звернутися до країн Антанти з проханням допомогти укласти почесний мир. Лінія кордону між Польщею та Радянською Україною стала називатися "лінією Керзона"4. Про тісне співробітництво Центральної Ради і "Сфатул Церій" у листопаді - грудні 1917 р. свідчить і той факт, що перше засідання молдавського парламенту проходило 21 листопада 1917 р. в Кишиневі під охороною "національних молдавських і українських військ"5.
За ці дні Укрдержплан і ЦАТК підготували відповідні документи, в яких обґрунтовувалася доцільність "з етнографічної, політичної і господарської точок зору" приєднання м. Балти й Балтського району до Молдавської АРСР6. 26 листопада 1924 р. Президія ВУЦВК прийняла постанову "Про скасування Балтського округу Одеської губернії і про передання міста Балти і Балтського району до складу МАРСР і про ліквідацію деяких районів Балтського округу"7.
В Аккерманському, Ізмаїльському й Хотинському повітах переважає українське населення, яке за своїми мовними та національно-побутовими особливостями нічим не відрізняється від населення Української РСР. Т.Константинов запропонував "передати ці повіти до складу УРСР"8...
...Останнє речення висновків до розділу.
1 Павловський О.Д., Устименко В.М. Центральна Рада: сторінки історії // До питання про розстановку політичних сил на Україні в 1917-1920 рр. - К., 1988. - С.9.
2 Мирные переговоры в Брест-Литовске. - М., 1970. - Т.1. - С.52.
3 Історія Української РСР. - К., 1977. - Т.5.- С.479.
4 Коваль В.С. Довкола радянсько-польської війни 1939 р. // Історичні зошити. - 1991. - №1. - С.58-61.
5 Одесский листок. - 1917. - 24 ноября.
6 ЦДАВО України. - Ф.2. - Оп.3. - Спр.255. - Арк.3,12. 7 Там само. - Ф.21. - Оп.2. - Спр.1815. - Арк.41.
8 Седьмая сессия Верховного Совета СССР. 1-7 августа 1940.: Стенографический отчет. - М., 1940. - С.42-43.
Додаток 3. Зразок оформлення "Списку вивчених джерел та літератури"
СПИСОК ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДЖЕРЕЛА
Опубліковані джерела
Документи і матеріали
Базові тексти ісландської "Gelehrte Urgeschichte". Свідчення Сноррі Стурлуссона про ранній період Східної Європи // Пріцак О. Походження Русі: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг). Т.1. / Ін-т сходознавства ім. А.Кримського НАН України; Редкол.: Пріцак О.(гол. ред.) та ін. - К.: Обереги, 1997. - С.679-705.
Политические и культурные отношения России с югославскими землями в ХVІІІ ст.: Документы / Сост. Бажова А.П. и др.; Отв. ред. Нарочницкий Л.И., Петрович Н. - М.: Наука, 1984. - 430 с.
Революционное правительство Франции в эпоху конвента (1792-1794). Сборник документов и материалов / Пер. Фрейберг Н.П. - М.: Изд-во Коммунистической академии, 1927. - 719 с.
Спогади
Гарибальди Дж. Мемуары / Пер. Бондарчук В.С. и Фридмена Ю.А. - М.: Наука, 1966. - 468 с.
Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1918) // Український історичний журнал. - 1992. - №9. - С.145-155.
Федоренко Н.Т. Сталин и Мао Цзе дун // Новая и новейшая история. - 1992. - №5. - С.26-113.
Листування
Валуєв П.А., Тройницкий А.Г. Из писем А.Г.Тройницкого // Русская старина. - 1899. - №10. - С.231-239.
Герцен А.И. Н.П.Огареву. 19/7 августа 1859 г. // Сбор. соч. в 30 т. Т.26. - М.: Изд-во АН СССР, 1962. - С.288-289.
Листи В.Антоновича до М.Грушевського // Український історик. - 1993. - №1-4. - С.157-169.
Преса
Известия Одесского губернского революционного комитета и губернского революционного комитета Коммунистической партии (большевиков) Украины. - 1921. - Січень-березень.
На вахте. Орган ЦК союза рабочих водного транспорта. - 1926-1932.
Основа. Южнорусский литературный ученый вестник. - 1861-1862.
Архівні матеріали
Центральний державний історичний архів України, м.Київ (ЦДІАК). - Ф.274. (Київське губернське жандармське управління). - Оп.1. - Спр.3760 (Огляд найважливіших дізнань зі справ про державні злочини, учинених у жандармських управліннях Імперії. Липень-вересень 1881р.).
Державний архів Одеської області (ДАОО). - Ф. Р-41 (Одеське губернське статистичне бюро). - Оп.1. - Спр.3 (Склад членів профспілок у м. Одесі у 1917-1920 рр.).
Державний архів Харківської області (ДАХО). - Ф.3 (Харківський губернатор). - Оп.15. - Спр. 67 (Про нагляд).
ЛІТЕРАТУРА
Археологический сборник. Вып.31 - СПб.: Искусство, 1991. - 141 с.
Верт Н. История советского государства. 1900-1991 : Пер. с фр. - 2-е изд. - М.: Весь мир,1997. - 544 с.
Виппер Р.Ю. История нового времени. - К.: Ника-Центр, 1997. - 624 с.
Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905-1912гг. - М.: Изд-во МГУ, 1960. - 266 с.
Есть город у моря: Краеведческий сборник / Сост. Гаврилов Ю.А., Голубовский Е.М. - Одесса: Маяк, 1990. - 351 с.
Ильинская В.А. Скифы днестровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья). - К.: Наукова думка, 1968. - 267 с.
Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / Пер. з англ. Мокровольський О. - К.: Основи,1996. - 615 с.
Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928) - К.: Основи, 1996. - 396 с.
Лаппо-Данилевский А.С. История русской общественной мысли и культуры ХVIІ-ХVIІІ вв. - М.: Наука, 1990. - 293 с.
Ленін В.І. Україна і поразка правлячих партій Росії // Повне зібрання творів. Т.32. - С.342-344.
Мала енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Римаренко Ю.І. (відп.ред.) та ін. - К.: Довіра : Генеза, 1996. - 942 с.
Морозов Г.И. Лига наций: взгляд через полвека // Вопросы истории. - 1992. - №2-3. - С.162-167.
Панченко П.П. Деформації в розвитку українського села у 80-х на початку 90-х років // Український історичний журнал. - 1992. - №1.- С.18-29.
Трембицький В. Українська консульська служба. 1918-1924 роки // Літературна Україна. - 1990. - 9 серпня.
Українські січові стрільці. 1914-1920. Репринтне видання 1935 р. - Львів: Слово, 1991. - 160 с.
Ульяновский Р.А. Джавахарлар Неру - эволюция политических взглядов // Вопросы истории. - 1986. - №1. - С.57-67.
Додаток 4. Пам'ятка науковому керівникові.
Науковий керівник посідає важливе місце у процесі підготовки дипломної роботи студента. З одного боку він визначає напрямок дослідження свого підопічного. З другого - має спрямовувати зусилля науковця-початківця до активного творчого пошуку, наслідком якого має бути створення цілісного твору, в якому наявні самостійні висновки молодого дослідника, відстоювати які він готовий під час процедури захисту перед Державною екзаменаційною комісією.
Рекомендуємо науковим керівникам стежити за тематикою дипломних робіт. Неприпустима тотожність у назвах кваліфікаційних та магістерських (чи спеціалістів) робіт. Крім змісту має бути різниця і у формулюванні між випускною роботою майбутнього спеціаліста (магістра) кваліфікаційною роботою бакалавра, що має свідчити про подальшу розробку обраної проблеми. Бажано уникати констатуючих тем, що не вказують на обрану проблему та тем надто загальних, очевидно "непідйомних" у межах студентської роботи.
Науковий керівник має проконтролювати відповідність до вимог й оформлення завершеного твору. Зокрема треба прагнути до того, щоб студент дотримувався визначеного обсягу твору, з одного боку, уникаючи повторів задля його збільшення, а з другого - скорочуючи суто описові фрагменти, що невиправдано призводять до його перевищення.
Технічне виконання дипломної роботи має відповідати висунутим вимогам. Науковий керівник не може рекомендувати дипломну роботу для розгляду на кафедрі, а кафедра - до представлення її рецензенту, якщо робота є у рукописному вигляді або з наявністю великої кількості граматичних, друкарських помилок чи технічних недоречностей, і несе персональну відповідальність за це.
Науковий керівник має спрямовувати інтелектуальні зусилля студента на удосконалення володіння державною мовою. Адже робота повинна, за винятком окремих випадків, бути представлена, і захист її має відбуватись, саме цією мовою.
Під час захисту дипломної роботи науковий керівник має бути обов'язково присутнім і з'являтись на процедуру захисту заздалегідь. У разі об'єктивних обставин, що перешкоджають цьому, необхідно поставити до відома голову Державної екзаменаційної комісії як мінімум до початку роботи засідання того дня, в який має захищатись його підопічний. Науковий керівник має допомогти підопічному підготуватись до виступу перед Державною екзаменаційною комісією. У своєму відзиві науковий керівник має уникати просторікування, переповідаючи відповідні фрагменти вступної частини студентської роботи, і не дублювати виступ студента під час захисту. Головна мета відзиву наукового керівника - охарактеризувати здобутки (чи недоліки) студента під час написання дипломної роботи: уміння збирати інформацію та аналізувати її, робити історіографічний та джерелознавчий аналіз, вказати на прогрес (чи регрес) в дослідженні проблеми тощо. Поширеною помилкою є намагання наукового керівника у своєму виступі відповісти на поставлені присутніми запитання чи висловлені зауваження на адресу студента.
Додаток 5. Пам'ятка рецензентові.
Роль рецензента у процесі підготовки дипломної роботи студента - особлива. Він є тою персоною, якій спеціально було доручено найдокладніше ознайомитись з дипломною роботою з метою здійснення вичерпної й об'єктивної її експертизи. Виступ рецензента під час процедури захисту є обов'язковим. Тому він повинен з'являтись на засідання ДЕК заздалегідь. У разі об'єктивних обставин, що перешкоджають цьому, необхідно поставити до відома голову Державної екзаменаційної комісії як мінімум до початку роботи засідання того дня, в який має захищатись рецензована робота. За дорученням голови один з членів ДЕК або завідувач відповідної кафедри має зачитати рецензію. Рецензія має бути виконана або з використанням комп'ютерної техніки, або у такий спосіб, який не перешкоджатиме іншій особі відтворити її зміст.
Від ретельності рецензії, аргументованості і повноти висновків рецензента значною мірою залежить оцінка дипломної роботи Державною екзаменаційною комісією. Критичний підхід до дипломної роботи - одна з необхідних ознак повноцінної рецензії, обов'язкова умова конструктивної дискусії під час захисту.
Оцінка обґрунтованості наукових положень дипломної роботи, їхньої достовірності й новизни повинна при цьому бути об'єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема рецензент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підґрунтям дискусії під час захисту. У відзиві рецензент повинен оцінити зміст роботи, її завершеність у цілому й викласти зауваження щодо її оформлення.
Під час виступу на захисті дипломної роботи рецензент викладає повністю зміст своєї рецензії. 10
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
73
Размер файла
101 Кб
Теги
oformlennya, diplomnikh, met0dichka
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа