close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

РПЗ Ч 1

код для вставкиСкачать
1. Аналіз пожежної небезпеки об'єкту.
1.1. Загальна характеристика об'єкта та опис технологічного процесу.
Підприємство ООО "Каскад - Агро" перебуває на північній стороні селища Кутейніково по вулиці Лермонтова, 1. Займана територія - 10 га. Комбінат являється високомеханізованим підприємством по переробці сировини зернових та масляних культур. Він включає: силосові корпуса, нижні та верхні транспортні галереї, пристрої для прийому сировини та відпуску готової продукції. В робочому приміщені комбінату розміщуються системи транспортування сировини (норії, самотечні лінії), оперативні бункери, апарати очистки та сумішіприготовлення, електросилове та вентиляційне обладнання.
На підприємстві готова продукція не зберігається. Відвантаження проводиться з тарного складу в автотранспорт.
На підприємстві є ПСО в кількості 3 чоловік, АЦ-40(130)63Б, що перебуває на цілодобовому чергуванні. Підприємство працює в одну зміну, всього 104 чоловіка, з них зайнято на виробництві 22 чоловіка. В ночі на підприємстві 2 охоронця.
На підприємство підведена електрична мережа 220В та 380В. Повне відключення електромережі проводиться головним енергетиком підприємства, який має доступ на електропідстанцію.
На комбінаті проходять наступні технологічні операції - приймання зерна, первинне формування партії зерна, очищення зерна, сушіння зерна, переробку, розмелення, зберігання і відпуск борошна.
Приймання зерна
Доставка зерна на елеватор здійснюється автомобільним транспортом. Для цього на об'єкті передбачений приймальний пристрій зерна із автомобільного транспорту. Потім зерно по системі горизонтальних конвеєрів потрапляє у робочу будівлю цеху очищення зерна.
Первинне формування партії зерна
Після приймання зерна здійснюється первинне формування партій, яке передбачає виявлення певних фізико-хімічних властивостей зернової сировини - сорту, класу якості, вологості, якісного і хімічного складу. За цими ознаками формують однорідні партії зерна, а потім розміщують окремо від інших партій. Після визначення необхідних характеристик, партію зерна зважують і спрямовують на наступну стадію технологічного процесу.
Очищення зерна
Зерно, що потрапляє на об'єкт" утримує в собі значну кількість домішок органічного і мінерального походження - каміння, металеві предмети та інші. Для очищення зерна від цих домішок застосовують зерноочисну машину типу К 547А, яка встановлена на 5 поверсі. Над і під зерноочисною машиною розміщені оперативні бункери для подавання зерна в зерноочисну машину і приймання очищеного зерна. Після очищення зерно спрямовується в оперативні бункери під зерноочисною машиною, а сміття, відходи, домішки подають у цех відходів.
Сушіння зерна
У випадку потрапляння на об'єкт зерна з підвищеним рівнем вологості або у разі підвищення вологості у процесі його зберігання проводиться сушіння зерна до встановлених нормами меж вологості зернової сировини (до 14%). При такому вмістові вологості майже відсутні життєдіяльність і дихання сухих продуктів, як зернові. Мікроорганізми не можуть існувати, так як відсутні умови, необхідні для їх розмноження. Таким чином, зерно захищене від псування.
Сушіння зерна здійснюється в пристрої додаткового електропідігріву повітря марки К 881. Подача зерна у пристрій і видача просушеного зерна здійснюється за допомогою нижнього і верхнього конвеєрів.
Зберігання зерна та борошна
Зерно та борошно зберігається у складах. Стадія зберігання зерна починається після повної його підготовки до цього процесу очищення від сторонніх домішок, сушіння і зважування.
Відпуск борошна
Ця операція включає в себе здійснення наступних операцій: випуску борошна із складів, зважування потрібної кількості, видача на автомобіль.
Таким чином, всі операції із зерном та борошном, що виконуються ж об'єкті, взаємопов'язані між собою і складають єдину систему технологічного Процесу обробки і зберігання зерна та борошна.
Опис технологічної схеми процесу.
1.2. Аналіз пожежної небезпеки речовин і матеріалів, які обертаються в виробництві.
Техногенна небезпека будь-якого об'єкта обумовлюється, головним чином, наявністю небезпечних речовин і матеріалів, що обертаються у виробництві.
Небезпечна речовина - це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні реагенти та речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, а також довкілля.
Показники небезпечності цих речовин і порогова маса - це нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорій небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій.
Розглянемо небезпечні властивості речовин, що зберігаються на об'єкті.
У технологічному процесі обертається велика кількість горючих речовин, основними з яких є речовина рослинного походження - різні види зернових і бобових культур (пшениця, ячмінь, жито овес, кукурудза, просо). В процесі експлуатації об'єкта відбувається транспортування, зсипання, очищення, сушіння зерна, внаслідок чого з нього виділяється значна кількість горючого пилу. Таким чином, фізичні і пожежонебезпечні властивості горючих речовин (зерна) змінюються в залежності від стадії технологічного процесу і виду технологічного процесу і виду технологічного процесу і виду технологічного обладнання. Так, можна відмітити два основних види горючих речовин на об'єкті - тверді сипкі горючі речовини (зерно різних культур) і дрібнодисперсний горючий пил (побічний продукт, що утворюється внаслідок стирання зовнішньої оболонки зернових культур).
Розглянемо окремо пожежонебезпечні властивості цих видів горючих речовин.
Зерновий пил
До пилу відносяться мілко дисперсні тверді речовини з розмірами часток менше 850 мкм. Пил може знаходитись у стані аерогель (осілий стан) і у стані аерозолю (завислий стан). Пожежна небезпека горючого пилу у стані покою (аерогель) визначається його здатністю до займання від сторонніх джерел запалювання і до займання, а у завислому стані (аерозоль) - здатністю до вибуху.
Таблиця 2.1. Показники пожежонебезпеки зернового пилу у стані аерозоль
Вид пилу та місце відбору пробиW, %Z, %D, мкмTссп, оСφн123456Пшеницяаспіраційна система6,222,33671512,6обладнання5...725...40до 7070010-35Житоаспіраційна система5,714,15976120,2обладнання6,216,121,778955,4Овесаспіраційна система5,939,63189825,0обладнання4,062,91094237,8Ячміньаспіраційна система8,319,77480025,2обладнання9,2413,35575020,2Просоаспіраційна система6,616,05375250,0обладнання13,530,53877137,8Елеваторний пил з приміщень5,531,0до 100800227,0
Таблиця 2.2 Пожежонебезпечні властивості зернового пилу у стані аерогель
Вид рослинної сировиниD, мкмtтл, оCtсп, оCtссп, оCЗдатність до самозайманнятепловогомікробіо- логічного1234567жито100305305430тактакпшениця100290290425тактакгорох100260260435тактакячмінь100290290430тактаковес295350350410тактак Примітка*: W - вологість, D - дисперсність, tтл - тління.
1.3. Аналіз можливості утворення горючого середовища.
Значну небезпеку представляє виникнення пошкоджень технологічного обладнання і аварій на об'єкті, в результаті яких до приміщень виходить велика кількість горючого пилу і утворюються вибухонебезпечні газопилоповітряні суміші.
До характерних видів аварій або порушень нормального режиму експлуатації технологічного обладнання на об'єкті можна віднести:
- руйнування або пошкодження захисних кожухів норій і транспортерів;
- самозаймання зерна;
- відрив самопливних труб;
- вихід зі строю або несправність систем аспірації транспортного обладнання.
Непрацездатність систем аспірації буде сприяти інтенсивному пилоутворенню в середині норій і транспортерів, при завантаженні і розвантаженні, що призведе до підвищення тиску. В результаті, утворений в них пил через нещільності у місцях з'єднань самопливних труб і кожухів транспортерів буде виходити в приміщення і осідати на конструкціях, стінах, обладнанні, підлозі.
Аварії на виробництві, що викликані самозайманням зерна, також представляють серйозну небезпеку утворення горючого середовища. Самозаймання, як процес, є ініціатором виникнення пожежовибухонебезпечної ситуації на об'єкті. При самозайманні зерна відбувається виділення горючих газів - водню і окису вуглецю у концентраціях, що значно перевищують значення НКМПП цих газів. Проникаючи крізь товару зерна, а також у приміщення, горючі гази утворюють з повітрям вибухонебезпечні газоповітряні суміші. У місці виникнення осередку самозаймання створюється спечений шар (звід) зерно продукту, що перешкоджає виваженню зерна при гасінні пожежі, а у випадку обвалення сприяє взвихрюванню горючого пилу, утворюванню вибухонебезпечних концентрацій та їхньому прямому контакту з нагрітими до високої температури залишками сировини, що самозайнялась.
Таким чином, поява і розвиток осередків самозаймання в зерновій масі створює реальні передумови для виникнення вибухів і пожеж.
Локальне або повне пошкодження технологічного обладнання може відбуватись в результаті:
- вібрацій барабанів і стінок норій і транспортерів при перекосах і сходах стрічок з привідних барабанів внаслідок несоосної установки барабанів, відхилення їх від горизонталі і перекосах барабану, що натягує стрічку;
- зовнішніх і внутрішніх механічних ударів по стінах з метою їхнього розвантаження, ударів при вільному падінні з великої висоти зерна або крупних металевих і каменеподібних тіл під час завантаження, відривах і падінні ковшів і стрічок норій, зіткненні ковшів із кожухом, ударів лопаток вентиляторів по корпусу при перекосах валів, а також нанесення ударів інструментом при проведенні ремонтних робіт обладнання;
- вибухів усередині обладнання, що супроводжується різким підвищенням тиску, руйнуванням корпусу і викидом великої кількості горючого пилу і продуктів вибуху у виробничі приміщення;
- ерозійного зносу матеріалу самопливних труб при обтіканні їхньої внутрішньої поверхні потоком твердих сипких матеріалів.
Таким чином, в результаті пошкоджень і аварій технологічного обладнання на об'єкті утворюються всі умови для виникнення пожежовибухонебезпечних ситуацій із загрозою вибуху і пожежі в об'ємі виробничих приміщень і будівель. 1.4.Визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Згідно Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою (п.10.1.1), затверджених Наказом МНС України за № 833 від 03.12.2007 року, критерієм вибору варіанта для розрахунку категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою є варіант розгерметизації технологічного блоку, за яким у вибуху буде брати участь найбільша кількість речовин або матеріалів, найбільш небезпечних у відношенні наслідків вибуху.
Визначимо категорію приміщення розмелювального відділення виробничого цеху.
Характеристика виробничого приміщення:
довжина - l = 24 м;
ширина - b = 20 м;
висота - h = 6 м;
коефіцієнт вільного об'єму приміщення Кв = 70%;
температура повітря в приміщенні tп = 20 ºС.
Характеристика речовини:
найменування - зерновий пил;
дисперсність - менше 100 мкм;
теплота згоряння - Q = 16807 кДж/кг.
Характеристика технологічного блока:
маса горючого пилу в апараті - mа = 20 кг;
подача пилу в апарат - q = 0.1 кг;
тривалість відключення засувок - tз = 15 с.
Характеристика надходження пилу у виробниче приміщення:
- інтенсивність відкладення пилу на доступних поверхнях:
jп.д. = 1,98·10-6 кг/ (с·м²)(1.1)
- інтенсивність відкладення пилу на важкодоступних поверхнях:
jп.в. = 0,7·10-8 кг/ (с·м²)(1.2)
- площа доступної поверхні при прибиранні пилу - Fд = 140 м²;
- площа важкодоступної поверхні при прибиранні пилу - Fв = 15 м².
- тривалість одного циклу пило виділення (зміни) - tр = 8 год
- кількість циклів роботи обладнання між поточними прибираннями на доступних поверхнях - nд = 8.
- кількість циклів роботи обладнання між генеральними прибираннями на важкодоступних поверхнях - nв = 21.
- коефіцієнт ефективності пило прибирання Кг = 0,9 ; Ку = 0,7; Розрахунок:
1.Розрахуємо максимально можливу кількість пилу, що відклався до моменту можливої аварії.
mп.о. = 3600×( jп.д × Fд × nд + jп.в × Fв × nв) × tр × (Кг/ Ку);(1.3)
mп.о. = 3600 × (1,98 × 10-6 ×140 × 8 + 0,7 × 10-6 ×15 ×21) × 8 × × (0,9/0,7) = 91 кг
2.Розрахуємо масу пилу, що поступив до приміщення в результаті розгерметизації технологічного блока:
mбл. = (mа + q · tз) · Кп;(1.4)
mбл. = ( 20 + 0,1 · 15 ) · 1 = 21,5 кг.
3.Розрахуємо масу пилу в обємі приміщення у стані аерозолю, що утворився в результаті аварійної ситуації
m* = mбл. + mп.о. · Квз;(1.5)
m* =21,5 91 · 0,9 = 103,4 кг
4.Розрахуємо масу пилу, який бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій:
m = m* · Z ;(1.6)
m = 103,4 · 0,5 = 51,7 кг
де Z - коефіцієнт участі горючої речовини у вибуху (для горючого пилу);
Z = 0,5
5.Розрахуємо вільний об'єм приміщення:
Vв = (Кв/100) · l · h · b;(1.7)
Vв = (80/100) · 15,8 · 12,7 · 6 = 963,4 м³
6.Розрахуємо густину повітря до вибуху:
(1.8)
∆(1.9)
∆
Ср - теплоємність повітря, значення якої дозволяється приймати рівним 1,01 кДж/кг·К.
Висновок: В технологічному процесі обертається вибухопожежонебезпечний пил, який при виникненні аварії може вибухнути, створивши надлишковий тиск більше 5 кПа. Тому дане приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії "Б". 1.5. Визначення класу вибухонебезпечних
Визначення класу зони у виробничих приміщеннях і технологічному обладнанні цеху очистки зерна виконуємо у відповідності з вимогами Правил улаштування електроустановок. Проведеним аналізом можливості утворення горючого середовища на об'єкті показано, що вибухонебезпечне середовище у вигляді вибухонебезпечних пило повітряних сумішей може виникати постійно всередині технологічного обладнання під час його нормальної роботи, а також у виробничих приміщеннях в результаті аварій або пошкодження технологічного обладнання. Таким чином, в об'ємі технологічного обладнання, призначеного для транспортування і проведення певних операцій із зерном, буде присутня зона класу 20, оскільки всередині них постійно створюються умови для виникнення вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей, а також знаходиться шар відкладеного пилу, товщина якого достатня для утворення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші у замкненому об'ємі обладнання.
У виробничих приміщеннях буде присутня зона класу 22, яка займатиме весь об'єм приміщення, оскільки утворення вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей можливо лише при аваріях.
1.6. Аналіз можливості виникнення джерел запалювання.
Згідно з ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення" джерело запалювання - це теплова енергія, що призводить до займання. Іншими словами, джерелом запалювання може бути таке нагріте тіло або екзотермічний процес, що здатні нагріти деякий об'єм горючої суміші до певної температури, коли швидкість тепловиділення (за рахунок реакцій в горючій суміші) дорівнює або перевищує швидкість тепловідведення із зони реакцій. Причому, потужність і тривалість теплової дії джерела повинні забезпечувати підтримку критичних умов протягом часу, необхідного для розвитку реакцій з формування фронту полум'я, здатного до подальшого довільного поширення.
Джерела запалювання, виходячи з природи їхньої появи (утворення), можна розділити на наступні групи:
- відкритий вогонь, розжарені продукти горіння, нагріті ними поверхні та іскри;
- теплові прояви механічної енергії;
- теплові прояви електричної енергії;
- теплові прояви хімічних реакцій.
Відкритий вогонь, розжарені продукти горіння, нагріті ними поверхні та іскри.
Пожежі, викликані відкритим вогнем, достатньо часте явище. Це пояснюється не тільки тим, що відкритий вогонь широко використовують для виробничих цілей, при аваріях і ремонтних роботах, і тому нерідко створюються умови для випадкового контакту полум'я з горючим середовищем, але і тим, що температура полум'я, а також кількість тепла, що виділяється при цьому, достатні для запалювання майже всіх горючих речовин. Відкрите полум'я небезпечне не тільки при безпосередньому контакті з горючим середовищем, але і при його опроміненні.
Значну пожежну небезпеку являють собою вогневі ремонтні і монтажні роботи на промислових підприємствах, складах і базах. До вогневих робіт відносяться електрогазозварювальні, різальні, паяльні, ремонтні і монтажні роботи.
І пов'язані з нагріванням деталей, устаткування, конструкцій і комунікацій відкритим вогнем. Пожежна небезпека вогневих робіт обумовлена не тільки відкритим полум'ям, але і наявність розпеченого і розплавленого металу, іскор у вигляді дрібних палаючих крапель металу, що розлітаються в усі сторони, розпечених недогарків електродів і розігрітих ділянок апарату, трубопроводу або інших конструктивних елементів, оброблюваних полум'ям. При газовому зварюванні і різанні металів прагнуть одержати полум'я з максимально високою температурою, для чого паливо спалюють у чистому кисні, температура полум'я у цьому випадку досягає 2000-3000°С. Температура полум'я дуги при використанні вугільних електродів складає 3200-3900°С, а при використанні сталевих електродів - 2400-2600°С.
Пожежна небезпека від іскор і розпечених залишків (недогарків) електродів виникає найчастіше при вогневих роботах на висоті. У цьому випадку іскри і недогарки, потрапляючи на перекриття, які розташовані нижче місця зварювання, можуть викликати загоряння горючих матеріалів і конструкцій. Нерідко іскри через незахищені прорізи й отвори попадають у нижче розташовані або сусідні приміщення, викликаючи в них пожежі.
Часто пожежі виникають при порушенні елементарних вимог правил пожежної безпеки, тобто розведенні багать на території об'єкта, палінні і використанні сірників у недозволених місцях.
Запалювання багатьох речовин можливо і від таких "малокалорійних" джерел, як тліючий недокурок сигарети або цигарки. Факти і дослідження показали, що тліюча сигарета і цигарка мають температуру 350-400°С, а тривалість тління досягає 12 хвилин і більше. Контакт палаючого недокурка з твердою і волокнистою речовиною або пилом викликає появу вогнища тління, що при достатньому доступі повітря і за умов, які сприяють акумуляції тепла, що виділяється, викликає полум'яне горіння.
Теплові прояви механічної енергії.
- іскри, які виникають при ударах металу об метал в результаті обриву ковша чи стрічок вертикального елеватора;
- іскри чи теплота, що утворюються в результаті тертя стрічки чи ковшів з корпусом норії. Це може відбуватися внаслідок довготривалої експлуатації, поганого обслуговування і головним чином через завали башмака зерном, коли стрічка норії подовжується, ковші починають бити об корпус. Завали виникають також при зупинці норії (зупинка двигуна, спадання ременя і т.д.)., при запуску зерна в нерухому норію, а також при подачі в неї зерна в кількості, що перевищує ї продуктивність.
- перегрівання стрічок і підшипників транспортерів, трансмісії при буксуванні, завалі і ущільнені стрічок, а також при недостатній змазці частин, що труться.
Особливо небезпечні ведучі шківи головок норій, які часто перегріваються при буксуванні стрічок в результаті завалів і перевантаженні башмака.
Теплові прояви електричної енергії.
1) іскри та краплини металу, що виникають в результаті короткого замикання в електричній мережі. Коротким замиканням називається такий аварійний режим в електроустановках, при якому відбувається з'єднання різнойменних провідників, що знаходяться під напругою, через малий опір, що не передбачений режимом роботи. Основна причина виникнення короткого замикання - порушення ізоляції струмоведучих частин електроустановок.
У результаті короткого замикання відбувається термічні дія на провідник, що нагрівається до високих температур і може явитися джерелом запалювання.
Якщо температура провідника і час короткого замикання більші за температуру самозапалювання і часу, необхідного для нагрівання горючого середовища до температури, рівно 80% від температури самозапалювання, то дане джерело є джерелом запалювання аналізованого середовища.
2) теплота нагріву в результаті перевантажень та великих перехідних опорів. Перевантаження - явище, коли в провідниках електричних мереж виникають струми, які протягом тривалого часу перевищують величини, що припускаються нормами.
Небезпека перевантаження пояснюється тепловою дією електричного струму.
Негативні наслідки перевантаження обумовлені розігрівом провідників. При двократному і більшому перевантаженні провідників з горючою ізоляцією відбувається швидке її займання. При невеликих перевантаженнях займання ізоляції не спостерігається, але відбувається швидке її старіння.
Основні причини перевантажень:
- неправильний тепловий розрахунок мереж;
- вмикання в мережу споживачів, не передбачених розрахунком;
- підвищення температури навколишнього середовища;
- механічні перевантаження електродвигунів.
Перехідний опір - це опір, що виникає в місцях переходу струму з одного провідника на інший.
Причини великих перехідних опорів:
- виконання з'єднань "в скрутку" без пайки;
- з'єднання провідників із різних матеріалів без компенсаторів;
- вплив навколишнього середовища.
3) іскри статистичної електрики.
Багато виробничих процесів супроводжуються статичною електризацією матеріалів, які обробляються, і технологічного устаткування, тобто створення за зарядів статичної електрики.
Утворення зарядів статичної електрики відбувається при деформації, роздрібненні речовин., відносному переміщенні двох тіл, що знаходяться в контакті, прошарків рідких або сипучих матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, випару речовин.
Несприятливі впливи статичної електрики можна класифікувати наступним чином. По-перше, у виробництвах, пов'язаних із застосуванням Г.Р, ЛЗР, Г.Г іскрові розряди статичної електрики можуть викликати вибух і пожежу (електростатична небезпечність). По-друге, статична електрика викликає брак продукції, перешкоджає підвищенню швидкості роботи машин і апаратів. По-третє, за певних умов розряди статичної електрики можуть впливати на обслуговуючий персонал.
Розряди статичної електрики е причиною вкрай руйнівних вибухів на цукрових заводах, у зерносховищах, при транспортуванні вугілля.
Деякі вчені вважають, що 60% усіх вибухів на виробництвах з тонко роздрібними речовинами відбувається з цієї причини.
4) прямі удари блискавки ті її вторинні прояви.
Блискавка - це електричний розряд довжиною декілька кілометрів, що розвивається між грозовою хмарою та землею або якою-небудь наземною спорудою.
Пожежну небезпеку блискавки визначають:
- прямий удар блискавки;
- вторинні прояви блискавки;
- зона високого потенціалу.
Прямий удар блискавки - безпосередній контакт каналу блискавки з будинком чи спорудою, що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.
Небезпека прямого удару блискавки полягає в контакті горючого середовища з каналом блискавки, температура в якому досягає 20000°С при часі дії близько 100 мкс. Від прямого удару блискавки спалахують всі горючі матеріали.
Вторинні прояви блискавки - наведення потенціалів на металевих елементах конструкцій, устаткування, у незамкнутих металевих контурах, що викликане близькими розрядами блискавки і створює небезпеку іскріння усередині об'єкта, що захищається.
Занос високого потенціалу - це перенесення в будинок, що захищається, по протяжних металевих комунікаціях електричних потенціалів, що виникають при прямих і близьких ударах блискавки й іскріння, що створюють небезпеку у середині об'єкта, що захищається; являє собою перенапругу, щ виникає на комунікаціях при прямих і близьких ударах блискавки і набігає на об'єкт, поширюється у вигляді хвилі. Небезпека створюється за рахунок можливих перекриттів з комунікаціями на заземлені частини об'єкта. Підземні комунікації також становлять небезпеку, тому що можуть прийняти на себе частку струмів блискавки, що розтікаються в землі, і занести їх в об'єкт.
Теплові прояви хімічних реакцій.
Самоспалахування відбувається при нагріванні всієї горючої суміші до температури, при якій виникає горіння без зовнішнього впливу. Самоспалахування відбувається не відразу, а через певний проміжок часу.
Температура самоспалахування - це найменша температура в системі, при якій виникає різке збільшення швидкості екзотермічної реакції з виникненням полум'яного горіння.
Для зерна температура само спалахування становить 350-400°С. Самозаймання - це процес виникнення горіння в результаті протікання екзотермічної реакції в горючій системі, що починається при досягненні температури самонагрівання.
Температура самонагрівання - це найменша температура горючої системи, при якій за даних умов інтенсивність тепловиділення перевищує тепловіддачу і таким чином відбувається зростання температури в системі. Самозаймання буває:
- хімічне - первинний тепловий імпульс виникає в результаті протікання екзотермічної реакції окисника і відновника;
- теплове - відбувається при нагріванні речовини до температури розкладання з подальшим самонагріванням продуктів розкладання;
- фізичне - результат тепловиділення фізичних процесів;
- мікробіологічне - результат життєдіяльності мікроорганізмів. При зберіганні зерна, внаслідок протікання біологічних процесів і життєдіяльності мікроорганізмів, при визначених умовах може акумуляція тепла, і, як наслідок, само розігрів зерна.
Головним чином воно самозаймається при зберіганні у вологому стані в купах і без достатнього провітрювання.
В практиці зберігання зерна зустрічається три види самозаймання: гніздове, верхове і низове.
Гніздове виникає у свіжообмолоченого зерна, в якому процес післязбирального дозрівання протікає дуже бурхливо або коли на склад або бункер загружають зерно неоднакової вологості.
Верхове - відбувається звичайно весною, коли конденсується волога, яка міститься в теплому повітрі, при контакті з холодним зерном.
Низове - відбувається в конусній частині силосів при наявності вологого зерна і теплого повітря в підвалі елеватора.
Таким чином, проведений аналіз можливих джерел запалювання свідчить про те, що більшість з них представляють собою реальну загрозу виникнення пожежі і вибуху на об'єкті, і можуть з'явитись в умовах виробництва на всіх етапах технологічного процесу, де утворюється горюче середовище.
1.7. Аналіз шляхів поширення полум'я.
Більша частина виробничого обладнання, споруд і приміщень пов'язані між собою технологічними і транспортними комунікаціями, аспірацій ними, вентиляційними і повітряним мережами, перехідними галереями, сходовими клітками, технологічними отворами. Отже, окремі спалахи, локальні і поодинокі пилові вибухи мають можливість розповсюджуватись по виробничому обладнанню і ділянкам виробництва. Збільшується небезпека і тим, що магістралі і комунікації являють собою канали і трубопроводи, по яким переміщується дрібнодисперсний, запилений продукт або у них присутні відкладення пилу.
Таким чином, основними факторам, що обумовлюють можливість розвитку поширення пилового вибуху по виробничим ділянкам і перехід окремих спалахів, локальних і поодиноких вибухів у серію потужних вибухів пилоповітряної суміші є:
- підвищена запиленість виробничих і допоміжних приміщень;
- наявність розвинутого зв'язку між окремими технологічними апаратами, спорудами, приміщеннями і будівлями;
- присутність дрібнодисперсного продукту або пилу в магістралях і комунікаціях, що поєднують між собою різне технологічне обладнання.
Вибух у виробничих приміщеннях поширюється по різним напрямкам. Через отвори у міжповерхових перекриттях і монтажні отвори газоповітряна хвиля і полум'я проходять у суміжні приміщення, переводячи у завислий стан відкладення пилу. Руйнування перегородок або перекриттів підчас вибуху призводить до викидів полум'я у суміжні приміщення і наступному вибуху в них. При цьому процес може носити ланцюговий характер і супроводжується інтенсивним викидом полум'я із будівлі. При вибуху у виробничих приміщеннях, практично у всіх випадках, полум'я, продукти горіння і повітряна хвиля виходять на сходову клітку. Наявність відкладень пилу може привести до вибуху в об'ємі всієї сходової клітки і розповсюдження його на інші приміщення будівлі.
Таким чином, основними шляхами поширення пожежі в робочій будівлі є:
- воздуховоди аспірацій;
- трубопроводи пнемо транспорту;
- норій;
- самотні труби;
- стрічкові транспортери;
- відкладення пилу в машинах , повітропроводах, на обладнанні і конструктивних елементах;
- об'єми завислого пилу з концентрацією, вищою за Снтві
- горючі елементи обладнання;
- двері, віконні і технологічні отвори.
Проведений аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу будівлі цеху показав, що об'єкт представляє серйозну пожежовибухонебезпеку. Про це свідчить той факт, що у технологічному процесі є всі умови для утворення вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей в об'ємі технологічного обладнання і виробничих приміщень, а також їх контакту з джерелами запалювання, як при нормальних умовах, так і при можливих аваріях, що в свою чергу може призвести до вибухів і пожеж з важкими руйнівними наслідками.
1.8. Аналіз відповідності будівельних конструкцій протипожежним вимогам.
Аналіз відповідності основних будівельних конструкцій вимогам нормативних документів Будівельні конструкції поділяють в залежності від вогнестійкості і спроможності поширювати полум'я. Згідно вимог ДБН В.1.1.7-2002 показником вогнестійкості є ступінь вогнестійкості конструкцій, який визначається часом (в хвилинах) від початку стандартного вогневого випробування до настання одного з критичних станів конструкцій:
- втрати несучої спроможності (R);
- втрати цілісності (Е);
- втрати тепло ізолюючої здатності (І).
Перевірку відповідності ступеня вогнестійкості будівлі вимогам пожежної безпеки виконують методом зіставлення. При цьому порівнюємо фактичну і ту, що вимагається ступені вогнестійкості, а також фактичні і допустимі межі поширення вогню по конструкціям. Якщо виконуються умови безпеки ФСВБ >ВСВБ, RЕІфакт > RЕІвим, Мфакт < Мвим, то будівельна конструкція задовольняє вимогам пожежної безпеки.
Для цього за таблицею 4 ДБН В. 1.1.7-2002 визначаємо, в якому ступені вогнестійкості будівлі можна застосовувати ці конструкції. Складаємо таблицю експертизи конструкцій.
Таблиця 2.3. Відповідність будівельних конструкцій вимогам норм
№ з/пНайменування конструкційзапроекто-ваноФСВБвимагається за нормамиФСВБПосилання на нормативний документВисновокREIф, хв.Mф, смREIф, хв.Mф, см1стіни зовнішні із залізобетонних плит90М0ІІ60ІІМ0табл. 14 п.10відповідає2плити-перекриття
в = 120мм
а = 55мм60М0І60ІМ0табл. 7 п.2.18відповідає3перегородки90М0ІІ15ІІМ0табл. 14відповідає4покриття90М0ІІ45ІІМ0табл. 14відповідає НУЦЗУ. 4. 1-08-072. ПТБОТ. РПЗАркушЗмАркушПідп.№ докумДата
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
46
Размер файла
348 Кб
Теги
рпз
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа