твір про Україну

 Україно! Країно волі і краси, радощів і печалі, розкішний вінок із рути і барвінку, над якою сяють яскраві зорі щасливого майбутнього.
Рідна моя земле!
Мудра Берегине, мій барвінковий краю!
Україно! Високі тополі та смерічки, кримські степи, обпалені сонцем, і запорізькі поля в соняшниковому цвітінні - це ти.
Як добре дивитися на ласкаве сонце і довго-довго посміхатись. Тоді забуваєш про все на світі і тоді здається, що воно світить саме для мене, щоб я мружила очі і весело всміхалась до нього саме тією посмішкою душі, відкритою, щирою, ніжною, яка робить сонячним похмурий день, просторою-тісну кімнату. Це все моя країна! Хіба є що на світі краще за тебе? Прекрасна Україно! Прийми мою любов і безмежну подяку, що народилася на твоїх берегах, що побачила голубу синь неба і ніжне, щедре сонце, що пила м`яку і чисту воду, що душа сповнюється твоєю красою. Не забуду, не збайдужію, не зраджу своїх духовних оберегів, з якими я виросла й входила у широкий і тривожний світ, щоб повертатися до родинного вогнища. Заповіт нашого Кобзаря любити і берегти Україну сьогодні, як ніколи, лунає злободенно. Ми живемо у дуже складний і відповідальний час. Нашу історію зіткано із світла і темряви, з радості і болю. Про це переконливо свідчить сумний список, в якому стоїть занепад Київської Русі, заборона української мови, голодомор 33-го, смерть цвіту нашої інтелігенції, концтабори, дзвони Чорнобиля, біль Афганістану... А над усім цим - байдужість.
Звертаючись до історичного минулого української нації, осмислюючи його духовні цінності, хотілось би бачити в своїх співвітчизниках кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, патріотизму, волелюбності.
Україна потребує нашої енергії та молоднечого запалу, любові і праці. Сьогодні ми-ще тільки школярі, але вже у цю мить є громадянами, які небайдужі до всього, що відбуваєься у рідній домівці, громаді, Батьківщині. Адже зробити країну багатою, а себе щасливим зможе тільки той, хто любить Вітчизну, народ, батьків, оселю. Для цього треба треба багато працювати. Сьогоднінаша праця-навчання. Отримані знання повинні допомогти нам увійти в доросле життя зрілими громадянми незалежної держави, зрозуміти цінності світу, усвідомити себе часткою великого українського народу. Ми живемо у незалежній державі, ім`я якій-Україна майже двадцять років. Це період нашого воскресіння, єднання, осмислення історії і долі. Тож будемо і надалі підносити її культуру, славити своїми досягненнями. Будемо гідними предків, любімо рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і мелодійну мову.
Ніхто краще не розуміє один одного, ніж мати і дитина. Тож ми-діти України, її надія і майбутнє, будемо намагатися побудувати економічно розвинену державу. У нас все попереду, нас чекають великі звершення. Усі прагнення, всі здобутки тобі, рідна Україно!
Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
ЛИСТ-ПОДЯКА МАТІНЦІ-УКРАЇНІ
Підготовала : Каспрішина Альона
Керівник : Старостенко Т.В.