close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Моя першокласна читаночка

код для вставкиСкачать
Відділ освіти Уманської міської ради Черкаської області
Міський методичний кабінет
Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 ім. М.П. Бажана
Уманської міської ради Черкаської області
Тупчій Вікторія Володимирівна,
П’ятківська Алла Леонідівна
«Моя першокласна читаночка»
Збірник художніх творів
1 клас
Умань
2014
Упорядники: Тупчій В.В., П’ятківська А.Л., учителі початкових класів,
Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11
ім. М.П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області
Рецензенти: Кравчук О.В., кандидат педагогічних наук , доцент кафедри фахових
методик та інноваційних педтехнологій у початковій школі УДПУ ім. П.Тичини,
Осіяненко Н.М., методист ММК Уманського відділу освіти Черкаської області,
Миколайко О.В., заступник з НВР Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №11 ім. М.П.Бажана Черкаської області
Моя першокласна читаночка.
класу.
Збірник художніх творів. Посібник для учнів 1
Посібник укладено відповідно до Державного стандарту початкової загальної
освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.04.2011 №462,
навчальних Програм, затверджених наказом МОНмолодьспорту України від
12.09.2011р. №1050. Запропоновано 17 тем для читання на уроках навчання
грамоти при роботі з дитячою книжкою. У збірник увійшли вірші та оповідання
українських письменників, українські народні казки, казки народів світу, кращі
зразки дитячого фольклору, науково-пізнавальні статті та ін.
Використання даного посібника допоможе формувати навички читання та
аналізувати літературні твори, формувати інтерес до образного художнього слова,
розвивати мовлення й активізувати творчі здібності.
Для учнів та вчителів початкових класів.
Схвалено рішенням педагогічної ради, протокол № 16 від 16.12.2013 року,
рішенням методичної ради міського методичного кабінету, протокол № 3 від
17.12.2013 року.
ЗМІСТ
1. Вступ………………………………………………………………………………………….4
2. Перший раз у перший клас………………………………………………………..5
3. Осінь – чарівниця……………………………………………………………………….7
4. Перлинки народної мудрості……………………………………………………..9
5. Казковий світ…………………………………………………………………………...11
6. Найкраще місце на землі………………………………………………………….15
7. Моя сім’я, моя родина………………………………………………………………17
8. Дивоцвіт навколо нас………………………………………………………………19
9. З чого починалася книга………………………………………………………….21
10. Зачарувала все зима………………………………………………………………..23
11. Зустріч з дитячими журналами………………………………………………25
12. Тарас Шевченко – український поет і художник…………………….27
13. Кажу, кажу казку……………………………………………………………………..29
14. В гостях у весни……………………………………………………………………….32
15. Казки народів Європи……………………………………………………………..34
16. День Матері……………………………………………………………………………..36
17. Літо – літечко прийшло!..................................................................................38
3
Любий друже!
Ти тримаєш в руках нову книгу. Як ти зрозумів її назву?
Подружися з нею. Адже цю книгу створено саме для того,
щоб ти і твої однокласники навчилися краще читати,
глибше розуміли прочитане, відкривали для себе нові книги,
нових авторів.
На тебе чекають мандрівки за скарбами рідної мови. Ти
відчуєш, як красиво і влучно звучить українське слово,
дізнаєшся багато нового, цікавого про рідну землю, будеш
спілкуватися з героями прочитаних творів, мріяти і
фантазувати.
БАЖАЄМО УСПІХУ!
4
ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС
Що ти покладеш у портфель?
Прислів’я та приказки
Не все одразу дається, а потроху та помалу, то буде користі чимало.
Здобудеш освіту – побачиш більше світу.
Лінивий учень плачучи до школи йде.
- Поясніть, як розумієте зміст прислів’їв.
- Чи відповідають вони темі нашого уроку?
5
ШКОЛА
Школо наша, школо,
Ти нас всіх научиш,
Приголуб нас, мила,
Як у світі жити,
Пригорни усіх нас,
Як зло оминати,
Як голуб під крила.
А добро чинити.
Бджілоньки - на квіти,
Дітоньки – до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед у полі бджоли.
Марійка Підгірянка
- Чи сподобався вам вірш? Чим саме?
- Чого навчає школа?
Доповніть власними думками.
- Знайдіть порівняння.
ОСІНЬ – ЧАРІВНИЦЯ
ОСІНЬ ТАКА МИЛА
Осінь така мила,
Осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
Борщик у горщику.
Кашка у жменці.
Скибка у пазусі,
Грушки у фартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Павло Тичина
- Чи схожа осінь у вірші на живу істоту? Кого вона вам нагадує?
- Продовжте ряд «Осінь мила, …, …, ….»
ЗОЛОТІ СТРІЧКИ
7
Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі.
Опустили косате зелене віття. Віє вітер – розчісує коси. Тихо
шепочуть листям берези. Це вони про щось розмовляють.
Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики
льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели
вони їх у зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду.
Подивилося сонце на берези і не впізнало їх – у зелених косах золоті
стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.
Василь Сухомлинський
-
Чи схожий цей твір на казку? Поясніть, чим саме?
Які кольори уявляєте під час читання тексту?
Порівняйте зміст вірша та оповідання.
Намалюйте малюнок за бажанням до вірша чи оповідання.
8
ПЕРЛИНКИ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
А-я, а-а, а-а, я!
***
Люлі, люлі, прилетіли гулі
та й сіли на люлі.
Ой ви, гулі, не гуділь,
дитиноньки не будіть.
Колисочка хитається,
дитиночці дрімається.
Є...є...я!
- Прослухайте колискові із закритими очима. Розкажіть, кого ви
уявили. Опишіть котика.
- Які колисанки вам співали мами? Спробуйте їх проспівати.
9
Повіданки
Скажу вам, діти, казку:
Приніс зайчик дров в'язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив кашку хутенько.
Кашка була солоденька,
Моя казочка коротенька.
- Про кого прослухали казочку?
- Охарактеризуйте зайчика.
Заклички
Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають.
- Коли промовляють заклички?
- Які заклички ви ще знаєте?
Прислів’я та приказки
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Краще переконувати словами, як кулаками.
- Чому навчають нас прислів’я та приказки?
- Хто їх склав? Для чого?
10
КАЗКОВИЙ СВІТ
11
Бу-ли со-бі дід та ба-ба та до-жи-ли-ся до то-го, що й хлі-ба не-ма.
Дід про-сить:
— Ба-бу-сю! Спе-чи ко-ло-бок!
— Та з чо-го ж спе-чу, ко-ли й бо-рош-на не-ма!
— От, ба-бу-сю, пі-ди в хиж-ку та на-змі-тай у за-сі-ку бо-ро-шен-ця,
то й бу-де на ко-ло-бок.
По-слу-ха-ла ба-ба, пі-шла в хиж-ку, на-змі-та-ла в за-сі-ку бо-рошна, ви-то-пи-ла в пе-чі, за-мі-си-ла тіс-то і спек-ла ко-ло-бок. Та й покла-ла на вік-ні, щоб про-хо-лов.
А він ле-жав — ле-жав на вік-ні, а то-ді — з вік-на на призь-бу, а з
призь-би на зем-лю в двір, а з дво-ру за во-ро-та та й по-біг, по-котив-ся до-ро-го-ю.
Бі-жить та й бі-жить до-ро-го-ю, ко-ли це на-зуст-річ йо-му зайчик:
— Ко-ло-бок, ко-ло-бок, я те-бе з'їм!
— Не їж ме-не, зай-чи-ку, я то-бі пі-сень-ку за-спі-ва-ю.
— А-ну за-спі-вай!
— Я по за-сі-ку ме-те-ний,
Я із бо-рош-на спе-че-ний,
— Я від ді-да втік,
Я від ба-би втік,
То й від те-бе вте-чу!
Та й по-біг.
Бі-жить та й бі-жить... Пе-ре-стрі-ва-є йо-го вовк:
— Ко-ло-бок, ко-ло-бок, я те-бе з'їм!
— Не їж ме-не, вов-чи-ку — бра-ти-ку, я то-бі пі-сень-ку за-спі-ва-ю.
— А-ну за-спі-вай!
— Я по за-сі-ку ме-те-ний,
Я із бо-рош-на спе-че-ний,
— Я від ді-да втік,
Я від ба-би втік,
Я від зай-ця втік,
То й від те-бе вте-чу!
Та й по-біг зно-ву...
Аж і-де вед-мідь:
— Ко-ло-бок, ко-ло-бок, я те-бе з'їм!
— Не їж ме-не, вед-ме-ди-ку, я то-бі пі-сень-ку за-спі-ва-ю.
— А-ну за-спі-вай!
— Я по за-сі-ку ме-те-ний,
Я із бо-рош-на спе-че-ний,
— Я від ді-да втік,
Я від ба-би втік,
Я від зай-ця втік,
Я від вов-ка втік,
13
То й від те-бе вте-чу!
Та й по-біг. Бі-жить та й бі-жить до-ро-го-ю...
Зу-стрі-ча-єть-ся з ли-сич-ко-ю:
— Ко-ло-бок, ко-ло-бок, я те-бе з'їм!
— Не їж ме-не, ли-сич-ко, я то-бі пі-сень-ку за-спі-ва-ю.
— А-ну за-спі-вай!
— Я по за-сі-ку ме-те-ний,
Я із бо-рош-на спе-че-ний, —
Я від ді-да втік,
Я від ба-би втік,
Я від зай-ця втік,
Я від вов-ка втік,
Від вед-ме-дя втік,
То й від те-бе вте-чу!
— Ну й піс-ня ж гар-на! — Ка-же ли-сич-ка. От тіль-ки я не-до-чу-ва-ю
тро-хи. За-спі-вай — но ще раз та сі-дай ме-ні на я-зик, щоб чут-кі-ше
бу-ло.
Ко-ло-бок ско-чив їй на я-зик та й по-чав спі-ва-ти:
— Я по за-сі-ку ме-те-ний...
А ли-сич-ка — гам йо-го! Та й з'ї-ла!
-
Назвіть всіх дійових осіб твору.
Чому навчає ця казка?
Пофантазуйте та змініть кінцівку.
Інсценізуйте казку.
14
НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ
Ми любимо свій рідний край
Ми любимо свій рідний край,
Як не любити Україну!
Це наша славна Батьківщина,
Квітуча, світла, зоряна –
Про нас піклується вона!
Леонід Рева
ДЕРКАЧ І КРІТ
Із далекого теплого краю повертався на північ, на нашу землю,
маленький Деркач. Це пташка сіренька. Улітку вона виводить у нас
діток, а на зиму відлітає в Африку.
Важко летіти Деркачеві, маленькі в нього крильця. Того він як
де летить, а як де й пішки іде. Ось північ. Іде собі й тихенько
пісеньку співає про далекий північний край, про гніздечко під
кущем лози на зеленому лузі — там його мила батьківщина.
Іде собі, іде й зустрічає Крота. Сидить Кріт у норі, висунув
мордочку й питає Деркача:
— Хто ти такий і куди йдеш?
— Я пташка Деркач, повертаюсь на батьківщину із теплого
краю.
Розповів Деркач Кротові про свою далеку північну вітчизну й
про теплу африканську землю.
— А чого ти не поселишся на тій теплій землі й не живеш там
завжди? — питається здивований Кріт. — Чого щороку мандруєш
тисячі кілометрів? Ти ж до крові поранив ноги. Тебе скрізь
підстерігає шуліка. Що ж примушує тебе так поневірятися? Що
кличе на холодну північ?
— Батьківщина, — відповів Деркач.
Василь Сухомлинський
16
Це казка чи оповідання? Доведіть.
Назвіть дійових осіб.
Що нового дізналися?
Чому навчає цей твір?
Складіть подібну казку з іншими героями. Спробуйте розіграти її
в парі.
МОЯ СІМ’Я, МОЯ РОДИНА
Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!
- Розкажіть про свою родину.
- Намалюйте свою сім’ю.
Прислів’я та приказки
Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Дитина плаче, а матері боляче.
- Поясніть як ви розумієте зміст прислів’в.
- Вивчіть прислів’я напам’ять.
СЬОМА
ДОЧКА
Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до
сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.
Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали
говорити, як вони скучили за матір'ю.
— Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, —
сказала перша дочка.
— Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, —
промовила друга дочка.
— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою,
— сказала третя.
— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала
четверта.
— Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, —
мовила п'ята.
— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, —
сказала шоста.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття
й принесла їй води в мисці — помити ноги.
Василь Сухомлинський
- Висловіть власне ставлення до героїв твору: «Хто ж найбільше
любить маму? Чому?»
- Знайдіть порівняння.
- Як ви виявляєте мамі свою любов?
- Розкажіть про свою маму.
- Інсценізуйте прослухане оповідання.
18
ДИВОЦВІТ НАВКОЛО НАС
ОЛІВЕЦЬ - МАЛЮВЕЦЬ
Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу,
розгорнула папірець.
Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на
нім. З димаря — великий дим!
Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик.
Носик. Голова. І волосся — як трава!
Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні... А в сторонці, під
віконцем, квітнуть квіти запашні.
У дитинки є спідничка, а на ніжках черевички. Ще їй кошика
зроби — піде ляля по гриби.
Ліс такий густий, кошлатий, і дерев у
нім багато — все ялинки та дубки. Як щітки,
стирчать гілки. А під кожним під дубочком
два грибочки, три грибочки, ось чотири, ось і
п'ять... Вже нема де малювать!
Враз на сонце, як примара, налетіла
чорна хмара, чорна-чорна, наче дим...
Ось і блискавка! І грім!
І полився з хмари дощик на грибочки,
на дубочки, на ялинку, на хатинку, на
малесеньку дитинку, на волоссячко, на кошик, ллється дощик, дощик,
дощик, ллється швидко, швидко, швидко!
І нічого вже не видко!
- Що ж ти, Ясю, наробила? Зачорнила весь папір! І протерла, і
продерла, і пробила аж до дір!..
19
Яся каже:
— Ай-яй-я!
Яся каже:
— Це не я! Це такий вже олівець, олівець-малювець!
Наталя Забіла
-
Чи сподобався вам твір?
Чи схожий він на вірш? Чим?
Які запам’ятали рими?
Спробуйте переказати від імені Ясі про те, що вона малювала.
Що любите малювати ви?
***
Ласкаво просимо в наш дім!
Він, знаю, до вподоби всім.
Це незвичайний дім, дивись:
У ньому дах – небесна вись,
А стіни із живих ялин,
Що дістають аж до хмарин!
Долівка в домі цім – з трави,
В нім квітів – скільки хочеш
рви!
Червоні, жовті, голубі, Нарви їх на букет собі.
Послухай і пташиний спів,
Найкращу пісеньку без слів,
Що не змовкає ні на мить:
Весь день між квітами дзвенить.
- Який настрій викликає вірш?
- Намалюйте те, яким ви бачите наш чудовий світ.
20
З чого починалася книга
Про книги
Давно-давно на землі книжок не було, бо люди ще не вміли їх
робити.
«Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер,
сокири, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані
паперу, ані пер чи олівців. Далі люди додумалися писати на глині,
яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних
сторінках-цеглинках багато напишеш? До того ж, ці книжки важкі
та незручні. Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і
бравіз собою дві-три такі «книги», йому потрібен був... віз.
З часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки з тонкої
козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку виготовили у
стародавньому грецькому місті Пергама — через те папір із шкіри
і назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На
виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди
телят. Отож люди шукали, з чого робити книги, щоб вони були
дешевші і простіші.
В Африці вздовж річок росте болотяна рослина папірус. Його
спершу використовували лише на будівництві. А згодом
додумалися обробляти волокна рослини так, що з них виходив
папір. Відтоді з’явилися книжки, краще сказати, сувої з папірусу.
Писати на сухих стеблах папірусу було зручно, але через кілька
років такі «книги» ламалися й розсипалися.
21
Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчилися
робити дві тисячі років тому. Тоді й почали в багатьох країнах
писати книги на папері, саме писати, бо
книги ж тоді ще були рукописними і
одну книгу, бувало, переписували по
кілька років.
Минуло ще доволі часу, поки
з’явилися друковані книжки. В нашій
країні це сталося в XVI столітті.
Збірка «Дванадцять місяців»
- Знайдіть у тексті невідомі слова та з’ясуйте їх значення.
- Чому твір так називається? Як би ви назвали цей твір?
- Пограйте гру « Інтерв’ю». Поставте своїм однокласникам
запитання до твору, використовуючи мікрофон.
Прислів’я про книгу
Нема розумного сусіда – з книгою поговори.
Одна книга тисячі людей навчає.
Книгу читають не очима, а розумом.
22
Зачарувала все зима…
Загадки
Раптом в лісі посвітліло,
Стало всюди чисто й біло.
А тепла чогось нема.
Це прийшла до нас...
Я – істота нежива,
Я – істота снігова.
З кульок я складаюсь,
Діток потішаю.
Вздовж ріки тепер мости.
Можна йти по них і йти.
Це надовго і всерйоз
Все скував Дідусь...
Зимові віршики
***
Я зими дитинка, Красуня
Сніжинка.
Морозець — то мій татусь,
Дід Мороз — то мій дідусь.
Колисала мене Віхола,
А Зима на щічки дихала.
І тому така я гожа,
На Матінку-Зиму схожа.
Платон Воронько
- Який настрій викликає вірш?
- Підготуйте пантоміму за змістом
вірша.
-Складіть казку «Пригода Красуні Сніжинки».
ПІСНЯ ПРО ЯЛИНКУ
Цвіте, горить, красується
Ялинка лісова….
23
Стрибає сірий заїнько
І пісеньку співа:
- Ялинка, ялинка
У лісі росла,
Ти щастя і радість
Усім принесла.
Іван Нехода
- Які кольори уявляються під час читання вірша?
- Чим вірш сподобався, а чим – ні?
Кмітливий скляр
Звечора у ставку плавали качки. Прийшов Юрко вранці до ставка
і бачить диво дивне. Весь ставок покритий тонким склом. А під
склом вода грає. Питається Юрко в тата:
– Хто це покрив ставок?
Засміявся тато й каже:
– Є такий умілий, кмітливий скляр.
Прийшов і засклив ставок однією
величезною склянкою. Живе той скляр
далеко на півночі. А тепер до нас завітав.
– Хто ж той скляр? – запитав Юрко.
– Мороз.
Василь Сухомлинський
- Назвіть дійових осіб твору.
- Виберіть із тексту речення, які можуть бути загадкою.
- Розіграйте діалог між татом і Юрком.
24
Зустріч з дитячими журналами
26
Тарас Шевченко- український поет і
художник
27
ЧЕРВОНА КАЛИНА
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
Тарас Шевченко
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тарас Шевченко
- Про що ці вірші? Які б малюнки ви намалювали?
Кажу, кажу казку…
( Казки українських письменників)
Зайчаткова казочка
Бігло лісом сіреньке Зайчатко. Стриб-скік! Стриб-скік! Гульк, а на
стежці лежить... казочка. Перегорнуло Зайчатко сторінку. Ой, як
сподобались йому малюнки! І червона морквинка, і білий кролик, і
веселий їжачок. І написана казочка була великими літерами. Тільки
Зайчатко
все
одно
читати не вміло.
Взяло воно казочку
під пахву, скаче лісом і
думає:
«Якби
мені
знайти
кого-небудь,
хто вміє читати. Це,
мабуть, дуже цікава
казочка!»
Тільки
подумало так Зайчатко
— назустріч Лисиця.
—
Добридень,
Зайчику! Що то в тебе
за книжка? — питає.
— Це казка, тітонько
Лисице!
Ось
які
малюнки
гарні!
Почитайте, будь ласка,
а я послухаю!
— Добре, Зайчику! — погодилась Лисиця. На пеньок сіла, книжку
розкрила, лапою по рядках водить:
29
— Жили-були дідусь та бабуся. І була в них курочка. Несла вона
смачні яєчка, а ще смачнішою була сама курочка...
— Ні, тьотю Лисице,— перебило Зайчатко. — Ви не так читаєте.
Тут намальована морквинка, білий кролик і веселий їжачок.
— Ти бач, Зайчисько нікчемний! — образилась Лисиця. — Мені,
Лисиці, віри не йме! Ану тікай, поки цілий!
І книжку на землю кинула. Підняло Зайчатко книжку, далі
пострибало. А на дорозі — Сірий Вовк, хазяїн того лісу.
—
Добридень, дядю Вовче! — привіталося Зайчатко і книжечку
простягнуло.
—
Добридень, косоокий! — відповідає Вовк, а сам дивується. —
Навіщо мені твоя книжечка?
— А ви почитайте, дядю! — прохає Зайчатко. — Це, мабуть, цікава
казочка.
— Казочка? — перепитав Вовк. — Ну, гаразд, косоокий, можна й —
ха-ха! — почитати...
Розкрив Вовк книжку і каже басом:
—
Жила-була бабуся. І було в неї сіреньке козеня. Смачнепресмачне...
Зайчатко послухало трохи вовчу казку, а далі й зазирнуло в
розкриту книжку. Зазирнуло та з дива аж лапками сплеснуло:
— Дядю Вовче, ви ж читати не вмієте. У вас малюнки в книжечці
догори ногами!
— У-у-у! — розсердився Вовк і шпурнув книжку далеко в кущі. —
Забирайся, а то з'їм. Дивись-но, читати, каже, не вмію! Всі казки —
про смачних козенят. У-у-у!
30
Зайчатко побігло, не бачачи перед собою дороги. З переляку очі в
нього ще більш перекосилися, і не помітило Зайчатко, як опинилось
на руках у хлопчика, що в лісі гриби збирав.
— Заспокойся, Зайченятко, заспокойся, сіреньке! — сказав хлопчик
ласкаво і погладив Зайча. — Хто скривдив тебе?.. А це що, казочка?
Які малюнки цікаві! Нумо почитаємо її!
І прочитав хлопчик сіренькому Зайчаткові казочку, що була у
книжці,— про білого кролика і веселого
їжачка.
— А тепер, Зайчику, тобі пора до мами,—
сказав хлопчик і простягнув йому казочку.
— Рости скоріше, вступай до лісової школи і
ти навчишся читати.
— Неодмінно! — сказало Зайчатко. І в зелених кущах майнув його
смішний хвостик. От і все.
Юрій Ярмиш
-
Назвіть основних героїв твору.
Чию поведінку ви засуджуєте, а чию - схвалюєте?
Що б ви порадили Вовку і Лисиці?
Перекажіть казку від імені Зайчатка.
В гостях у весни
Ластівки
Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за
віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло.
Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу — до вікна:
— Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до
мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай
вони сюди летять! Я дивитимусь, руками я не буду їх займать!
Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця — блим та блим!
— Це вони будують вміло для своїх маляток дім. Все працюють
безупинно, не марнують, бачиш, час. Грудочки м'якої глини в
дзьобах носять раз у раз.
Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім
лежатимуть яєчка у м'якесенькім кублі.
Потім будуть пташенята, ненажери — просто страх! Цілий день
їм батько й мати все носитимуть комах.
Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літать, — так, як
мама Ясю вчила в книжці літери читать.
А тоді настане осінь. Стане зразу холодніш. Вранці ляжуть білі
роси на травичку, на спориш...
32
— Взимку ж, мамо,
пташенятам
буде
холодно в гнізді! Правда,
ти до мене в хату всіх їх
пустиш отоді?
— В теплий край тоді
далеко полетять усі
пташки: журавлі, качки,
лелеки
і
маленькі
ластівки.
А як буде знов надворі тепло, весело, весна, — прилетять пташки
з-за моря знов до нашого вікна!
Наталя Забіла
- Як називається розмова між двома особами?
- Попрацюйте в групах. Складіть запрошення для ластівок, щоб
вони прилітали до вашого вікна.
Весняні квіти
Весна чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Олена Пчілка
33
Казки народів Європи
ГОРОБЕЦЬ І ЛИСИЧКА
Болгарська народна казка
кось давні приятелі горобець і лисичка вирішили гуртом
посіяти пшеницю, щоб узимку не голодувати. Ледве дочекалися,
коли зерно достигло, й почали жати. Пишнохвоста півгодини
попрацювала та втомилася. Ледащиця вирішила схитрувати, тому
кинула пучок колосків і схвильовано гукнула товариша:
– Горобчику, боюся, що небо впаде та зімне пшеницю. Тому
працюй, а я пильнуватиму.
І руденька, радісно змахнувши хвостиком, сіла край
поля вартувати, аби хмара не впала на землю. А пернатий тим
часом сам
обжав
урожай, зв’язавснопи
йуже
міркував,
як обмолотити пшеницю. Помітивши, що робота завершена,
лисичка підбігла до птаха та поважно мовила:
– А тепер навчу тебе, як зерно молотити.
Трудівниця схопила в зуби сніп і один по одному всі перенесла
на галявину, а потім заходилася бити хвостом. Невдовзі руденьку
знову взяли лінощі. Вона налякано зиркнула вгору:
– Гей, друже, здається, небо от-от упаде та знищить пшеничку!
Тому, горобчику, молоти, а я піду потримаю хмари.
Хитрунка сіла в затінку неподалік, а малюк сам виконав усю
роботу.
34
Наступного дня товариші домовилися поділити врожай.
Пишнохвоста жадібними очима поглянула на пшеницю, розв’язала
торбинку й почала складати зерно, примовляючи:
– Горобцю мірку, а лисичці – дев’ять.
Не дивно, що мішок пухнастої був заважким, тому вона забрала
лише половину, а по решту вирішила завітати наступного дня.
Про несправедливість дізнався собака та зголосився захистити
пернатого. Кудлатий сховався в лисиччиній пшениці, а коли нахаба
прийшла по зерно, вискочив і налякав її. Руденька, не озираючись,
помчала геть, забувши про врожай.
- Назвіть основних персонажів казки.
- Дайте характеристику горобчику.
- Як по-іншому називають лисицю в казці?
- Покритикуйте лисицю за її вчинки.
- Чи правильно вчинив собака? Чому?
День Матері
День матері
Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!
Ольга Гаєцька
День Матері відзначається у другу неділю травня, бо це місяць
Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного
сина – Спасителя людства.
До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і
допомоги. У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю
в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості,
люди висловлюють подяку материнській самопожертві і
відзначають День Матері.
Все починається з мами
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..
Анатолій Костецький
36
Хто кого веде додому
У дитячому садочку хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом
по п'ять років, їхні матері працюють. Коли повертаються з роботи,
заходять у дитячий садочок. Мати одягає Василька, бере його за
руку й каже:
- Ходімо, Васильку, додому!
А Толик одягається сам, бере маму за руку й каже:
- Ходімте, мамо, додому.
Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка серед снігових
заметів. Мати Василькова йде по снігу, а син стежечкою. Бо мама
веде Василька додому. Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо
Толик веде маму додому.
Минуло дванадцять років. Стали Василько й Толик сильними,
стрункими, красивими юнаками.
Якось занедужала тяжко Василькова мати.
Того самого дня важко захворіла і Толикова мати. Лікар жив у
сусідньому селі за кілька кілометрів. А було це взимку, дорогу
засипало снігом. Василько вийшов за ворота, глянув на сніг та й
каже:
- Хіба можна по такому снігові йти?
Постояв трохи Василько й повернувся до хати. А Толик пішов
глибоким снігом у сусіднє село й повернувся з лікарем.
Василь Сухомлинський
- Зіставте вчинки
засуджуєте?
персонажів.
Кого
схвалюєте,
а
кого
- Попрацюйте в групах. Напишіть Василькові листа з порадою
(усно).
37
Літо – літечко прийшло!
***
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
(Літо)
ЛІТО
— Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола.—
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.
Вирушаймо ж у політ! —
Бджоли з пасіки летять,
Липі крону золотять.
І здається, що у липи
Віти струнами бринять.
Тамара Коломієць
В ДІДУСЯ ПАНАСА
В дідуся Панаса
Свято урожаю.
Я із ним в садочку
Яблука зриваю.
Запитав у дідуся:
— Можна скуштувати?
— Ні, до Спаса треба,
Внучку, зачекати.
В це чудове свято
Звичай був і буде:
Яблука та груші
Святять в церкві люди.
Григорій Шевчук
Народ скаже, як зав’яже
Якщо у середині липня
продовжує кувати зозуля, то літо буде погоже та довге.
Горобці купаються зранку в пилюці – скоро жди дощу.
- Розкажіть, чого ви чекаєте від літніх канікул.
- Попрацюйте в групах. Складіть фантастичну історію « Літня
мандрівка»
Бібліографія
Використано інтернет-ресурси google.com.ua
Автор
fialkauman
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
212
Размер файла
41 886 Кб
Теги
читаночка, першокласна
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа