close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОРЕКЦІЙНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

код для вставкиСкачать
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОРЕКЦІЙНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
ШУЛЬЖЕНКО Діна Іванівна
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
КОРЕКЦІЙНОГО ВИХОВАННЯ
ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМИ
ПОРУШЕННЯМИ
1
Епідеміологія дитячого
аутизму
№ з/п
Поширеність дитячого аутизму
Вихідні дані
1
4-5 на 10 000 дітей
V. Lotter, 1966
2
0,7-21,1 на 10 000 дітей
L.Wing , 1976
3
5,0 на 10 000 дітей
F.Volkman, 2000
4
56 до 10 000 дітей
Група співавторів Autism, Research Reviem
International, 2000
5
Від 12 на 10 000 дітей
Синдром A. Rett, 1993-2000
6
Від 50 на 10 000 до 100
на 10 000
Ch. Gillberg, 2004
2
Загальні порушення психологічного
розвитку за МКХ-10
F.84.0.
Дитячий аутизм
F.84.1.
Атиповий аутизм
F.84.2.
Синдром Ретта
F.84.3.
Інший дитячий дезінтегративний розлад
F.84.4.
Гіперактивний розлад, який поєднується з розумовою
відсталістю та стереотипними рухами
F.84.5.
Синдром Аспергера
F. 84.8.
Інші первазивні порушення розвитку
F. 84.9.
Первазивне порушення розвитку не уточнене
3
Корекційні технології терапії аутистичних
порушень у дітей
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
Методи раннього втручання (інтервенції)
Оперантна терапія (корекція поведінки прийомами підкріплення, І. Ловаас)
Метод мовленнєвого оперантного обслуговування
ТЕАССН-програма лікування і навчання дітей, що страждають від аутизму і
порушень спілкування (E. Шоплер)
Холдинг-терапія (М. Вельш)
Альтернативна мовленнєва комунікація
SONE-RASE програми: індивідуальні батьківські технології; терапія оптимальними
умовами (Б. і С. Кауфмани)
Снузелен-терапія спрямована на формування нижчих психічних функцій
Терапія повсякденним життям (К. Кітахара)
Метод «ігрового часу» (С. Грінспан)
Ігрова психотерапія (В.В. Ковальов)
Метод “прихованої психодрами”
Кінезіотерапія
Арттерапія
Музична терапія
Анімалотерапія – терапія спілкування з тваринами
Тренінг слухової інтеграції
Методика розвитку міжособистісних стосунків (С. Гаістін, Р. Шолі)
Метод подолання аутизму як афективного розладу (К.С. Лебединська, О.С.
Нікольська)
МАКАТОН – абревіатура (Маргарет, Кейт, Тоні): поєднання мови жестів (відмінних
від мови жестів для нечуючих дітей), візуального ряду і підкріплення
Баламетрика (К. Белго)
4
Особливості аутистичних порушень у дітей
5
Взаємозалежність інтелектуальних і аутистичних порушень у дітей
Порушення
Спільні
риси
Інтелектуальні
Відсутність мотивації до
свідомої активної
інтелектуальної діяльності
Стійке порушення
пізнавальної діяльності
Первинне порушення
інтелекту, вторинне та
подальше –
недорозвиток вищих
довільних форм
сприймання пам’яті
словесно-логічного
мислення та
особистості дитини
Аутистичні
Несформованість компонентів
інтелекту
Змістового
Прогноз
Діяльнісного
Особистісного
Своєчасна корекція аутизму – умова
інтелектуального прогресу дитини
Вибірковість, зануреність
неусвідомленість
інтелектуальних дій
Психологічні
механізми захисту та
уникання від
тривожної інформації
оточуючого
середовища як
первинне порушення,
вторинне та подальше
- інтелектуальне
порушення та
особистості дитини
6
6
КЛАСИФІКАЦІЯ АУТИСТИЧНИХ ФОРМ (АФ) ЗА
КЛІНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ДИЗОНТОГЕНЕЗУ
АФ – І
СПЕКТР АУТИСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЗІ ЗБЕРЕЖЕНИМ МОВЛЕННЯМ – ЛЕГКА ФОРМА
АФ – 2
СПЕКТР АУТИСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ З НАЯВНІСТЮ ВИСОКОГО І НОРМАЛЬНОГО РІВНІВ
ІНТЕЛЕКТУ
АФ – 3
СПЕКТР АУТИСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ, ЩО Є ВТОРИННИМИ ПРИ ЗАГАЛЬГОМУ НЕДОРОЗВИТКУ
МОВЛЕННЯ (ЗНР)
АФ – 4
АУТИСТИЧНІ ПОРУШЕННЯ, ЩО Є ВТОРИННИМИ ПРИ ВСТАНОВЛЕНИХ ОЛІГОФРЕНІЇ,
ШИЗОФРЕНІЇ, ДЦП, ЗАТРИМЦІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ (ЗПР)
АФ – 5
АУТИСТИЧНІ ПОРУШЕННЯ, ЩО КОМБІНУЮТЬСЯ ІЗ ДИСФОРИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
ПОВЕДІНКИ
АФ – 6
АУТИСТИЧНІ ПОРУШЕННЯ, ЩО КОМБІНУЮТЬСЯ ІЗ ПСИХОПАТОПОДІБНИМИ
РОЗЛАДАМИ ПОВЕДІНКИ
АФ – 7
АУТИСТИЧНІ ПОРУШЕННЯ, ЩО КОМБІНУЮТЬСЯ ІЗ ШИЗОФРЕНОПОДІБНИМИ
РОЗЛАДАМИ ПОВЕДІНКИ
7
Зі збереженим мовленням
(елективний мутизм)
Зі слабо модульним, тихим
мовленням
З резонерським контуром
вербального мислення
З активним нав’язливим
мовленням
З неконструктивною
мовленнєвою діяльністю
З автономним мовленням
І категорія
Групи аутичних дітей, які не володіють
мовленням, діагностованих за невербальними
методиками
З розумовими вадами
Індиферентні до оточуючих
живих та неживих об’єктів
З маніфестацією вокалізацій та
вигуків
Зі збереженою потребою в
спілкуванні
Психогенно-нечуючі та
психогенно-сліпі
З вадами саморегуляції
З вадами поведінки
З розумовими вадами
Психолого-педагогічна класифікація дітей зі
спектром аутистичних порушень за рівнем розвитку
мовленнєвої функції.
ІІ категорія
Групи аутичних дітей, які володіють мовленням,
діагностованих за вербальними методиками
8
Психологічна класифікація типів аутистичних
особистостей за особливостями спрямування на
найближче оточуюче середовище.
1.
Тип симбіотичного спрямування особистості
2.
Тип лінгвістичного спрямування особистості
3.
Тип інтелектуального спрямування особистості
4.
Тип комунікативного спрямування особистості
5.
Тип
динамічно-орієнтованого
спрямування
особистості
6.
Тип індиферентного спрямування особистості
7.
Тип
реактивно-тривожного
спрямування
особистості
9
Процес корекційного виховання аутичних дітей
ВПЛИВИ
Навчальні
Виховні
Оздоровчі
Корекційні
Привентивні
Формувальні
Особистість аутичної дитини
Психологічний
супровід
ЗАКЛАДИ
Фахівець
Домашнє
виховання
Дошкільні
Шкільні
Освітньореабілітаційні
Батьки
і сіблінги
10
Динаміка показників
інтелектуального розвитку аутичних
дітей (кількість дітей в %)
Компоненти інтелекту
Змістовий (рівень якості знань дитини)
Кількість дітей (абс.) Об'єктивність Узагальненість Конкретність
Вік дітей
Ра-зом
Ра-зом
Повнота
Систематизованість
Стійкість
Діяльнісний
ЦілеспряДинамічність Усвідомленість
мованість
Особистісний
Планомірність Мотиваційність Критичність Самокритичність
Пізнавальна
самостійність
після до
після
після
до
За станом до експ. після до експ. після до експ.
після до експ.
до експ.
до експ. після до експ. після
після до експ. після до експ. після
до
після
після до експ. після
експ. експ.
експ.
експ.
експ.
до експ. %
мовлення
%
експ. %
%
експ. %
%
експ. %
%
%
%
експ. %
%
експ. %
експ. %
%
експ. %
%
експ. % експ. % експ. %
експ. %
%
експ. %
%
%
%
%
%
311 А 15,7
36
23,2
45,2
256 Б 13,6
35,3
22,9
42,2
11
28,4 17,5 36,7
22,2
45
17,3
40
8,7
25,9
6,1
24,8 15,6
40
7
27
5,2
21,5 13,1 37,4
13,6
29,4
14,2
32
7,4
25,5
9,1
26
20,1
42,7
11,4
28
11,8
29,6
6,4
20,7
7,9
23
18,3
35,4
567
12,9 29,8 14,9 33,2
20,6 39,2 16,1 39,2
*А – діти з різним станом сформованості усного і писемного мовлення;
*Б –діти з несформованим усним мовленням та різним станом сформованості писемного мовлення.
11
Структура корекційно-виховної діяльності
майбутнього фахівця
Інтелектуальний
Змістовий
Змістовий
Об’єктивні,
Об’єктивні,
узагальнені,
узагальнені,
конкретні, стійкі
стійкі
конкретні,
та динамічні
динамічні
та
знання про
про
знання
особливості
особливості
дизонтогенезу
дизонтогенезу
дитини; процеси
процеси
дитини;
навчання,
навчання,
корекційного
корекційного
виховання та
та їїїї
виховання
всебічного
всебічного
розвитку;
розвитку;
психологічні
психологічні
умови, методи
методи та
та
умови,
корекційні техніки
техніки
корекційні
розвитку
розвитку
потенційних
потенційних
можливостей
можливостей
аутичних дітей
дітей
аутичних
Діяльнісний
Діяльнісний
Соціокультурний
Особистісний
Особистісний
Мотивація,
Мотивація,
Усвідомлення,
Усвідомлення,
пізнавальна
пізнавальна
цілеспрямоване та
та
цілеспрямоване
самостійність іі
самостійність
планомірне
планомірне
самокритичність під
під
самокритичність
виконання
виконання
педагогічних,
педагогічних,
корекційних,
корекційних,
аналітичних,
аналітичних,
час взаємодії
взаємодії зз
час
аутичною дитиною,
дитиною,
аутичною
пошуковість уу
пошуковість
виборі форм
форм іі
виборі
методів
методів
інклюзивних,
інклюзивних,
особистісного
особистісного
супервайзерних,
супервайзерних,
впливу на
на неї.
неї.
впливу
гувернерських
гувернерських
Осмислення якості
якості
Осмислення
функцій майбутнім
майбутнім
функцій
результатів
результатів
фахівцем
фахівцем
корекційної роботи
роботи
корекційної
членами родини
родини
зз членами
Комунікативний
Комунікативний
Створення
Створення
психологічних умов
умов
психологічних
для подолання
подолання уу
для
свідомості аутичної
аутичної
свідомості
дитини страху
страху
дитини
спілкування зз
спілкування
іншими людьми,
людьми,
іншими
однолітками,
однолітками,
уявлень про
про
уявлень
неспроможність та
та
неспроможність
безвихід їїїї
безвихід
становища як
як
становища
суб’єкта
суб’єкта
спілкування
спілкування
Креативний
Креативний
(соціально-культурна
(соціально-культурна
анімація)
анімація)
Орієнтація на
на
Орієнтація
вирішення питань
питань
вирішення
дозвілля та
та
дозвілля
створення
створення
соціальносоціальнопсихологічних умов
умов
психологічних
для реалізації
реалізації
для
особистості
особистості
аутичної дитини
дитини вв
аутичної
різних сферах
сферах
різних
творчої діяльності:
діяльності:
творчої
створення
створення
можливостей для
для
можливостей
взаємодії таких
таких
взаємодії
соціальних
соціальних
інститутів як
як сім’я,
сім’я,
інститутів
дошкільні, шкільні
шкільні
дошкільні,
заклади,
заклади,
позашкільні та
та
позашкільні
освітньо-соціальні
освітньо-соціальні
заклади
заклади
12
Мотиви отримання спеціалізації в
галузі аутології
Щоб стати професіоналом
29,8
Задля того, щоб розробляти та
впроваджувати нові корекційні технології
24,7
20,3
Щоб домомогати аутичній дитині
соціалізуватися в суспільство
12,8
9,6
Для власного розвитку
2,8
Щоб займатися науковими дослідженнями
0
10
20
30
Задля отримання фінансового прибутку
Рис. Результати дослідження мотивації студентів кафедри корекційної
психопедагогики до корекційно-виховної роботи з аутичними дітьми у
відсотках (%), загальна кількість студентів 502.
13
Тенденції у розумінні результатів подолання
аутизму в батьків аутичних дітей та фахівців
Фахівці
5
7
4
освітні
комунікативні
50
11
поведінкові
23
афективно-регуляторні
соціально-побутові
прогноз розв. аут. дит.
Батьки
освітні
2
18
4
40
29
комунікативні
поведінкові
7
афективно-регуляторні
соціально-побутові
прогноз розв. аут. дит.
14
Особливості якості життя членів сімей (матерів)
аутичної дитини (група 2) та дитини з дитячим
церебральним паралічем (група 1).
10
9
8
7
6
5
Група 1
4
Група 2
3
2
1
Група 2
0
Група 1
Тривожність
Глибина переживань
Негативні емоції
15
Етапи наступної корекційно-виховної роботи з дитиною
між батьками та фахівцем.
На першому, координаційному, етапі відбувається знайомство фахівця з родиною, історією розвитку
дитини, особливостями аутистичного дизонтогенезу.
На другому, інформаційному, етапі здійснюється аналіз та інтерпретація отриманих матеріалів про
дитину, сіблінгів (здорових братів, сестер), взаємин у родині; уточнення психогенних чинників, важливих
для аналізу труднощів у вихованні дитини, визначення корекційних стратегій та розробки проекту
індивідуально-корекційних програм.
Третій, корекційний, етап наступності полягає у визначенні цілей, завдань, організаційних інструментів,
корекційних засобів, технік, прийомів, які виконуватимуть батьки, сіблінги та інші родичі аутичної
дитини. Цей етап характеризується мотиваційною, виконавчою (процесуальною), результативною
складовими спільної корекційно-виховної діяльності фахівця та родини.
Четвертий, настановчий, етап починається з моменту фіксації результатів корекційної роботи з аутичною
дитиною та характеризується такими ознаками: послабленням тривожного стану дитини, її інтеграцією в
дитячий колектив, відсутністю крику як чинника протесту, нівелюванням проявів агресії, самоагресії,
відчуження та негативізму. На цьому етапі у родині формуються установки на позитивно-оптимістичну
перспективу розвитку дитини, з’ясовується її реальний особистісний ресурс (здібності, нахили, нужди,
мотиви, творчі потреби тощо), обговорюються разом із батьками особливості спілкування з дитиною,
пропонуються фахові техніки подолання негативізму, позбавлення тривоги, зайвої афектації.
П’ятий, заключний, етап характеризується тривалим
корекційно-виховним
процесом, в якому
систематично між членами родини та фахівцем узгоджуються результати використання корекційних
методів, технік, прийомів у формуванні в дитини соціальних, комунікативних, ігрових, мовленнєвих умінь
та навичок; аналізується стан усвідомлення дитиною власних дій та вчинків; розробляються нові творчі
підходи залучення дитини до дитячих свят; моделюються ситуації, в яких дитина вимушена брати на
себе відповідальність, спокійно приймати рішення, виважено та ввічливо ставитись до людей.
16
Формування понять про себе
Класична питальна форма: “Що Я роблю?”
Питальна форма для аутичних дітей: “Що роблю Я”
Я сиджу на ГАРМАТІ
Я сиджу на КОЛОДІ
Я сиджу на ПІСКУ
Я сиджу
на ЛАВЦІ
17
Формування понять про себе
Класична питальна форма: “Що Я роблю?”
Питальна форма для аутичних дітей: “Що роблю Я”
Поняття: “Що роблю Я читаю книжки”
Я підіймаю
Я спускаюсь по
М‘ЯЧ
СХОДАХ
Я
читаю
КНИЖКУ
Я тримаю М‘ЯЧ
18
ШУЛЬЖЕНКО Діна Іванівна
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
КОРЕКЦІЙНОГО ВИХОВАННЯ
ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМИ
ПОРУШЕННЯМИ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Автор
InnеsaLogo
Документ
Категория
Образовательные
Просмотров
416
Размер файла
613 Кб
Теги
Аутизм
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа