close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

З досвіду роботи

код для вставкиСкачать
Опис власного досвіду з реалізацією
проблемної теми
Тема досвіду
“ Активізація розумової діяльності
молодших школярів на уроках читання ”
Вчителя
Вчителя початкових
початкових класів
класів
Дубенської
Дубенської ЗОШ
ЗОШ I-III
I-III ступенів
ступенів №7
№7
Плотнікової Алли Федорівни
Кожній дитині – світло знань,
Кожній дитині – світло любові,
Віру в сили свої без вагань –
Як запоруку щасливої долі.
Талант, творча обдарованість особистості стають сьогодні запорукою
інтенсивного економічного розвитку країни й фактором національного престижу.
Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та
демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети
навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до
раціональної творчої праці.
Знаю, що школа покликана вчити, але переконана, що цілісне
сприймання світу неможливе без виховання якостей людяності, без формування
вмінь і навичок творити добро та красу, без гармонійного об’єднання розумового
та духовного навчання. метою сучасної початкової школи є забезпечення
подальшого становлення особистості дитини, цілеспрямований вияв і розвиток
здібностей, формування уміння та бажання вчитися. І саме не відбити це бажання
вчитися, а перетворити навчання в радісне для дитини заняття – мета вчителя
початкових класів.
Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є така
організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ
наук, формує в учнів уміння самостійно мислити. Розвиває творчість та ініціативу.
Важливо сформувати таке ставлення дітей до навчання, за якою учіння стає для
них бажаною діяльністю. «Не забувайте, - попереджував В.Сухомлинський, - що
ґрунт, на якому будується ваша майстерність в самій дитині, в її ставленні
до знань і до вас, учителю. Це бажання вчителя, натхнення, готовність до
подолання труднощів». Тому великий педагог закликав: «Дбайливо збагачуйте
цей ґрунт – без нього немає школи».
Сучасні вимоги до формування особистості базуються на
гуманістично орієнтованому навчанні та вихованні. Початкова загальна освіта є
першим освітнім рівнем та закладає фундамент загальноосвітньої підготовки
учнів. Враховуючи те, що провідною діяльністю молодших школярів є навчання,
саме активізація пізнавальної діяльності учнів у навчально-виховному процесі
початкової школи набуває особливої актуальності. «Розвиток дітей, - писав
Л.В.Занков, - це не тільки ріст їх вроджених здібностей, але ще в більшій мірі
результат цілеспрямованої та систематичної роботи вчителя над
розвитком його підопічних. Інтенсивний рух розвитку досягається в процесі
всієї навчально-виховної роботи: і здобування знань, і оволодіння навичками, і
формування потягу до знань».
Активізація учнів при навчанні – один із основних напрямів
удосконалення навчально-виховного процесу в школі. Адже свідоме і міцне
засвоєння знань учнями проходить в процесі їх активної розумової діяльності.
Яким повинен бути урок, щоб учні сказали: «Це мій улюблений урок»? Безумовно,
цікавим, таким, що збуджує розум та уяву, розширює кругозір.
Проблема формування способів навчальної роботи і розумової
діяльності молодших школярів, творчої діяльності
вчителів завжди була
предметом особливої уваги як учителів-практиків, так і вчених . Досить глибоко
вона розглядається у працях вчених-педагогів К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка,
В. І. Загвязінського. І. А. Зязюна, О. А. Захаренка, О. В. Попової, Л. П. Дашевської,
Ш. О. Амонашвілі, С. М. Лисенкової, П. Я. Гальперіна. Великий внесок в цю
справу вніс великий український педагог В. О. Сухомлинський. Вони вказували,
що важливою проблемою сучасної школи є формування творчої активності учня і
вчителя. Використання системи роботи з розвитку пізнавальної активності і
самостійності молодших школярів є надійним і ефективним засобом здійснення
розвитку дитини, повноцінного засвоєння всіма учнями кінцевих результатів
навчання. ця система викликає в учнів бажання і вміння навчитися, жити і
працювати в колективі.
Проаналізувавши наукові та літературні джерела, я зробила
висновок, що активізація розумової діяльності молодших школярів є
першочерговим завданням вчителя початкових класів. Ш. Амонашвілі у Трактаті
«Школа життя» пише: «Педагогічне завдання полягає в тому, аби створити
необхідний освітній процес зі своїми предметно-просторовими, моральносоціальними якостями, котрий дасть можливий простір для задоволення
Дитиною пристрасті до розвитку». У процесі навчання та виховання школярів
я поставила перед собою мету:
1. Допомогти дітям адаптуватися до шкільного життя, не відбити в
них бажання вчитися.
2. Пробудити дитячий навчальний інтерес через ігрову діяльність;
зробити все, щоб процес навчання був для дітей цікавим,
захоплюючим, невимушеним.
3. Формувати позитивне ставлення до уроків, активізувати діяльність
учнів на уроках та в позаурочний час.
4. Формувати
у
дітей
прагнення
до
саморозвитку
та
самовдосконалення.
Важлива і цінна не лише сама істина (навчити учнів якогось предмета), а
процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів
розумової роботи, тобто все, що розвиває творчу думку школярів, привчає їх
мислити і діяти самостійно. Активність думки школяра збуджується створенням
умов для дозрівання думки.
На власному досвіді переконалася, що сутність сучасного уроку полягає
не лише в змісті, а у методиці його побудови, використанні нестандартних форм
навчання, в застосуванні інноваційних технологій, що основною навчальною
діяльністю учнів є гуманістичні стосунки, принципи рівноправного діалогу
«вчитель - учень».
Головне завдання своєї педагогічної діяльності вбачаю в тому, щоб не
«донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати спільний пошук
роз’яснення завдання. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі
навчально-виховного процесу має перебувати учень. Актуальним сьогодні є
впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи
пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і
навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню
інтересів дітей.
У своїй роботі намагаюся запалити в дитячому серці вогник
допитливості, викликати захоплення навколишнім світом, а головне, інтерес до
навчання. на своїх уроках я завжди керуюсь я такою китайською приказкою: «Я
слухаю – я і забуваю, я бачу – і я запам’ятовую, я роблю – і я розумію». Усю
роботу спрямовую в такій послідовності:
цікаво ------- знаю -------- вмію.
У своїй педагогічні діяльності застосовую висловлювання, які
підтримують дітей, надають їм наснаги, створюють ситуацію успіху:
- Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…
- Саме ти і міг би зробити таку справу…
- Я впевнена, що ти пам’ятатимеш про…
- Це зовсім нескладно, навіть якщо не вийде – нічого страшного.
- Ось цей елемент вийшов дуже гарно.
Одним із ключових моментів моєї роботи є навчання читання – процесу,
що є основою отримання знань із будь-якого предмета. Саме через книгу дитина
вчиться сприймати навколишні світ, отримує знання про нього. Навчити дітей
читати є і одним з головних завдань початкової школи. В. Сухомлинський писав,
що «читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе». Та
навчити по-справжньому добре читати не просто, необхідно створити для дитини
сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням.
Основними шляхами реалізації цієї проблеми вважаю:
- виховання в дітей стійкого інтересу до читання;
- створення такої атмосфери в класі, коли учні відчувають радість від
навчання;
- застосування ідеї вільного вибору вправ різного рівня складності;
- добір завдань, які інтегрують у собі аналіз, порівняння, синтез,
доведення і активізують пізнавальну діяльність учнів на уроці.
Сучасний урок читання має дати школярам вміння, збуджувати і
підтримувати інтерес дитини, тренувати пам'ять, збагачувати уяву, фантазію,
вчити їх логічно висловлюватися. Читання вголос, робота над прислів’ям, опис
картини, розповідь-мрія – все це стає для дитини близьким, зрозумілим, тому й
потрібним, корисним. На всіх етапах уроку постійно звучать активізуючі терміни:
«Чому ?», «Яка твоя думка?», «Які почуття викликають у вас рядки
оповідання, казки.
Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:
вірша,
1. Актуалізація знань.
На цьому етапі я проводжу вправи на дихання; артикуляційні вправи,
вправи на темп і тембр читання (скоромовки, чистомовки).
2. Робота з новим текстом на уроці.
Цей етап уроку включає ознайомлення з текстом, багаторазове
читання з різними видами завдань, вибіркове читання, доведення думки
словами з тексту, діалоги.
3. Закріплення нових знань.
На цьому етапі уроку проводжу такі види роботи, як читання за
особами, виділення головної думки, характеристика персонажів, поділ
тексту на частини, складання плану.
Домашні завдання добираю різні за складністю, які містять елементи
творчості.
Готуючись до уроку, я намагаюся обміркувати, передбачити все так,
щоб моя роль була малопомітною, а діти із захопленням працювали, відкривали
для себе все нове, невідоме. Адже знання, які дитина отримує із враженням –
глибокі і міцні. Пригадую слова Л. Толстого: «Знання тільки тоді знання, коли
набуті зусиллям думки, а не пам'яті». Для кожного це не секрет, що молодші
школярі засвоюють навчальний матеріал, коли їм цікаво, коли букви і цифри
оживають на їх очах, а класна кімната перетворюється на казкову галявину,
чарівну країну, місто розумників. На таких уроках знаходять місце хвилинки
образного мислення, уявні екскурсії у світ казки, поезії, хвилинки ерудита,
алгоритми, пам’ятки, інсценізації казок, віршів.
Жодного уроку читання не уявляю без гри. Саме гра допомагає мені
пришвидшити процес практичного засвоєння нових знань, умінь і навичок,
пожвавлює роботу на уроці, активізує розумову діяльність школярів.
Особливо провідною є гра у 1 класі. Ігрові сюжети вводжу, вклавши
завдання, запитання в уста казкових персонажів: Буратіно, Незнайка,
Дюймовочки, Червоної Шапочки, Мальвіни, або звірят – Білочки, Лисички,
Зайчика, Їжачка, ну і звичайно, Мудрої Сови. Ми вчимося читати, застосовуючи
ігри «Пропала буква», «Пеньочок», «Живі букви», «Розсипалось слово»,
«Шнурочок», «Анаграми», «Яке слово заховалось», «Літак. Парашут» та інші.
Ігрові сюжети з класу в клас ускладнюються.
Важливе значення має проведення цілих уроків-ігор, особливо в
адаптаційний період. Урок-гра є доречним при повторенні та закріпленні
вивченого матеріалу. Такі уроки проводжу у вигляді «Брейн-рингів», «Аукціонів»,
«Зоряної години», КВК. На таких уроках переважає індивідуальна, групова та
колективна робота, де один відповідає за всіх, а всі за одного.
Широко використовую інтелектуальні ігри: кросворди, ребуси,
чайнворди. Вони сприяють пізнавальній активізації дітей, розвивають їхню уяву,
кмітливість, спостереження.
Від гри
до навчальної діяльності - такий основний шлях , який
проходить у своєму психологічному розвитку дитина. Доказом цього є слова
В. Сухомлинського: «У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються
творчі здібності особистості. Без гри нема і не може бути повноцінного
розумового розвитку».
Дорослішають діти – ускладнюються завдання. І прикро помічати, як
вже в середині уроку у більшості учнів «гаснуть оченята», втрачається інтерес до
виучуваного. Тоді і тут на допомогу приходить гра, яка спонукає до пошуку,
збуджує бажання перемогти, активізує увагу учня.
Сьогодні необхідно навчити дитину критично мислити, розуміти
сутність речей, працювати з інформацією, формулювати та обстоювати свої думки,
спілкуватися з іншими людьми, передавати власний досвід, досягати успіху.
Однією з важливих умов досягнення цієї мети і використання сучасних
інноваційних технологій. Саме їх застосування робить процес навчання цікавим та
ефективним, бо спрямовані вони насамперед на те, щоб кожний учень усвідомив
себе творчою особистістю, навчився взаємодіяти з однокласниками, критично
мислити і вірив у свою інтелектуальну спроможність.
Застосування інноваційних технологій у початкових класах
здійснюється шляхом поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів
роботи. Групові форми виконання завдань сприяють активному розвитку
мислення, формуванню позитивної мотивації до спільної навчальної праці.
Досвід роботи показує, що застосування на уроках різноманітних
форм групової роботи, роботи в парах, дискусії, диспуту, мозкових атак
приваблює учнів , підвищує ефективність роботи, забезпечує кожній дитині
«ситуацію успіху». Такі форми виконання завдань сприяють активному розвитку
мислення, формуванню позитивної мотивації до спільної навчальної праці. Я
часто використовую такі прийоми інтерактивної діяльності школярів: «Читання в
парах. Обмін думками», «Взаємні запитання», «Віднови текст», «Мозаїка»,
«Гірлянда асоціацій», «Тематичне інтерв’ю», «Акваріум», «Карусель». Діти
стають активними учасниками навчального процесу,
опановують норми
моральної поведінки.
Щоб зацікавити учнів роботою, дбаю про зміст навчання. Часто
використовую такий підхід до викладання навчального матеріалу, коли всі
завдання об’єднані єдиним цікавим сюжетом. Прикладом цього є урокиподорожі, усні журнали, вистави, уроки-презентації. Саме такі уроки стимулюють
пізнавальну самостійність дитини, творчу активність, ініціативу школярів.
Всебічний розвиток особистості, інтелект, підвищують якість знань, знижують
втомлюваність. Це розвивальне, проблемне, випереджуюче, активне навчання.
Нестандартні уроки – це співробітництво. Л. С. Виготський підкреслював: «Що
дитина вміє сьогодні в співробітництві, вона зуміє завтра сама».
Досвід роботи дає можливість визначити так фактори, що впливають
виховання дитячих інтересів:
* глибоке знання вчителем предмета;
* висока ефективність уроку, раціональна його побудова;
* відповідність навчального процесу оптимальному рівню розвитку учнів;
* позитивна емоційна атмосфера навчання, сприятливе спілкування під
час оволодіння знаннями, уміннями і навичками;
* опора на активну розумову діяльність учнів, наявність пізнавальних
завдань;
* творче використання додаткової інформації.
Завдяки цьому учні працюють активно, щоразу роблячи для себе
невеличкі, але важливі відкриття.
Бажання вчитися ніколи не згасне лише за тієї умови, якщо після
уроків вихованці будуть зайняті цікавою творчою працею. Розвивати активну
пізнавальну діяльність школярів продовжую і в позакласній роботі. Проводячи
бесіди, ранки, родинні свята, подорожі, намагаюсь прищепити своїм вихованцям
почуття любові до неньки-України, ніжну ласку до матері, любов до природи,
сформувати кращі якості особистості: чесність, правдивість, доброту, людяність,
чуйність, милосердя. Виховні заходи – це своєрідна школа радості для дітей.
Дати дітям відчуття радості праці, щастя успіху в навчанні, збудити в
їхніх серцях почуття власної гідності – ось моє найперше завдання, бо успіх у
навчанні єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для
боротьби з труднощами, бажання вчитися. Перший учитель – це, так би мовити,
доля учнів і тому, реагуючи на різноманітні дитячі інтереси, рівень розвитку,
індивідуальні особливості, роблю все можливе, щоб цінувати кожну дитину як
особистість.
Вчитель – це моє покликання.
Вчитель – це моє життя.
Вчитель – це моє творіння
З юності й до забуття.
Література
1. Державний стандарт початкової загальної освіти.
2. Амонашвілі Ш. О. Школа життя. Трактат про початковий ступінь
освіти, заснованої на принципах гуманно-особистісної педагогіки.М.: Дім видавництва Шалми Амонашвілі. – 2000
3. Бабанов К.О. Інноваційні системи, технології та методи навчання.К.: Просвіта. – 2000
4. Дівакова І.О. Інтерактивні технології навчання у початкових
класах.- Т.: Мандрівець.-2009
5. Жукова С.О. Уроки фантазії і мислення.-К.: Просвіта.-2002
6. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність – мистецтво навчальної і
виховної дії.-К.: Гуманітарні науки.- 2002
7. Кашуба Л.І. Навчання через гру.- Т.: Мальва-ОСО. – 2007
8. Кривошапка О.Б. Групові форми роботи в початковій школі.-Х.:
Основа.- 2009
9. Лозова В.М. Пізнавальна активність школяра. – Х.: Основа.- 1999
10.Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах.- К.: Магістр-S.1997
11.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К.: Вибрані твори.:
У 5т. – Т.3
12. Шинкарьова О.В. Активізація розумової діяльності учнів.Початкова школа.-1998
Автор
margaritafl
Документ
Категория
Образование
Просмотров
1 059
Размер файла
1 018 Кб
Теги
мій, робота, досвіду
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа