Опис проекту Старенькі фотографії з горища - Тепло від спомину, і смуток,, і сльоза... Великий рід - не рід, а родовище (багато що зуміли б розказать!) Батьки, діди і прадіди незнані - До споминального припасти б джерела... Вони потойбіч, і тепер не з нами, Лиш думка в хащі тіней забрела. Зі свічечок - велика спільна ватра, Туман років лягає у траву. І хтозна, може я в незнане "завтра" Туманом тим до предків попливу? Там запитають, як жила, що вміла? Чи не зобидила в житті кого, бува? У вічі їм дивитимуся сміло, І не впаде на груди голова. Не осоромлю древа свого віче, Міцне коріння буря не здвигне... От тільки - не впустити б в душу відчай, Коли життя ламатиме мене. О.Герасименко 1. Назва проекту: "Роде наш красний, роде наш прекрасний". 2. Актуальність. Родовід, рід, родина, рідня... Слова одного кореня, які здавна в Україні вважалися святими. Народні традиції, народна мораль, виховували з дитинства в людині глибоку повагу до цих святинь. Люди зобов'язані були знати своїх предків від "сьомого коліна". Тих, хто цурався свого роду чи зневажав його, називали "людина без роду-племені". Часто в поняття "рід" вкладалося ширше значення - це і рідна земля, батьківщина. Хто ж відрікався рідні, рідної землі, батьківщини, на все життя залишався безбатченком, "Іваном Безрідним". Одна із заповідей Божих, невиконання якої є смертним гріхом, навчає: "Шануй свого батька і матір свою". Саме так, як навчає Біблія, виховували дітей в Україні: в шанобі до батька-матері, особливо до матері. Бездушність, неповага до них не прощались, обов'язково мали бути покарані. З давніх-давен зберігають люди пам'ять про своїх предків. Спочатку в усній формі, пізніше - графічно у формі дерева, звідси й назва "родове дерево". Всі ми родом з дитинства, сім'ї, роду... Що таке материнська і батьківська лінія роду? Що зашифровано у поняттях "мій родовід", "моя земля"? Відповісти на ці запитання неважко - багатьом знайомі слова "генеалогія" і "родовід". Сьогоднішня популярність генеалогічної науки пов'язана з пошуками власних коренів, бажанням не бути перекотиполем у світі глобальних зв'язків і технологій. Знати свій родовід-це значить поважати своїх предків, тоді і наступні покоління будуть поважати тебе за гарні справи, вагомі досягнення. 3. Мета проекту. Прищеплювати учням відчуття нерозривності власного життя із життям, традиціями, культурою пращурів, плекати любов та повагу до батьків і свого роду, сприяти пробудженню в кожного учня усвідомлення особистісної ролі отриманих знань. 4. Задачі проекту: * Дати можливість кожній дитині (незалежно від віку, нації, кольору шкіри, релігії чи соціального становища) скласти своє родове дерево і описати відоме про прізвища і рід, відновлюючи і об'єднуючи родинні зв'язки, а можливо, і відновити ці зв'язки. * Поринути у світ спогадів своїх рідних, дізнатися про героїчне минуле своїх дідусів, бабусь, багато цікавого про історію власних родин. * Розвивати навички дослідницької діяльності, складання власного життєвого проекту. * Формувати комунікативну компетентність. * Залучати батьків до спільної діяльності з учнями, зацікавлення їх життям колегіуму. * Сприяти розвиткові середньої школи як соціального інституту, що стає громадянським центром. 5. Учасники проекту: учні 5- х класів, вчитель української мови Шимянова Олена Дмитрівна. 6. Термін реалізації проекту: вересень-грудень 2012 року. 7. Хід реалізації проекту: І етап. Підготовчий. Робота з батьками, які стають активними учасниками пошукової роботи, усвідомлюють значущість дослідження і шукають оригінальні форми захисту виконаної роботи. До роботи долучаються вчителі-словесники, класні керівники. ІІ етап. Основний. Написання пошукової роботи учнями з допомогою батьків. Ресурсами стають: обласний архів, мережа Інтернет, спогади рідних тощо. Структура дослідницької роботи: 1. Історія твого родоводу. 2. Нашому роду нема переводу. 3. Цікавий епізод з життя твоїх предків. Видатні люди з твоєї родини. 4. Твоє ім'я. 5. Поетична сторінка. 6. Сімейні свята. 7. Традиції вашої сім'ї, ваші реліквії. 8. "Музична скринька сім'ї ". 9. Приказки, прислів'я, загадки, вірші про рід і сім'ю. 10. "Скарбниця пам'яті". ІІІ етап. Заключний. На цьому етапі відбувається захист дослідницьких робіт учнями, який організовується у вигляді родинного свята. Починається свято з урочистого відкриття у День Наума 12 грудня ( у цей день зазвичай починалося навчання у школах) -театралізованого дійства на сцені. Після цього учні 5 класів у навчальних кабінетах здійснюють презентацію дослідження, на якій присутні батьки, бабусі та дідусі, інші члени родини, вчителі. Обов'язковий атрибут публічного захисту-родинне дерево, яке створюється учнями в довільній формі. Представляючи свій родовід, учні демонструють також родинні реліквії: світлини, ксерокопії газетних та журнальних публікацій, ордени, медалі, родинні обереги: ікони, рушники, національний одяг; предмети побутового вжитку та ін. IV етап. Підведення підсумків. Усі учасники проекту отримують нагороди на Козацькому колі-зборі шкільного братства. Кращі роботи відправляють для участі в конкурсі республіканського рівня у м. Києві. 8. Результати проекту. Всі учні виконали власний проект, дослідивши історію свого родоводу (деякі до 7 коліна), спілкуючись із своїми рідними, дізналися багато цікавого про їхнє життя, про родинні звичаї, реліквії. А також представили своє дослідження публічно. Дітям була надана можливість замислитися над важливістю нерозривності родинного зв'язку, усвідомити необхідність у шануванні минулого своєї сім'ї. Батьки стали активними учасниками проекту, а отже і громадського життя колегіуму.
1/--страниц